Повинні вміти:

- надавати першу долікарську допомогу;

- читати рельєф місцевості на змагальній швидкості;

- рухатись через точкові, лінійні та опорні орієнтири, за азимутом з упередженням, у “мішок”;

- рухатись по місцевості різного типу швидко та економічно;

- вільно володіти прийомами техніки і тактики проходження дистанцій змагань з різних видів спортивного орієнтування;

- складати тактичний план подолання дистанції змагань;

- брати участь у суддівстві змагань районного та обласного рівня;

- готувати себе фізично до участі у змаганнях в будь-які погодні умови;

- вести контроль за станом здоров’я

Тактика спортивного орієнтування

Тактичні дії спортсменов-орієнтувальників – один з основних факторів, що визначають кінцевий результат у змаганні. Стан спортивної форми учасників змагань з орієнтування визначається не тільки їхньою фізичною підготовленістю, але й грамотним, своєчасним використанням технічних прийомів, швидкою оцінкою характеру місцевості, а також ситуацій, що складаються на дистанції, правильною реакцією на дії суперників, вибором і підтримкою оптимальної швидкості перегони.

Є досить визначень тактики спортивного орієнтування. Так, Г. Васильєва під тактикою розуміє "сукупність найбільш раціональних дій, спрямованих на рішення завдань орієнтування в можливо найкоротший строк і з найменшою витратою сил, облік особливостей і найрізноманітніших, що зненацька змінюються ситуацій змагання".

Л. Біляків вважає, що "тактика в змаганнях з орієнтування – це мистецтво вибору спортсменом такої лінії поведінки, що у кожен момент змагання забезпечує йому найбільш ефективний спосіб досягнення конкретної обраної їм мети або кінцевої мети змагання".

Всі ці визначення правильні, але недостатньо повні. Очевидно, головним є вибір шляху руху з метою досягти найбільш високого результату. Спортсмен вибирає шлях виходячи з техніки орієнтування, який він володіє, свого досвіду, можливостей надійного досягнення й "узяття" контрольного пункту, швидкості, що він може розвити. На наш погляд, найбільш удале формулювання дає Е. Изоп, що вважає, що тактика – це "уміння на змаганнях самостійно вибирати по етапах самий раціональний шлях руху, що щонайкраще відповідав би рівню техніки, придбаного досвіду, фізичних, розумових і психічних якостей орієнтувальника. а також уміння спритно сполучати їх залежно від обстановки й умов, щоб пройти всю дистанцію з найкращим результатом".

Спортивне орієнтування є складовою частиною навчального плану загальнонаукової та професійної підготовки фахівців з фізичного виховання вищих навчальних закладів України.

Наука «Спортивне орієнтування», як і інші науки, виникла і розвивалася у тісному зв’язку з практичними потребами і запитами мандрівників у інформації географічно-краєзнавчого характеру та картографічному супроводженню.

Спортивне орієнтування – це галузь науки, що вивчає прикладні аспекти використання картографічних матеріалів у туризмі. З метою більш ефективного орієнтування на місцевості проводиться закування (маркування) туристичних маршрутів.

"Спортивне орієнтування" складається з таких розділів:

1. Мета і завдання дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

2. Тематичний план дисципліни.

3. Зміст дисципліни.

4. Система оцінювання і засоби контролю.

Мета і завдання дисципліни. Основною метою дисципліни є дослідження комплексу теоретичних знань і практичних вмінь та навичок з основ туристичної топографії і закування; вдосконалення топографічної підготовки туристів.

Вивчення дисципліни "Спортивне орієнтування" є надзвичайно актуальним у час стрімкого розвитку світової індустрії туризму, зростання мобільності і масовості в організації мандрівок осіб середнього і старшого віку, розвитку нових видів активного туризму.

Програма дисципліни передбачає вирішення таких методологічних завдань.

- вивчення теоретичних основ та формування практичних вмінь і навичок з туристичної топографії та закування туристичних планів;

- формування вмінь, навиків, прийомів роботи в польових умовах з туристичними картографічними матеріалами, встановлення туристичних знаків на маршруті;

- оволодіння елементарними навичками орієнтування на місцевості, проведення маршрутної зйомки (окомірної) тощо.