- •77. Який об’єм водопровідної води відбирають для санітарно-мікробіологічного дослідження?
- •78. Який об’єм стічної води відбирають для санітарно-мікробіологічного дослідження?
- •110. На чому заснований принцип роботи приладу пов-1?
- •111. На чому заснований принцип роботи бактеріовловлювача Речменського?
- •112. На чому заснований принцип роботи пробовідбірника аерозольного бактеріологічного (паб-1)?
- •113. На чому заснований принцип роботи бактерійно-вірусного електропреципітатора (бвеп-1)?
- •5. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •Тести для контролю знань про санітарно-показові мікроорганізми
- •3. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •4. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •6. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •7. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •27. Бгкп, які зброджують лактозу і глюкозу до газу при 43-44,5 °с використовують при дослідженні:
- •28. Бгкп, які розщеплюють лактозу до газу при 43-44,5 °с використовують при дослідженні:
- •29. Які бактерії групи кишкової палички в даний час не являються санітарно-показовими мікроорганізмами?
- •30. За якими показниками кишкову паличку віднесено до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •31. Чому кишкову паличку не можна вважати ідеальним спм?
- •32. Які основні морфологічно-тинкторіальні і культуральні властивості бгкп?
- •65. Які морфологічні і тинкторіальні ознаки характерні для мікроорганізмів роду Clostridium?
- •66. Які морфологічні і тинкторіальні ознаки характерні для стрептококів?
- •67. Які морфологічні і тинкторіальні ознаки характерні для стафілококів?
- •68. Які морфологічні і тинкторіальні ознаки характерні для бгкп?
- •69. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для бактерій групи протею.
- •70. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для ентерококів.
- •71. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для клостридій.
- •72. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для стафілококів.
- •73. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для стрептококів.
- •75. За наведеними нижче біохімічними тестами різних видів протеїв вкажіть стовпець у якому ознаки відповідають Рroteus mirabilis.
- •91. Через які властивості не можна вважати протеї досконалими спм?
- •92. Через які властивості не можна вважати стрептококи досконалими спм?
- •104. Які недоліки мають бактеріофаги, що їх неможна використовувати в якості спм?
- •Мікробіологія м’яса і м’ясопродуктів
- •Екзотоксини; 3) ендотоксини;
- •Ендоферменти; 4) екзоферменти.
- •Вище вторинного; 3) однаковим;
- •Менше вторинного; 4) найвищим.
- •Розділ 6. Мікробіологія ковбас
- •Розділ 7. Мікробіологія м’ясних і ковбасних консервів
- •Відповіді
- •Тестовий контроль знань з мікробіології молока і молочних продуктів
- •Тільки білки; 3) білки й жири;
- •2) Тільки жири; 4) білки, жири і цукри.
- •А. Мезофільні молочнокислі закваски й закваски для сквашування вершків
- •Б. Термофільні молочнокислі закваски
- •В. Закваски для дозрівання сиру і грибкові культури
- •А) Мікробіологія кефіру
- •Б) Мікробіологія сметани
- •В) Мікробіологія кисломолочного сиру
- •Г) Мікробіологія йогурту та продуктів на основі йогурту і кислого молока
- •Розділ 1. Мікробіологія сирого молока
104. Які недоліки мають бактеріофаги, що їх неможна використовувати в якості спм?
1. бактеріофаги виділяють із стічних вод з тією ж частотою, що і багато патогенних вірусів (Коксакі, поліомієліту, гепатиту А)
2. бактеріофаги виживають в зовнішньому середовищі довше (8-9 міс.), ніж відповідні бактерії (4-5 міс.)
3. подібність до ентеропатогенних вірусів доповнює ряд їх біологічних властивостей
4. стійкість до дезінфектантів;
5. методи виявлення фагів прості.
6. Здатні адаптуватися до інших видів бактерій
Мікробіологія м’яса і м’ясопродуктів
Розділ 1. Мікробіологія м’яса
Скільки часу можна зберігати яловичину влітку без використання профілактичних заходів (охолодження)?
1) 2 доби; 2) 4 доби; 3) 6 діб; 4) 10 діб.
Скільки часу можна зберігати влітку свинину без використання профілактичних заходів (охолодження)?
1) 2 доби; 2) 10 діб; 3) 6 діб; 4) 4 доби.
Скільки часу можна зберігати влітку баранину без використання профілактичних заходів (охолодження)?
1) 2 доби; 2) 10 діб; 3) 6 діб; 4) 4 доби.
4. Скільки часу можна зберігати зимою яловичину без використання профілактичних заходів?
1) 2 доби; 2) 4 доби; 3) 6 діб; 4) 10 діб.
5. Скільки часу можна зберігати зимою свинину без використання профілактичних заходів?
1) 2 доби; 2) 4 доби; 3) 6 діб; 4) 10 діб.
6. Скільки часу можна зберігати зимою баранину без використання профілактичних заходів?
1) 2 доби; 2) 10 діб; 3) 6 діб; 4) 4 доби.
Які речовини виділяють мікроорганізми в м’ясо, щоб воно стало субстратом для їх живлення?
Екзотоксини; 3) ендотоксини;
Ендоферменти; 4) екзоферменти.
Які поживні речовини м’яса використовуються мікроорганізмами в першу чергу?
білки; 3) вуглеводи;
жири; 4) вітаміни.
9. Які. з поживних речовин м’яса є найбільш резистентними для мікроорганізмів?
білки; 3) вуглеводи;
жири; 4) вітаміни.
10.В якій основній формі представлені вуглеводи у м’ясі?
