- •Херсонський базовий медичний коледж базові лекції з терапії для студентів спеціальності:
- •Частина іі.
- •Рецензія.
- •Захворювання органів кровообігу. Ревматизм.
- •Етіологія – в-гемолітичний стрептокок групи а / тонзиліт, фарингіт, вогнища стрептококової інфекції /.
- •Класифікація ревматизму. / за а.І.Нестєровим /.
- •Діагностичні критерії ревматизму, за даними вооз / 1988 /. Прояви: і Великі. Іі Малі.________________
- •Діагностичне правило:
- •Хвороби ендокарду, міокарду, перикарду. Ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця. Етіологія. Головні причини – це ревматизм / ревматичний ендокардит / і сепсис / септичний ендокардит /.
- •Вади серця.
- •Набуті вади серця – ураження клапанів серця, стулки яких нездатні до повного розкриття / стеноз клапану / , або до замикання / недостатність клапану /, або до того та іншого / комбінована вада /.
- •Недостатність мітрального клапану.
- •Мітральний стеноз.
- •Недостатність клапану аорти.
- •Стеноз гирла аорти.
- •Додаток. Ступені мітрального стенозу. Терапевтична класифікація:
- •Гіпертонічна хвороба.
- •Гіпертонічний криз -
- •Класифікація та клінічні прояви гіпертонічних кризів.
- •Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі:
- •Атеросклероз. Ішемічна хвороба серця: стенокардія.
- •Класифікація атеросклерозу / за а.Л. М”ясниковим, 1960 /.
- •Клінічні прояви.
- •Додаток. Рекомендації вооз з первинної та вторинної профілактики атеросклерозу:
- •Ішемічна хвороба серця / іхс / -
- •Класифікація іхс / вооз, 1979; вкнц амн срср,1984 /.
- •Невідкладна допомога при приступі стенокардії.
- •Додаток. Інструментальні методи дослідження серця: електрокардіографія.
- •Фонокардіографія.
- •Ехокардіографія.
- •Велоергометрія.
- •Інфаркт міокарда.
- •Клініка типової / ангінозної / форми інфаркту міокарда.
- •Атипові форми інфаркту міокарда.
- •Ускладнення інфаркту міокарда.
- •Невідкладна допомога при інфаркті міокарда –
- •Лікування в стаціонарі.
- •Додаток: засоби для лікування серцево-судинних захворювань.
- •IV. Інгібітори апф та рецепторів ат1.
- •Раціональний фармацевтичний менеджмент.
- •Невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності.
- •Гостра судинна недостатність / непритомність, шок, колапс /.
- •Невідкладна допомога при знепритомленні.
- •Невідкладна допомога під час шоку.
- •Невідкладна допомога при колапсі.
- •Класифікація хронічної недостатності кровообігу. / н.Д.Стражеско, в.Х.Василенко. /
- •Додаток: нормальні величини основних лабораторних показників. Загальний аналіз крові
- •Коагулограма
- •Ферменти сироватки ( плазми ) крові
- •Деякі біохімічні показники сироватки крові
- •Література.
Невідкладна допомога при знепритомленні.
Горизонтальне положення з припіднятими ногами / для поліпшення мозкового кровообігу /.
Звільнення шиї та грудей від стискаючого одягу.
Вдихання парів аміаку, оббризкування холодною водою, розтирання тіла, поплескування по щоках.
Ввести судинні препарати – камфору, кофеїн, кордіамін, мезатон п/ш.
ШОК ТА КОЛАПС - більш тяжкі ступені судинної недостатності.
ШОК – гостра судинна недостатність, що розвивається внаслідок зовнішніх дій.
Етіологія: травма, опіки, переливання несумісної крові, введення ліків, до яких організм сенсибілізований.
Патогенез. В механізмі розвитку шоку можна виділити три ланки:
Швидке зменшення об’єму циркулюючої крові / крово- та плазмовтрата, депонування у внутрішніх органах /.
Гостре падіння судинного тонусу.
Компенсаторна периферична судинозвужувальна реакція, яка замикає порочне коло, приводячи до падіння артеріального та венозного тиску, гіпоксії мозку та пригніченню життєво важливих функцій організму.
Клініка. Найважливішим симптомом є різке зниження АТ до 80 і нижче мм рт. ст. Характерні також: загальна слабкість; холодні, вологі кінцівки; блідість, мармуровість шкірних покривів, акроціаноз; зниження температури тіла; нитковидний пульс; глухість серцевих тонів, тахікардія; часте поверхневе дихання; зниження діурезу. Спостерігаються різноманітні порушення психіки (від збудження до загальмованості) та свідомості (від ступору, сопору до коми).
Невідкладна допомога під час шоку.
Усунути, по можливості, причину шоку.
Укласти хворого горизонтально з піднятими ногами або опущеною головою.
Ввести в вену голку і почати вливання плазмозамінюючих розчинів / поліглюкін, реополіглюкін / у швидкому темпі. Вводять до 1 – 2л розчина під контролем АТ / нормалізація ОЦК /.
Одночасно вводять великі дози кортикостероїдних препаратів / преднізолон – до 5мг на 1кг ваги /; адреноміметики / дофамін, адреналін, норадреналін / - для нормалізації судинного тонусу та АТ.
Під контролем АТ вводять судинорозширювальні засоби – для зняття компенсаторного периферичного спазму судин / глюкозо-новокаїнова суміш; діазепам, седуксен – у невеликих дозах /.
В термінальних станах ( шоковий індекс = PS/АТ >2 ) приступають до реанімаційних заходів - масажу серця, штучній вентиляції легенів.
КОЛАПС – гостра судинна недостатність, яка розвивається при тяжких інфекційних захворюваннях, інтоксикаціях, внутрішніх кровотечах.
Клініка. Характерно раптове різке погіршення загального стану; хворий стає блідим, виступає холодний піт, на шкірі з’являється мармуровий малюнок, акроціаноз; риси обличчя загострені; вени спадаються, тиск в них падає; температура тіла знижується; дихання прискорене, поверхневе; тахікардія; ступор, сопор, іноді кома. Ступінь зниження АТ відбиває важкість стану.
Невідкладна допомога при колапсі.
Усунути причину / зупинка кровотечі, видалення з організму токсичних речовин, введення специфічних антидотів /, боротьба з гіпоксією.
Хворого укладають з опущеною головою або піднятими ногами; зігрівають.
Збільшують ОЦК: в легких випадках – напоїти гарячою, міцною, солодкою кавою або чаєм; в тяжких – проводять трансфузію кровозамінників / поліглюкін, реополіглюкін, гемодез, сольові розчини /.
Підвищують тонус судин, нормалізують АТ: в легких випадках – п/ш вводять кордіамін, кофеїн мезатон; в тяжких випадках – в/в струмно вводять кортикостероїди; при недостатньому ефекті – додають дофамін або норадреналін.
При ацидозі – в/в крапельно вводять розчин гідрокарбонату натрію.
ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ – патологічний стан, при якому робота серця не забезпечує потреб організму в кисні спочатку при фізичному навантаженні, а потім – в спокою.
