8. Формування і зміст звіту про експертну оцінку.

Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їхній аналіз та виклад обґрунтованих висновків. Оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов’язані з об’єктом оцінки, тенденції на ринку та інформацію про угоди подібної нерухомості, які використовують у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація потрібно відображати у звіті про оцінку нерухомості з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на здійснення оцінки та з дотриманням вимог законодавства.

Звіт про оцінку майна можна складати у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, щ о складається у повній формі, повинен містити:

• опис об’єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати ;

• дату оцінки та дату завершення складення звіту, а за потреби - термін дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства;

• мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінку;

• перелік нормативно -правових актів, відповідно до яких здійснюють оцінку;

• перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

• викладення усіх припущень, у межах яких виконували оцінку;

• опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час оцінки;

• висновки щ одо аналізу існую чого використання та найбільш ефективного використання об’єкта оцінки;

• викладення змісту застосованих методичних підходів, методів та оцінювальних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна;

• письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об’єкта оцінки (за неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її виконання, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об’єктивності оцінки майна і висновку про його вартість;

• висновок про вартість майна;

• додатки з копіями всіх вихідних даних, а також за потреби - інші інформаційні джерела, які роз’яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

9. Норми професійної оціночної діяльності.

Норми професійної оцінювальної діяльності є невід’ємною частиною положень (національних стандартів) оцінки. Вимоги норм повинні обов’язково виконувати оцінювачі під час виконання оцінки у випадках, передбачених законодавством України або угодами суб’єктів цивільно-правових відносин.

Усі вимоги норм є однаково обов’язковими для виконання як окремими оцінювачами, так і групами оцінювачів та суб’єктами оцінювальної діяльності. Оцінювач має надавати послуги з оцінки, працюючи компетентно, з додержанням вимог законодавства України, положень (національних стандартів) оцінки і не припускатися дій, що не відповідають вимогам чинного законодавства, або створюють, для інших осіб умови для порушення чинного законодавства.

Оцінювач повинен діяти як незацікавлена особа, неупереджено і об’єктив­ но, уникаючи привнесення особистого інтересу щодо об’єкта оцінки або результатів оцінки. Оцінювач повинен розкрити будь-яке пряме чи опосередковане особисте або корпоративне ставлення до майна або компанії, що є предметом оцінки та може спричинити конфлікт інтересів.

Якщо під час отримання замовлень або їх виконання оцінювач виявив недостатню компетентність, то він зобов’язаний попередити про це замовника і вжити всіх заходів для якісного виконання замовлення, а саме: залучити до виконання роботи фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, спробувати набути відповідної кваліфікації тощо. За неможливості вдатися до цих заходів, оцінювач зобов’язаний відмовитись від виконання замовлення. В усіх випадках оцінювач несе відповідальність за результати оцінки.

Оцінювач не повинен заявляти про професійні кваліфікації, яких він не має, і вводити в оману, інформуючи про них. У своїй роботі оцінювач має критично ставитись до будь-якої інформації, яку використовує, перевіряти її в межах можливого, навіть якщо за умовами договору всю відповідальність за адекватність наданої інформації несе замовник. Оцінювач не повинен свідомо укладати та розповсюджувати звіт, який містить неправдиві, неточні або упереджені судження та аналіз. Коли замовлення на оцінку виконували два чи більше оцінювачі, що працювали в групі, і один з них мав особливу точку зору, її має бути висвітлено в звіті про оцінку. В іншому разі підписання звіту таким оцінювачем або керівником групи від його імені є неприпустимим.

Будь-яке необгрунтоване чи попереднє судження оцінювача про вартість, навіть коли воно пізніше підтверджене в звіті про проведення оцінки, є неприпустимим. Коли оцінювач подає попередній (тобто такий, що його можна замінити) звіт про оцінку, в його тексті має бути чітко і однозначно висвітлений попередній характер всіх висновків. Оцінювач не повинен приймати завдання, якщо воно пов’язане з використанням упереджених суджень і висновків.

Коли два чи більше оцінювачів запросив незалежно один від одного один замовник для оцінки одного об’єкта, ці оцінювачі мають працювати незалежно один від одного, уникаючи обміну інформацією чи узгодження своїх висновків. Ця вимога є дійсною в усіх випадках, коли відсутня пряма заява замовника про те, що він не заперечує проти співробітництва оцінювачів в їхній роботі.

Оцінювач має гарантувати замовнику повну конфіденційність отриманої від нього інформації та результатів роботи, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Оцінювач має гарантувати замовнику оцінки, що всі матеріали, зібрані ним під час виконання оцінки, він надаватиме для перевірки на вимогу замовника.

1. Є неприпустимим:

• встановлення розміру винагороди оцінювача залежно від оцінювальної вартості об’єкта оцінки;

• одержання винагороди за виконання роботи з попередьмо узгодженим результатом;

• виплата винагороди за сприяння в одержанні замовлень на оцінку, якщо це не доведено до відома замовника;

• будь-яка недобросовісна реклама, що може спричинити перебільшене або спотворене уявлення замовника про обсяг, якість і характер послуг;

• будь-яка форма демпінгу з метою отримання замовлення;

• прийняття замовлення на оцінку від двох пов’язаних між собою за­ мовників за умови наявності зацікавленості одного з таких замовників в результатах оцінки, що виконувалась на замовлення другого;

• використання оцінювачем необізнаності замовника оцінки щодо положень (національних стандартів) оцінки, що виражається в намаганні нав’язати замовникові обсяг замовлення або звіту про оцінку, що є найбільш прийнятним для оцінювача, і до того ж не відповідає найбільшою мірою інтересам замовника.

Конкуренція між оцінювачами має ґрунтуватись на засадах компетентності та якості виконання робіт. Під час виконання рецензії на звіт іншого оцінювача оцінювач повинен продемонструвати неупереджене судження та надати обґрунтовані причини згоди або незгоди з висновками, що містить звіт.

Оцінювач не відповідає за правомірність постановки завдання на оцінку стосовно: об’єкта оцінки; обраної замовником бази оцінки; можливого використання результатів оцінки.

Проте є неприпустимим обрання на вимогу замовника бази оцінки, що прямо суперечить вимогам національних стандартів у конкретному випадку використання результатів оцінки. В усіх інших випадках відповідальність за правомірність постановки завдання на оцінку несе замовник. Результати оцінки не можуть використовувати замовник або будь-які інші особи з метою, яка не передбачена в договорі на оцінку, крім випадків, що передбачені чинним законодавством України.

Оцінювач не несе відповідальності за неправомірне використання результатів оцінки. Звіт про оцінку можна використовувати, і він чинний лише у разі його повного надання. Замовник несе відповідальність за достовірність наданої оцінювачу інформації будь-якого характеру в усній або письмовій формі, що підтверджена або не підтверджена документально. Це також стосується інформації, яку надає підприємство на вимогу замовника.

У разі, якщо після отримання результатів оцінки, замовник залучив для виконання повторної оцінки іншого оцінювача, то замовник зобов’язаний попередити про це виконавця першої оцінки та на його вимогу надати йому можливість ознайомитись з результатами повторної оцінки. Оцінка станом на дату, що передує даті огляду об’єкта оцінки, є неприпустимою. Винятком є оцінка цілісного майнового комплексу (бізнесу), що виконується станом на дату бухгалтерського балансу підприємства, якщо договір на виконання такої оцінки укладається не пізніше ніж через три місяці (1 квартал) від дати складання балансу.

Основи бонітування ґрунті