- •77. Який об’єм водопровідної води відбирають для санітарно-мікробіологічного дослідження?
- •78. Який об’єм стічної води відбирають для санітарно-мікробіологічного дослідження?
- •110. На чому заснований принцип роботи приладу пов-1?
- •111. На чому заснований принцип роботи бактеріовловлювача Речменського?
- •112. На чому заснований принцип роботи пробовідбірника аерозольного бактеріологічного (паб-1)?
- •113. На чому заснований принцип роботи бактерійно-вірусного електропреципітатора (бвеп-1)?
- •5. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •Тести для контролю знань про санітарно-показові мікроорганізми
- •3. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •4. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •6. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •7. За якою із вказаних характеристик мікроорганізм не може бути віднесений до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •27. Бгкп, які зброджують лактозу і глюкозу до газу при 43-44,5 °с використовують при дослідженні:
- •28. Бгкп, які розщеплюють лактозу до газу при 43-44,5 °с використовують при дослідженні:
- •29. Які бактерії групи кишкової палички в даний час не являються санітарно-показовими мікроорганізмами?
- •30. За якими показниками кишкову паличку віднесено до санітарно-показових мікроорганізмів?
- •31. Чому кишкову паличку не можна вважати ідеальним спм?
- •32. Які основні морфологічно-тинкторіальні і культуральні властивості бгкп?
- •65. Які морфологічні і тинкторіальні ознаки характерні для мікроорганізмів роду Clostridium?
- •66. Які морфологічні і тинкторіальні ознаки характерні для стрептококів?
- •67. Які морфологічні і тинкторіальні ознаки характерні для стафілококів?
- •68. Які морфологічні і тинкторіальні ознаки характерні для бгкп?
- •69. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для бактерій групи протею.
- •70. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для ентерококів.
- •71. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для клостридій.
- •72. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для стафілококів.
- •73. Вкажіть, за наведеними нижче культуральними властивостями, властивості характерні для стрептококів.
- •75. За наведеними нижче біохімічними тестами різних видів протеїв вкажіть стовпець у якому ознаки відповідають Рroteus mirabilis.
- •91. Через які властивості не можна вважати протеї досконалими спм?
- •92. Через які властивості не можна вважати стрептококи досконалими спм?
- •104. Які недоліки мають бактеріофаги, що їх неможна використовувати в якості спм?
- •Мікробіологія м’яса і м’ясопродуктів
- •Екзотоксини; 3) ендотоксини;
- •Ендоферменти; 4) екзоферменти.
- •Вище вторинного; 3) однаковим;
- •Менше вторинного; 4) найвищим.
- •Розділ 6. Мікробіологія ковбас
- •Розділ 7. Мікробіологія м’ясних і ковбасних консервів
- •Відповіді
- •Тестовий контроль знань з мікробіології молока і молочних продуктів
- •Тільки білки; 3) білки й жири;
- •2) Тільки жири; 4) білки, жири і цукри.
- •А. Мезофільні молочнокислі закваски й закваски для сквашування вершків
- •Б. Термофільні молочнокислі закваски
- •В. Закваски для дозрівання сиру і грибкові культури
- •А) Мікробіологія кефіру
- •Б) Мікробіологія сметани
- •В) Мікробіологія кисломолочного сиру
- •Г) Мікробіологія йогурту та продуктів на основі йогурту і кислого молока
- •Розділ 1. Мікробіологія сирого молока
Тільки білки; 3) білки й жири;
2) Тільки жири; 4) білки, жири і цукри.
89. Які з перелічених видів і родів мікроорганізмів не викликають значного розщеплення білків та жирів у питному молоці?
стрептококи групи D i Streptococcus thermophilus;
родів Microbacterium i Micrococcus;
родів Bacillus i Clostridium;
усі перелічені вище мікроорганізми.
90. Від яких факторів залежить метаболізм залишкової мікрофлори у питному молоці при його зберіганні?
1) вологості у приміщеннях, де зберігається молоко;
2) температури зберігання молока;
3) рослинних інгібіторів молока;
4) від усіх перелічених вище факторів.
