1. Покращення якості dots - стратегії:

• Політична підтримка зі збільшенням та розширенням фінансування.

• Діагностування захворювання за допомогою бактеріологічних досліджень.

• Стандартизований режим лікування, нагляд і підтримка пацієнта.

Ефективна система поставок препаратів.

Система контролю і оцінка впливу на ситуацію з туберкульозом.

2. Вирішення особливих задач щодо ко-інфекції тб/віл та туберкульозу з множинною медикаментозною резистентністю та інших спеціальних проблем

Спільні дії у боротьбі з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ.

Профілактика і контроль туберкульозу, резистентного до антимікобактеріальних препаратів, в тому числі застосування DOTS-плюс стратегії.

Прийняття заходів щодо груп ризику та особливих ситуацій.

3. Посилення системи охорони здоров'я

Активна участь у державних і глобальних проектах.

• Введення нових методів боротьби із туберкульозом, що посилюють систему охорони здоров'я.

Адаптування нововведень із інших сфер для посилення боротьби з туберкульозом.

Практичний підхід до боротьби із легеневими захворюваннями, покращення медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, та іншим пацієнтам, хворим на респіраторні захворювання.

4. Залучення всіх медичних закладів до боротьби з туберкульозом

• Державні і приватні медичні заклади .

• Міжнародні стандарти, що регулюють надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз.

5. Надання підтримки пацієнтам і залучення громадськості

Залучення громадськості до проблеми туберкульозу.

Пропаганда, комунікація та соціальна мобілізація.

6. Проведення досліджень та заохочення до їх проведення

Оперативні дослідження в межах програм.

Співпраця у питаннях розробки нових методів діагностування, інших препаратів і вакцин.

Концепція Стоп-ТБ-стратегії була розроблена згідно із загальною концепцією боротьби із туберкульозом «Світ без туберкульозу» стратегія була розроблена для посилення зусиль, які націлені на боротьбу з туберкульозом та будуть здійснюватись протягом 2006 - 2015 років .

Стоп-ТБ-стратегія дозволить:

1. Розширити доступ до якісного діагностування та лікування пацієнтів, хворих на туберкульоз.

2. Зменшити страждання людей і соціально-економічне навантаження, пов’язане з туберкульозом.

3. Захистити людей, які складають групу ризику, від туберкульозу, ко-інфекції ТБ/ВІЛ та туберкульозу резистентного до антимікобактеріальних препаратів.

4. Підтримати розвиток нових методів, забезпечити можливість їх вчасного і ефективного застосування.

Методи і засоби народної медицини в комплексному лікуванні туберкульозу

Інтерес до народної та нетрадиційної медицини зростає, зокрема Всесвітня організація охорони здоров'я організувала спеціальний відділ по її вивченню. У 1992 р. був створений вперше на теренах колишнього СРСР Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини, в якому, крім викладання класичної програми державних медичних вузів, додатково запроваджено вивчення напрямків народної та нетрадиційної медицини — гомеопатії, фітотерапії, мануальної та біоенергоінформаційної медицини, рефлексотерапії, іридодіагностики та інших.

Наслідки туберкульозу визначаються не тільки ефективністю етіотропної (основної) терапії, але й її поєднанням із засобами, які спрямовані на оптимізацію діяльності органів і систем організму. Цей компонент комплексного лікування туберкульозу включає фіто-, фітонцидо-, апі-, прополісо- і гомеотерапію, резерви яких щодо фтизіатрії ще далеко не вичерпані, оскільки перераховані види терапії вивчено науковою медициною ще недостатньо.

Фітотерапія — терапія лікарськими рослинами (травами).

При туберкульозі легень рекомендують застосовувати алое дере­вовидне, аїр тростинний (лепеху звичайну), вероніку лікарську, грицики звичайні (російська назва — "пастушья сумка"), деревій звичайний (російська назва — "тысячелистник"), живокіст лікарський, кропиву дводомну, оман високий (російська назва — "девясил высокий"), полин гіркий, синюху блакитну, сосну лісову, спориш зви­чайний (російська назва — "горец птичий"), хвощ польовий, медунку лікарську та інші.

У науковій медицині, в тому числі фтизіатрії, широко застосову­ється екстракт алое для ін'єкцій, свіжий або консервований сік алое, який вживають по 1 чайній ложці двічі-тричі на день, курсами 3-4 рази на рік.

При туберкульозі легень беруть 1 столову ложку суміші (топле­ного свинячого сала, вершкового масла, чистого меду, соку алое і по­рошку какао у співвідношенні 100:100:100:15:10) на склянку гарячого молока і п'ють двічі на день по 1 склянці. Курс лікування тривалий.

