Атипові форми інфаркту міокарда.

І. Больові форми:

1. Периферійна форма / з атиповою локалізацією болю / - біль у ділянці серця відсутній, а локалізується в місцях звичної іррадіації: в горлі, лівій руці, кінчику мізинця лівої руки, лівій лопатці, в ділянці шийно-грудного відділу хребта, нижній щелепі.

2. Абдомінальна / гастралгічна / форма - спостерігається при локалізації ІМ на задній стінці; проявляється інтенсивним болем в епігастрії або в ділянці правого підребер’я, у животі. Одночасно бувають: нудота, блювання, здуття живота, можливі проноси. При пальпації живота відмічаються напруга і хворобливість черевної стінки. Необхідно диференціювати цю форму з хворобами, що перебігають з картиною гострого живота.

ІІ. Безбольові форми:

1. Астматична форма - починається з нападу серцевої астми і набряку легенів без больових явищ у ділянці серця. Спостерігається при повторних, великих ІМ.

2. Колаптоїдна форма - це фактично прояви кардіогенного шоку. Характеризується відсутністю болю, раптовим падінням АТ, запамороченням, потемнінням в очах, блідістю шкіри, холодним потом.

3. Набрякова форма - проявляється гострою правошлуночковою недостатністю; характеризується появою задишки, слабкості, набряків, аж до асциту, збільшенням печінки. Зустрічається при локалізації ІМ у правих відділах серця.

4. Аритмічна форма - проявляється найрізноманітними аритміями / екстрасистолією, пароксизмальною тахікардією, миготливою аритмією / або різними ступенями атріовентрикулярних блокад, при відсутності больового синдрому.

5. Церебральна форма - зумовлена розвитком недостатності мозкового кровообігу. Частіше воно динамічне / запаморочення, нудота, блювання, затьмарення свідомості, слабкість у кінцівках /, рідше буває інсультна форма – з розвитком геміпарезів, порушення мовлення.

6. Стерта / малосимптомна / форма - проявляється слабкістю, пітливістю, невизначеним болем в грудях, яким хворі часто не надають значення.

ІІІ. Комбінована форма - сполучує різні прояви декількох атипових форм.

Для діагностики атипових форм ІМ – необхідно оцінювати клінічні прояви, динаміку змін ЕКГ, наявність резорбційно-некротичного синдрому, результати даних ехокардіографії.

Додаткові методи діагностики ІМ:

ЕКГ - ознаки ІМ: дуга Парді / інтервал ST зміщується куполом уверх, зубець Т зливається з інтервалом S – T – так званий симптом “прапорця“ /.

Ехокардіографія – ознаки вогнищевих уражень міокарда.

Ускладнення інфаркту міокарда.

1. Гострі порушення ритму - розпізнаються перед усім за допомогою ЕКГ. Небезпечні для життя - мерехтіння шлуночків і повна поперечна блокада серця, які призводять до зупинки кровообігу, і є головними причинами смерті в першу добу.

2. Кардіогенний шок - особлива і найбільш тяжка форма лівошлуночкової недостатності, яка, частіше всього, призводить до смерті, може виникнути при великовогнищевому, трансмуральному інфаркті. Кардіогенний шок зумовлений зменшенням серцевого викиду і виявляється наступними симптомами: а/ систолічний АТ нижче 80 мм рт. ст., пульсовий тиск – 20-25 мм рт. ст. і нижче; б/ периферійні ознаки шоку – блідість, акроціаноз, спадіння вен, холодний піт, холодні кінцівки; в/ ознаки гострої серцевої недостатності, переважно лівошлуночкового типу, у вигляді наростаючої задишки, ціанозу, тахікардії, застійних явищ у системі малого кола / вологі хрипи, кровохаркання /; г/ ниркова недостатність у вигляді олігурії, діурез менше 20 мл/год, а при тривалому перебігу шоку – у вигляді анурії з азотемією; д/ порушення свідомості .

3. Гостра серцева недостатність - звично лівошлуночкова, виявляється симптомами серцевої астми та набряку легенів.

4. Тромбоемболічні ускладнення - в системі легеневої артерії / з правого серця / або у великому колі кровообігу / від тромбів, що виникають у лівому шлуночку /.

5. Розрив серця - виникає приблизно у 5% хворих, що гинуть від інфаркту. Призводить до тампонади серця і його зупинки у фазу систоли.

6. Аневризма серця - розпізнається за результатами ЕКГ / “застигла“, без динаміки протягом місяців, років, ЕКГ / і рентгенологічно.

7. Постінфарктний аутоімунний синдром Дреслера - пізнє ускладнення ІМ, яке виникає через декілька тижнів після інфаркту, як імунологічна реакція організму на некроз тканини. Виявляється ознаками перикардиту, пневмоніту, синовіїту, нефриту, гепатиту.

8. Постінфарктний кардіосклероз - пізнє ускладнення. Виявляється хронічною серцевою недостатністю і порушеннями ритму і провідності.