110. На чому заснований принцип роботи приладу пов-1?

1. при проходженні повітря через вузький отвір лійки рідина з приймача через капіляр у вигляді крапельок підіймається в циліндр. Краплі рідини ще більше дробляться, ударяючись об скляну лопатку і стінки посудини, створюючи хмарку з дрібних крапельок, на яких і адсорбуються мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

2. повітря, яке просмоктується через клиноподібну щілину в кришці апарату, ударяється об поверхню живильного середовища, при цьому частинки пилу і аерозолю прилипають до середовища, а разом з ними і мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

3. на принципі електростатичного осадження частинок аерозолю (а отже, і мікроорганізмів) з повітря при проходженні його через прилад, в якому ці частинки одержують електричний заряд і осідають на електродах з протилежним знаком

4. на аспіраційно-іонізаційному принципі дії

111. На чому заснований принцип роботи бактеріовловлювача Речменського?

1. при проходженні повітря через вузький отвір лійки рідина з приймача через капіляр у вигляді крапельок підіймається в циліндр. Краплі рідини ще більше дробляться, ударяючись об скляну лопатку і стінки посудини, створюючи хмарку з дрібних крапельок, на яких і адсорбуються мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

2. повітря, яке просмоктується через клиноподібну щілину в кришці апарату, ударяється об поверхню живильного сере­довища, при цьому частинки пилу і аерозолю прилипають до середовища, а разом з ними і мікроорганізми, що зна­ходяться в повітрі

3. на принципі електростатичного осадження частинок аерозолю (а отже, і мікроорганізмів) з повітря при проходженні його через прилад, в якому ці частинки одержують електричний заряд і осідають на електродах з протилежним знаком

4. на аспіраційно-іонізаційному принципі дії

112. На чому заснований принцип роботи пробовідбірника аерозольного бактеріологічного (паб-1)?

1. при проходженні повітря через вузький отвір лійки рідина з приймача через капіляр у вигляді крапельок підіймається в циліндр. Краплі рідини ще більше дробляться, ударяючись об скляну лопатку і стінки посудини, створюючи хмарку з дрібних крапельок, на яких і адсорбуються мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

2. повітря, яке просмоктується через клиноподібну щілину в кришці апарату, ударяється об поверхню живильного сере­довища, при цьому частинки пилу і аерозолю прилипають до середовища, а разом з ними і мікроорганізми, що зна­ходяться в повітрі

3. на принципі електростатичного осадження частинок аерозолю (а отже, і мікроорганізмів) з повітря при проходженні його через прилад, в якому ці частинки одержують електричний заряд і осідають на електродах з протилежним знаком

4. на аспіраційно-іонізаційному принципі дії

113. На чому заснований принцип роботи бактерійно-вірусного електропреципітатора (бвеп-1)?

1. при проходженні повітря через вузький отвір лійки рідина з приймача через капіляр у вигляді крапельок підіймається в циліндр. Краплі рідини ще більше дробляться, ударяючись об скляну лопатку і стінки посудини, створюючи хмарку з дрібних крапельок, на яких і адсорбуються мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

2. повітря, яке просмоктується через клиноподібну щілину в кришці апарату, ударяється об поверхню живильного сере­довища, при цьому частинки пилу і аерозолю прилипають до середовища, а разом з ними і мікроорганізми, що зна­ходяться в повітрі

3. на принципі електростатичного осадження частинок аерозолю (а отже, і мікроорганізмів) з повітря при проходженні його через прилад, в якому ці частинки одержують електричний заряд і осідають на електродах з протилежним знаком

4. на аспіраційно-іонізаційному принципі дії

114. Який прилад рекомендовано використовувати для виявлення у повітрі умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів?

1. апарат Кротова

2. бактеріовловлювач Речменського

3. пробовідбірник аерозольний бактеріологічний (ПАБ-1)

4. бактерійно-вірусний електропреципітатор (БВЕП-1)

115. Для визначення загального бактерійного обсіювання повітря закритих приміщень використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. 3-5% кров'яним агаром

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

116. Для визначення α- і β-гемолітичних стрептококів у повітря використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. 3-5% кров'яним агаром

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

117. Для визначення кількості плісеневих грибів і дріжджів у повітрі використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. 3-5% кров'яним агаром

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

118. Для визначення у повітрі золотистих стафілококів використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. молочно-жовтково-сольовим середовищем

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

119. Для визначення у повітрі анаеробів використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. молочно-жовтково-сольовим середовищем

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

120. Які мікроорганізми переважають у піщаних ґрунтах?

