Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Volume_1.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
348 Кб
Скачать
☆

Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій

Вперше питання визнання міжнародної правосуб’єктності міжнародних організацій виникло в зв’язку з діяльністю Ліги Націй. При укладення угоди між Лігою Націй і Швейцарією (1926 р.), Ліга виступила як рівноправний суб’єкт договору, що підтвердило правоздатність і дієздатність міжнародної організації. Але в науці міжнародного права довгий час не було одностайності щодо правосуб’єктності міжнародних організацій. Зі створенням ООН організації було наділено чіткими правами і обов’язками суб’єкта міжнародного права.

Правосуб’єктність міжнародних організацій є вторинною, похідною від правосуб’єктності держав. Міжнародні організації беруть участь в міжнародних правовідносинах в межах, встановлених установчими актами цих організацій.

Правосуб’єктність міжнародних організацій є спеціальною, такою, що визначається їх функціями. Але міжнародним організаціям також притаманні загальні права і обов’язки. До загальних прав відносяться:

1) право укладати договори з державами і міжнародними організаціями;

2) право визнання держав і урядів (шляхом прийому в організацію);

3) право на співробітництво з суб’єктами міжнародного права та ін. […]

Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи

Щодо міжнародної правосуб’єктності фізичної особи досі не існує єдиної точки зору. Це питання ускладнюється й тим, що має не лише правову, а й політичну окрасу. Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи розглядається від її повного невизнання, до появи шкіл, напрямів, які безумовно визнають таку правосуб’єктність.

На користь визнання фізичної особи суб’єктом міжнародного права свідчать такі факти:

1. Фізичні особи можуть виступати стороною в суді проти держав. (Вищий реституційний суд по врегулюванню питань, які виникли в результаті Другої світової війни, Міжнародний Центр по врегулюванню інвестиційних спорів в рамках Світового банку, Європейський суд з прав людини). В рішеннях Європейського суду з прав людини зазначається: "Співтовариство закріплює новий правовий порядок в міжнародному праві, за яким переваги держав в частині їх суверенних права обмежуються і суб’єктами визнаються не лише держави, а й громадяни".

2. Міжнародні права і обов’язки фізичної особи безпосередньо формулюються в ряді

міжнародно-правових документів (Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права) […].

Визнання держав

[…] В міжнародному праві існують дві теорії визнання держав - конститутивна і декларативна.

Конститутивна теорія: “політичний акт визнання є попередньою умовою існування юридичних прав нової держави”. Саме акт визнання іншими державами створює нову державу, породжує і забезпечує її міжнародну правосуб'єктність. Визнання нової держави, яка додержує умов державності, має бути правовим обов'язком. Таке визнання може мати виключно правові наслідки.

Декларативна теорія: “визнання є лише декларацією, що констатує існуючий факт виникнення нового суб'єкта міжнародного права. Держава здобуває міжнародну правосуб'єктність внаслідок юридичного факту утворення, незалежно від визнання.”

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]