- •О. В. Климов, ю. І. Кононенко, в. Л. Грешта сталі та сплави з особливими властивостями
- •1 Визначення структурних класів заданих марок легованих сталей з використанням діаграм рівноваги та перетворення переохолодженого аустеніту
- •1.1 Вплив легувальних елементів на структуру сталі
- •1.2 Класифікація легованих сталей
- •2 Зносостійкі матеріали
- •2.1 Види зносу та шляхи підвищення зносостійкості
- •2.2 Матеріали з високою твердістю поверхні
- •2.2.1 Матеріали, стійкі до абразивного зносу
- •2.2.2 Матеріали з високим опором зносу від втоми
- •2.2.3 Графітизовані сталі
- •2.2.4 Матеріали стійкі до зносу в умовах високого тиску та ударних навантажень
- •2.3 Антифрикційні матеріали
- •2.4 Фрикційні матеріали
- •3 Корозійностійкі матеріали
- •3.1 Види та механізми корозії
- •3.2 Корозійностійкі матеріали
- •3.2.1 Атмосферокорозійностійкі низьколеговані сталі (акс)
- •3.2.2 Корозійностійкі сталі (кс)
- •3.2.2.1 Особливості хімічного складу та структури неіржавіючих сталей
- •3.2.2.2 Крихкість корозійностійких сталей
- •3.2.2.3 Корозійностійкі сталі, що підлягають термічному зміцненню
- •3.2.2.4 Корозійностійкі сталі, які не зміцнюються термічною обробкою
- •3.2.3 Сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •3.2.4 Титан та його сплави
- •3.2.5 Алюміній та його сплави
- •3.2.6 Мідь та її сплави
- •3.2.7 Тугоплавкі метали
- •3.2.8 Благородні метали
- •3.2.9 Неметалеві матеріали
- •4 Матеріали стійкі до впливу температури та зовнішнього робочого середовища
- •4.1 Жаростійкі матеріали
- •4.1.1 Принципи легування жаростійких сталей
- •4.1.2 Феритні хромисті та хромоалюмінієві сталі
- •4.1.3 Мартенситні та мартенсито-феритні хромокремнієві сталі
- •4.1.4 Аустенітні сталі та сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.1.5 Інші матеріали
- •4.2 Жароміцні матеріали
- •4.2.1 Особливості хімічного складу та структури жароміцних матеріалів
- •4.2.2 Класифікація жароміцних матеріалів
- •4.2.3 Помірно жароміцні сталі перлітного та мартенситного класів
- •4.2.3.1 Перлітні сталі
- •4.2.3.2 Хромисті сталі мартенситного та мартенсито-феритного класу
- •4.2.4 Жароміцні сталі аустенітного класу
- •4.2.4.1 Гомогенні сталі
- •4.2.4.2 Сталі з карбідним зміцненням
- •4.2.4.3 Сталі з інтерметалідним зміцненням
- •4.2.5 Жароміцні сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.2.5.1 Залізонікелеві сплави
- •4.2.5.2 Сплави на нікелевій основі
- •4.2.6 Жароміцні сплави на основі кобальту
- •4.2.7 Інші матеріали
- •4.2.7.1 Помірно жароміцні матеріали
- •4.2.7.2 Жароміцні сплави на основі важкотопких елементів
- •4.2.7.3 Композиційні жароміцні матеріали
- •4.3 Холодостійкі матеріали
- •4.3.1 Критерії холодостійких матеріалів
- •4.3.2 Холодостійкі сталі
- •4.3.2.1 Холодостійкі сталі кліматичного холоду
- •4.3.2.2 Сталі для кріогенної техніки
- •4.3.2.2.1 Аустенітні сталі
- •4.3.2.2.2 Нікелеві низьковуглецеві сталі
- •4.3.2.3 Ливарні сталі
- •4.3.3 Залізонікелеві сплави
- •4.3.4 Сплави кольорових металів для кріогенної техніки
- •4.3.4.1 Алюміній та його сплави
- •4.3.4.2 Титан та його сплави
- •4.3.4.3 Мідь та її сплави
- •4.3.5 Холодостійкі неметалеві матеріали
- •5 Матеріали з особливими фізичними властивостями
- •5.1 Провідникові матеріали
- •5.1.1 Електричні властивості провідникових матеріалів
- •5.1.2 Провідникові матеріали
- •5.1.2.1 Метали та сплави з високою провідністю
- •5.1.2.2 Припої
- •5.1.2.3 Надпровідники
- •5.1.2.4 Контактні матеріали
- •5.1.2.5 Сплави з підвищеним електричним опором
- •5.1.2.6 Матеріали для термопар
- •5.2 Матеріали з особливими магнітними властивостями
- •5.2.1 Особливості процесів намагнічування матеріалів у зовнішньому магнітному полі
- •5.2.2 Магнітом’які матеріали
- •5.2.2.1 Низькочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.2.2 Високочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.3 Магнітотверді матеріали
- •5.3 Сплави з особливими тепловими властивостями
- •5.3.1 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом лінійного розширення
- •5.3.2 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом модуля пружності
