Невідкладна допомога при приступі стенокардії.

1. Забезпечити фізичний та психічний спокій. Укласти хворого в ліжко.

2. Дати під язик пігулку нітрогліцеріну або 1-3 краплі 1% спиртового р-ну нітрогліцеріну на шматочок цукру під язик. Сучасні сублінгвальні засоби – тринітролонг / сустабукал /, нітросорбід, ерініт, молсідомін. Якщо хворий не переносить нітрати – використовують нонахлазін.

3. Для полегшення стану – гірчичники, грілку, п’явки на ділянку серця.

4. Якщо приступ стенокардії не купірується протягом 20 хв.- допомогу надають як при інфаркті міокарда.

Лікування стенокардії – повинно бути тривалим. Необхідно уникати чинників, що провокують напади стенокардії.

Медикаментозне лікування:

Базисна / етіо-патогенетична / терапія –

А/ Антисклеротичні засоби.

Б/ Інгібітори АПФ та ангіотензину ІІ – з метою лікування патологічного ремоделювання серця.

В/ Дезагреганти – аспірін по 0,1 г 1 раз на добу.

Симптоматична терапія – використання антиангінальних засобів:

1. Нітрати пролонгованої дії – таблетовані форми: сустак, нітронг, сустоніт, нітро-мак, ізодініт, ізомак, ерініт; трансдермальні терапевтичні системи: нітродерм ТТС, нітродур ТТС; мазі: “ Нітро “, “ Нітронг”; аерозолі: “ Ізокет-спрей “, “ Ізомак-спрей “.

2. в-Адреноблокатори – анаприлін, тразікор, соталол, обзідан; в1-Адреноблокатори / селективної дії /: талінолол / корданум /, атенолол, ацебутолол.

3. Антагоністи кальцію – верапаміл / ізоптін, фіноптін /, ніфедіпін / адалат, корінфар /.

4. Інші антиангінальні засоби – корватон, інтенкордін, курантіл, кордарон.

Хірургічне лікування ІХС – показане при передінфарктних станах. Проводиться або балонова ділятаційна коронаропластика / розширення вінцевих артерій за допомогою балона, введеного в просвіт судини /, або операція аортокоронарного шунтування.

Додаток. Інструментальні методи дослідження серця: електрокардіографія.

Електрокардіограма / ЕКГ / - це графічна реєстрація з поверхні тіла біопотенціалів працюючого серця. Відомо, що під час збудження міокардіальної клітини у фазу деполярізації мембрани на її зовнішній поверхні виникає від’ємний потенціал. Таким чином, між збудженою частиною міокарда і ділянкою, яка перебуває в стані спокою, у цей момент з’являється різниця потенціалів, яка може бути зафіксована гальванометром, тобто електрокардіографом, у вигляді зубця ЕКГ. Завдяки добрій провідності тканини можна реєструвати біопотенціали не тільки безпосередньо з серця, але також з поверхні тіла, від кінцівок.

Дві точки, між якими реєструється різниця потенціалів, називають відведеннями. Звичайне ЕКГ-дослідження включає в себе реєстрацію 12 відведень: а/ стандартні – І, ІІ, ІІІ ( І – між правою і лівою рукою; ІІ – між правою рукою і лівою ногою; ІІІ – між лівою рукою і лівою ногою ); б/ посилені однополюсні від кінцівок – aVR, aVL, aVF ( aVR – активний електрод на правій руці, індиферентний від з’єднаних лівої руки і лівої ноги; aVL – активний електрод на лівій руці, індиферентний від з’єднаних правої руки і лівої ноги, це відведення доповнює, уточнює І; aVF – активний електрод на лівій нозі, індиферентний від з’єднаних правої і лівої руки, це відведення уточнює, доповнює ІІІ ); в/ грудні однополюсні – V1 – V6; в цих відведеннях індиферентний електрод утворюється від з’єднання в одну точку електродів правої і лівої рук, лівої ноги, а активний електрод фіксується на грудній клітці ( V1 – по правому краю грудини в четвертому міжребер”ї, V2 – по лівому краю грудини в четвертому міжребер”ї, V3 – посередині між V2 i V4, V4 – у п”ятому міжребер”ї вздовж лівої серединно-ключичної лінії, V5 – у п’ятому міжребер”ї вздовж передньої пахвової лінії, V6 – у п’ятому міжребер”ї вздовж середньої пахвової лінії ).

В сучасних багатоканальних кардіографах електроди накладаються один раз, а відведення вмикаються за допомогою системи перемикачів. Для зручності в роботі електроди мають кольорову позначку: на праву руку прикладають електрод з червоною позначкою, на ліву руку – з жовтою, на ліву ногу – із зеленою і на праву ногу / заземлення / - з чорною позначкою. Грудні електроди білі, пронумеровані. Під час фіксування електродів слід забезпечити надійний контакт за допомогою серветок, змочених у 5% розчині натрію хлориду. Як правило, запис здійснюється при величині калібрувального імпульсу 1мВ = 10мм.

Зубці електрокардіограми. На ЕКГ можуть диференціюватись зубці, які позначають літерами: P, Q, R, S, T.

Зубець R може бути тільки позитивним, тобто спрямованим угору; якщо він роздвоєний, то додатковий зубець позначається як R”. Зубці Q i S бувають тільки негативними, тобто спрямованими донизу. Коли зубець R відсутній, тоді негативний зубець називають QS.

Зубець Р – віддзеркалює збудження передсердь, його амплітуда становить 1-2 мм, тривалість – до 0,10 с. Після зубця Р настає період збудження атріовентрикулярного вузла, цей період називають атріовентрикулярною затримкою. Вона закінчується зубцем Q. У разі його відсутності – зубцем R. Зубець Р разом із атріовентрикулярною затримкою складають інтервал P - Q, тривалість якого у нормі залежить від частоти серцевих скорочень – від 0,12 с до 0,18 с, за наявності брадікардії – до 0,20 с.

Зубець Q – відображає збудження міжшлуночкової перегородки. Його тривалість становить не більше 0,03 с. У нормі амплітуда не повинна перевищувати 1/3 амплітуди зубця R.

Зубець R – характеризує поширення збудження в шлуночках, яке йде від основи лівого шлуночка по бічних стінках і поверхні обох шлуночків у напрямку до верхівки, з субендокардіальної зони до епікарда. В нормі його амплітуда у ІІ відведенні становить 10 – 20 мм, у грудних відведеннях амплітуда зубця R у правих грудних відведеннях спочатку збільшується з мінімальної до V4, а потім дещо зменшується.

Зубець S – у нормі в стандартних відведеннях має амплітуду не більшу ніж 6мм, у грудних відведеннях його амплітуда змінюється протилежно амплітуді зубця R. Зубець S відображає закінчення збудження шлуночків. У нормі його тривалість не перевищує 0,04 с. Таким чином, комплекс QRS характеризує охоплення збудженням шлуночків і тому називається шлуночковим. У нормі він триває 0,06 – 0,08 с, а за наявності брадікардії – до 0,1 с. Після зубця S іде сегмент S – T, який у нормі або лежить на ізолінії, або зміщується вгору від неї на 1мм, або вниз від неї на 0,5 мм. У цей період настає повна деполяризація волокон міокарда шлуночків, і тому різниця потенціалів не виявляється.

Зубець Т – це припинення збудження шлуночків. Цей період називається реполяризацією. Реполяризація відбувається плавно, тому зубець Т не є гострим, як Q чи R. У нормі він триває від 0,1 до 0,25 с. У стандартних відведеннях амплітуда становить 2 – 6 мм, у грудних – до 8 мм.