глюкози; 3) лактози;
фруктози; 4) глікогену.
До яких органічних сполук розщеплюються білки м’яса ферментами мікроорганізмів?
поліпептидів; 3) амінокислот;
три- і дипептидів; 4) всіх вищеназваних сполук.
Як називається розпад амінокислот під дією ферментів мікроорганізмів на аміак і безазотистий залишок?
трансамінування; 3) дезамінування;
декарбоксилування; 4) карбоксилювання.
Як називається процес переносу аміаку певними аеробними бактеріями на іншу органічну кислоту?
трансамінування; 3) дезамінування;
декарбоксилування; 4) карбоксилювання.
14. Утворення амінів, які є типовими продуктами гниття м’яса, здійснюється шляхом:
1) трансамінування; 2) гідролітичного дезамінування;
3) окислювального дезамінування; 4) декарбоксилування.
15.Які з названих сполук вважаються типовими продуктами гниття м’яса?
аміак, сірководень і метан;
аміни, альдегіди, меркаптани;
леткі жирні кислоти і спирти;
всі вищеназвані сполуки.
Мікроорганізми яких родів і родин виробляють ферменти, що діють на всю молекулу протеїну і викликають швидкий гідроліз білків м’яса?
родів Proteus, Bacillus, Clostridium;
родів Proteus, Micrococcus, Pseudomonas;
родів Micrococcus, Staphylococcus, Bacillus, Clostridium, дріжджі;
родів Pseudomonas, Alcaligenes, Flavobacterium.
Які з названих родів мікроорганізмів виробляють ліпазу, що викликає ферментативне розкладання жирів м’яса?
родів Proteus, Bacillus, Clostridium;
родів Proteus, Micrococcus, Pseudomonas;
родів Micrococcus, Staphylococcus, Bacillus, Clostridium, дріжджі;
родів Pseudomonas, Alcaligenes, Flavobacterium.
18. Які з названих родів мікроорганізмів викликають ферментативне розкладання вуглеводів м’яса?
родів Proteus, Bacillus, Clostridium;
родів Proteus, Micrococcus, Pseudomonas;
родів Micrococcus, Staphylococcus, Bacillus, Clostridium, дріжджі;
родів Pseudomonas, Alcaligenes, Flavobacterium.
Які з перелічених речовин з’являються на початковому етапі бактерійного розкладання м’яса, що здатні викликати харчові отруєння людей ?
гістамін і нейрин; 3) триптамін і триметиламін;
сепсин і тирамін; 4) всі перелічені речовини.
Які з перелічених речовин, що утворюються при гнитті м’яса, надають йому специфічного рибного запаху?
холін; 3) оксид триметиламіну;
триметиламін; 4) нейрин.
21. Наявність яких із перелічених мікроорганізмів не допускається у м’ясі?
родів Proteus, Bacillus, Clostridium і психрофільні види родини Pseudomonadaceae;
роду Salmonella, Bacillus anthracis, Cl. botulinum і штами плісеневих грибів, які утворюють мікотоксини;
роду Lactobacillus;
усі перелічені роди і види.
22. Від обсіменіння якими із перелічених мікроорганізмів неможливо вберегти м’ясо ?
родів Proteus, Bacillus, Clostridium і психрофільні види родини Pseudomonadaceae;
роду Salmonella, Bacillus anthracis, Cl. botulinum і штами плісеневих грибів, які утворюють мікотоксини;
роду Lactobacillus;
усіх перелічених родів і родин.
Наявність яких із перелічених мікробів допускається при обсіюванні м’яса і їм належить позитивна роль при фасуванні охолодженого м’яса, виготовленні солонини та сирокопченої ковбаси ?
родів Proteus, Bacillus, Clostridium і психрофільні види родини Pseudomonadaceae;
роду Salmonella, Bacillus anthracis, Cl. botulinum і штами плісеневих грибів, які утворюють мікотоксини;
роду Lactobacillus;
усі перелічені роди і родини.
Яка концентрація афлатоксину В1 допускається у м’ясі тварин і птиці (мг/кг)?
1) до 0,005; 2) до 0,01; 3)до 0,05; 4) до 0,1.
Яку мікрофлору виявляють у мазках-відбитках, виготовлених із свіжого м’яса тварин і птиці ?
1) присутні різноманітні коки;
2) присутні поодинокі коки і вібріони;
3) присутні поодинокі палички і спірили;
4) мікрофлора відсутня або присутні поодинокі коки та палички.
Яка кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів допустима в 1 г яловичини, замороженої куском?
від 3 х 106 до 3 х 107 ; 3) від 5 х 106 до 5 х 107;
від 3 х 106 до 5 х 107 ; 4) від 5 х 107 до 7 х 107.
Яка кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів допустима в 1 г телятини або свинини, заморожених куском?
від 3 х 106 до 3 х 107 ; 3) від 5 х 106 до 5 х 107;
до 5 х 106 ; 4) від 5 х 107 до7 х 107.
Яка кількість бактерій групи кишкової палички допустима в 1 г свіжого м’яса?
не більше 102; 3) не більше 104;
2) не більше 103; 4) не більше 105 .
Яка кількість патогенних мікроорганізмів, у т.ч. сальмонел, допустима у 25 г свіжого м’яса ?
не більше 102 ; 3) не більше 104 ;
не більше 103 ; 4) не допускається.
При дотриманні всіх правил і вимог щодо забою і обробки забійних тварин та одержуваного м’яса первинний кількісний вміст бактерій буде:
