- •Розділ 1 конституційне право україни як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття, предмет і метод конституційного права, його місце в системі права України
- •§ 2. Конституційно-правові норми та інститути. Система конституційного права України
- •§ 3. Конституційно-правові відносини, їх загальна характеристика
- •§ 4. Конституційно-правова відповідальність
- •§ 5. Джерела конституційного права України
- •§ 6. Місце і роль конституційного права в системі права України
- •§ 7. Конституційне право України як наука і навчальна дисципліна
- •Розділ 2 Основні характеристики Конституції України як Основного Закону держави
- •§ 1. Теоретичні основи конституції: поняття, сутність, функції
- •Питання для самоконтролю
- •§ 2. Конституціоналізм в Україні: поняття та система
- •§ 3. Юридичні властивості Конституції України
- •§ 4. Структура і зміст Конституції України
- •§ 5. Внесення змін до Конституції України
- •§ 6. Реалізація норм Конституції України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3 Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •§ 1. Основні види актів конституційного значення України-Русі за часів Київської держави
- •§ 2. Державно-конституційні традиції в козацький період. Конституція Пилипа Орлика
- •§ 3. Політико-правові ідеї в Україні XIX–початку XX ст.
- •§ 4. Документи конституційного значення та конституційні проекти періоду боротьби за незалежність України (1917–1920 рр.)
- •§ 5. Характеристика радянських Конституцій України 1919, 1929, 1937 і 1978 років
- •§ 6. Конституційний процес після проголошення незалежності України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 основи конституційного ладу україни
- •§1. Поняття конституційного ладу та його засад
- •§2. Основні характеристики України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави
- •§ 3. Характеристика основних принципів конституційного ладу України
- •§ 4. Форма державного правління, форма державного устроюта форма державного (політичного) режиму України
- •§ 5. Державні символи України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 Конституційні основи правового статусу особи
- •§ 1. Поняття і зміст конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •§ 2. Громадянство України як елемент правового статусу особи
- •Мал. 1. Підстави набуття громадянства України
- •Мал. 2. Припинення і втрата громадянства
- •§ 3. Конституційні права, свободи й обов’язки людини і громадянина
- •§ 4. Конституційно-правовий механізм забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина
- •§ 5. Захист прав і свобод людини і громадянина
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 Конституційне регулювання виборів і референдуму як форм безпосередньої демократії
- •§ 1. Поняття виборів, виборчої системи івиборчого права в Україні. Стадії виборчого процесу
- •§ 2. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення виборів
- •§ 3. Голосування і визначення результатів голосування
- •§ 4. Поняття, види і предмет референдумів
- •§5. Правове регулювання процесу референдуму
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7 Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні, парламент України
- •§ 1. Статус, порядок формування і строк повноважень Верховної Ради України
- •§ 2. Структура Верховної Ради України
- •Права та обов’язки комітетів при здійсненні вказаних функцій визначаються ст.Ст.15-16, ст.Ст.17-18, ст.Ст.24-33 зу «Про комітети Верховної Ради України» відповідно.