- •5.4 Матеріали з ефектом пам’яті форми
- •5.4.1 Механізм ефекту пам’яті форми
- •5.4.2 Сплави з ефектом пам’яті форми
- •5.4.3 Застосування сплавів з ефектом пам’яті форми
- •5.5 Радіаційностійкі матеріали
- •5.5.1 Радіаційні дефекти та властивості матеріалів
- •5.5.2 Основні компоненти сучасного ядерного реактору
- •5.5.3 Радіаційностійкі матеріали
- •Література
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
4.3.2.1 Холодостійкі сталі кліматичного холоду
Низьколеговані холодостійкі сталі широко використовують в будівельних конструкціях, для виготовлення труб магістральних газопроводів, металоконструкцій машин та механізмів, в суднобудуванні та інших галузях. Сталі повинні мати низький поріг холодноламкості, володіти доброю зварюваністю, оброблювальністю тиском та різанням, а у випадку ливарного виконання – добрими ливарними властивостями [6]. Температурна границя їх використання обмежується порогом холодноламкості, який в залежності від металургійної якості сталі та її структури складає від 0 до −60 °С. Ефективними заходами зниження порогу холодноламкості та підвищення надійності роботи є зменшення вмісту вуглецю, створення дрібнозереної структури (розмір зерен 10…20 мкм), зниження вмісту шкідливих домішок та їх нейтралізація добавками рідкоземельних металів, а також ванадію, ніобію, титану, легування нікелем, який ефективно знижує поріг холодноламкості (див. рис. 1.1, в) та використання термічного зміцнення [5].
В холодостійких сталях, що зварюються, вміст вуглецю повинен бути меншим за 0,2 % та в структурі повинно бути мало перліту (малоперлітні сталі). Вважають, що збільшення в сталі вмісту вуглецю на кожні 0,1 % підвищує поріг холодноламкості на 20 °С.
Різко негативний вплив на холодноламкість має фосфор, сірка, розчинені гази: кисень, азот, водень.
Із збільшенням вмісту сірки зростає кількість сульфідних включень, що слугують концентраторами напружень. Збільшення вмісту сірки на 0,01 % підвищує поріг холодноламкості приблизно на 15 °С.
Окрихчуючий вплив фосфору виявляється в збагаченні ним міжзерених ділянок завдяки сильній ліквації, а також через утворення концентраторів напружень – фосфідної евтектики. При збільшенні вмісту вуглецю окрихчуючий вплив фосфору зростає. Збільшення вмісту фосфору на 0,01 % для ливарної сталі 35Л підвищує критичну температуру крихкості приблизно на 20 °С. Шкідливий вплив фосфору може бути суттєво стриманий за рахунок легування молібденом.
Сірка та фосфор також можуть сегрегувати на міжфазних межах «карбід-матриця», що призводе до дрібноямкового руйнування із низькою локальною пластичністю та енергоємністю. Сегрегація сірки та фосфору на внутрішньозеренних поверхнях поділу ослаблює когезійну міцність субграниць, що також сприяє крихкому руйнуванню.
Для отримання потрібних властивостей сталей є доцільним використання комплексного легування. При цьому необхідно враховувати й економічний бік питання. Так, внаслідок дефіцитності та високої вартості нікелю та молібдену, використання цих елементів для легування сталей із ферито-перлітною структурою є обгрунтованим лише у випадку виготовлення найбільш відповідальних виробів.
При виборі легувальних елементів слід також враховувати їх взаємну розчинність, намагатися використовувати комбінації, в яких елементи взаємно посилюють свій позитивний вплив. Ефект від їх сумісного впливу повинен перевищувати суму ефектів від введення кожного елементу окремо. Найкращим чином використовувати з цією метою необхідно легувальні елементи, що здатні утворювати тверді взаємні розчини (хром, нікель, кремній, марганець, молібден, ванадій, мідь). В цьому випадку посилюється стійкість твердого розчину та підвищується його міцність [6].
Сталі звичайної якості (спокійні, напівспокійні та киплячі) – використовують для різноманітних виробів, що працюють під тиском. Мінімальна робоча температура цих сталей без спеціальної обробки обмежується −20 °С, а в киплячих сталях знаходиться в межах від 0 до −10 °С, оскільки в них поріг холодноламкості на 10…20 С вищий, ніж в спокійних.
