- •О. В. Климов, ю. І. Кононенко, в. Л. Грешта сталі та сплави з особливими властивостями
- •1 Визначення структурних класів заданих марок легованих сталей з використанням діаграм рівноваги та перетворення переохолодженого аустеніту
- •1.1 Вплив легувальних елементів на структуру сталі
- •1.2 Класифікація легованих сталей
- •2 Зносостійкі матеріали
- •2.1 Види зносу та шляхи підвищення зносостійкості
- •2.2 Матеріали з високою твердістю поверхні
- •2.2.1 Матеріали, стійкі до абразивного зносу
- •2.2.2 Матеріали з високим опором зносу від втоми
- •2.2.3 Графітизовані сталі
- •2.2.4 Матеріали стійкі до зносу в умовах високого тиску та ударних навантажень
- •2.3 Антифрикційні матеріали
- •2.4 Фрикційні матеріали
- •3 Корозійностійкі матеріали
- •3.1 Види та механізми корозії
- •3.2 Корозійностійкі матеріали
- •3.2.1 Атмосферокорозійностійкі низьколеговані сталі (акс)
- •3.2.2 Корозійностійкі сталі (кс)
- •3.2.2.1 Особливості хімічного складу та структури неіржавіючих сталей
- •3.2.2.2 Крихкість корозійностійких сталей
- •3.2.2.3 Корозійностійкі сталі, що підлягають термічному зміцненню
- •3.2.2.4 Корозійностійкі сталі, які не зміцнюються термічною обробкою
- •3.2.3 Сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •3.2.4 Титан та його сплави
- •3.2.5 Алюміній та його сплави
- •3.2.6 Мідь та її сплави
- •3.2.7 Тугоплавкі метали
- •3.2.8 Благородні метали
- •3.2.9 Неметалеві матеріали
- •4 Матеріали стійкі до впливу температури та зовнішнього робочого середовища
- •4.1 Жаростійкі матеріали
- •4.1.1 Принципи легування жаростійких сталей
- •4.1.2 Феритні хромисті та хромоалюмінієві сталі
- •4.1.3 Мартенситні та мартенсито-феритні хромокремнієві сталі
- •4.1.4 Аустенітні сталі та сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.1.5 Інші матеріали
- •4.2 Жароміцні матеріали
- •4.2.1 Особливості хімічного складу та структури жароміцних матеріалів
- •4.2.2 Класифікація жароміцних матеріалів
- •4.2.3 Помірно жароміцні сталі перлітного та мартенситного класів
- •4.2.3.1 Перлітні сталі
- •4.2.3.2 Хромисті сталі мартенситного та мартенсито-феритного класу
- •4.2.4 Жароміцні сталі аустенітного класу
- •4.2.4.1 Гомогенні сталі
- •4.2.4.2 Сталі з карбідним зміцненням
- •4.2.4.3 Сталі з інтерметалідним зміцненням
- •4.2.5 Жароміцні сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.2.5.1 Залізонікелеві сплави
- •4.2.5.2 Сплави на нікелевій основі
- •4.2.6 Жароміцні сплави на основі кобальту
- •4.2.7 Інші матеріали
- •4.2.7.1 Помірно жароміцні матеріали
- •4.2.7.2 Жароміцні сплави на основі важкотопких елементів
- •4.2.7.3 Композиційні жароміцні матеріали
- •4.3 Холодостійкі матеріали
- •4.3.1 Критерії холодостійких матеріалів
- •4.3.2 Холодостійкі сталі
- •4.3.2.1 Холодостійкі сталі кліматичного холоду
- •4.3.2.2 Сталі для кріогенної техніки
- •4.3.2.2.1 Аустенітні сталі
- •4.3.2.2.2 Нікелеві низьковуглецеві сталі
- •4.3.2.3 Ливарні сталі
- •4.3.3 Залізонікелеві сплави
- •4.3.4 Сплави кольорових металів для кріогенної техніки
- •4.3.4.1 Алюміній та його сплави
- •4.3.4.2 Титан та його сплави
- •4.3.4.3 Мідь та її сплави
- •4.3.5 Холодостійкі неметалеві матеріали
- •5 Матеріали з особливими фізичними властивостями
- •5.1 Провідникові матеріали
- •5.1.1 Електричні властивості провідникових матеріалів
- •5.1.2 Провідникові матеріали
- •5.1.2.1 Метали та сплави з високою провідністю
- •5.1.2.2 Припої
- •5.1.2.3 Надпровідники
- •5.1.2.4 Контактні матеріали
- •5.1.2.5 Сплави з підвищеним електричним опором
- •5.1.2.6 Матеріали для термопар
- •5.2 Матеріали з особливими магнітними властивостями
- •5.2.1 Особливості процесів намагнічування матеріалів у зовнішньому магнітному полі
- •5.2.2 Магнітом’які матеріали
- •5.2.2.1 Низькочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.2.2 Високочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.3 Магнітотверді матеріали
- •5.3 Сплави з особливими тепловими властивостями
- •5.3.1 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом лінійного розширення
