- •§1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •§2. Техніка обчислювання границь
- •§3. Похідна функції та її застосування
- •1.Поняття похідної
- •2.Правила диференціювання
- •3.Таблиця похідних
- •4.Похідна,її фізичний і геометричний зміст
- •§4. Розв`язання нескладних прикладних задач на знаходження найбільшого й найменшого значень реальних величин.
- •1.Безпосереднє інтегрування
- •2. Метод заміни
- •Приклади
- •§5. Методи обчислення інтегралів
- •3. Метод інтегрування частинами
- •§6. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •§7. Фізичний зміст визначеного інтеграла.
- •§8. Застосування інтегрального числення для розв’язку задач, пов’язаних з обчисленням кількості електрики за силою струму та сили тиску рідини
- •§9. Перехід від однієї форми комплексного числа до інших
- •1.Комплексні числа
- •2. Дії над комплексними числами
- •3.Тригонометрична і показникова форми комплексного числа
- •4.Добування кореня n-го степеня з комплексного числа
- •§10.Розв`язання прикладних задач на додавання гармонійних коливань з однаковою частотою.
- •Тема V. Диференціальні рівняння
- •§11. Розв’язання диференціальних рівнянь з відокремлюваними змінними, розв’язання неповних диференціальних рівнянь.
- •§12. Розв’язання диференціальних рівнянь різних типів.
- •§13. Розв’язання вправ на дослідження рядів на збіжність
- •§14. Розкладання функцій в ряди Тейлора-Маклорена
- •§15 Розкладання функцій, які часто зустрічаються в спец предметах, в ряди Фур׳є.
- •4. Розкладання в ряди Фур'є деяких функцій, які зустрічаються в електротехніці
- •§16. Вектори і їх застосування. Прямокутні координати вектора. Поділ відрізка в заданому співвідношенні.
- •Скалярний добуток
- •§17. Полярна система координат
- •§18. Рівняння прямих. Відстань від точки до прямої. Пряма лінія на площині
- •Розташування двох прямих на площині
- •§19. Розв’язання задач на криві другого порядку Криві другого порядку можуть бути задані рівнянням
- •§20. Розв’язання систем лінійних рівнянь за методом Гаусса, по правилу Крамера, методом оберненої матриці.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
§12. Розв’язання диференціальних рівнянь різних типів.
І Однорідне рівняння.
Однорідною функцією змінних х і у називається функція, всі члени якої мають однаковий степінь.
Наприклад,
- однорідні функції відповідно другого,
третього і першого степенів.
Рівняння
називається однорідним, якщо виконується
тотожність
,
де
- довільний параметр.
Це
рівняння за допомогою підстановки
зводиться до рівняння з відокремлюваними
змінними відносно
і
.
Приклад
1.
Розглянемо рівняння
.
З
знаходимо
.
Тепер рівняння набуває вигляду
,
тобто
.
Ми дістали рівняння з відокремлюваними
змінними
.
Після інтегрування матимемо
.
Повертаючись до старих змінних, остаточно
знаходимо
.
Це і є загальним розв’язком рівняння.
Приклад
2.
Знайти загальний розв’язок рівняння
.
Дане рівняння є однорідним рівнянням
першого степеня відносно змінних х і
у; припустимо, що
,
знайдемо диференціал добутку:
Підставивши вирази
і
в дане рівняння, дістанемо
,
звідки, зробивши спрощення, маємо:
.
Отже,
дістали рівняння з відокремлюваними
змінними. Відокремивши змінні та про
інтегрувавши, знаходимо:
.
Замінивши в цьому виразі
,
дістанемо
.
Це і є загальний розв’язок даного
рівняння.
Приклад
3.
Знайти частинний розв’язок рівняння
,
якщо у=-1 при х=1. Перепишемо рівняння у
вигляді
і скористаємось підстановкою
і
в рівняння. Маємо:
оскільки
Використавши
початкові умови х=1, у=-1, маємо
,
звідки С=1. Отже,
.
