Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести Сан.мікроб. контроль довкілля.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Розділ 6. Мікробіологія ковбас

  1. Вкажіть, коли нормально будуть протікати мікробіологічні процеси при виготовленні сирокопченої ковбаси?

  1. якщо вихідне м’ясо добре охолоджене (близько 0 °С);

  2. якщо в результаті дозрівання рН середовища м’яса низьке (близько 5,5, але не менше 5,8);

  3. якщо у м’ясі нормальний вміст глікогену;

  4. з урахуванням усіх вищеназваних факторів.

  1. Який максимально допустимий вміст мікроорганізмів у 1 г фаршу для виготовлення ковбаси?

1)103 ; 2)10 х 103; 3)10 х 106; 4)100х106 .

  1. Як змінюється показник рН середовища після заповнення ковбасних оболонок фаршем?

  1. знижується на початку і зростає поступово після досягнення його нижньої межі.;

  2. зростає на початку і знижується поступово після досягнення його верхньої межі;

  3. поступово знижується, тому сирокопчену ковбасу називають «кислими консервами»;

  4. показник не змінюється з моменту заповнення ковбасних оболонок фаршем.

  1. Які з перелічених мікроорганізмів є стійкі до дії рН середовища?

  1. грампозитивні мікроорганізми;

  2. роду Pseudomonas;

  3. грампозитивні бактерії і бацили;

  4. всі вище перелічені мікроорганізми.

  1. Яким повинен бути приблизний вміст кухонної солі у сирокопченій ковбасі?

1)0,9%; 2)1,5%; 3) 2,0 %; 4) 2,8%.

  1. Яка дія кухонної солі, що міститься у сирокопченій ковбасі, на мікроорганізми?

  1. дія незначна;

  2. згубна на грампозитивні бактерії;

  3. згубна на дріжджі і плісеневі гриби;

  4. згубна на мікроби родини Enterobacteriaceae і рід Clostridium.

209. Яка дія нітратів (нітритів), що міститься у сирокопченій ковбасі на мікроорганізми?

  1. дія незначна;

  2. згубна на грампозитивні бактерії;

  3. згубна на дріжджі і плісеневі гриби;

  4. згубна на мікроби родини Enterobacteriaceae і рід Clostridium.

  1. На які мікроорганізми діє добавка часнику до сирокопчених ковбас?

  1. дія незначна;

  2. на грампозитивні бактерії;

  3. на грамнегативні бактерії;

  4. на дріжджі і цвілеві гриби.

  1. Які з перелічених прянощів, крім часнику, мають бактерицидну дію?

  1. стручковий червоний перець, насіння гірчиці;

  2. чорний перець, мускатний горіх;

  3. кмин, лавровий лист;

  4. всі перелічені вище прянощі.

  1. Які мікроорганізми належать до корисної мікрофлори сирокопчених ковбас?

  1. роди Bacillus i Clostridium

  2. рід Proteus;

  3. родина Enterobacteriaceae, дріжджі і цвілеві гриби;

  4. роди Lactobacillus, Micrococcus, Leuconostоc, Pediococcus.

  1. Яких мікроорганізмів виявляють у готовій дозрілій сирокопченій і копченій ковбасах?

  1. родів Proteus, Sarcina, Leuconostоc;

  2. родів Spirillum, Vibrio, Alcaligenes;

  3. родів Escherichia, Achromobacter, Pseudomonas;

  4. родів Micrococcus, Lactobacillus, Bacillus.

  1. До мікроорганізмів, які впливають на підвищення стійкості сирокопченої ковбаси і створення її специфічних якостей належить:

  1. лактобацили і стрептококи (ентерококи);

  2. грампозитивні бактерії роду Leuconostoc;

  3. рід Pediococcus і дріжджі;

  4. всі перелічені вище мікроорганізми.

  1. Які зміни складу мікрофлори проходять на стадії підготовки м’яса для виготовлення сирокопченої ковбаси?

  1. зростає кількість мікроорганізмів внаслідок зміни процесу охолодження м’яса у холодильних камерах;

  2. збільшується поверхня м’яса та втрачається захист сполучної тканини від мікроорганізмів;

  3. у перші дні зростає кількість лактобацил і мікрококів, кількість яких поступово знижується;

  4. продовжується незначне розмноження лактобацил і мікрококів, кількість яких поступово стабілізується, залежно від технології.

