- •О. В. Климов, ю. І. Кононенко, в. Л. Грешта сталі та сплави з особливими властивостями
- •1 Визначення структурних класів заданих марок легованих сталей з використанням діаграм рівноваги та перетворення переохолодженого аустеніту
- •1.1 Вплив легувальних елементів на структуру сталі
- •1.2 Класифікація легованих сталей
- •2 Зносостійкі матеріали
- •2.1 Види зносу та шляхи підвищення зносостійкості
- •2.2 Матеріали з високою твердістю поверхні
- •2.2.1 Матеріали, стійкі до абразивного зносу
- •2.2.2 Матеріали з високим опором зносу від втоми
- •2.2.3 Графітизовані сталі
- •2.2.4 Матеріали стійкі до зносу в умовах високого тиску та ударних навантажень
- •2.3 Антифрикційні матеріали
- •2.4 Фрикційні матеріали
- •3 Корозійностійкі матеріали
- •3.1 Види та механізми корозії
- •3.2 Корозійностійкі матеріали
- •3.2.1 Атмосферокорозійностійкі низьколеговані сталі (акс)
- •3.2.2 Корозійностійкі сталі (кс)
- •3.2.2.1 Особливості хімічного складу та структури неіржавіючих сталей
- •3.2.2.2 Крихкість корозійностійких сталей
- •3.2.2.3 Корозійностійкі сталі, що підлягають термічному зміцненню
- •3.2.2.4 Корозійностійкі сталі, які не зміцнюються термічною обробкою
- •3.2.3 Сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •3.2.4 Титан та його сплави
- •3.2.5 Алюміній та його сплави
- •3.2.6 Мідь та її сплави
- •3.2.7 Тугоплавкі метали
- •3.2.8 Благородні метали
- •3.2.9 Неметалеві матеріали
- •4 Матеріали стійкі до впливу температури та зовнішнього робочого середовища
- •4.1 Жаростійкі матеріали
- •4.1.1 Принципи легування жаростійких сталей
- •4.1.2 Феритні хромисті та хромоалюмінієві сталі
- •4.1.3 Мартенситні та мартенсито-феритні хромокремнієві сталі
- •4.1.4 Аустенітні сталі та сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.1.5 Інші матеріали
- •4.2 Жароміцні матеріали
- •4.2.1 Особливості хімічного складу та структури жароміцних матеріалів
- •4.2.2 Класифікація жароміцних матеріалів
- •4.2.3 Помірно жароміцні сталі перлітного та мартенситного класів
- •4.2.3.1 Перлітні сталі
- •4.2.3.2 Хромисті сталі мартенситного та мартенсито-феритного класу
- •4.2.4 Жароміцні сталі аустенітного класу
- •4.2.4.1 Гомогенні сталі
- •4.2.4.2 Сталі з карбідним зміцненням
- •4.2.4.3 Сталі з інтерметалідним зміцненням
- •4.2.5 Жароміцні сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.2.5.1 Залізонікелеві сплави
- •4.2.5.2 Сплави на нікелевій основі
- •4.2.6 Жароміцні сплави на основі кобальту
- •4.2.7 Інші матеріали
- •4.2.7.1 Помірно жароміцні матеріали
- •4.2.7.2 Жароміцні сплави на основі важкотопких елементів
- •4.2.7.3 Композиційні жароміцні матеріали
- •4.3 Холодостійкі матеріали
- •4.3.1 Критерії холодостійких матеріалів
- •4.3.2 Холодостійкі сталі
- •4.3.2.1 Холодостійкі сталі кліматичного холоду
- •4.3.2.2 Сталі для кріогенної техніки
- •4.3.2.2.1 Аустенітні сталі
- •4.3.2.2.2 Нікелеві низьковуглецеві сталі
- •4.3.2.3 Ливарні сталі
- •4.3.3 Залізонікелеві сплави
- •4.3.4 Сплави кольорових металів для кріогенної техніки
- •4.3.4.1 Алюміній та його сплави
- •4.3.4.2 Титан та його сплави
- •4.3.4.3 Мідь та її сплави
- •4.3.5 Холодостійкі неметалеві матеріали
- •5 Матеріали з особливими фізичними властивостями
- •5.1 Провідникові матеріали
- •5.1.1 Електричні властивості провідникових матеріалів
- •5.1.2 Провідникові матеріали
- •5.1.2.1 Метали та сплави з високою провідністю
- •5.1.2.2 Припої
- •5.1.2.3 Надпровідники
- •5.1.2.4 Контактні матеріали
- •5.1.2.5 Сплави з підвищеним електричним опором
- •5.1.2.6 Матеріали для термопар
- •5.2 Матеріали з особливими магнітними властивостями
- •5.2.1 Особливості процесів намагнічування матеріалів у зовнішньому магнітному полі
- •5.2.2 Магнітом’які матеріали
- •5.2.2.1 Низькочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.2.2 Високочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.3 Магнітотверді матеріали
- •5.3 Сплави з особливими тепловими властивостями
- •5.3.1 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом лінійного розширення