91. Які із вказаних мікроорганізмів найчастіше є причиною псування незабрудненого, повторно пастеризованого молока?
1) мікрококи й мікробактерії; 3) аеробні спороутворюючі мікроби;
2) стрептококи; 4) ентеробактерії.
92. За якої концентрації термостійких мікроорганізмів, що вижили в результаті пастеризації, починають змінюватися складові частини питного молока?
1) 500 – 1000 в 1 см3; 3) 2 х 103 в 1 см3;
2) 2 х 104 в 1 см3; 4) 2 х 105 в 1 см3.
93. Назвіть групи мікроорганізмів, які викликають повторне забруднення пастеризованого молока?
1) аеромонаси й ентеробактерії; 3) стрептококи й ентеробактерії;
2) псевдомонаси й аеромонаси; 4) всі перелічені мікроорганізми.
94. Укажіть причину швидшого розмноження мікробів повторного обсіменіння у питному молоці порівняно з мікроорганізмами, які залишилися у ньому після пастеризації?
1) краще пристосування мікробів до молока;
2) мікроорганізми належать до психротрофів;
3) у молоко попадають коліформні бактерії, які стійкі до факторів довкілля;
4) всі перелічені вище причини.
95. У яких об’ємах пастеризованого молока, перед його розливом у пляшки або паперові пакети, не повинно виявлятися мікроорганізмів повторного обсіменіння ?
1) 0,1 см3; 2) 1,0 см3; 3) 10 см3; 4) 100 і більше см3.
96. Які з перелічених мікробіологічних показників питного молока відповідають вимогам промислової стерильності?
1) кислотність молока при зберіганні зростає не більше ніж на 2 оТ, у мікроскопічному препараті відсутні бактерії, загальна кількість бактерій в 1 см3 не перевищує 10;
2) кислотність молока при зберіганні зростає не більше ніж на 5 оТ, у мікроскопічному препараті поодинокі коки й палички, загальна кількість бактерій в 1 см3 не перевищує 10;
3) кислотність молока при зберіганні зростає більше ніж на 5 оТ, у мікроскопічному препараті поодинокі коки й палички, загальна кількість бактерій в 1 см3 не перевищує 100;
4) кислотність молока при зберіганні зростає на 10 оТ, у мікроскопічному препараті багато бактерій, загальна кількість бактерій в 1 см3 не перевищує 100.
97. Температура питного молока при відпущенні його з молокозаводу не по винна бути вищою (в оС):
1) 6; 2) 8; 3) 12; 4) 37.
98. При якій температурі (в оС) повинно зберігатися питне молоко у торгових підприємствах?
1) 6; 2) 8; 3) 12; 4) 37.
99. Яку температуру (в оС) необхідно підтримувати при транспортуванні проб питного молока, відібраного для мікробіологічного контролю?
1) до 6; 2) до 8; 3) до 12; 4) до 37.
100. При якій температурі (в оС) витримують питне молоко для аналізу його промислової стерильності?
1) до 6; 2) до 8; 3) до 12; 4) до 37.
101. Як часто здійснюють контроль пастеризованих вершків від однієї партії на загальне мікробне обсіменіння й вміст бактерій групи кишкової палички (БГКП)?
1) кожен день; 3) не рідше одного разу в 5 днів;
2) не рідше одного разу в 2 дні; 4) не рідше одного разу в 10 днів.
102. Як часто здійснюють контроль ефективності пастеризації молока та вершків незалежно від якості готового продукту?
1) кожен день
не рідше одного разу у 2 дні;
не рідше одного разу у 5 днів;
не рідше одного разу у 10 днів.
103. Який загальний вміст бактерій допускається в 1 см3 пастеризованих вершків групи А розфасованих у пляшки або паперові пакети?
1) 50 тис.; 2) 100 тис.; 3) 200 тис.; 4) 300 тис.
104. Який загальний вміст бактерій допускається в 1 см3 пастеризованих вершків групи Б розфасованих у пляшки або паперові пакети?
1) 50 тис.; 2) 100 тис.; 3) 200 тис.; 4) 300 тис.
105. Який загальний вміст бактерій допускається в 1 см3 пастеризованих вершків, розфасованих у фляги?