1. галофіли 2. психрофіли 3. анаероби 4. аероби

121. Які мікроорганізми переважають у глинистих ґрунтах?

1. галофіли 2. психрофіли 3. анаероби 4. аероби

122. Яка кількість мікроорганізмів міститься у 1 г загноєного ґрунту?

1. 1,2-0,9 млн. 2. 4,8-5,2 млн. 3. 1,2-0,9 млрд. 4. 4,8-5,2 млрд.

123. Яка кількість мікроорганізмів міститься у 1 г лісового ґрунту?

1. 1,2-0,9 млн. 2. 4,8-5,2 млн. 3. 1,2-0,9 млрд. 4. 4,8-5,2 млрд.

124. Яка кількість мікроорганізмів міститься у 1 г піщаного ґрунту?

1. 1,2-0,9 млн. 2. 4,8-5,2 млн. 3. 1,2-0,9 млрд. 4. 4,8-5,2 млрд.

125. Як змінюється кількість мікроорганізмів у ґрунті залежно від пори року?

1. зростає у гарячу пору року і знижується в холодну

2. знижується у гарячу пору року і зростає в холодну

3. весною їх кількість зростає, досягаючи максимуму до літа, влітку зменшується, восени знову зростає і знижується зимою

4. весною їх кількість зростає, досягаючи максимуму до літа, восени незначно зменшується, і різко знижується зимою

126. На якій глибині ґрунту мікроорганізмів є незначна кількість?

1. на поверхні та у верхніх шарах (товщиною 1-2 мм)

2. на глибині 10-20 см

3. на глибині

4. на глибині 4-5 м

127. На якій глибині ґрунту мікрофлора є найрізноманітнішою?

1. на поверхні та у верхніх шарах (товщиною 1-2 мм)

2. на глибині 10-20 см

3. на глибині

4. на глибині 4-5 м

128. які із вказаних груп мікроорганізмів ґрунту належать до амоніфікаторів?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens

2. Cl. sporogenes, Cl. рutrificum

3. Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

4. азотфіксуючі бактерії

129. які із вказаних груп мікроорганізмів ґрунту належать до гнильної мікрофлори?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens

2. Cl. sporogenes, Cl. рutrificum

3. Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

4. азотфіксуючі бактерії

130. які із вказаних груп мікроорганізмів ґрунту викликають розкладання сечовини?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens

2. Cl. sporogenes, Cl. рutrificum

3. Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

4. азотфіксуючі бактерії

131. які із вказаних груп мікроорганізмів ґрунту володіють виключною здатністю засвоювати з повітря атмосферний азот?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens

2. Cl. sporogenes, Cl. рutrificum

3. Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

4. азотфіксуючі бактерії

132. які із вказаних мікроорганізмів ґрунту здійснюють окиснення аміаку до азотистої кислоти?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens, Cl. sporogenes, Cl. рutrificum, Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

2. бактерії роду Nitrosomonas

3. бактерії роду Nitrobacter

4. азотфіксуючі бактерії

133. які із вказаних мікроорганізмів ґрунту здійснюють окиснення азотистої кислоти до азотної?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens, Cl. sporogenes, Cl. рutrificum, Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

2. бактерії роду Nitrosomonas

3. бактерії роду Nitrobacter

4. азотфіксуючі бактерії

134. які із вказаних мікроорганізмів ґрунту належать до резидентної мікрофлори?

1. мікроби, для яких ґрунт є природним біотопом

2. спороутворюючі мікроби, для яких ґрунт є вторинним резервуаром

3. мікроби, які потрапляють у ґрунт з виділеннями людини і тварин

4. мікроби, які потрапляють у ґрунт з рослин

135. які із вказаних мікроорганізмів ґрунту належать до тимчасової мікрофлори?

1. мікроби, для яких ґрунт є природним біотопом

2. спороутворюючі мікроби, для яких ґрунт є вторинним резервуаром

3. мікроби, які потрапляють у ґрунт з виділеннями людини і тварин

4. мікроби, які потрапляють у ґрунт з рослин

136. які із вказаних санітарно-показових мікроорганізмів використовують для санітарної оцінки ґрунту?

1. бактерій групи кишкової палички 2. стафілококи і стрептококи

3. бактерії роду Proteus 4. Cl. perfringens

137. яких мікроорганізмів є найбільше в епіфітній мікрофлорі?