  1. Які зміни мікрофлори проходять на стадії коптіння сирокопченої ковбаси?

  1. зростає кількість мікроорганізмів внаслідок зміни процесу охолодження м’яса у холодильних камерах;

  2. збільшується поверхня м’яса та втрачається захист сполучної тканини від мікроорганізмів;

  3. у перші дні зростає кількість лактобацил і мікрококів, а потім їх кількість поступово знижується;

  4. продовжується незначне розмноження лактобацил і мікрококів, кількість яких поступово стабілізується в залежності від технології.

  1. Які зміни мікрофлори проходять на стадії сушіння сирокопченої ковбаси?

  1. зростає кількість мікроорганізмів внаслідок зміни процесу охолодження м’яса у холодильних камерах;

  2. збільшується поверхня м’яса та втрачається захист сполучної тканини від мікроорганізмів;

  3. у перші дні зростає кількість лактобацил і мікрококів, а потім їх кількість поступово знижується;

  4. продовжується незначне розмноження лактобацил і мікрококів, кількість яких поступово стабілізується в залежності від технології.

  1. Які зміни мікрофлори проходять на стадії подрібнення м’яса для виготовлення сирокопченої ковбаси?

  1. зростає кількість мікроорганізмів внаслідок зміни процесу охолодження м’яса у холодильних камерах;

  2. збільшується поверхня м’яса та втрачається захист сполучної тканини від мікробів;

  3. у перші дні зростає кількість лактобацил і мікрококів, а потім їх кількість поступово знижується;

  4. продовжується незначне розмноження лактобацил і мікрококів, кількість яких поступово стабілізується, залежно від технології.

  1. Як впливає внесення спецій у фарш на вміст у ньому мікроорганізмів?

  1. не впливає;

  2. зростає кількість спор мікроорганізмів;

  3. зростає кількість грампозитивних бактерій;

  4. знижується кількість грамнегативних бактерій.

  1. Вміст яких мікроорганізмів переважає при заповненні фаршем ковбасних оболонок?

  1. шкідливих грамнегативних бактерій;

  2. лактобацил;

  3. грампозитивних кокових форм;

  4. мікроорганізмів родів Spirillum i Vibrio.

  1. Який вид псування сирокопченої ковбаси з нормальною залишковою мікрофлорою (в основному лактобацили) може виникнути внаслідок високого вмісту у фарші цукру та вологи, а також здійснення сушіння і коптіння при високих температурах?

  1. гниття копченої ковбаси;

  2. ослизнення копченої ковбаси;

  3. ззгіркнення копченої ковбаси;

  4. кисле бродіння.

  1. Який вид псування сирокопченої ковбаси з нормальною залишковою мікрофлорою (в основному роду Leuconostоc) виникає внаслідок використання для виготовлення цукру сирцю і коптіння при надто високих температурах?

  1. гниття копченої ковбаси;

  2. ослизнення копченої ковбаси;

  3. ззгіркнення копченої ковбаси;

  4. кисле бродіння.

  1. Який вид псування сирокопченої ковбаси з нормальною залишковою мікрофлорою (викликається в основному лактобацилами) виникає внаслідок надто довгого і неправильного їх зберігання?

  1. гниття копченої ковбаси;

  2. ослизнення копченої ковбаси;

  3. ззгіркнення копченої ковбаси;

  4. кисле бродіння.

  1. Який вид псування сирокопченої ковбаси з ненормальною залишковою мікрофлорою виникає внаслідок дії високих температур при подрібненні фаршу, сушіння і коптіння, а також розмноження мікроорганізмів у фарші, які потрапили із природних кишкових оболонок?

  1. загальне гниття;

  2. гниття в глибині ковбасного батона;

  3. гниття поверхні ковбасного батона;

  4. всі перелічені вище види гниття.

  1. Яка вада сирокопченої ковбаси виникає внаслідок розмноження на її поверхні мікрококів?

  1. пліснявіння; 3) білий наліт;

  2. ослизнення; 4) всі перелічені вище види псування.

