3.9. Вартість одного квадратного метра земель населенихпунктів за економіко-планувальними зонами розраховується заформулою

Цнз = Цнм х Км2, (11)

де Цнз - середня для економіко-планувальної зони вартістьодного квадратного метра земель (у гривнях).

Значення коефіцієнта Км2 визначається як добуток пофакторних

оцінок з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів.

Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межахграничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів зрізною чисельністю населення (табл. 1.6 додатку 1) з урахуваннямнормативно-технічної документації та експертної оцінки.

Питома вага зональних рентоутворювальних факторіввизначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з йогоособливостей.

Сума вагових характеристик, що встановлена для факторів,повинна дорівнювати 1,0.

3.10. Вартість одного квадратного метра земельної ділянки

певного функціонального використання (Цн) визначається зурахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних,історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічнихта інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування вмежах економіко-планувальної зони за формулою

Цн = Цнз х Кф х Км3. (12)

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеногопункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значеннялокального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо

встановлювати його значення на основі визначення частки площі, якузаймає цей фактор на земельній ділянці. Установлення частки площіздійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та

електронних цифрових карт масштабу, не меншому, ніж 1:10000, - дляміст з чисельністю населення понад 100 тис. чол. та 1:5000 - дляінших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені вдодатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок неповинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

3.11. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, яківикористовуються як сільськогосподарські угіддя, здійснюєтьсявідповідно до розділу 2 даного Порядку.

Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь у межахземель населених пунктів, на які немає матеріалів ґрунтовихобстежень, здійснюється за допомогою попереднього створенняорієнтовних (схематичних) креслень ґрунтів цих ділянок шляхомвикористання ґрунтових карт прилеглих територій, топографічнихкарт та експертного маршрутного обслідування населених пунктів длязіставлення отриманих даних з натурою. На орієнтовні (схематичні)креслення ґрунтів екстраполюються ґрунтові контури з картприлеглих територій з урахуванням рельєфу, визначаються площіагровиробничих груп ґрунтів, які оцінюються відповідно до розділу2 цього Порядку.

Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських земель поза межами неселеного пункту

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою:

Цн = Пд × Рд × Ск × Км × Кв × Кмц × Кі, (1)

де Пд – площа земельної ділянки, що приймається за даними Державного земельного кадастру або документації із землеустрою, кв. м;

Рд – рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель, що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель, гривень на рік;

Ск – строк капіталізації, років;

Км – коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;

Кв – коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки;

Кмц – коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;

Кі – коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно статті 289 Податкового кодексу України за 2013 та наступні роки

Строк капіталізації рентного доходу визначається для всіх категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення) на рівні 33 років, а для земель лісогосподарського призначення – 50 років.

Коефіцієнт, який враховує місце розташування земель (Км), (крім земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду) визначається для кадастрового кварталу, межі якого відображаються на індексних кадастрових картах (планах), доцільно визначати за формулою:

Км = Кр × Кл,

де Кр – коефіцієнт, який враховує регіональні фактори місця розташування кадастрового кварталу;

Кл – коефіцієнт, який враховує локальні фактори місця розташування кадастрового кварталу за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними та іншими умовами.

Для земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який враховує місце розташування земель (Км), слід приймати рівним одиниці.

Коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки (Кв), пропонується визначати за формулою:

Кв = Кв1 × Кв2 × Кв3 × Кв4, (5)

де Кв1 – коефіцієнт, який враховує склад угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру (табл. 7);

Кв2 – коефіцієнт, який враховує регіональні відмінності у формуванні рентного доходу та визначається для земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення (табл. 8), а для земельних ділянок інших категорій прирівнюється до одиниці;

Кв3 – коефіцієнт, що враховує продуктивність лісових насаджень та визначається для земель, вкритих лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю, а для інших земельних угідь прирівнюється до одиниці;

Кв4 – коефіцієнт, що враховує продуктивність водних об’єктів та визначається для земель із водами (природні водотоки (річки та струмки); штучні водотоки (канали, колектори, канави); озера, прибережні замкнуті водойми, лимани; ставки; штучні водосховища), а для інших земельних угідь прирівнюється до одиниці.

Коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення (Кмц), може бути визначений для земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення та історико-культурного призначення за формулою:

Кмц = Кмц1 × Кмц2,

де Кмц1 – коефіцієнт, що враховує цінність земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення

Кмц2 – коефіцієнт, що враховує статус земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та приймається: для об’єктів місцевого значення – 1,1; для об’єктів загальнодержавного значення – 1,3.

Для земель лісогосподарського призначення, водного фонду, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення коефіцієнт (Кмц) слід прирівнювати до одиниці.

Державна реєстрація прав та їх обмежень. (Державна реєстрація покликана забезпечити охорону та захист прав та законних інтересів власників, користувачів нерухомого майна шляхом створення додаткових гарантій для них. Державна реєстрація прав зводить до мінімуму можливість недобросовісних осіб реєструвати на себе права, які їм не належать, а тому створює перешкоди для проведення незаконних операцій з нерухомістю. Лише зареєстровані права мають юридичну силу перед іншими (третіми) особами, а зареєструвати за собою права на нерухомість може лише особа, якій вони належать згідно з дійсними документами, які відповідають вимогам законодавства.  Обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно право власності; право володіння;право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій);право господарського відання;право оперативного управління;право постійного користування та право оренди земельної ділянки право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами;іпотека;довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону обтяження речових прав на нерухоме майно: податкова застава, предметом якої є нерухоме майно;інші обтяження Під нерухомим майном речові права на яке підлягають державній реєстрації розуміються:земельні ділянки підприємство як єдиний майновий комплекс  житловий будинок; будівля, споруда або їх окремі частини; квартира;житлове та нежитлове приміщення.Державна реєстрація прав є обов’язковою, оскільки відповідно до Цивільного кодексу України (статті 331 та 334) та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 3) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до закону, виникають з моменту такої реєстрації.)

