Питання для самоконтролю

1. Яке місце займає судова влада в загальній системі державної влади?

2. Що таке правосуддя? Чим воно відрізняється від інших форм державної діяльності?

3. Які принципи правосуддязакріплено в Конституції України?

4. В яких формах здійснюється правосуддя?

5. Що означають принципи територіальності, спеціалізації і інстанційності в діяльності судів?

6. Яка роль Президента і Верховної Ради України у формуванні судів?

7. Ким і на який строк здійснюється перше призначення судді загальної юрисдикції?

8. Назвіть гарантії незалежності суддів закріплені Конституцією України й іншими законами.

9. Яким чином народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя?

10. Хто може бути народним засідателем і присяжним?

11. Яке місце займає прокуратура в системі державних органів?

12. Які принципи організації діяльності прокуратури закріплені в законодавстві?

13. Як виглядає система органів прокуратури?

14. Які функції (напрями діяльності) покладено на органи прокуратури?

15. Хто і на який строк призначає Генерального прокурора України?

16. Який орган може висловити недовіру Генеральному прокуророві?

Розділ 11 Територіальний устрій України

§ 1. Територіальний і державний устрій як категорія конституційного права України

Територія держави —це невід’ємна ознака державності, просторова межа державної влади. Конституція України (ст. 2) встановлює, що суверенітет України поширюється на всю її територію. Держава розпоряджається своєю територією, яка складається з сухопутної, водної та повітряної її частини і континентального шельфу. Територіальне верховенство — це повна і виключна влада держави у межах своєї території. Територія України займає площу 603,7 тисяч квадратних кілометрів, що складає 5,7 % від площі Європи.

Поняття «територіального устрою держави» дуже близьке до поняття «державного устрою» як складової частини більш загального інституту — інституту форми держави. Питання про територіальний устрій — це питання про те, як організована територія тієї або іншої держави, з яких частин вона складається і яким є правове положення як території в цілому, так і її окремих складових. Територіальний устрій — одна з основних системоутворюючих| категорій науки конституційного права. Названій категорії відповідають два інститути конституційного права: державний устрій і адміністративно-територіальний поділ.

Інститут державного устрою —це сукупність конституційно-правових норм, що закріплюють форму зв’язків і конституційно-правовий статус держави в цілому та його територіальних частин. Конституція України визначила загальні основи територіальної організації держави, зокрема: принцип єдності та цілісності державної території, принцип поєднання централізації та децентралізації в здійсненні державної влади і принцип збалансованості соціально-економічного розвитку територій. Державна територія (сухопутна і водна території, відмічені на місцевості лінією державного кордону) після становлення державної незалежності в 1991 році на законодавчому рівні вперше визначена в Законі України «Про правонаступництво України». Ст. 5 цього Закону проголосила державний кордон колишнього СРСР, який відмежував Україну від інших держав, а також кордон між Україною, Білорусією, Росією, Молдавією за станом на 16 липня 1990 року (день прийняття Декларації про державний суверенітет України) державним кордоном України — так на законодавчому рівні визначена державна територія України, яка в цілому співпадає з етнічною українською територією. Територія України є неподільною і недоторканною (Акт проголошення незалежності України). Питання зміни території України віднесені до виключного відання Всеукраїнського референдуму.

Відповідно до ст. 2 Конституції Україна є унітарною державою. Це означає, що Україна — єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак державності. Ці положення ст. 2 розвиваються в ряді подальших статей Конституції. Зокрема, у ст. 132 Конституції наголошується, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Нинішній територіальний устрій України склався під впливом багатьох історичних чинників, зокрема, у зв’язку зі знаходженням різних частин України впродовж століть у складі Росії, Польщі, Австро-Угорщини, Румунії. На момент набуття незалежності Україна була унітарною централізованою державою, що мала у складі Автономну Республіку Крим.

Таким чином, територіальний устрій України —це обумовлена географічними, історичними, економічними, соціальними, культурними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її території на складові частини — адміністративно-територіальні одиниці з метою забезпечення населення необхідним рівнем послуг і збалансованого розвитку всієї території держави.

Адміністративно-територіальна одиниця — це цілісна частина території держави у встановлених відповідно до закону межах, яка за наявності відповідних географічних, демографічних і соціально-економічних умов є територіальною основою для організації та діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування.