Розділ 2. Органи прокуратури

§ 1. Місце прокуратури в системі державних органів України

В історії розвитку інституту прокуратури виділяють декілька періодів. Оскільки прокуратура є ланкою конкретної державно-правової системи, її положення змінюється разом з реформуванням цієї системи. Тому періоди розвитку інституту прокуратури в Україні співпадають з основними етапами розвитку її державно-правової системи. Процес розвитку інституту прокуратури в Україні охоплює такі історико-правові періоди: період розвитку України у складі Російської імперії (1722-1917 роки); період української Народної Республіки (1917-1922 роки); радянський період (1922-1991 роки); пострадянський період.

Прокуратура України почала якісно новий етап свого розвитку з моменту проголошення України суверенною і незалежною державою.

Конституція України проголосила людину і громадянина найвищою цінністю держави, вперше закріпила разом із правами і свободами громадянина права і свободи людини, а також встановила обов’язок держави забезпечувати ці права і свободи. Держава прагне створити умови для реалізації проголошених прав і свобод, встановити режим законності на своїй території. Ці завдання покладаються на правоохоронні органи, серед яких особливе місце займає прокуратура.

Прокурорський нагляд є одним із видів державного нагляду. Разом із прокуратурою існують й інші державні органи, які здійснюють нагляд. Але прокурорський нагляд істотно відрізняється від інших видів нагляду (пожежного, санітарно-епідеміологічного і т.п.), а також від позавідомчого і відомчого контролю (здійснюється, наприклад, державною податковою адміністрацією, контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і т. п.).

Прокурорський нагляд — це особливий нагляд, що направлений на забезпечення дотримання законів і їх правильне застосування.

Відповідно до чинного Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. (із подальшими змінами) суть прокурорського нагляду полягає в тому, що Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори здійснюють нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів.

Закон установив певні межі прокурорського нагляду, який не розповсюджується на акти, що приймаються Верховною Радою і Президентом України, а з 1991 року — і на діяльність судів. Прокуратура наглядає тільки за дотриманням законів і не стежить за дотриманням підзаконних нормативних актів (на відміну від раніше існуючого порядку і на відміну від інших органів нагляду, позавідомчого і відомчого контролю).

За період свого існування нагляд зазнав істотних змін. Особливо після прийняття Конституції України.

Прокуратура — організаційно самостійний державно-правовий інститут, який при виконанні своїх повноважень активно взаємодіє зі всіма гілками державної влади і є важливим елементом у забезпеченні балансу між ними.

Проблеми суті прокурорського нагляду, ролі і місця прокуратури в системі державних органів України з’явилися тоді, коли зіткнулися різні точки зору при підготовці нової Конституції України. Від вирішення цього питання залежало визначення цілей, завдань, функцій і повноважень прокуратури. У дискусіях з цієї проблеми висловлювалися діаметрально протилежні погляди: починаючи з пропозиції про розширення функцій і повноважень прокуратури і закінчуючи пропозиціями про значне звуження її функцій.

Розділ VII Конституції України регламентує основні положення організації діяльності прокуратури. Регулювання діяльності прокуратури в окремому розділі означає, що виконання покладених на органи прокуратури функцій є самостійним видом державної діяльності.

Існуючі точки зору про сучасне місце і роль прокуратури відносять її до однієї з трьох гілок державної влади (відповідно до принципу поділу влади), виводять її з цієї системи як самостійну гілку влади або ж відводять прокуратурі проміжне місце між різними гілками влади.

Прокуратура не може бути віднесена до жодної з трьох існуючих гілок влади, оскільки вона не має законодавчих, виконавчих або судових функцій. Вона має свої специфічні завдання, функції та повноваження, тому повинна розглядатися як самостійний вид (гілка) державної влади. Окрім цього, прокуратура повинна забезпечувати баланс між всіма гілками влади, забезпечувати законність у їх діяльності, повинна бути одним з елементів механізму «стримувань і противаг» і застосовувати заходи щодо усуненняпорушень законності, незалежно від кого б вони не виходили.

Конституція України пішла шляхом обмеження існуючих функцій.

Деякі питання, раніше здійснювані прокуратурою, Конституція поклала на суди. Наприклад, суди здійснюють перевірку законності затримання громадян за підозрою у вчиненні злочинів; здійснення арешту громадян; надають згоду на проведення огляду й обшуку їх житла.

Питання прокурорського нагляду, ролі і місця прокуратури сьогодні широко досліджуються теоретиками і практиками.