- •Херсонський базовий медичний коледж базові лекції з терапії для студентів спеціальності:
- •Частина іі.
- •Рецензія.
- •Захворювання органів кровообігу. Ревматизм.
- •Етіологія – в-гемолітичний стрептокок групи а / тонзиліт, фарингіт, вогнища стрептококової інфекції /.
- •Класифікація ревматизму. / за а.І.Нестєровим /.
- •Діагностичні критерії ревматизму, за даними вооз / 1988 /. Прояви: і Великі. Іі Малі.________________
- •Діагностичне правило:
- •Хвороби ендокарду, міокарду, перикарду. Ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця. Етіологія. Головні причини – це ревматизм / ревматичний ендокардит / і сепсис / септичний ендокардит /.
- •Вади серця.
- •Набуті вади серця – ураження клапанів серця, стулки яких нездатні до повного розкриття / стеноз клапану / , або до замикання / недостатність клапану /, або до того та іншого / комбінована вада /.
- •Недостатність мітрального клапану.
- •Мітральний стеноз.
- •Недостатність клапану аорти.
- •Стеноз гирла аорти.
- •Додаток. Ступені мітрального стенозу. Терапевтична класифікація:
- •Гіпертонічна хвороба.
- •Гіпертонічний криз -
- •Класифікація та клінічні прояви гіпертонічних кризів.
- •Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі:
- •Атеросклероз. Ішемічна хвороба серця: стенокардія.
- •Класифікація атеросклерозу / за а.Л. М”ясниковим, 1960 /.
- •Клінічні прояви.
- •Додаток. Рекомендації вооз з первинної та вторинної профілактики атеросклерозу:
- •Ішемічна хвороба серця / іхс / -
- •Класифікація іхс / вооз, 1979; вкнц амн срср,1984 /.
- •Невідкладна допомога при приступі стенокардії.
- •Додаток. Інструментальні методи дослідження серця: електрокардіографія.
- •Фонокардіографія.
- •Ехокардіографія.
- •Велоергометрія.
- •Інфаркт міокарда.
- •Клініка типової / ангінозної / форми інфаркту міокарда.
- •Атипові форми інфаркту міокарда.
- •Ускладнення інфаркту міокарда.
- •Невідкладна допомога при інфаркті міокарда –
- •Лікування в стаціонарі.
- •Додаток: засоби для лікування серцево-судинних захворювань.
- •IV. Інгібітори апф та рецепторів ат1.
- •Раціональний фармацевтичний менеджмент.
- •Невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності.
- •Гостра судинна недостатність / непритомність, шок, колапс /.
- •Невідкладна допомога при знепритомленні.
- •Невідкладна допомога під час шоку.
- •Невідкладна допомога при колапсі.
- •Класифікація хронічної недостатності кровообігу. / н.Д.Стражеско, в.Х.Василенко. /
- •Додаток: нормальні величини основних лабораторних показників. Загальний аналіз крові
- •Коагулограма
- •Ферменти сироватки ( плазми ) крові
- •Деякі біохімічні показники сироватки крові
- •Література.
Атипові форми інфаркту міокарда.
І. Больові форми:
Периферійна форма / з атиповою локалізацією болю / - біль у ділянці серця відсутній, а локалізується в місцях звичної іррадіації: в горлі, лівій руці, кінчику мізинця лівої руки, лівій лопатці, в ділянці шийно-грудного відділу хребта, нижній щелепі.
Абдомінальна / гастралгічна / форма - спостерігається при локалізації ІМ на задній стінці; проявляється інтенсивним болем в епігастрії або в ділянці правого підребер’я, у животі. Одночасно бувають: нудота, блювання, здуття живота, можливі проноси. При пальпації живота відмічаються напруга і хворобливість черевної стінки. Необхідно диференціювати цю форму з хворобами, що перебігають з картиною гострого живота.
ІІ. Безбольові форми:
Астматична форма - починається з нападу серцевої астми і набряку легенів без больових явищ у ділянці серця. Спостерігається при повторних, великих ІМ.
