- •§1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •§2. Техніка обчислювання границь
- •§3. Похідна функції та її застосування
- •1.Поняття похідної
- •2.Правила диференціювання
- •3.Таблиця похідних
- •4.Похідна,її фізичний і геометричний зміст
- •§4. Розв`язання нескладних прикладних задач на знаходження найбільшого й найменшого значень реальних величин.
- •1.Безпосереднє інтегрування
- •2. Метод заміни
- •Приклади
- •§5. Методи обчислення інтегралів
- •3. Метод інтегрування частинами
- •§6. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •§7. Фізичний зміст визначеного інтеграла.
- •§8. Застосування інтегрального числення для розв’язку задач, пов’язаних з обчисленням кількості електрики за силою струму та сили тиску рідини
- •§9. Перехід від однієї форми комплексного числа до інших
- •1.Комплексні числа
- •2. Дії над комплексними числами
- •3.Тригонометрична і показникова форми комплексного числа
- •4.Добування кореня n-го степеня з комплексного числа
- •§10.Розв`язання прикладних задач на додавання гармонійних коливань з однаковою частотою.
- •Тема V. Диференціальні рівняння
- •§11. Розв’язання диференціальних рівнянь з відокремлюваними змінними, розв’язання неповних диференціальних рівнянь.
- •§12. Розв’язання диференціальних рівнянь різних типів.
- •§13. Розв’язання вправ на дослідження рядів на збіжність
- •§14. Розкладання функцій в ряди Тейлора-Маклорена
- •§15 Розкладання функцій, які часто зустрічаються в спец предметах, в ряди Фур׳є.
- •4. Розкладання в ряди Фур'є деяких функцій, які зустрічаються в електротехніці
- •§16. Вектори і їх застосування. Прямокутні координати вектора. Поділ відрізка в заданому співвідношенні.
- •Скалярний добуток
- •§17. Полярна система координат
- •§18. Рівняння прямих. Відстань від точки до прямої. Пряма лінія на площині
- •Розташування двох прямих на площині
- •§19. Розв’язання задач на криві другого порядку Криві другого порядку можуть бути задані рівнянням
- •§20. Розв’язання систем лінійних рівнянь за методом Гаусса, по правилу Крамера, методом оберненої матриці.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
§9. Перехід від однієї форми комплексного числа до інших
1.Комплексні числа
Відомо,
що квадратне рівняння не має дійсних
коренів, якщо його дискримінант менше
нуля, наприклад, не має їх найпростіше
рівняння
,
тому
що
не
визначений. Введемо уявну
одиницю
– число
,
що задовольняє умову
або
.
Тепер
можна добути корінь із будь-якого
від`ємного числа, наприклад,
.
Комплексним
числом
називається вираз
,
де x
i y
– дійсні
(реальні)
числа. Число х
називається
дійсною
частиною
z
і позначається
,
а число у
– уявною
частиною
і позначається
=у
(позначення походять від латинських
слів realis
- дійсний та imaginarius
– уявний).
Наприклад,
Imz=-3;
=4;
z=5
Rez=5,
Imz=0.
Множину дійсних чисел можна розглядати як підмножину комплексних чисел, у яких Imz=0.
Комплексне
число
зображують
на координатній площині Оху точкою з
координатами
.
Ця площина називається комплексною
площиною
С,
вісь
Ох називається дійсною
віссю,
а вісь Оу – уявною
віссю.
Таким чином, дійсному числу
відповідає точка на дійсній осі, а
уявному числу
- точка на уявній осі.
Можна
також зображувати комплексне число у
вигляді радіус-вектора
і визначати його, задаючи його довжину
r
і
кут
між віссю Ох і вектором. Довжина цього
вектора називається модулем
комплексного числа
,
а кут
називається аргументом
комплексного числа
і позначається Argz.
Аргумент
визначається з точністю до доданка
і для додатних значень відлічується
від осі Ох до вектора проти годинникової
стрілки, а для від`ємних значень – за
годинниковою стрілкою. Значення
аргументу, що належать інтервалу
,
називається головним значенням аргументу
і позначається argz
.
головне значення аргументу числа
можна
о
бчислювати
за формулою
у
x
Наприклад,
чверті,
,
Argz=
.
Два
комплексних числа
і
вважаються
рівними тоді і тільки тоді, коли рівні
відповідно їх дійсні та уявні частини,
тобто вони зображуються однією точкою,
а значить, у них рівні відповідно
аргументи та модулі.
Два
числа
і
називаються
комплексно спряженими, якщо вони
відрізняються знаком уявної частини.
Наприклад,
і
.
Зрозуміло, що комплексно спряжені числа
зображуються на комплексній площині
точками симетричними відносно дійсної
осі. Наприклад, квадратне рівняння має
один або два дійсних кореня (якщо його
дискримінант
)
або два комплексно спряжених кореня
(якщо D<0),
що знаходяться за відомою формулою.
Приклад.
Знайти корені квадратного рівняння
.
Розв`язання.
,
.
2. Дії над комплексними числами
1. Додавання і віднімання комплексних чисел проводиться за правилом:
.
Наприклад,
,
.
2. Множення комплексних чисел проводиться за звичними правилами множення многочленів, враховуючи, що :
.
Наприклад,
.
.
Добуток
двох комплексно спряжених чисел дорівнює
квадрату їхнього модуля – є невід`ємним
дійсним числом:
.
3.
Ділення комплексного числа на дійсне
число зводиться до операції множення
на обернене число. Наприклад,
.
Ділення
комплексного числа на комплексне число
також може бути введено через операцію
множення. Помножимо чисельник і знаменник
на число спряжене до знаменника
.
Наприклад,
.
