§ 2. Структура Верховної Ради України

Конституція України 1996 р. у цілому залишила загальну структуру Верховної Ради без змін (у вигляді однопалатного парламенту), але значно відновила окремі її інститути. У даний час у Верховній Раді України діють комітети Верховної Ради, депутатські фракції, Рахункова палата, Уповноважений Верховної Ради з прав людини і ряд інших інститутів, зокрема інститут найстаршого за віком народного депутата для відкриття першого засідання першої сесії Верховної Ради і для здійснення процедури прийняття присяги народними депутатами; інститут представника Президента України у Верховній Раді та ін.

Функціонує низка елементів інфраструктури Верховної Ради: Парламентське видавництво, Парламентська бібліотека. Інститут законодавства, друковані засоби масової інформації — журнал «Віче», газета «Голос України» тощо.

Згідно ст.88 Конституції України Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України і відкликає їх.

Голова Верховної Ради України веде засідання Верховної Ради України; організує підготовку питань до розгляду на її засіданнях; підписує акти, прийняті Верховною Радою України; представляє Верховну Раду України у відносинах з іншими органами державної влади України і органами влади інших держав; організує роботу апарату Верховної Ради України.

Верховна Рада для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень згідно Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України. Голови комітетів, перші заступники, заступники голів комітетів, секретарі, персональний склад членів комітетів обираються Верховною Радою більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу. Народний депутат може бути членом лише одного комітету.

Комітет відповідальний перед Верховною Радою України і підзвітний їй.

Відповідно до ст.11. ЗУ «Про комітети Верховної Ради України» комітети Верховної Ради України здійснюють такі функції як законопроектну (розробка проектів законів, інших актів Верховної Ради України; попередній розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених суб’єктами законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради України; доопрацювання за дорученням Верховної Ради України окремих законопроектів за наслідками розгляду їх у першому та наступних читаннях (за винятком прийнятих Верховною Радою України актів у цілому); попередній розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо проектів загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони і довкілля, а також наданні згоди на обов’язковість чи денонсацію міжнародних договорів України; узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли до законопроектів; внесення пропозицій щодо перспективного планування законопроектної роботи); організаційну (планування своєї роботи; проведення збору та аналізу інформації з питань, що належать до повноважень комітетів, організації слухань із цих питань, у тому числі на засіданнях Верховної Ради України; попереднє обговорення відповідно до предметів їх відання кандидатур посадових осіб, яких згідно з Конституцією України обирає, призначає, затверджує Верховна Рада України або надає згоду на їхнє призначення, підготовці до розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур; підготовка питань на розгляд Верховної Ради України відповідно до предметів їх відання; участь у формуванні порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України; забезпечення висвітлення своєї діяльності в засобах масової інформації тощо); контрольну (аналіз практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх посадових осіб з питань, віднесених до предметів відання комітетів, підготовці та поданні відповідних висновків та рекомендацій на розгляд Верховної Ради України; участь за дорученням Верховної Ради України у проведенні «Дня Уряду України»; контроль за виконанням Державного бюджету України в частині, що віднесена до предметів їх відання, для забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів у порядку, встановленому законом; організація та підготовка за дорученням Верховної Ради України парламентських слухань тощо).