- •§1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •§2. Техніка обчислювання границь
- •§3. Похідна функції та її застосування
- •1.Поняття похідної
- •2.Правила диференціювання
- •3.Таблиця похідних
- •4.Похідна,її фізичний і геометричний зміст
- •§4. Розв`язання нескладних прикладних задач на знаходження найбільшого й найменшого значень реальних величин.
- •1.Безпосереднє інтегрування
- •2. Метод заміни
- •Приклади
- •§5. Методи обчислення інтегралів
- •3. Метод інтегрування частинами
- •§6. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •§7. Фізичний зміст визначеного інтеграла.
- •§8. Застосування інтегрального числення для розв’язку задач, пов’язаних з обчисленням кількості електрики за силою струму та сили тиску рідини
- •§9. Перехід від однієї форми комплексного числа до інших
- •1.Комплексні числа
- •2. Дії над комплексними числами
- •3.Тригонометрична і показникова форми комплексного числа
- •4.Добування кореня n-го степеня з комплексного числа
- •§10.Розв`язання прикладних задач на додавання гармонійних коливань з однаковою частотою.
- •Тема V. Диференціальні рівняння
- •§11. Розв’язання диференціальних рівнянь з відокремлюваними змінними, розв’язання неповних диференціальних рівнянь.
- •§12. Розв’язання диференціальних рівнянь різних типів.
- •§13. Розв’язання вправ на дослідження рядів на збіжність
- •§14. Розкладання функцій в ряди Тейлора-Маклорена
- •§15 Розкладання функцій, які часто зустрічаються в спец предметах, в ряди Фур׳є.
- •4. Розкладання в ряди Фур'є деяких функцій, які зустрічаються в електротехніці
- •§16. Вектори і їх застосування. Прямокутні координати вектора. Поділ відрізка в заданому співвідношенні.
- •Скалярний добуток
- •§17. Полярна система координат
- •§18. Рівняння прямих. Відстань від точки до прямої. Пряма лінія на площині
- •Розташування двох прямих на площині
- •§19. Розв’язання задач на криві другого порядку Криві другого порядку можуть бути задані рівнянням
- •§20. Розв’язання систем лінійних рівнянь за методом Гаусса, по правилу Крамера, методом оберненої матриці.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
§14. Розкладання функцій в ряди Тейлора-Маклорена
Нехай
-
функція, що нескінченно диференціюється
в околиці точки
.
Ряд
називається рядом Тейлора для функції
.
Якщо
а=0, то одержуемо ряд
,
який називається рядом Маклорена.
Приклад.
Розкласти функцію
в ряд Маклорена.
Так
як
,
то при х=0 маємо
Справедливі наступні розкладання:
,
(1)
,
(2)
(3)
(4)
Приклад.
Розкласти функцію
в ряд Маклорена.
Замінюючи
в розкладанні (3)
,
отримаємо
,
Звідки
Завдання для самостійної роботи
Розкласти
в ряд Тейлора-Маклорена функції: а)
;
б)
Відповідь:
а)
;
б)
.
§15 Розкладання функцій, які часто зустрічаються в спец предметах, в ряди Фур׳є.
Тригонометричні ряди.
Ряд Фурۥє.
Ряди Фурۥє для парних та непарних функцій.
Розкладання в ряд Фурۥє функцій, які часто зустрічаються в електротехніці.
Ряд виду
(1)
іменується
тригонометричним
рядом.
Числа а0; а1; а2; b1; b2;… - коефіцієнти ряду.
На відміну від степеневого ряду в тригонометричному замість степенів змінної x взяті тригонометричні функції соsx, sinx, соs2х, sin2x`,… соs nx, sin nx…, які також є достатньо прості і хорошо вивчені властивості х.
Всі функції тригонометричного раду є функції періодичніi з періодом 2π. Це oзначaє, що тригонометричні ряди особливо зручні при вивчені періодичних функцій.
Всі функції тригонометричного ряду на відрізку [-π; π] мають властивості:
Інтеграл на відрізку [-π; π] від добутку любих двох різних функцій цієї системи дорівнює нулю, а інтеграл на відрізку [-π; π] від квадрату любої функції цієї системи ≠ 0.
Тригонометричний ряд
,
де
називають рядом Фурۥє, а коефіцієнти ао; аn; bn – коефіцієнтами Фурۥє.
Розглянемо яким тригонометричним рядом можна замінити парні та непарні функції, тобто, яким числам дорівнюють коефіцієнти Фурۥє.
а)
Для парної функції [f(-х) = f(х)] коефіцієнти
Фурۥє
обчислюються за формулами: bn
= 0; а0
=
Отже, парна функція розкладається в ряд Фур׳є по косинусам
б) Для непарної функції [f(-х) = -f(х)] коефіцієнти Фурۥє
а0
= 0; аn
= 0; bn
=
Тоді непарна функція розкладається в ряд Фур׳є по синусам:
f(x) = b1 sin x+b2 sin 2x+…+bn sin nx+…
Приклад
1.
Розкласти функцію f(х) = х в ряд Фурۥє.
Так як f(х) = х – непарна, то а0=0;
аn
= 0, bn
=
Таким чином, отримуємо ряд Фурۥє даної функції:
f(x)
= х
= 2(
=
Приклад 2. Розкласти функцію f(х) = х2 в ряд Фурۥє. Так як f(х) = х2 – парна, то bn =0.
Тоді ряд Фурۥє для даної функції має вигляд:
f(x)
= х2
=
+
=
Ця рівність справедлива для любого х є [-π, π].
Приклад 3. Розкласти в ряд Фур'є періодичну функцію:
f(х) =
|
|
х при 0 ≤ х ≤ π |
Аби
розкласти періодичну функцію f(х)
з періодом 2
в тригонометричний ряд, треба знайти
коефіцієнти цього ряду, які обчислюються
за формулами:
, (2)
(3)
(4)
Графік функції разом з періодичним продовженням на всю вісь Ох зображено на малюнку 1.
у
-2π
х
π
2π
3π
0
Мал.1
По формулам (2-4) знайдемо коефіцієнти Фур'є, враховуючи, що f(х)= 0 в проміжку –π ≤ х < 0 і f(х)= х в проміжку 0 ≤ х ≤ π.
Спочатку знаходимо
Перший
інтеграл дорівнює нулю, тому
Далі, знаходимо коефіцієнти аn:
Перший
інтеграл дорівнює нулю, другий інтеграл
обчислюємо
частинами
по формулі
.
Тут u
= x,
=cos
nx
dx,
du
= dx,
,
звідки
Надаючи
n значення 1, 2,3,., отримаємо а1=
,
а2
= 0, а3
= -
,
а4=0,
а5=-
,….
Нарешті, знаходимо коефіцієнти bn:
bn=
Інтегруємо частинами, вважаючи u = х, dυ = sin nх dх, du = dx,
υ
= -
соsnх, отримаємо
b
n
=
=
звідки,
b1
= 1, b2
= -
,
b3
=
,
b4
= -
,
b5
=
…
.
Згідно з формулою (1):
f(х)
=
(-
)
+(-
соs
3х +
+
,
або
f(х)=
+(
+

0
при -π≤ х < 0,