Спорядження орієнтувальника.

На старт спортсмени можуть бути у вільно обраної, але чистому й акуратному одягу. Однак орієнтувальник, що біжить по дистанції повинен бути екіпірований більш ґрунтовно, ніж просто бігун: надійне взуття, штани по погоді, замість майки – сорочка, що закриває лікті; у руках карта, компас, картка учасника.

Для тренувань підходить будь-який спортивний одяг, що відповідає погодним умовам. Бажано, щоб була можливість зняти що-небудь після розминки й одягти під час затримки. Найважливіше пояснити новачкам, щоб вони переодягалися в змінний одяг і взуття перед тренуванням, і назад після тренування. Під час тренування, навіть у сиру погоду, поки спортсмен рухається, він не мерзне. Небезпека застуди виникає по шляху додому в зіпрілому або промоклому одязі, особливо, з мокрими ногами.

1. Взуття

Якість взуття неминуче впливає на результат, а так само на здоров’я спортсмена. Гумові чоботи не є спортивним взуттям, заняття в них (як й в іншому неспортивному взутті) можуть привести до небажаних наслідків, аж до захворювань.

Можна бігати у звичайних кедах або кросівках, але вони важкі при намоканні, на схилах і брудних дорогах сковзають. Краще взуття – спеціальні туфлі для орієнтування на гумовій підошві із шипами й непромокальним верхом. Гумові шипи дозволяють бігати по будь-якому ґрунті: від каменів до болота. Деякі моделі мають у гумових шипах короткі (до 3 мм) металеві шипи, що надають більшу впевненість при подоланні мокрих колод і каменів. Але це взуття відносно дороге і її важко знайти в продажі.

Зараз продаються так називані «футбольні туфлі» з гумовими шипами, але із брезентовим верхом, іменовані серед орієнтувальників як «копанки». Головний їхній недолік – зайва вага при намоканні, крім того, вони досить швидко зношуються. У футбольних бутсах із пластиковими шипами бігати по чистому ґрунті важко, а при подоланні завалів вони сковзають на колодах.

Правила забороняють використати туфлі з довгими металевими шипами, які можуть привести до серйозних травм.

2. Одяг

Для захисту від кропиви, колючих чагарників або гілок орієнтувальники бігають у штанах. Кращий матеріал для штанів – грубий трикотажний нейлон, капрон. У холодну пору року можна бігати в штанах з «болоньї». Деякі спортсмени бігають у щільно, що облягають штанах, з лайкри. Для додаткового захисту застосовують спеціальні щитки на гомілку, типу гетр. Штани з бавовни, вовни або трикотажу легко чіпляються за сучки, а при намоканні стають дуже важкими й сповзають.

Матеріал сорочки для орієнтування не так важливий, але лікоть повинен бути закритий, тому що часто доводиться відтинати зустрічні гілки.

У холодну погоду варто одягтися тепліше. Потрібно врахувати, що новачки часто стоять на місці або рухаються кроком.

Узимку, беручи участь у змаганнях з лижного орієнтування, спортсмени одягаються як лижники-гонщики.

3. Компас

Зі спеціального спорядження важливу роль грає вибір компаса. Новачки можуть користуватися туристичним компасом, щоправда, на відміну від рідинних час установлення стрілки в них у п’ять разів більше. Орієнтувальники застосовують компаса, де магнітна стрілка перебуває в колбі, наповненою рідиною, що гасить коливання стрілки й надає їй стійкість, навіть при бігу, що підвищує точність і надійність проходження по азимуті й сприяє виграшу в часі.

Спортивні рідинні компаса діляться на два види

з напрямною пластиною («плато») – на ньому є лінза для вивчення насичених ділянок карти, проста й масштабна лінійки;

«пальчиковый» – кріпиться на великий палець руки, у якій лежить карта, збільшує швидкість роботи з нею, дозволяє сполучати рух по азимуті й читання карти.