- •§ 3. Функції та повноваження Верховної Ради України
- •§ 4. Основні форми діяльності Верховної Ради України
- •§ 5. Правовий статус народного депутата України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 Конституційний статус Президента України
- •§ 1. Становлення інституту президентства в Україні
- •§ 2. Порядок обрання і припинення повноважень Президента України
- •§ 3. Повноваження Президента України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9 Конституційний статус Кабінету Міністрів України й інших органів виконавчої влади
- •§ 1. Загальна характеристика системи органів виконавчої влади
- •§ 2. Порядок формування, повноваження і структура Кабінету Міністрів України
- •§ 3. Центральні органи виконавчої влади
- •§ 4. Місцеві органи виконавчої влади
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10 органи Судової Влади і Прокуратури
- •Глава 1. Характеристика судової влади і її органів
- •§ 1. Поняття судової влади, завдання, основні ознаки
- •§ 2. Поняття правосуддя, його відмінність від інших форм державної діяльності. Конституційні принципи правосуддя
- •§ 3. Система і повноваження судів загальної юрисдикції
- •§ 4. Статус суддів як носіїв судової влади. Гарантії незалежності суддів
- •Розділ 2. Органи прокуратури
- •§ 1. Місце прокуратури в системі державних органів України
- •§ 2. Завдання і функції прокуратури
- •§ 3. Принципи організації та діяльності системи органів прокуратури
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11 Територіальний устрій України
- •§ 1. Територіальний і державний устрій як категорія конституційного права України
- •§ 2. Форми і принципи державного устрою. Система адміністративно-територіального поділу України
- •§ 3. Конституційний статус Автономної Республіки Крим
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12 конституційний статус місцевого самоврядування в україні
- •§ 1. Поняття, принципи й функції місцевого самоврядування
- •§ 2. Система місцевого самоврядування, її елементи
- •§ 3. Адміністративно-територіальний устрій й місцеве самоврядування
- •§ 4. Органи й посадові особи місцевого самоврядування
- •§ 5. Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування
- •§ 6. Гарантії й правові засоби захисту місцевого самоврядування
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13 Конституційний Суд України
- •§ 1. Основи правового статусу Конституційного Суду України
- •§ 2. Склад Конституційного Суду України
- •§ 3. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 4. Організація діяльності Конституційного Суду України
- •§ 5. Звернення до Конституційного Суду України
- •§ 6. Провадження у справах у Конституційному Суді України
- •§ 7. Рішення і висновки Конституційного Суду України
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної та рекомендованої літератури Використана та рекомендована література до всіх тем
- •Використана та рекомендована література до тем Тема 1
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 13
§ 4. Основні форми діяльності Верховної Ради України
Першочергове значення у встановленні порядку роботи парламенту має його нормативно-правове закріплення. Порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій у Верховній Раді встановлюються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та Законами України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України. Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради є її сесії і засідання. Верховна Рада працює сесійно(ст. 82).
Сесії підрозділяються на чергові та позачергові. Відповідно до ст.10 Регламенту ВРУчергові сесії Верховної Ради, крім першої сесії, починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.
Позачергові сесії, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента України. Вмотивовані вимоги про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані їх ініціаторами, разом із проектами документів, які пропонуються до розгляду, надсилаються Голові Верховної Ради України. При цьому підписи ініціаторів не відкликаються (ст.83 Конституція України, ст.11 Регламенту ВРУ).
Позачергова сесія Верховної Ради скликається не пізніш як у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання, поданої відповідно до частини другої ст. 83 Конституції України.
Якщо строк повноважень ВРУ закінчився під час дії воєнного чи надзвичайного стану, вона повинна продовжувати свою роботу до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Проекти законів, постанов та інші документи розповсюджуються серед депутатів під час їх реєстрації.
Відповідно до ст.20 Регламенту ВРУ порядок денний сесії Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесію.
Порядок денний сесії Верховної Ради включає два розділи: перший — питання, повністю підготовлені для розгляду Верховною Радою і у встановленому порядку надані народним депутатам; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим спеціальним комісіям, а також законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні.
До затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради можуть включатися додаткові питання шляхом внесення змін до нього. Питання, включені до порядку денного сесії, можуть переноситися, змінюватися чи виключатися з нього після обговорення за скороченою процедурою. Пропозиції про внесення змін до затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради готуються і вносяться в такому самому порядку як до проекту порядку денного сесії Верховної Ради.