  1. Появу на поверхні сирокопченої ковбаси білого нальоту без порушення запаху і смаку викликають:

  1. плісеневі гриби з роду Penicilium;

  2. плісеневі гриби з роду Aspergillus;

  3. плісеневі гриби з роду Fusarium;

  4. дріжджі і мікрококи.

  1. Появу на поверхні сирокопченої ковбаси білуватого, зеленуватого, чорного або інших відтінків та виникнення тухлого або навіть гнильного запаху викликають;

  1. плісеневі гриби;

  2. дріжджі;

  3. 3) мікрококи;

  4. 4) всі перелічені вище мікроорганізми.

  1. При якій температурі і відносній вологості повітря необхідно зберігати свіжі сирокопчені ковбаси?

  1. 8 – 10 °С і відносній вологості повітря 85 – 90%;

  2. 8 – 10 °С і відносній вологості повітря 75 – 80%;

  3. 12 – 20 °С і відносній вологості повітря 85 – 90%;

  4. 12 – 20 °С і відносній вологості повітря 75 – 80%;

229. При якій температурі і відносній вологості повітря необхідно зберігати варені ковбаси і копчені м΄ясні вироби?

  1. 8 – 10 °С і відносній вологості повітря 85 – 90%;

  2. 8 – 10 °С і відносній вологості повітря 85 – 90%

  3. 12 – 20 °С і відносній вологості повітря 85 – 90%;

  4. 12 – 20°С і відносній вологості повітря 75 – 80%;

  1. Скільки часу після виготовлення можна зберігати сирокопчені ковбаси, при умові обов’язкового підтримування низьких температур у холодильних камерах?

  1. 1 – 2 тижні; 2) 8 – 12 тижнів;

3) 28 – 30 тижнів; 4) декілька років.

  1. Скільки часу після виготовлення можна зберігати варено-копчені ковбаси, при умові обов’язкового підтримування низьких температур у холодильних камерах?

1)1 – 2 тижні; 2) 8 – 12 тижнів; 3)28 – 30 тижнів; 4) декілька років.

  1. Якою повинна бути максимально допустима кількість мікроорганізмів у 1 г м’яса при виготовленні з нього варено-копченої ковбаси?

  1. (1 – 10) х 103; 2) 100 х 103;

3) 10 х 106; 4) 100 х 106 .

  1. Яка кількість бактерій міститься у 1 г фаршу, виготовленого із парного м’яса?

  1. (1 – 10) х 103; 2) 100 х 103;

3) 10 х 106 ; 4) 100 х 106.

  1. Які із перелічених мікроорганізмів вважають індикаторами мікрофлори і є найбільш чутливими до нагрівання при варінні варено-копчених ковбас?

  1. дріжджі і грампозитивні бактерії;

  2. дріжджі і грамнегативні бактерії;

  3. грампозитивні бактерії і коки;

  4. бацили і клостридії.

  1. Які із перелічених мікроорганізмів зовсім не гинуть або гинуть лише в незначних кількостях при варінні варено-копчених ковбас?

  1. дріжджі і грампозитивні бактерії;

  2. дріжджі і грамнегативні бактерії;

  3. грампозитивні бактерії і коки;

  4. бацили і клостридії.

  1. За якої температури проводиться варіння варено-копчених ковбас?

  1. 30 – 40 °С; 2) 50 – 60 °С;

3) 75 – 85 °С; 4) 90-100°С.

  1. Яка температура досягається у глибині ковбасного батона за умови дотримання необхідної температури коптіння при виготовленні варено-копченої ковбаси?

  1. 30 – 40 °С; 2) 50 – 60 °С;

3) 75 – 85 °С; 4) 90-100°С.

238. За якої температури проводиться коптіння варено-копчених ковбас?

  1. 30– 40 °С; 2) 50 – 60 °С;

3) 75 – 85 °С; 4) 90-100°С.

239. Які бактерицидні властивості має зменшення вологи, що проходить у процесі гарячого коптіння?

  1. знищуються грампозитивні бактерії;

  2. знищуються грамнегативні бактерії;

  3. знищуються бацили і клостридії;

  4. бактерицидна дія відсутня.

  1. Які мікроорганізми беруть участь у відновлені нітратів до нітритів і, відповідно, утворенню червоного кольору м’яса при виготовленні ковбас?

  1. бактерії родів Alcaligenes i Spirillum;

  2. бактерії родів Vibrio i Pseudomonas;

  3. бактерії родів Bacillus i Clostridium;

  4. бактерії роду Micrococcus і дріжджі;

  1. На які властивості варено-копченої ковбаси впливає утворення під дією високих температур нітрозоміоглобіну, а потім нітрозоміохромогену?

  1. на колір ковбаси;

  2. на аромат ковбаси;

  3. на смак ковбаси;

  4. всі перелічені вище властивості.

  1. Як змінюється кількісний вміст мікроорганізмів внаслідок подрібнення м’яса при виготовленні варено-копченої ковбаси?

  1. не змінюється;

  2. зростає внаслідок занесення зі спеціями мікроорганізмів і рівномірно розподіляється по всій поверхні;

  3. різко зростає;

  4. незначно зростає.

  1. Як змінюється кількісний вміст мікроорганізмів при складанні суміші для фарширування оболонок варено-копченої ковбаси?

  1. не змінюється;

  2. зростає внаслідок занесення зі спеціями мікроорганізмів і рівномірно розподіляється по всій поверхні;

  3. різко зростає;

  4. незначно зростає.

  1. Як змінюється кількісний вміст мікроорганізмів внаслідок кутерування при виготовленні варено-копченої ковбаси?

  1. не змінюється;

  2. зростає внаслідок занесення із спеціями мікроорганізмів і рівномірно розподіляється по всій поверхні;

  3. різко зростає;

  4. незначно зростає.

  1. Як змінюється кількісний вміст мікроорганізмів внаслідок заповнення синтетичних ковбасних оболонок фаршем при виготовленні варено-копченої ковбаси?

  1. не змінюється;

  2. зростає внаслідок занесення із спеціями мікроорганізмів і рівномірно розподіляється по всій товщині батона;

  3. різко зростає;

  4. незначно зростає.

  1. Для зменшення мікрофлори у природних кишкових оболонках їх перед використанням рекомендується обробляти:

  1. засолюванням;

  2. проварюванням при 75 – 80 °С;

  3. промиванням молочною, мурашиною, винною кислотами або розчином аміаку;

  4. всіма вище переліченими речовинами і температурою.

  1. Вміст яких мікроорганізмів не можна допускати у варено-копчених ковбасах?

  1. патогенних;

  2. грамнегативних бактерій виду Escherichia coli;

  3. Streptococcus faecalis;

  4. усіх вищевказаних мікроорганізмів.

  1. Загальний вміст життєздатних аеробних і факультативно-анаеробних бактерій у 1 г варено-копченої ковбаси не повинен бути вищим:

1) 10 х 103; 2) 50 х 103; 3) 100 х 103; 4) 500 х 103.

  1. Який допустимий вміст життєздатних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у 1 г дводенних варено-копчених ковбас?

1) 10 х 103; 2) 50 х 103; 3) 100 х 103; 4) 500 х 103.

250. При якому вмісті життєздатних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів варено-копчену ковбасу вважають сумнівної свіжості (в 1 г продукту)?

1) 10 х 103; 2) 50 х 103; 3) 100 х 103; 4) 500 х 103.

251. Що роблять із варено-копченими ковбасами сумнівної свіжості, які мають органолептичні зміни бактеріального походження?

  1. піддають повторній термічній обробці (варінню) і продають як харчовий продукт;

  2. вважаються непридатними і як харчові продукти не можуть використовуватися;

  3. можна використовувати без обмежень;

  4. можна використовувати після автоклавування для реалізації.

252. Що роблять із сумнівними варено-копченими ковбасами, що не мають змінених органолептичних властивостей?

  1. піддають повторній термічній обробці (варінню) і продають як харчовий продукт;

  2. вважаються непридатними і як харчовий продукт не можуть використовуватись;

  3. можна використовувати без обмежень;

  4. можна використовувати після автоклавування для продажу.

253. Які зміни фаршу можуть виникнути у варено-копченій ковбасі, що містить ненормальну залишкову мікрофлору?

  1. ковбасний фарш набуває різко вираженого кислуватого запаху і смаку;

  2. при зберіганні ковбас виникає знебарвлення фаршу і він втрачає специфічні запах і смак;

  3. ковбасний фарш набуває гнильного запаху і неприємного смаку та сіруватого кольору;

  4. ковбасний фарш робиться крихким, розпадається і набуває неприємного смаку і запаху.