При туберкульозі легень застосовують лікарські рослини, наприклад, такі їх суміші у вигляді настоїв або відварів (збори):

• збір для покращення апетиту: трава полину (8 частин) + трава де­ревію звичайного (2 частини);

• збір вітамінний (№1 і №2): плоди шипшини (1 частина) + плоди смородини чорної або горобини (російська назва — "рябина") — 1 частина;

• збір грудний:

- №1: корінь алтеї лікарської (2 частини) + листки підбілу звичайного (російська назва — "мать-и-мачеха") — 2 частини + трава материнки звичайної (російська назва — "душица обыкновенная") — 1 частина;

- №2: листки підбілу звичайного — 4 частини + листки подорожника — 3 частини + корінь солодцю голого (локриці, вербецю) — 3 частини;

- №3: корінь алтеї лікарської (2 частини) + корінь солодцю голого (2 частини) + листки шавлії лікарської (1 частина) + плоди анісу (1 частина) + бруньки сосни лісової (1 частина);

- №4: корінь алтеї лікарської (2 частини) + корінь солодцю голого (2 частини) + плоди кропу запашного (1 частина);№4: корінь алтеї лікарської (2 частини) + корінь солодцю голого (2 частини) + плоди кропу запашного (1 частина).

• збір сечогінний:

- №1: листки толокнянки (3 частини) + квітки волошки синьої (російська назва — "васильок синий") — 1 частина + корінь солодцю голого (1 частина);

- №2: листки толокнянки (4 частини) + плоди можевельника (4 частини) + корінь солодцю голого ( 1 частина);

• збір потогінний:

- №1: квітки липи серцелистої (1 частина) + плоди малини звичайної (1 частина);

- №2: плоди малини звичайної (2 частини) + листки підбілу звичайного (2 частини) + трава материнки звичайної (1 частина);

• збір для зменшення посиленого потіння:

- №1: листки шавлії лікарської (8 частин) + кореневище валеріани лікарської (1 частина) + трава хвоща польового (1 частина);

- №2: кореневище валеріани лікарської (25,0) + листки шавлії лікарської (25,0) + зелена оболонка плодів горіха волоського (російська назва — "орех грецкий") — 25,0 + трава хвоща польового (25,0);

• збір проносний (при запорах): листки александрійські (3 частини) + кора крушини (2 частини) + плоди жостера (2 частини) + плоди анісу (1 частина) + корінь солодцю голого (1 частина).

Фітонцидотерапія — різновид фітотерапії, коли з лікувальною метою застосовуються біологічні активні речовини, які утворюються рослинами і які вбивають або пригнічують ріст і розмноження мікроорганізмів.

Як лікувальний засіб при туберкульозі застосовують: корені хрону звичайного (який містить антибіотичну речовину лізоцим, фітонциди, аскорбінову кислоту (100мг/100г), вуглеводи, азотисті спо­луки, леткі гірчичні олії, глікозид синігрин і сліди алкалоїдів), свіжі листки (гичку) і головки цибулі (ведмежої або городньої), часнику посівного (у яких, крім антибіотика аліцину, знайдено ще вітаміни А і В, йод) у формі свіжого соку, водного або спиртового настою пероральним та інгаляційним методами введення.

Апітерапія — застосування чинників життєдіяльності бджіл (меду, прополісу, отрути) з лікувальною метою.

Мед бджолиний — продукт переробки медоносними бджолами нектару рослинного та тваринного походження. В складі меду є при­близно 300 різноманітних речовин, в тому числі вуглеводи (70 - 75%), ферменти, амінокислоти (23), органічні кислоти, мікроелементи (понад 40), ароматичні сполуки (понад 100). Мед має бактерицидні властивості, які вищі у меду бурштинового і темно-бурштинового кольору (гречаний, збір лісовий, збір із луків та інші) при порівнянні з безбарвним або світло-бурштиновим (еспарцетний, білоакаційовий, малиновий та інші).

Прополісотерапія — різновидність апітерапії. В складі прополісу є рослинні смоли, віск, леткі олії, пилок, виділення бджолиних слин­них залоз та мікроелементи. Дія прополісу характерна антимікробна, антитоксична, протизапальна, біогенно стимулююча, знеболююча дія, він стимулює захист сили організму проти інфекцій. Він не­отруйний, для людського організму нешкідливий.

Застосовують прополіс при туберкульозі легень у вигляді: екстракту (вживають по 20 крапель тричі на день, за годину до їди, про­тягом 4 - 10 місяців); олії (вживають по 1 чайній ложці тричі на день, за 1 годину до їди, протягом 4- 10 місяців); спиртового розчину (п'ють по 20 - 40 крапель тричі, за 1 - 1,5 години до їди, на теплому молоці), інгаляцій по 10 хвилин вранці й увечері (фітонцидна дія).

Гомеотерапія — лікування мінімальними дозами тих лікарських засобів, які у великих дозах викликають в організмі людини ознаки подібні даній недузі (девіз гомеопатів: "подібне лікується подібним"). Гомеопатія — це альтернативний напрям у медицині, який використовує методи лікування малими дозами за законом схожості (подібності). Алопатія — метод медикаментозного лікування в клінічній медицині (негомеопатичний).

Гомеотерапія у фтизіатрії можлива на тлі протитуберкульозної хіміотерапії і потребує ще наукового обґрунтування. Застосування вакцини ВСG підвищує ефективність антибактеріального лікування.