- •§1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •§2. Техніка обчислювання границь
- •§3. Похідна функції та її застосування
- •1.Поняття похідної
- •2.Правила диференціювання
- •3.Таблиця похідних
- •4.Похідна,її фізичний і геометричний зміст
- •§4. Розв`язання нескладних прикладних задач на знаходження найбільшого й найменшого значень реальних величин.
- •1.Безпосереднє інтегрування
- •2. Метод заміни
- •Приклади
- •§5. Методи обчислення інтегралів
- •3. Метод інтегрування частинами
- •§6. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •§7. Фізичний зміст визначеного інтеграла.
- •§8. Застосування інтегрального числення для розв’язку задач, пов’язаних з обчисленням кількості електрики за силою струму та сили тиску рідини
- •§9. Перехід від однієї форми комплексного числа до інших
- •1.Комплексні числа
- •2. Дії над комплексними числами
- •3.Тригонометрична і показникова форми комплексного числа
- •4.Добування кореня n-го степеня з комплексного числа
- •§10.Розв`язання прикладних задач на додавання гармонійних коливань з однаковою частотою.
- •Тема V. Диференціальні рівняння
- •§11. Розв’язання диференціальних рівнянь з відокремлюваними змінними, розв’язання неповних диференціальних рівнянь.
- •§12. Розв’язання диференціальних рівнянь різних типів.
- •§13. Розв’язання вправ на дослідження рядів на збіжність
- •§14. Розкладання функцій в ряди Тейлора-Маклорена
- •§15 Розкладання функцій, які часто зустрічаються в спец предметах, в ряди Фур׳є.
- •4. Розкладання в ряди Фур'є деяких функцій, які зустрічаються в електротехніці
- •§16. Вектори і їх застосування. Прямокутні координати вектора. Поділ відрізка в заданому співвідношенні.
- •Скалярний добуток
- •§17. Полярна система координат
- •§18. Рівняння прямих. Відстань від точки до прямої. Пряма лінія на площині
- •Розташування двох прямих на площині
- •§19. Розв’язання задач на криві другого порядку Криві другого порядку можуть бути задані рівнянням
- •§20. Розв’язання систем лінійних рівнянь за методом Гаусса, по правилу Крамера, методом оберненої матриці.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
§5. Методи обчислення інтегралів
1.Безпосереднє інтегрування
Для обчислення визначеного інтеграла при умові існування первісної користуються формулою Ньютона-Лейбніца:
З цієї формули видно порядок обчислення визначеного інтегралу:
1. знайти невизначений інтеграл від даної функції;
2. в отриману первісну підставити на місце аргументу спочатку верхню, а потім нижню межу інтеграла;
3. знайти приріст первісної, тобто обчислити інтеграл
Приклади:
1. Обчислити інтеграл:
Використавши вказане правило, обчислимо даний визначений інтеграл:
2. Обчислити інтеграл:
Використаємо означення степеня з дробовим і від'ємним показником та обчислимо визначений інтеграл:
3. Обчислити інтеграл:
Інтеграл від різниці функції замінимо різницею інтегралів від кожної функції.
2. Метод заміни
При обчисленні визначених інтегралів, як і невизначених, широко користуються методом заміни змінної (або методом підстановки).
Теорема 1. Нехай виконуються умови:
1) функція f(x) неперервна на відрізку [а;b];
2)
функція
x
=
(t)
і
її похідна х'
=
'(t)
неперервні
на відрізку [
;
];
3)
(α)=α,
(
)=b
I
t
(
;
):a<
(t)<b.
Тоді справджується рівність
(1)
Оскільки функція f(x) неперервна на [а;b], то вона має первісну. Позначимо її через F(x), x [а;b], тоді з теореми про заміну змінної в невизначеному інтегралі випливає, що функція F( (t)) буде первісною функції f( (t)) , t [ ; ]. Застосувавши формулу Ньютона - Лейбніца, маємо
Формула (1) називається формулою заміни змінної(або підстановки) у визначеному інтегралі.
Зауваження 1. Якщо при обчисленні невизначеного інтеграла заміною х= (t) y первісній функції необхідно було від змінної t повернутися до змінної x, то при обчисленні визначеного інтеграла замість цього треба змінити межі інтегрування. Нижня межа а знаходиться як розв'язок рівняння = (t) відносно невідомого t, a верхня межа - з рівняння b = (t).
Якщо функція (t) не монотонна, то може статися, що ці рівняння дадуть кілька різних пар і , які задовольняють умовам теореми 1. В цьому випадку можна взяти будь-яку з таких пар.
Зауваження
2.
Часто
замість підстановки x=
(t)
застосовують
підстановку t=
(x).
У
цьому випадку нові межі інтегрування
визначаються безпосередньо:
=
(а),
=
(b).
Проте тут слід мати на увазі, що функція
x=x(t),
обернена
до функції
(t),
має,
як і раніше, задовольняти всі умови
теореми 1, зокрема функція x(t)
в
межах інтегрування має бути означеною
неперервне диференційованою функцією
t
і
при зміні t
від
до
змінна
x(t)
має
змінюватися від а
до b.
Найзручніше виконувати заміну монотонно диференційованими функціями. Такі функції гарантують однозначність як прямої, так і оберненої функції.
Приклади
1.
Обчислити інтеграл
Нехай
х = a
sin t,
переконуємось,
що ця функція задовольняє всі умовам
теореми 1, при чому якщо x
=
0,
то 0
= a
sin t,
звідки
t
= 0;
якщо
х
= а, то
а
= a
sin t,
звідки
t
=
.
Отже,
=
0,
.
(Ця функція не є монотонною, тому існують
й інші пари розв'язків, які задовольняють
умови теореми 1 і можуть бути межами:
тощо.)
Далі маємо
2. Обчислити інтеграл
Нехай
,
звідки
,
.
Отже,
якщо х змінюється від 0
до
In
5, то
нова змінна t
змінюється
від 0 до
2. Функція
обернена
до функції
на
відрізку [0;2] є монотонною і неперервною
разом з похідною
на цьому відрізку.
Маємо
3.
Чи
можна обчислити підстановкою x
= sin t
інтеграл
.
Ні,
тому що змінній t
на
проміжку (
;
)
відповідає
змінна х
не
на відрізку [0;2], а на відрізку [-1;1]
(|sinx|
1).
4.
Обчислити
інтеграл:
sinxdx
Нехай cos x = t, - sinxdx = dt, sinxdx = -dt. Визначимо границі інтегрування для змінної t:
Виразимо підінтегральний вираз через t i dt, та перейдемо до нових границь, отримаємо:
5. Довести, що
коли
f
(x)
-
парна функція;
коли
f
(x)
- непарна
функція.
Маємо
У першому інтегралі виконаємо підстановку х = - t:
Далі дістаємо
Якщо
функція парна, то
,
а якщо непарна, то
Знайдені формули дуже корисні. Можна, наприклад, зразу, не виконуючи обчислень, сказати, що