- •5.3.2 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом модуля пружності
- •5.4 Матеріали з ефектом пам’яті форми
- •5.4.1 Механізм ефекту пам’яті форми
- •5.4.2 Сплави з ефектом пам’яті форми
- •5.4.3 Застосування сплавів з ефектом пам’яті форми
- •5.5 Радіаційностійкі матеріали
- •5.5.1 Радіаційні дефекти та властивості матеріалів
- •5.5.2 Основні компоненти сучасного ядерного реактору
- •5.5.3 Радіаційностійкі матеріали
- •Література
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
5.2.2 Магнітом’які матеріали
Магнітом’яким називають магнітний матеріал з коерцитивною силою по індукції не більше 4 кА/м (ГОСТ 19693-74). Магнітом’які матеріали мають високе значення початкової магнітної проникності, вони здатні намагнічуватися до насичення і в слабких полях. Використовуються для виготовлення магнітного дроту змінного магнітного поля. Застосовуються в електромашинобудуванні, трансформаторобудуванні, в електротехнічній і радіотехнічній промисловості, вимірювальній техніці, системах автоматики та телемеханіки, обчислювальній техніці. До магнітом’яких матеріалів відносять феромагнітне особливо чисте залізо, низьковуглецеві електротехнічні сталі (нелеговані та кремнієві), прецизійні низькокоерцитивні сплави на залізній і залізонікелевій основі, порошкові феро- і феримагнітні та композиційні магнітодіелектричні матеріали, які класифікують за основним нормованим магнітним параметром [7].
5.2.2.1 Низькочастотні магнітом’які матеріали
Низькочастотні магнітом’які матеріали в свою чергу поділяють на низькочастотні з високою індукцією насичення Вs та низькочастотні з високою магнітною проникністю (початковою п і максимальною max).
Матеріали з високою індукцією насичення. До них в першу чергу відносять залізо, нелеговані і леговані електротехнічні сталі. Завдяки високій магнітній індукції (Вs 2,15 Тл), незначній коерцитивній силі (Нс 100 А/м), достатньо високої магнітної проникності (max 79 мГн/м) і добрій технологічності їх застосовують в електротехніці для магнітних полів напруженістю від 102 до 5104 А/м.
Магнітні властивості заліза наведено в табл. 5.5. Найбільшу кількість домішок містить технічно чисте залізо. При вмісті 0,02…0,04 % С та інших домішок в кількості 0,6 % залізо володіє досить добрими магнітними властивостями: Нс = 64 А/м и max = 9 мГн/м. В процесі виготовлення прокату в залізі виникають внутрішні напруження, а в ґратці – велика кількість дислокацій. Це погіршує магнітні властивості. Відпалення в вакуумі або водні усуває дефекти та напруження.
Таблиця 5.5 – Магнітні властивості відпаленого заліза [5]
Залізо |
С, % |
п |
max |
Нс, А/м |
мГн/м |
||||
Карбонільне |
0,005 – 0,01 |
4,0 |
26 |
6,4 |
Електролітичне переплавлене у вакуумі |
0,01 |
– |
79 |
7,2 |
Електролітичне |
0,02 – 0,025 |
0,8 |
19 |
28 |
Технічно чисте |
0,02 – 0,04 |
0,3 |
9 |
64 |
Нелеговані електротехнічні сталі виготовляють такими ж металургійними способами, що і технічно чисте залізо; вміст вуглецю і домішок допускається в тих же кількостях. Електротехнічні сталі постачають з гарантованими магнітними властивостями для електротехнічної промисловості. Промисловість випускає сталі різного сортаменту, в тому числі тонкий лист (табл. 5.6). Перша цифра в марці вказує спосіб виготовлення: гарячекатана сталь (1), холоднокатана ізотропна (2). Друга цифра 0 вказує на низький вміст кремнію ( 0,03 %). Третя цифра визначає головну характеристику, яку гарантує завод-виробник, а саме: цифра 8 позначає коерцитивну силу Нс, а її значення (в А/м) показують дві останні цифри.
Таблиця 5.6 – Магнітні властивості нелегованої електротехнічної тонколистової сталі (ГОСТ 3836-83) [5]
Сталь |
Нс, А/м |
max, мГн/м |
В (Тл) при Н=30 кА/м |
10895 20895 |
95 |
3,8 |
2,05 |
10864 20864 |
64 |
5,6 |
2,05 |
10848 20848 |
48 |
6,0 |
2,05 |
Нелеговану сталь застосовують в електротехнічній промисловості. Однак, низький питомий електричний опір ( 0,1 мкОмм) збільшує теплові втрати при перемагнічуванні, а це обумовлює її використання тільки в пристроях з постійним магнітним полем.