  1. Які зміни фаршу можуть виникнути у варено-копченій ковбасі з нормальною залишковою мікрофлорою, коли процес псування протікає на непрокопчених її ділянках?

  1. ковбасний фарш набуває різко вираженого кислуватого запаху і смаку;

  2. при зберіганні ковбас виникає знебарвлення фаршу і він втрачає специфічні запах та смак;

  3. ковбасний фарш набуває гнильного запаху, смаку і сіруватого кольору;

  4. ковбасний фарш робиться крихким, розпадається і набуває неприємного смаку і запаху.

  1. Які зміни фаршу можуть виникнути у варено-копченій ковбасі з нормальною залишковою мікрофлорою, коли процес псування виникає у цьому фарші внаслідок використання м’яса та прянощів із великим вмістом бацил?

  1. ковбасний фарш набуває різко вираженого кислуватого запаху і смаку;

  2. при зберіганні ковбас виникає знебарвлення фаршу і він втрачає специфічні запах і смак;

  3. ковбасний фарш набуває гнильного запаху, смаку та сіруватого кольору;

  4. ковбасний фарш робиться крихким, розпадається і набуває неприємного смаку і запаху.

256.Які з перелічених нижче мікроорганізмів викликають позеленіння фаршу варено-копчених ковбас?

  1. лактобацили;

  2. бактерії, які утворюють H2S;

3) мікроорганізми роду Leuconostoc;

4) всі перелічені мікроорганізми.

257. Які з перелічених мікроорганізмів викликають ослизнення поверхні варено-копчених ковбас при їх зберіганні у приміщеннях з підвищеною вологістю і температурою?

  1. мікрококи і стрептококи;

  2. дріжджові гриби;

  3. грамнегативні психрофільні бактерії;

  4. всі перелічені мікроорганізми.

258. Який термін зберігання більшості сортів вареної ковбаси при температурі 5 °С і нижче?

  1. 1 – 2 дні; 2) 1 – 2 тижні;

3) 4 – 8 тижнів; 4) 6 – 12 годин.

259. Якою повинна бути температура води в чані перед завантаженням в нього ковбаси для варіння?

  1. 95 – 100 °С; 2) 80 - 95 °С;

3) 70 – 80 °С; 4) 60 – 70 °С.

260. Яку температуру води необхідно підтримувати при варінні для виготовлення вареної ковбаси?

1) 95 – 100 °С; 2) 80 – 95 °С;

3) 70 – 80 °С; 4) 60 – 70 °С.

261. Якою повинна бути температура у ковбасному фарші під час варіння при виготовленні вареної ковбаси?

1) до 70 °С; 2) до 75 °С; 3) до 80 °С; 4) до 85 °С.

262. Який із перелічених бактерицидних факторів використовується при виготовленні напівкопчених ковбас?

1) додавання до фаршу оцту;

  1. коптіння, яке проводиться після варіння;

  2. висушування і холодне коптіння;

  3. гаряче коптіння.

263.Який із перелічених бактерицидних факторів використовується при виготовленні сальтисонів?

  1. додавання до фаршу оцту;

  2. коптіння, яке проводиться після варіння;

  3. висушування;

  4. гаряче коптіння.

264.Який із перелічених бактерицидних факторів використовується при виготовленні ліверної ковбаси?

  1. додавання до фаршу оцту;

  2. коптіння, яке проводиться після варіння;

  3. висушування і холодне коптіння;

  4. гаряче коптіння.

265.Який із перелічених бактеріальних факторів використовується при виготовленні кров’яних ковбас?

  1. додавання до фаршу оцту;

  2. коптіння, яке проводиться після варіння;

  3. висушування і холодне коптіння;

  4. гаряче коптіння.

  1. Які із перелічених мікроорганізмів служать індикатором правильності проведення варіння при виготовленні варених ковбас?

  1. грампозитивні коки;

  2. грамнегативні бактерії;

  3. мікроорганізми роду Bacillus;

  4. мікроорганізми роду Clostridium.

  1. З якою метою при виготовленні варених ковбас проводять їх коптіння?