Єдина система кадастрових номерів земельних ділянок та порядок їх присвоєння. (10. Визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці здійснюють територіальні органи Держземагентства протягом десяти робочих днів.10-1. Кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку.11. Для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник (уповноважена ним особа) або розробник документації із землеустрою, якщо інше не передбачено договором, подає до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки:заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки;копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи;Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.У разі подання документів розробником документації із землеустрою він додатково подає договір.Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.Посадова особа територіального органу Держземагентства присвоює зазначеній заяві та документації із землеустрою обліковий номер.12. Територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів з дня надходження документів, визначених пунктом 11 цього Тимчасового порядку, перевіряє: документацію із землеустрою на відповідність умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки, кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою; дані обмінного файла - документації із землеустрою; дані про земельну ділянку - черговому кадастровому плану.За результатами перевірки територіальний орган Держземагентства:у разі відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту, визначає кадастровий номер земельної ділянки з урахуванням пунктів 8 і 9 цього Тимчасового порядку та вносить до обмінного файла відомості про кадастровий номер земельної ділянки;складає в електронній (цифровій) формі з використанням автоматизованої системи протокол проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла (далі - протокол проведення перевірки) в частині відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту;передає до державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - адміністратора автоматизованої системи обмінний файл та протокол проведення перевірки через засоби електрозв'язку.13. Адміністратор автоматизованої системи здійснює протягом п'яти робочих днів з дня надходження документів:1) перевірку обмінного файла щодо:відповідності вимогам, установленим до його структури, змісту та формату;відповідності вимогам, установленим до структури кадастрового номера земельної ділянки;відповідності структурних елементів кадастрового номера земельної ділянки даним індексної кадастрової карти;відсутності дублювання кадастрового номера земельної ділянки;2) процедуру приймання обмінного файла;3) внесення даних обмінного файла до автоматизованої системи, - у разі відсутності зауважень до обмінного файла;4) внесення даних про результати перевірки обмінного файла до складеного територіальним органом Держземагентства протоколу проведення перевірки та повертає його через засоби електрозв'язку територіальному органу Держземагентства.14. Територіальний орган Держземагентства після отримання від адміністратора автоматизованої системи протоколу проведення перевірки:1) у разі відсутності в протоколі проведення перевірки зауважень до документації із землеустрою та обмінного файла - не пізніше наступного робочого дня робить на титульному аркуші документації із землеустрою, матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, відомостях про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь позначку, в якій зазначаються кадастровий номер, дати його визначення та внесення відомостей до автоматизованої системи, прізвище та ініціали посадової особи, що зробила таку позначку, і ставиться її підпис. Виправлення у такій позначці не допускаються;2) повертає у день звернення заявнику документацію із землеустрою та протокол проведення перевірки. У разі наявності зауважень до документації із землеустрою та обмінного файла документація із землеустрою повертається без позначки. У протоколі проведення перевірки зазначаються дата та номер протоколу проведення перевірки; обліковий номер заяви і документації із землеустрою; вид та найменування документації із землеустрою; прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи або серію, номер паспорта - для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття номера та повідомила про це відповідному органу державної податкової служби; найменування набувача права на земельну ділянку, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер - для юридичної особи; категорія земель; цільове призначення земельної ділянки; місце розташування земельної ділянки; визначений кадастровий номер земельної ділянки; відомості про розробника документації із землеустрою; відомості про відповідність документації із землеустрою - умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки, кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою, даних обмінного файла - документації із землеустрою, даних про земельну ділянку - черговому кадастровому плану, обмінного файла - вимогам до його структури, змісту та формату, відповідність вимогам, установленим до структури кадастрового номера земельної ділянки, відповідність структурних елементів кадастрового номера земельної ділянки даним індексної кадастрової карти, відсутність дублювання кадастрового номера земельної ділянки; викопіювання з чергового кадастрового плану; загальний висновок щодо результатів проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла; дата внесення відомостей до автоматизованої системи (у разі внесення); прізвища, ініціали та посади осіб, що провели перевірку документації із землеустрою та обмінного файла.Протокол проведення перевірки підписується посадовою особою територіального органу Держземагентства та засвідчується печаткою.Розгляд доопрацьованої документації із землеустрою та обмінного файла здійснюється територіальним органом Держземагентства протягом чотирьох робочих днів з дня надходження документів, визначених пунктом 11 цього Тимчасового порядку, відповідно до пунктів 10-1-11 цього Тимчасового порядку шляхом перевірки стану врахування заявником зауважень, зазначених у протоколі проведення перевірки, складеному відповідно до пунктів 12-14-1 цього Тимчасового порядку. В такому разі новий обліковий номер документації із землеустрою не присвоюється.У разі коли заявник врахував зауваження, територіальний орган Держземагентства: визначає кадастровий номер земельної ділянки з урахуванням пунктів 8 і 9 цього Тимчасового порядку та вносить до обмінного файла відомості про кадастровий номер земельної ділянки (якщо цього не було зроблено відповідно до абзацу третього пункту 12 цього Тимчасового порядку);робить на протоколі проведення перевірки позначку “Зауваження виправлено”, зазначає дату її проставлення, прізвище та ініціали посадової особи, що зробила таку позначку і засвідчила її підписом;передає через засоби електрозв'язку до державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” - адміністратора автоматизованої системи обмінний файл та електронне (цифрове) зображення протоколу проведення перевірки з позначкою про врахування зауважень для внесення зазначеним підприємством протягом одного робочого дня даних обмінного файла до автоматизованої системи та повідомлення про це через засоби електрозв'язку територіальному органу Держземагентства; робить на титульному аркуші документації із землеустрою, матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, відомостях про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь позначку із зазначенням кадастрового номера, дати його визначення та внесення відомостей до автоматизованої системи, прізвища та ініціалів посадової особи, що зробила таку позначку і засвідчила її підписом (виправлення у такій позначці не допускаються);повертає у день звернення заявнику документацію із землеустрою та протокол проведення перевірки з позначкою “Зауваження виправлено” із зазначенням дати, прізвища та ініціалів посадової особи, що зробила таку позначку і засвідчила її підписом.У разі коли зауваження заявником не враховані, територіальний орган Держземагентства повертає у день звернення заявнику документацію із землеустрою без позначки та протокол проведення перевірки з письмовим обґрунтуванням причин такого повернення.У разі коли зазначені у протоколі проведення перевірки зауваження не враховані протягом року з моменту його складення, визначений кадастровий номер анулюється.14-3. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку.Датою присвоєння кадастрового номера є дата відкриття Поземельної книги.14-4. У разі коли під час погодження та затвердження документації із землеустрою виникла потреба у внесенні змін до відомостей про земельну ділянку, внесених до автоматизованої системи, визначений кадастровий номер анулюється. Анульований кадастровий номер не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.Повторне визначення кадастрового номера земельної ділянки із внесенням відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи здійснюється відповідно до пунктів 10 - 14-1 цього Тимчасового порядку.