1) 50 тис.; 2) 100 тис.; 3) 200 тис.; 4) 300 тис.
106. Який титр кишкової палички допускається в пастеризованих вершках групи А розфасованих у пляшки або паперові пакети?
1) менше 0,3 см3; 2) 0,3 см3; 3) 3,0 см3; 4) вище 3,0 см3.
107. Який титр кишкової палички допускається у пастеризованих вершках групи Б розфасованих у пляшки або паперові пакети?
1) менше 0,3 см3; 2) 0,3 см3; 3) 3,0 см3; 4) вище 3,0 см3.
108. Який титр кишкової палички допускається в пастеризованих вершках розфасованих у фляги?
1) менше 0,3 см3; 2) 0,3 см3; 3) 3,0 см3; 4) вище 3,0 см3.
109. Яка гранична кислотність вершків 10% жирності (оТ) ?
1) 17; 2) 18; 3) 19; 4) 20.
110. Яка гранична кислотність вершків 20% жирності (оТ) ?
1) 17; 2) 18; 3) 19; 4) 20.
111. Яка гранична кислотність вершків 35% жирності (оТ) ?
1) 17; 2) 18; 3) 19; 4) 20.
112. Укажіть причину псування стерилізованого молока і вершків з наступним їх асептичним розливом, коли: брак становить 10% і більше; встановлена відсутність стерильності молока у контрольній пробі; кислотність молока у пакетах і контрольній колбі після термостатування зросла до 30 оТ; у мікроскопічному препараті, виготовленому зі зразків готової продукції з ознаками мікробіологічного псування молока з контрольної колби виявлена змішана мікрофлора з переважанням молочнокислих стрептококів?
1) порушення асептики розливу або герметичності упаковки;
2) недостатньо ефективна стерилізація пакувального матеріалу внаслідок зниження концентрації розчину перекису водню нижче норми або його приготування на водопровідній воді;
3) порушення герметичності або неякісне миття асептичної ділянки лінії від стерилізаційного обладнання до проміжного молочного танку;
4) обсіювання стерилізованого продукту термофільними спорами мікробів та зберігання готового продукту на протязі 3-х годин і більше при температурі 40 – 60 оС.
113. Яка причина псування стерилізованого молока і вершків з наступним їх асептичним розливом, якщо: відсоток браку становить менше 10%; пакети з нестерильним продуктом виявлені не на всіх пакувальних автоматах і молоко у контрольній колбі стерильне; кислотність у нестерильних зразках після термостатування нижче 30 оТ; у мікроскопічному препараті, виготовленому з цього продукту видно спори мікроорганізмів?
1) порушення асептики розливу або герметичності упаковки;
2) недостатньо ефективна стерилізація пакувального матеріалу внаслідок зниження концентрації розчину перекису водню нижче норми або його приготування на водопровідній воді;
3) порушення герметичності або не якісне миття асептичної ділянки лінії від стерилізаційного обладнання до проміжного молочного танку;
4) обсіювання стерилізованого продукту термофільними спорами мікробів та зберігання готового продукту на протязі 3-х годин і більше при температурі 40 – 60 оС.
114. Яка причина псування стерилізованого молока і вершків з наступним їх асептичним розливом, якщо: відсоток браку становить менше 10%; пакети з нестерильним молоком виявлені на всіх пакувальних автоматах; молоко у контрольній колбі стерильне; кислотність у нестерильних зразках після термостатування становить вище 30 оТ; у мікроскопічному препараті, виготовленому з такого молока виявляють змішану мікрофлору з переважанням молочнокислих стрептококів?
1) порушення асептики розливу або герметичності упаковки;
2) недостатньо ефективна стерилізація пакувального матеріалу внаслідок зниження концентрації розчину перекису водню нижче норми або його приготування на водопровідній воді;
3) порушення герметичності або неякісне миття асептичної ділянки лінії від стерилізаційного обладнання до проміжного молочного танку;
4) обсіювання стерилізованого продукту термофільними спорами мікробів та зберігання готового продукту на протязі 3-х годин і більше при температурі 40 – 60 оС.
Розділ 3. Закваски у молочній промисловості