  1. для стабілізації кількості залишкової мікрофлори ковбасного фаршу;

  2. для підвищення стійкості ковбас до повторного обсіювання мікроорганізмами;

  3. для знищення мікроорганізмів у глибині ковбасного батона;

  4. для всіх вище перелічених процесів.

  1. З якою метою, при виготовленні варених ковбас проводять їх охолодження після варіння?

  1. для стабілізації залишкової мікрофлори ковбасного фаршу;

  2. для підвищення стійкості ковбас до повторного обсіювання мікроорганізмами;

  3. для знищення мікроорганізмів у глибині ковбасного батона;

  4. для всіх вище перелічених процесів.

  1. Який допустимий рівень мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у варених ковбасах 1 сорту (в 1 г виробу)?

  1. до 2,5 х 103 ; 2) 2 х 103 - 5 х 103;

3) 1 х 10 3; 4) 1 х 104.

  1. Який допустимий рівень мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у ліверних ковбас (в 1 г виробу)?

1) до 2,5 х 103 ; 2) 2 х 103 - 5 х 103;

3) 1 х 10 3; 4) 1 х 104.

271. Який допустимий рівень мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у кров΄яних ковбас і сальтисонів (в 1г виробу)?

1) до 2,5 х 103 ; 2) 2 х 103 - 5 х 103;

3) 1 х 10 3; 4) 1 х 104.

272. У якій кількості (г) ліверної ковбаси не допускається виявлення БГКП (колі-форм)?

1) 1,0; 2) 0,1; 3) 0,5; 4) 10.

273. У якій кількості (г) сальтисону не допускається виявлення БГКП (колі-форм)?

1) 1,0; 2) 0,1; 3) 0,5; 4) 10.

  1. У якій кількості (г) ковбаси та кулінарних виробів з м’яса тварин та птиці не допускається виявлення БГКП ?

1) 1,0; 2) 0,1; 3) 0,5; 4) 10.

275. У якій кількості (г) вареної ковбаси та кулінарних виробів з м’яса тварин та птиці не допускається вміст патогенних мікроорганізмів, в т.ч. сальмонел?

1) 25,0; 2) 50,0; 3) 75,0; 4) 100,0.

276. Який вигляд мають ліверні ковбаси, що зберігаються при підвищених температурах?

  1. смак і запах гірко-гнильний або солодкувато-гнильний, ковбасний фарш м’який, кашоподібний матового сіро-червоного або сіро-зеленого відтінків, виявляють грамнегативні бактерії;

  2. смак і запах гіркувато-гнильний або кислий, колір від блідо-рожевого до сіро-рожевого, виявляють бацили;

  3. смак і запах кислуватий, який спостерігається на стадії попередньої обробки; мікроорганізмів мало або вони відсутні;

  4. смак і запах кислі, консистенція найчастіше не змінюється; виявляють лактобацили, мікрококи або стрептококи.

277. Який вигляд мають ліверні ковбаси, що виготовляються з недоброякісної сировини або при надто повільній переробці сировини?

  1. смак і запах гірко-гнильний або солодкаво-гнильний, ковбасний фарш м’який, кашоподібний матового сіро-червоного або сіро-зеленого відтінків, виявляють грамнегативні бактерії;

  2. смак і запах гіркувато-гнильний або кислий, колір від блідо-рожевого до сіро-рожевого, виявляють бацили;

  3. смак і запах кислуватий, який спостерігається на стадії попередньої обробки; мікроорганізмів мало або вони відсутні;

  4. смак і запах кислі, консистенція найчастіше не змінюється; виявляють лактобацили, мікрококи або стрептококи.

  1. Який вигляд мають ліверні ковбаси виготовлені при грубих порушеннях технології, що приводить до їх загнивання?

  1. смак і запах гірко-гнильний або солодкаво-гнильний, ковбасний фарш м’який, кашоподібний матового сіро-червоного або сіро-зеленого відтінків, виявляють грамнегативні бактерії;

  2. смак і запах гіркувато-гнильний або кислий, колір від блідо-рожевого до сіро-рожевого, виявляють бацили;

  3. смак і запах кислуватий, який спостерігається на стадії попередньої обробки; мікроорганізмів мало або вони відсутні;

  4. смак і запах кислі, консистенція найчастіше не змінюється; виявляють лактобацили, мікрококи або стрептококи.