Кадастрова структуризація території України Запровадження єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру України (АСДЗКУ) з функціями реєстрації прав на земельні ділянки та об’єкти нерухомості забезпечить гарантування прав власників та користувачів з боку держави, створить всі передумови для вдосконалення системи оподаткування, дасть можливість більш ефективного управління земельними ресурсами, забезпечить формування інформаційної інфраструктури ринку землі.Ефективність функціонування АСДЗКУ значною мірою залежить від прийнятої системи ідентифікації об’єктів земельного кадастру. Тому проблема створення АСДЗКУ полягає не тільки в розробці ефективних методів та моделей автоматизованої обробки кадастрової інформації, а також і в розробці досконалої системи індексних карт та кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на них об’єктів нерухомого майна.В Україні кадастрова нумерація земельних ділянок здійснюється згідно вказівки Держкомзему України від 20 березня 2002 року № 12 “Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель”.Вимоги до кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на ній об’єктів нерухомостіКадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов’язаної з земельними ділянками (будівлі, споруди, їх частини, в т.ч. квартири та ін.), запроваджуються з метою їх однозначної ідентифікації в базах даних автоматизованої системи державного земельного кадаструГоловним критерієм формування структури кадастрового номера є забезпечення його унікальності в межах України Кадастровий номер земельної ділянки – це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним протягом всього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого При переході прав від одного власника до іншого та при зміні самого виду прав кадастровий номер земельної ділянки залишається без змін.Для забезпечення унікальності кадастрового номера земельної ділянки застосовується підхід, який базується на ієрархічній фрагментації території України.При цьому виникає питання щодо оптимального з точки зору присвоєння кадастрових номерів поділу території України на окремі фрагменти та їх кодування.Прийнята в Україні система ієрархічної фрагментації території базується на використанні кодів об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), який запроваджено Держкомстатом України в 1997 році Державний класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) є складовою частиною єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. КОАТУУ розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року № 326 “Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики”.КОАТУУ призначено для забезпечення достовірності, зіставленості, цілісності та автоматизованої обробки інформації в різних розрізах усіх видів економічної діяльності.КОАТУУ складається з кодів та назв усіх адміністративно-територіальних об’єктів України, які угруповані за ознаками територіальної спільності, історичних, економічних, географічних, етнічних і культурних особливостей.Об’єктами класифікації КОАТУУ є одиниці адміністративно-територіального устрою України:· Автономна Республіка Крим Області;· Райони;· Міста;· Райони в містах;· Селища міського типу;· Селищні та сільські ради;· Селища:· Села.Уся множина об’єктів класифікації розподілена за територіальною ознакою та адміністративною підпорядкованістю на чотири рівні ієрархічної класифікації. До кожного рівня класифікації входять об’єкти, що підпорядковані об’єктам попереднього рівня.Перший рівень класифікації (розряди 1,2) включає:· Автономну Республіку Крим;· Області;· Міста, що мають спеціальний статус, який визначається законами України.Другий рівень класифікації (розряди 3-5) включає:· Міста обласного підпорядкування;· райони Автономної Республіки Крим, області;· райони в містах, що мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Структура і зміст державного реєстру прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — єдина державна інформаційна система в Україні, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.^[1]Порядок ведення реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»^[Для всіх об'єктів вноситься підстава для внесення запису про нерухоме майно: назва рішення;дата формування рішення;індексний номер рішення;прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.Додатково вноситься:Щодо земельної ділянки:дата державної реєстрації земельної ділянки;найменування органу, що провів державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки площа земельної ділянки цільове призначення земельної ділянки;Коли на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна, право власності на який зареєстровано в установленому законодавством порядку, державний реєстратор додатково вносить відомості про реєстраційний номер такого об'єкта;Щодо об'єкта нерухомого майна:тип об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо);призначення об'єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий);площа об'єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова);відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна найменування та/або присвоєння літера,загальна та (за наявності) житлова площа об'єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю);адреса об'єкта нерухомого майна;У разі коли право власності на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт нерухомого майна, зареєстровано в установленому законодавством порядку, державний реєстратор додатково вносить відомості про реєстраційний номер такої земельної ділянки;Щодо підприємства як єдиного майнового комплексу:найменування підприємства місцезнаходження підприємства;дата проведення державної реєстрації підприємства;код згідно з ЄДРПОУ;склад підприємства (перелік нерухомого майна, що входить до єдиного майнового комплексу (земельні ділянки, будівлі, споруди), із зазначенням їх реєстраційних номерів);Щодо об'єкта незавершеного будівництва:технічна характеристика об'єкта незавершеного будівництва;місце розташування об'єкта незавершеного будівництва;реєстраційний номер земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва;