Електричний опір сталі можна збільшити легуванням кремнієм, який не є дефіцитним. Розчинюючись у залізі, кремній утворює легований твердий розчин. Один відсоток кремнію підвищує питомий опір на 0,12 мкОмм, але знижує Вs на 0,48 Тл. При відпалюванні кремній сприяє росту кристалів і тим самим трохи знижує Нс. Однак, сталі із вмістом кремнію вище за 4 % крихкі, погано прокатуються, що ускладнює отримання тонкого листа прокату. Для зменшення теплових втрат сердечники з кремнієвої сталі використовують у виді тонких (1 мм) листів з прошарком ізоляції (полімери, оксиди).
Магнітні властивості легованої електротехнічної сталі наведені в табл. 5.7. Перша цифра в марці визначає вид прокату і структуру: гарячекатана ізотропна (1), холоднокатана ізотропна (2), холоднокатана анізотропна з кристалографічною текстурою напрямку 100 (3). Друга цифра в марці вказує вміст Si (в %): 0 – вміст 0,4 %; 1 – (0,4 – 0,8 %); 2 – ( 0,8 – 1,8 %);3 – (1,8 – 2,8 %); 4 – ( 2,8 – 3,8 %); 5 – ( 3,8 – 4,8 %). Третя цифра визначає втрати на гістерезис і теплові втрати при визначеному значенні В і f. Наприклад, 1 – питомі втрати при В = 1,5 Тл і f 50 Гц (Р1,5/50). Четверта цифра – код числового значення нормованого параметру. Чим більша цифра, тим менші питомі втрати Р1,5/50.
Таблиця 5.7 – Магнітні властивості легованої електротехнічної тонколистової сталі (ГОСТ 21427-75) [5]
Сталь |
Товщина листа, мм |
Р1,5/50, Вт/кг |
В (Тл) при Н (кА/м), не менше |
|||
2,5 |
30 |
|||||
Гарячекатана ізотропна |
||||||
1311 |
0,50 |
6,1 |
1,48 |
1,95 |
||
1411 |
0,50 |
4,4 |
1,46 |
1,94 |
||
1511 |
0,50 |
3,5 |
1,46 |
1,90 |
||
Холоднокатана ізотропна |
||||||
2011 |
0,65 |
9,0 |
1,60 |
2,02 |
||
2111 |
0,65 |
10,0 |
1,58 |
2,0 |
||
2211 |
0,65 |
7,0 |
1,56 |
1,96 |
||
2311 |
0,65 |
5,8 |
1,52 |
1,96 |
||
2411 |
0,50 |
3,6 |
1,49 |
1,96 |
||
Холоднокатана анізотропна |
||||||
3411 |
0,50 |
2,45 |
1,75 |
- |
||
3416 |
0,28 |
0,89 |
1,9 |
- |
||
Після технологічних операцій, потрібних для виготовлення деталей магнітопроводу (різання, штампування та ін.), магнітні властивості сталей погіршуються, тобто збільшується коерцитивна сила, а тому, і втрати на гістерезис. Для відновлення магнітних властивостей застосовують відпалювання при температурі нижче температур фазового перетворення (880-900 С) в середовищі, яке запобігає окисленню та навуглецюванню. Якщо відпалювання ведуть у водні, то це очищує сталь від шкідливих домішок, і магнітні властивості поліпшуються.
Матеріали з високою магнітною проникністю. Для досягнення більш високих значень індукції в слабких магнітних полях (Н 102 А/м) застосовують сплави, які відрізняються великою початковою проникністю. Це сплави Fe – Ni (пермалой) і Fe-Al-Si (альсіфер).
Пермалої з вмістом 45…83 % Ni характеризуються високою магнітною проникністю п 88 мГн/м; max 310 мГн/м, що забезпечує їх намагнічування в слабких полях (рис. 5.12). Підвищений питомий електроопір у порівнянні з чистими металами Fe і Ni дозволяє використовувати їх в радіотехніці та телефонії при частотах до 25 кГц. Незначна Нс 16 А/м зменшує втрати на гістерезис при перемагнічуванні. За значенням індукції насичення сплави з підвищеним вмістом нікелю поступаються залізу і сталі. В залежності від складу Вs змінюється в межах 0,5…1,5 Тл. Перевагою пермалоїв є їх висока пластичність, що полегшує технологію отримання напівфабрикатів: тонких листів, смуг та дроту, які використовують при виготовленні сердечників.