Це і є шуканий частинний розв’язок
даного рівняння.
ІІ Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
Рівняння
вигляду
,
де
- функції від х, називається лінійним
диференціальним рівнянням першого
порядку. В окремому випадку
і
можуть бути сталими величинами.
Це
рівняння зводиться до рівняння з
відокремлюваними змінними за допомогою
підстановки
,
де
і z –нові функції від х.
Приклад
4.
Знайти загальний розв’язок рівняння
.
Це – лінійне рівняння: тут
.
Припустимо, що
і про- диференцюємо це рівняння за х:
.
Підставивши тепер вирази для у та
в дане рівняння, дістанемо
(1)
оскільки
одну з допоміжних функцій
або z можна взяти довільно, то за
візьмемо один з частинних розв’язків
рівняння
.
Відокремивши в цьому рівнянні змінні
та інтегруючи, маємо:
(вважаємо, що довільна стала С дорівнює нулю, бо знаходимо один з частинних розв’язків).
Підставимо тепер вираз для в рівняння (1); тоді дістанемо рівняння
Знаючи і z, дістанемо тепер загальний розв’язок рівняння
.
Приклад
5.
Знайти частинний розв’язок рівняння
,
якщо у=1 при х=0.
Поділивши
всі члени даного рівняння на
,
дістанемо рівняння
яке є лінійним. Припустимо, що
;
тоді
.
Підставивши вирази для у і
в рівняння, маємо
,
або
.
Для відшукання
дістанемо рівняння
Підставивши вираз для в рівняння, маємо
Отже,
загальний розв’язок даного рівняння
записується так:
.
Використавши
початкові умови у=1 прих=0, маємо
,
звідки С=1. таким чином, шуканий частинний
розв’язок має вигляд
.
ІІІ Лінійним однорідним диференціальним рівнянням другого порядку зі сталими коефіцієнтами називається рівняння вигляду
,
де p
і
q
-
сталі величини.
Щоб визначити загальний розв’язок рівняння, складемо характеристичне рівняння
Яке
дістаємо з рівняння заміною
на відповідні степені r , причому сама
функція у замінюється одиницею.
Тоді
загальний розв’язок диференціального
рівняння будується залежно від коренів
характеристичного
рівняння.
Тут можливі три випадки.
Випадок
І
. Корені
- дійсні і різні числа. У цьому випадку
загальний розв’язок рівняння має вигляд
Випадок
ІІ. .
Корені
- дійсні і рівні:
.
Тоді загальний розв’язок рівняння
записується так:
.
Випадок
ІІІ. .
Корені
- комплексно-спряжені:
.
У цьому випадку загальний розв’язок
рівняння має вигляд :
.
Приклад
6. Розв’язати
рівняння
Складемо
характеристичне рівняння і знайдемо
його корені:
;
.
Оскільки
корені характеристичного рівняння
дійсні і різні, то загальний розв’язок
даного рівняння має вигляд :
.
Приклад
7.
Розв’язати рівняння
.
Складемо характеристичне рівняння і
знайдемо його корені:
=4. характеристичне рівняння має рівні
дійсні корені; тому загальний розв’язок
даного рівняння має вигляд :
.
Приклад
8.
Знайти частинний розв’язок рівняння
,
якщо у=1 і
прих=0.
Оскільки
характеристичне рівняння
має комплексно-спряжені корені
,
то загальний розв’язок даного рівняння
має вигляд :
.
Диференціюючи
загальний розв’язок, маємо
.
Підставимо
тепер початкові дані у вирази для у і
:
,
або
,
звідки
і
.
Отже, шуканий частинний розв’язок має
вигляд
.
Завдання для самостійної роботи
Знайти загальні розв’язки рівнянь:
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
Знайти частинний розв’язок рівняння:
5.
;
у=3 при х=1
6.
;
у=3 при х=0
7.
;
у=1 і
при х=0
8.
;
у=1 і
при х=0
Відповідь:
1).
;
2).
;
3).
;
4).
;
5).
;
6).
;
7).
;
8).
.