Стаття 32. Надання інформації з Державного реєстру прав

1. Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Для фізичних та юридичних осіб інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі державним реєстратором.

Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.

Інформація з Державного реєстру прав не надається фізичним та юридичним особам у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі.

Порядок надання інформації з Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.

4. За заявою власника чи іншого правоволодільця державний реєстратор надає інформацію про осіб, які отримали відомості про зареєстровані права на нерухоме майно, що їм належить, та обтяження таких прав.

За запитом посадової особи органу досудового розслідування у зв’язку із здійсненням ним повноважень, визначених законом, у відповідному кримінальному провадженні державний реєстратор надає інформацію у формі виписки про осіб, які отримали відомості про зареєстровані права на нерухоме майно, що належить іншим фізичним чи юридичним особам, та обтяження таких прав.

Стаття 34. Плата за проведення державної реєстрації прав,

1. За державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

1) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 1 мінімальна заробітна плата;

2) за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс у строк 7 робочих днів - 5 мінімальних заробітних плат;

за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 10 мінімальних заробітних плат;

3) за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк 2 робочі дні - 1 мінімальна заробітна плата;

за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 2 мінімальні заробітні плати;

за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 5 мінімальних заробітних плат;

4) за державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, у строки, визначені цією статтею, - 50 відсотків адміністративного збору за державну реєстрацію права власності;

5) за державну реєстрацію обтяжень у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 0,05 розміру мінімальної заробітної плати;

за державну реєстрацію обтяжень протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати;

6) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, - 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.

Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих десяти гривень.

За державну реєстрацію права власності на частку у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна адміністративний збір сплачується в повному розмірі.

2. У разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень адміністративний збір не повертається.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір підлягає поверненню.