Термічна обробка пермалоїв проводиться з метою усунення домішок, залишкових напружень та збільшення зерна. Вона полягає у повільному нагріванні їх до температури 1100…1150 С в середовищі, яке захищає матеріал від окислення (вакуумі, водні); витримці при цій температурі 3…6 год. в залежності від розміру та маси; повільному охолодженні до 600 С (100 С/год.) і подальшому швидкому охолодженні (400 С/год.), при якому не відбувається впорядкування твердого розчину.
Рисунок 5.12 – Вплив складу на магнітні характеристики залізонікелевих сплавів [5]
Усі пермалойні сплави за складом можна поділити на дві групи: низьконікелеві із вмістом 45…50 % Ni, які мають високу магнітну проникність (п 4 мГн/м) при відносно високій індукції насичення (1,5 Тл), та високонікелеві із вмістом 79…83 % Ni з надзвичайно високою магнітною проникністю (п 35 мГн/м), але з меншою індукцією насичення 0,75 Тл.
Для поліпшення електромагнітних і технологічних властивостей ці сплави додатково легують. Так, молібден і хром зменшують чутливість до залишкових напружень, одночасно збільшують питомий електроопір і магнітну проникність. Мідь стабілізує властивості, поліпшує механічну оброблюваність, збільшує питомий електричний опір. Кремній і марганець підвищують питомий електроопір. Усі легувальні елементи збільшують магнітну проникність п і max.
Сплави поділяють за рівнем властивостей на 9 груп. Магнітні властивості деяких пермалоїв трьох характерних груп наведено в табл. 5.8. В кожній групі їх поділяють на класи. Зі збільшенням класу, як можна побачити з табл. 5.8, помітно зростає магнітна проникність, знижується Нс. Значення Вs мало змінюється.
Таблиця 5.8 – Магнітні властивості холоднокатаних смуг завтовшки 0,1 мм із пермалоїв (сплави Fe – Ni) (ГОСТ 10160-75) [5]
Сплав |
Магнітна проникність, мГн/м |
Нс, А/м |
Вs, Тл |
, мкОмм |
|
п |
max |
||||
79НМ |
25 28 38 |
150 190 250 |
2,4 1,2 1,2 |
0,75 0,73 0,73 |
0,55 |
81НМА |
88 |
310 |
0,64 |
0,50 |
0,8 |
45Н |
2,9 |
31 |
16 |
1,5 |
0,45 |
50Н |
3,8 |
38 |
14 |
1,5 |
0,45 |
50НХС |
3,1 |
31 |
13 |
1,0 |
0,90 |
Для сплаву 79НМ наведено магнітні властивості для І – ІІІ класів |
|||||
До групи сплавів з найбільшою проникністю в слабких магнітних полях входять високонікелеві леговані пермалої 79НМ і 81НМА (див. табл. 5.8).
До групи сплавів з високою магнітною проникністю і підвищеною індукцією Вs входять низьконікелеві пермалої 45Н та 50Н, а також пермалой 50НХС з підвищеним питомим електричним опором. Легування хромом і кремнієм збільшує сплаву майже вдвічі. Це дозволяє використовувати його в тих же виробах, що і нелеговані пермалої, але при більш високих частотах.
Особливу групу складають пермалої з прямокутною петлею гістерезису (табл. 5.9), які застосовують в обчислювальній техніці і пристроях автоматичного управління. Особливість таких матеріалів – велика залишкова індукція Вr, яка наближається до Вs.
Таблиця 5.9 – Магнітні властивості сплавів з прямокутною петлею гістерезису (холоднокатана стрічка) [5]
Сплав |
Товщина стрічки, мм |
max, мГн/м |
Нс, А/м |
Вs, Тл |
Коефіцієнт прямокутності при Н = 800 А/м |
50НП |
0,10 |
50 |
18 |
1,5 |
0,85 |
65НП |
0,10 |
250 |
2,8 |
1,3 |
0,90 |
79НМП |
0,003 |
|
9,6 |
0,61 |
0,90 |
Альсіфери – сплави системи Fe-Al-Si не містять коштовних або дефіцитних легувальних елементів. Сплав оптимального складу 9,6 % Si та 5,4 % Al має такі властивості: п = 44 мГн/м; max = 146 мГн/м; Нс = 1,76 А/м; Вs = 1,1 Тл; = 0,81 мкОмм. Сплав має нульові значення сталої анізотропії К і коефіцієнту магнітострикції s та незначні втрати на гістерезис. Практичному застосуванню таких сплавів перешкоджають висока твердість і крихкість, що робить їх абсолютно недеформівними. Альсіфери володіють добрими ливарними властивостями, тому їх застосовують для виготовлення фасонних тонкостінних відливок. Ці сплави використовують також для отримання тонких порошків при виготовленні магнітодіелектриків [5].