Колаптоїдна форма - це фактично прояви кардіогенного шоку. Характеризується відсутністю болю, раптовим падінням АТ, запамороченням, потемнінням в очах, блідістю шкіри, холодним потом.
Набрякова форма - проявляється гострою правошлуночковою недостатністю; характеризується появою задишки, слабкості, набряків, аж до асциту, збільшенням печінки. Зустрічається при локалізації ІМ у правих відділах серця.
Аритмічна форма - проявляється найрізноманітними аритміями / екстрасистолією, пароксизмальною тахікардією, миготливою аритмією / або різними ступенями атріовентрикулярних блокад, при відсутності больового синдрому.
Церебральна форма - зумовлена розвитком недостатності мозкового кровообігу. Частіше воно динамічне / запаморочення, нудота, блювання, затьмарення свідомості, слабкість у кінцівках /, рідше буває інсультна форма – з розвитком геміпарезів, порушення мовлення.
Стерта / малосимптомна / форма - проявляється слабкістю, пітливістю, невизначеним болем в грудях, яким хворі часто не надають значення.
ІІІ. Комбінована форма - сполучує різні прояви декількох атипових форм.
Для діагностики атипових форм ІМ – необхідно оцінювати клінічні прояви, динаміку змін ЕКГ, наявність резорбційно-некротичного синдрому, результати даних ехокардіографії.
Додаткові методи діагностики ІМ:
ЕКГ - ознаки ІМ: дуга Парді / інтервал ST зміщується куполом уверх, зубець Т зливається з інтервалом S – T – так званий симптом “прапорця“ /.
Ехокардіографія – ознаки вогнищевих уражень міокарда.
Ускладнення інфаркту міокарда.
Гострі порушення ритму - розпізнаються перед усім за допомогою ЕКГ. Небезпечні для життя - мерехтіння шлуночків і повна поперечна блокада серця, які призводять до зупинки кровообігу, і є головними причинами смерті в першу добу.
Кардіогенний шок - особлива і найбільш тяжка форма лівошлуночкової недостатності, яка, частіше всього, призводить до смерті, може виникнути при великовогнищевому, трансмуральному інфаркті. Кардіогенний шок зумовлений зменшенням серцевого викиду і виявляється наступними симптомами: а/ систолічний АТ нижче 80 мм рт. ст., пульсовий тиск – 20-25 мм рт. ст. і нижче; б/ периферійні ознаки шоку – блідість, акроціаноз, спадіння вен, холодний піт, холодні кінцівки; в/ ознаки гострої серцевої недостатності, переважно лівошлуночкового типу, у вигляді наростаючої задишки, ціанозу, тахікардії, застійних явищ у системі малого кола / вологі хрипи, кровохаркання /; г/ ниркова недостатність у вигляді олігурії, діурез менше 20 мл/год, а при тривалому перебігу шоку – у вигляді анурії з азотемією; д/ порушення свідомості .
Гостра серцева недостатність - звично лівошлуночкова, виявляється симптомами серцевої астми та набряку легенів.
Тромбоемболічні ускладнення - в системі легеневої артерії / з правого серця / або у великому колі кровообігу / від тромбів, що виникають у лівому шлуночку /.
Розрив серця - виникає приблизно у 5% хворих, що гинуть від інфаркту. Призводить до тампонади серця і його зупинки у фазу систоли.
Аневризма серця - розпізнається за результатами ЕКГ / “застигла“, без динаміки протягом місяців, років, ЕКГ / і рентгенологічно.
Постінфарктний аутоімунний синдром Дреслера - пізнє ускладнення ІМ, яке виникає через декілька тижнів після інфаркту, як імунологічна реакція організму на некроз тканини. Виявляється ознаками перикардиту, пневмоніту, синовіїту, нефриту, гепатиту.
Постінфарктний кардіосклероз - пізнє ускладнення. Виявляється хронічною серцевою недостатністю і порушеннями ритму і провідності.
