Орієнтування на незнайомій місцевості з компасом і картою
З умінням проводить орієнтування на незнайомій місцевості з компасом і картою кожний з нас зіштовхується хоч один раз у житті. А от чи можемо ми дійсно на практиці застосувати свої отримані шкільні знання, іноді ставиться велике питання, оскільки знання подзабыты, а практичних навичок, у свій час, не придбали. Для орієнтування на незнайомій місцевості топографічна карта була і є один із самих надійних путівників.
При допомоги карти є можливість швидкого й точного визначення свого місцезнаходження. За умови, що ви здатні «читати», тобто розуміти загальноприйняті топографічні позначення, відповідно знайти на карті побачені цілі. Користуючись масштабом карти, упевнено показати точку свого місцезнаходження. Після чого можна із упевненістю сказати, що пройдете по заданому або наміченому маршруту.
Способи спортивного орієнтування.
При проведенні спортивних змагань, головною умовою якого є орієнтування на незнайомій місцевості з використанням компаса й карти, масштаб яких становить 1: 100000 й 1: 50000.
В умови проведення подібних змагань входить можливість орієнтування на місцевості з компасом і картою, а також визначення свого місцезнаходження.
Орентирование по карті
Для того, щоб осягти суть орієнтування по карті, передбачається розташувати неї в горизонтальну площину, з обов’язковою умовою – верхня рамка карти повинна бути звернена убік півночі. Ідеально для цих цілей підходили командирські військові польові сумки, які мали одне зі своїх призначень – це забезпечення роботи з картами. Розташувавши свою карту саме в такому положенні, по знаходженню й визначенню форм рельєфу й предметів на місцевості, що повинне в точності збігатися з розташуванням умовних знаків на карті.
В умовах змагання з орієнтування по карті є одна з дисциплін, що є виконанням лінійного орієнтира або узяття напрямку на орієнтир, за умови, що місцезнаходження кожного учасника відомо заздалегідь. У цьому випадку, при відомому точному місцезнаходженні, орієнтування карти відбувається по сторонах обрію. Лінійне орієнтування може бути виконане точно або приблизно.
Виконуючи наближене орієнтування, необхідний розташувати карту так, щоб умовно проведена лінія от точки місцезнаходження уздовж обраного орієнтира по карті, наприклад, дороги, збігалася із щирим напрямком зазначеного орієнтира на з місцевості. Таке наближене орієнтування допускається при проходженні на марші або на спортивному маршруті, коли вибираються орієнтири на карті, що перебувають поруч із характерними об’єктами. До таких об’єктів можна віднести населені пункти, дороги, розвилки доріг, мости, перехрестя. Своє місцезнаходження визначається приблизне, прив’язане до даної місцевості.
Виконуючи точне орієнтування, прийде скористатися гостро заточеним олівцем і візирною лінійкою. У цьому випадку, лінійка прикладається до нанесеного на карті умовній позначці, наприклад, дороги. Надалі цей напрямок сполучається із щирим напрямком узятого орієнтира на місцевості. Виробляється звірення всіх наявних предметів, різних форм рельєфу, які розташовуються по обидва боки уздовж дороги з наявними позначеннями й нанесеними подібними об’єктами на карті. За умови цього точного збігу дані карти з місцевістю, завдання вважається виконаним, а карта орієнтована правильно.
При напрямку орієнтира на карту. Відбувається точно так само, як і лінійне орієнтування. Розходження складається тільки в тім, що берете не лінійні орієнтири, а точковий орієнтир, у якості якого можуть бути окремі точкові предмети, що представляють собою: ретранслятор, міст, окреме дерево. Всі ці орієнтири надійно зорієнтуються на карті й на місцевості. Всі інші маніпуляції збігаються з лінійним орієнтуванням.