3. Розмір плати за надання інформації з Державного реєстру прав та порядок її використання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суди, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, Національний банк України, органи Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції звільняються від плати за надання інформації з Державного реєстру прав у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

4. Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:

1) фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;

2) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

5) інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

6) інваліди I та II груп;

7) Національний банк України;

8) органи державної влади, органи місцевого самоврядування;

9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

Державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно

73. Під час проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою встановлено обтяження, а також особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач).

У разі проведення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є також особа, якою припинено обтяження, а також особа, в інтересах якої припинено обтяження.

74. Для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком.

75. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є:

1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

3) визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договір, укладений у порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублікат;

6) закон, яким встановлено заборону на користування та/або розпорядження нерухомим майном;

7) інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

76. Для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, подає копію документа, що посвідчує його особу (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

У разі подання заяви особисто заінтересованою особою, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подається копія реєстраційного номера облікової картки платника податку, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідним органам державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подається копія документа, що посвідчує заінтересовану особу, та копія реєстраційного номера облікової картки платника податку такої особи, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідним органам державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

77. Державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, проводиться у спеціальному розділі зазначеного Реєстру.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус, яким проведено державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно у спеціальному розділі Державного реєстру прав, зберігає заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об’єкт нерухомого майна.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з моменту отримання повідомлення про перенесення записів із спеціального розділу Державного реєстру прав, передає документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна у порядку, встановленому Мін’юстом, для формування реєстраційної справи відповідно до законодавства.

78. Державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

79. У разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно не за місцем його розташування орган державної реєстрації прав, нотаріус, який проводив таку реєстрацію, у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, передає заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, органові державної реєстрації прав за місцем розташування такого нерухомого майна у порядку, встановленому Мін’юстом, для формування реєстраційної справи відповідно до законодавства.

80. У разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно примірники витягу з Державного реєстру прав надаються відповідно до вимог цього Порядку заявникові, власникові та іншому правонабувачеві нерухомого майна, речові права якого обтяжено (боржникові).

У разі коли документи подані особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, а також у разі, коли заявник виявив бажання отримати витяг в електронному вигляді та зазначив про це в заяві, витяг з Державного реєстру прав власникові та іншому правонабувачеві нерухомого майна, речові права якого обтяжено (боржникові), якщо вони не є заявниками, видається державним реєстратором.

Стаття 6. Система органів та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав

1. Організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб’єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб’єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

2. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

3. Акредитованим суб’єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала:

договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;

договір з іншим суб’єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб’єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав).

Акредитація суб’єктів та моніторинг відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав

1. Міністерство юстиції України:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

4) організовує роботу, пов’язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав;

6) забезпечує доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймає рішення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 8. Повноваження територіальних органів Міністерства юстиції України

1. Територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність:

1) здійснюють контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав;

2) розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав та приймають обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

3) складають протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

4) організовують роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

5) забезпечують доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймають рішення про блокування такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 9. Повноваження суб’єктів державної реєстрації прав

1. До повноважень суб’єктів державної реєстрації прав належить:

1) забезпечення:

проведення державної реєстрації прав;

ведення Державного реєстру прав;

взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

форування та ведення реєстраційних справ;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Акредитовані суб’єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб’єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.

Стаття 16. База даних заяв

1. Формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв.

Під час прийняття заяви в паперовій формі обов’язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування оригіналів та копій документів, що пред’являються заявником для проведення державної реєстрації прав з подальшим розміщенням їх у Державному реєстрі прав.

У базі даних заяв реєструються рішення судів про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав.

2. Перелік відомостей, що вносяться до бази даних заяв під час формування та реєстрації заяв, визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Державного реєстру прав.

Стаття 18. Проведення державної реєстрації прав

1. Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

2. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

3. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.

4. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

5. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об’єкта нерухомого майна.

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об’єкти.

При цьому одна заява подається лише у разі, якщо речові права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються за однією особою.

6. Заява про державну реєстрацію прав може бути відкликана до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації.

7. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов’язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

8. У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об’єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

9. Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

10. Взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розділ 1