1. молочнокислі бактерії і біфідобактерії

2. Васt. herbicola

3. дріжджі, цвілеві гриби, маслянокислі, целюлозні, термофільні бактерії

4. Рs. fluorescens

138. 12% від всієї епіфітної мікрофлори становлять:

1. молочнокислі бактерії і біфідобактерії

2. Васt. herbicola

3. дріжджі, цвілеві гриби, маслянокислі, целюлозні, термофільні бактерії

4. Рs. fluorescens

139. 8% від всієї епіфітної мікрофлори становлять:

1. молочнокислі бактерії і біфідобактерії

2. Васt. herbicola

3. дріжджі, цвілеві гриби, маслянокислі, целюлозні, термофільні бактерії

4. Рs. fluorescens

140. До якого виду нагляду належать санітарно-мікробіологічні дослідження ґрунту, що здійснюються при плануванні, будівництві і реконструкції ділянок і приміщень для утримання тварин і птиці, виборі ділянок для будівництва закладів з переробки тваринницької сировини, при вирішенні питань водопостачання тощо?

1. поточного санітарного 2. попереджувального

141. До якого виду нагляду належать санітарно-мікробіологічні дослідження ґрунту, що здійснюються при оцінці санітарного стану поверхневих шарів ґрунту для встановлення ступеня впливу біологічної контамінації на здатність ґрунту до самоочищення, при контролі за ґрунтовими і біотермічними методами знешкодження стічних вод і відходів, для з'ясування можливого шляху передачі інфекційної хво­роби через ґрунт тощо?

1. поточного санітарного 2. попереджувального

142. З якої максимальної глибини можна взяти проби ґрунту за допомогою бура Некрасова?

1. 50 см 2. 1 м 3. 2 м 4. 3 м

143. Скільки часу і за якої температури допускається зберігання відібраних проб ґрунту, при відсутності можливості проведення досліджень у день його надходження у лабораторію?

1. при температурі -5°С протягом 12 год.

2. при температурі -5°С протягом 24 год.

3. при температурі 4-5°С протягом 24 год.

4. при температурі 4-5°С протягом 48 год.

144. Які умови культивування посівів проб ґрунту при визначенні його мікробного числа?

1. при температурі 36°С протягом 12 год.

2. при температурі 36°С протягом 24 год.

3. при температурі 36°С протягом 48 год.

4. при температурі 28-30°С протягом 48 год.

145. Який метод дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) використовують при передбачуваному невисокому ступені фекального забруднення?

1. метод мембранних фільтрів

2. титраційний метод

3. метод прямого посіву

146. Який метод дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) використовують при передбачуваному високому ступені фекального забруднення?

1. метод мембранних фільтрів

2. титраційний метод

3. метод прямого посіву

147. Який метод дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) використовують при аналізі слабо забруднених ґрунтів?

1. метод мембранних фільтрів

2. титраційний метод

3. метод прямого посіву

148. Яке живильне середовище використовують при дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) титраційним методом?

1. МПА 2. Ендо 3. Кеслер 4. Вільсона-Блера

149. Яке живильне середовище використовують при дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) при прямому посіві ґрунтової суспензії?

1. МПА 2. Ендо 3. Кеслер 4. Вільсона-Блера

150. Яке живильне середовище використовують при дослідження ґрунтів на присутність Cl. perfringens титраційним методом?

1. МПА 2. Ендо 3. Кеслер 4. Вільсона-Блера

151. Який тест дозволяє диференціювати бактерії родини Enterobacteriaceae від родини Pseudomonadaceae, при виявленні в мазках з ґрунту грамнегативних коротких поліморфних паличок, що не утворюють спор?

1. уреазний тест 2. оксидазний тест

3. ніациновий тест 4. САМР тест

152. Які показники титру БГКП і перфрінгенс-титру сильно забрудне­них ґрунтів?

1. колі-титр 0,009 і нижче, перфрінгенс-титр 0,01 і вище

2. колі-титр 1 і вище, перфрінгенс-титр 0,00009 і нижче

3. колі-титр 0,009 і нижче, перфрінгенс-титр 0,00009 і нижче

4. колі-титр 1 і вище, перфрінгенс-титр 0,01 і вище.

153. Які показники титру БГКП і перфрінгенс-титру чистих ґрунтів?

1. колі-титр 0,009 і нижче, перфрінгенс-титр 0,01 і вище

2. колі-титр 1 і вище, перфрінгенс-титр 0,00009 і нижче

3. колі-титр 0,009 і нижче, перфрінгенс-титр 0,00009 і нижче

4. колі-титр 1 і вище, перфрінгенс-титр 0,01 і вище.

Примітка: правильні відповіді підкреслені лінією.