Комплексом заходів (поліпшення металургійної якості, подрібнення зерна, мікролегування) вдається знизити допустиму температуру експлуатації цих дешевих сталей до –50 С. Хоча вартість сталі при цьому збільшується, але все ж таки є нижчою за вартість легованих сталей. При використанні сталей при температурах нижче 0С є необхідним опрацювання конструкції деталі – усунення небезпечних концентраторів, використання тонкостінних елементів, в яких полегшені температурні деформації. Для крупних конструкцій використовують зварювальні низьколеговані сталі підвищеної міцності 09Г2С, 14Г2АФ та ін. Крім низьковуглецевих сталей використовують середньовуглецеві поліпшувальні та ресорно-пружинні сталі 45, 40Х, 65Г, 60С2А. Мінімальною робочою температурою для них є −50С.
Нікелеві сталі мають кращу холодостійкість: так, сталі 12ХН3А та 18Х2Н4МА після термічного поліпшення використовують до температури -196 °С [5].
В табл. 4.16 та 4.17 вказані основні марки деформівних та ливарних холодостійких сталей кліматичного холоду та галузі їх використання.
Таблиця 4.16 – Конструкційні деформовні низьколеговані сталі для зварних конструкцій північного виконання та основні галузі їх використання [6]
Марка сталі |
Призначення та галузь використання |
Конструкційні вуглецеві якісні сталі |
|
Сталь 08 |
Шайби, патрубки, прокладки та інші невідповідальні деталі, до яких висуваються вимоги щодо високої пластичності (−40…450 °С) |
Сталь 10 |
Деталі, до яких висуваються вимоги щодо високої пластичності (−40…450 °С); після ХТО повинні мати високу поверхневу твердість при невисокій міцності серцевини |
Сталь 15 |
Болти, гвинти, гаки та ін. деталі, до яких висуваються вимоги щодо високої пластичності (−40…450 °С); після ХТО – важелі, кулачки, гайки та ін. деталі з високою поверхневою твердістю та високою міцністю серцевини
|
Продовження табл. 4.16 |
|
Сталь 20 |
Вироби після нормалізації або без термічної обробки – гаки, крани, муфти, вкладиші вальниць (−40…450 °С) |
Конструкційні низьколеговані сталі для зварних конструкцій |
|
09Г2 |
Стійки ферм, верхні обв’язки вагонів, хребтові балки, двотаври та ін. деталі вагонобудування, деталі екскаваторів, елементи зварних конструкцій та ін. деталей (−40…450 °С) |
16ГС |
Фланці, корпуси та ін. деталі (−40…450 °С під тиском); елементи зварних металоконструкцій (від −70 °С) |
17ГС |
Корпуси апаратів, днища, фланці та ін. зварні деталі, що працюють під тиском (−40…450 °С) |
17ГС1 |
Зварні деталі, що працюють під тиском (−40…450 °С) |
09Г2С |
Різноманітні деталі та елементи зварних металоконструкцій (−40…450 °С під тиском) |
16Г2АФ |
Металоконструкції, зварні ферми для виробів машинобудування |
14ХГС |
Зварні конструкції, листові клапанні конструктивні деталі |
10ХСНД |
Елементи зварних металоконструкцій та різноманітні деталі, до яких висуваються вимоги щодо підвищеної міцності, корозійної стійкості з обмеженням маси (−40…450 °С) |
15ХСНД |
Те ж саме |
35ГС |
Для виготовлення арматури періодичного профілю класу А-ІІІ діаметром від 6 до 40 мм |
25Г2С |
Те ж саме |
Таблиця 4.17 – Призначення марок сталей для холодостійких відливок [6]
Марка сталі |
Призначення |
08Г2ДНФЛ |
Крупногабаритні корпусні відливки, верхні частини рам кар-терів, литі деталі екскаваторів високої вантажопідйомності та інші деталі підвищеної міцності, що зварюються |
Продовження табл. 4.17 |
|
12ХГФЛ |
Відповідальні литі деталі тракторів, зварно-литі конструкції |
20ГЛ, 20ФТЛ |
Відповідальні литі деталі автозчепного устаткування та візки вантажних вагонів |
14Х2ГМРЛ, 20ХГСФЛ, 25Х2НМЛ |
Відповідальні зварно-литі конструкції великих перерізів кар’єрних та крокуючих екскаваторів |
35ХМФЛ, 35ХМЛ |
Відповідальні литі деталі гірничометалургійного обладнання |
27ХН2МФЛ |
Суцільнолиті зубці та елементи їх кріплення (скоби, клини) одноківшових екскаваторів |
27ХГСНМДТЛ |
Наконечники спушувачів мерзлих ґрунтів, опорні катки важ-ких бульдозерів, шестерні, зірочки гусеничних машин та ін. |
30ГЛ, 30ХЛ |
Деталі вантажних вагонів |
30ХГ2СТЛ |
Башмаки гусеничних машин, кутові ножі бульдозерів, кремальєрні шестерні екскаваторів, опорні ролики ланцюгів, робочі органи шахтних машин, важелі, зубчаті колеса |
110Г13Л, 110Г13ХБРЛ |
Зубці ковшів екскаваторів, гусеничні кільця, робочі органи дробарного обладнання |