- •5.3.2 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом модуля пружності
- •5.4 Матеріали з ефектом пам’яті форми
- •5.4.1 Механізм ефекту пам’яті форми
- •5.4.2 Сплави з ефектом пам’яті форми
- •5.4.3 Застосування сплавів з ефектом пам’яті форми
- •5.5 Радіаційностійкі матеріали
- •5.5.1 Радіаційні дефекти та властивості матеріалів
- •5.5.2 Основні компоненти сучасного ядерного реактору
- •5.5.3 Радіаційностійкі матеріали
- •Література
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
4.3.2 Холодостійкі сталі
Сталі є основним конструкційним матеріалом для виготовлення механізмів, машин та конструкцій, що працюють при низьких температурах. За таких умов експлуатації сталі повинні мати необхідну міцність в поєднанні з високою в’язкістю та пластичністю, малу чутливість до концентраторів напружень та низьку схильність до крихкого руйнування.
Як вказувалося раніше, зі зниженням температури характеристики міцності металевого матеріалу зростають, а в’язкість та пластичність зменшуються. Тому при виборі сталі для роботи в цих умовах визначальними показниками є міцність при максимальній температурі експлуатації – зазвичай кімнатній; в’язкість та пластичність – при мінімальній температурі. Механічні властивості та працездатність сталей, що використовують для холодостійких конструкцій, а також в холодильному та кріогенному машинобудуванні, залежать від багатьох факторів. До них перш за все відносяться тип кристалічної ґратки, розмір зерен та стан їх меж, вміст легувальних елементів та домішок, форма та розміри неметалевих включень. Підвищений вміст водню збільшує крихкість сталі. Зварювання сприяє зростанню зерна та додатковому наводненню, що підвищує холодноламкість зварних з’єднань. Крім того, нагрівання при зварюванні може призводити до фазових перетворень та виділення домішок по межах зерен, що також підвищує крихкість сталі.
Неметалеві включення мають важливий вплив на формування структури та властивостей сплавів. Для покращення якості сталі знижують загальну кількість включень та проводять їх глобуляризацію модифікуванням.
Згідно класифікації Симса-Даля, розрізняють три типи включень: І тип – дрібні глобулярні включення; ІІ тип (найбільш небезпечний) – міжкристалітні плівкові включення; ІІІ тип – гострокутові порівняно крупні включення неправильної форми.
Вміст неметалевих включень в ливарних конструкційних сталях складає за об’ємом лише 0,1…0,3 %, а по масі – в 1,5…2,0 рази менше. Незважаючи на це неметалеві включення мають дуже суттєвий вплив на комплекс фізико-механічних властивостей сталі, особливо на ударну в’язкість та схильність до крихкого руйнування. Це пояснюється тим, що поблизу включень відбувається концентрація напружень, внаслідок чого навколо цих частинок утворюються області зосередженої пластичної деформації.
Забрудненість неметалевими включеннями є одним з важливих факторів, що визначають опір сталі крихкому руйнуванню. Холодостійкість сталей забезпечується, якщо при температурах експлуатації руйнування відбувається за в’язким механізмом, який на мікроскопічному рівні здійснюється завдяки росту та коалесценції мікропорожнин, що зароджуються на неметалевих включеннях. В першому наближенні енергоємність руйнування тим вища, чим більша відстань між неметалевими включеннями, які здатні (за своїми розмірами) слугувати центрами зародження пор. Неглобулярні включення звичайно різко знижують енергетичні витрати на зародження та ріст мікропустот й сприяють їх ранній коалесценції. Тому важливою задачею сучасного матеріалознавства є управління природою включень з метою отримання заданих механічних характеристик сталі. В значному ступені це досягається використанням модифікаторів-глобуляризаторів[6].
Використання знаходять сталі з ОЦК та ГЦК ґратками, середньовуглецеві поліпшувальні сталі; мартенсито-старіючі сталі використовують обмежено: у випадках, якщо до окремих деталей холодильного обладнання висуваються вимоги підвищеної міцності та твердості [5].
