- •§1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •§2. Техніка обчислювання границь
- •§3. Похідна функції та її застосування
- •1.Поняття похідної
- •2.Правила диференціювання
- •3.Таблиця похідних
- •4.Похідна,її фізичний і геометричний зміст
- •§4. Розв`язання нескладних прикладних задач на знаходження найбільшого й найменшого значень реальних величин.
- •1.Безпосереднє інтегрування
- •2. Метод заміни
- •Приклади
- •§5. Методи обчислення інтегралів
- •3. Метод інтегрування частинами
- •§6. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •§7. Фізичний зміст визначеного інтеграла.
- •§8. Застосування інтегрального числення для розв’язку задач, пов’язаних з обчисленням кількості електрики за силою струму та сили тиску рідини
- •§9. Перехід від однієї форми комплексного числа до інших
- •1.Комплексні числа
- •2. Дії над комплексними числами
- •3.Тригонометрична і показникова форми комплексного числа
- •4.Добування кореня n-го степеня з комплексного числа
- •§10.Розв`язання прикладних задач на додавання гармонійних коливань з однаковою частотою.
- •Тема V. Диференціальні рівняння
- •§11. Розв’язання диференціальних рівнянь з відокремлюваними змінними, розв’язання неповних диференціальних рівнянь.
- •§12. Розв’язання диференціальних рівнянь різних типів.
- •§13. Розв’язання вправ на дослідження рядів на збіжність
- •§14. Розкладання функцій в ряди Тейлора-Маклорена
- •§15 Розкладання функцій, які часто зустрічаються в спец предметах, в ряди Фур׳є.
- •4. Розкладання в ряди Фур'є деяких функцій, які зустрічаються в електротехніці
- •§16. Вектори і їх застосування. Прямокутні координати вектора. Поділ відрізка в заданому співвідношенні.
- •Скалярний добуток
- •§17. Полярна система координат
- •§18. Рівняння прямих. Відстань від точки до прямої. Пряма лінія на площині
- •Розташування двох прямих на площині
- •§19. Розв’язання задач на криві другого порядку Криві другого порядку можуть бути задані рівнянням
- •§20. Розв’язання систем лінійних рівнянь за методом Гаусса, по правилу Крамера, методом оберненої матриці.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
3. Метод інтегрування частинами
Теорема
2.
Якщо
функції
i
,
які визначені
на
відрізку [а;b]
мають неперервні похідні, то справедлива
формула
(2)
Оскільки функція uv є первісною функції (uv)' =u'v + uv', то за формулою Ньютона-Лейбніца дістанемо
Скориставшись лінійністю визначеного інтеграла, дістанемо формулу (2).
Формула (2) називається формулою інтегрування частинами визначеного інтеграла.
Всі зауваження відносно формули інтегрування частинами невизначеного інтеграла переносяться і на формулу (2).
Приклади:
Обчислити інтеграли:
a)
б)
а)
б)
Запитання:
1. Яка сума називається інтегральною?
2. Що називається визначеним інтегралом?
3. За яких умов функція є інтегральною?
4. Формула Ньютона - Лейбніца?
5. Властивості визначеного інтеграла?
6. Алгоритм заміни змінної у визначеному інтегралі?
7. Обчисліть:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д)
;
е)
Відповідь:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д) 0; е)
.
§6. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
Відповідно
до геометричної інтерпретації визначеного
інтеграла площа
криволінійної
трапеції,
обмеженої графіком неперервної
невід`ємної функції
,
прямими
і віссю абсцис
,
дорівнює:
y
y=f(x)
0
a
b
x
y
y
y
y
У цих випадках використовують такі властивості площ:
1) якщо фігуру розбити на скінченне число частин, які не перетинаються, то її площа дорівнює сумі площ цих частин;
2) площа фігури зберігається при переміщенні, зокрема при паралельному перенесенні і перетворенні симетрії відносно точки і прямої.
Приклад1.
Обчислити площу фігури, обмеженої
лініями
,
,
у
x=-1
у=0
-1 0 x
Згідно
з формулою маємо
.
П
риклад
2.
Обчислити площу фігури, обмеженої
лініями
,
,
х=-1,
х=2.
Шукана
площа
відповідно до властивості дорівнює
сумі площ
У
у
4
х=2
-1 0 2
х 0 2
х
кв.од.
кв.од,
кв.од
Приклад 3. Обчисліть площу фігури, обмеженої лініями , , х=2.
Згідно
з формулою маємо
кв.од
Приклад
4.
Обчисліть площу фігури, обмеженої
лініями
,
.
у
у
у=х
у=-х+10
-1 0 2 4 х
0
1 9 х
-4
Щоб знайти абсциси точок перетину ліній і , розв`яжемо рівняння
.
Скориставшись формулою, дістанемо
(кв.од)
Приклад
5.
Обчислити площу фігури, обмеженої
лініями
,
у=х.
Розв`язуючи
рівняння
,
знайдемо абсциси точок перетину графіків
функцій
і у=х
:
.
Згідно з формулою, маємо
(кв.од).
При
обчисленні площ слід враховувати
симетрію фігури відносно осей і початку
координат. Це істотно скорочує обчислення.
Наприклад, при обчисленні площі фігури,
обмеженої лініями
,
достатньо обчислити площу тільки однієї
її половини і результат подвоїти.
у у у
у=х у=х
у=
2
1
-1 0
1 х 0 х
0 1 2 х
У
багатьох випадках вдається спростити
обчислення площ фігур, застосовуючи
різні види переміщень: перетворення
симетрії відносно точки чи прямої,
паралельне перенесення, поворот площини
навколо даної точки. Наприклад, фігури
і
рівні, оскільки другу з них дістали з
першої за допомогою перетворення
симетрії відносно прямої
.
Проте друга фігура вже є криволінійною трапецією, і площу її неважко обчислити.
Геометричний зміст визначеного інтеграла не тільки дає змогу знаходити площі фігур, а й обчислення об’єму тіла, утвореного обертанням графіка функції навколо висей координат.
Обчислення об’єму тіла, утвореного обертанням графіка функції навколо вісі Ох:
V
=
.
y
y=f(x)
x
a
x=
a
x=b
Обчислення
об’єму тіла, утвореного обертанням
графіка функції навколо вісі Оу:
V
=
.
y y=f(x)
y=b
y
=0
x
Обчислення довжини дуги кривої
Запишемо,
без виведення, формулу для знаходження
дуги плоскої кривої, заданої рівнянням
,
при умові неперервності на
функцій
і
.
Приклад.
Знайти довжину дуги плоскої кривої
лінії
від
точки
до точки
.
Розв`язання.
В задачі
,
,
.
Тоді
.
Введемо заміну
,
тоді
.
Змінимо межі інтегрування. Якщо
,
то
.
Якщо
,
то
.
Обчисливши інтеграл, одержуємо довжину
дуги:
(од.довж)
Завдання для самостійної роботи
Обчислити площу фігури, обмеженої лініями:
а)
і
Відповідь:
кв.од
б)
,
,
,
,
Відповідь: 1 кв.од
в)
Відповідь:
кв.од
Обчислити об’єм тіла, утвореного обертанням графіка функції навколо висей координат
;
х=1;
х=4; у=0
Відповідь:
(од
),
(од
).