Постанова про включення, виключення чи перенесення розгляду питань затвердженого в цілому порядку денного сесії Верховної Ради за наполяганням суб’єкта права законодавчої ініціативи приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Рішення про перенесення розгляду питань, включених до порядку денного сесії Верховної Ради, може прийматися не більше одного разу щодо одного й того ж питання, за винятком питань про надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів України або їх денонсацію. Перенесене питання порядку денного сесії Верховної Ради може бути розглянуто на позачерговій сесії Верховної Ради. Не підлягають перенесенню на наступну сесію Верховної Ради питання, зазначені вп. 7, 9, 12, 23, 28, 30, 31 ч.1 ст.85 Конституції України.
Відповідно до ст.9 Регламенту ВРУ сесії Верховної Ради складаються із засідань Верховної Ради, засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями. Комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради.
Засідання Верховної Ради можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формі парламентських слухань.
Вони проводяться, як правило, відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (ч.1 ст.84 Конституції України). Основним видом засідань і тим самим пріоритетною організаційною формою роботи парламенту є пленарні засідання.
Відповідно до Конституції України (ст.84) рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
Рішення (окрім процедурних) приймаються тільки з питань, внесених до порядку денного, за винятком випадків, встановлених Регламентом Верховної Ради. У разі порушення цієї вимоги прийняте рішення є недійсним і Голова Верховної Ради не має права підписувати відповідний акт.
Засідання Верховної Ради відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності — Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Регламентом ВРУ. Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі пред’явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом, а також за допомогою електронної системи.
На початку ранкового та вечірнього пленарних засідань Апарат Верховної Ради подає головуючому на пленарному засіданні список народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні Верховної Ради на підставі розпоряджень Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України (перебування у відрядженні, відпустці). Такий список одночасно висвітлюється на моніторі головуючого на пленарному засіданні.
На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, у якій вони включені до порядку денного. Перед закриттям засідання робочого дня головуючий уточнює й оголошує порядок денний наступного дня пленарної роботи відповідно до розкладу засідань Верховної Ради.
Рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймаються, як правило, після його обговорення. Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань або у відведеному для таємного голосування місці.
Верховна Рада приймає закони, постанови й інші акти більшістю голосів депутатів від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.
Рішення Верховної Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених цим Регламентом, коли проводиться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.
Голосування здійснюється народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування місці біля зали для пленарних засідань.
Верховна Рада може прийняти рішення з процедурних питань (процедурне рішення), зазначених у Регламенті, без підготовки в комітетах та включення до порядку денного. Такі рішення приймаються одразу після скороченого обговорення однією третиною голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Процедурне рішення приймається відкритим поіменним голосуванням і заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради.
Для доповіді надається не менше 10 хвилин, співдоповіді — п’яти хвилин і заключного слова — трьох хвилин. Для виступу в обговоренні, для заяв, резолюцій, повідомлень, оголошення депутатських запитів, обґрунтування відповіді на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, надається три хвилини; для повторних виступів в обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, для виступів щодо постатейного голосування проектів законів, інших актів Верховної Ради, виступів щодо кандидатур на посади, внесення пропозицій, для відповіді членів Кабінету Міністрів України на запитання — дві хвилини; для виступів з процедури та з мотивів голосування, пояснень, обґрунтування пропозицій чи поправок, зауважень, запитань та відповідей на них, повідомлень, реплік, довідок, оголошення окремої думки, запитань народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України — одна хвилина (ч.2 ст.32 Регламенту ВРУ).
На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Оратор повинен виступати тільки з питання, з якого йому надане слово: він не повинен вживати образливі вислови і непристойні та лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні повинен попередити оратора про неприпустимість таких висловів і закликів або припинити його виступ, а в разі повторного порушення позбавити його права виступу на даному засіданні.
Кожна функція Верховної Ради (законодавча, засновницька, контрольна та інші) має свій порядок здійснення або свої особливості. Реалізація цих функцій або окремих дій Верховної Ради і її органів, як правило, називається процедурами або процесом. Відповідно розрізняють законодавчу процедуру формування органів державної влади (засновницьку процедуру), процедуру парламентського контролю, бюджетну та інші спеціальні процедури.
