- •Херсонський базовий медичний коледж базові лекції з терапії для студентів спеціальності:
- •Частина іі.
- •Рецензія.
- •Захворювання органів кровообігу. Ревматизм.
- •Етіологія – в-гемолітичний стрептокок групи а / тонзиліт, фарингіт, вогнища стрептококової інфекції /.
- •Класифікація ревматизму. / за а.І.Нестєровим /.
- •Діагностичні критерії ревматизму, за даними вооз / 1988 /. Прояви: і Великі. Іі Малі.________________
- •Діагностичне правило:
- •Хвороби ендокарду, міокарду, перикарду. Ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця. Етіологія. Головні причини – це ревматизм / ревматичний ендокардит / і сепсис / септичний ендокардит /.
- •Вади серця.
- •Набуті вади серця – ураження клапанів серця, стулки яких нездатні до повного розкриття / стеноз клапану / , або до замикання / недостатність клапану /, або до того та іншого / комбінована вада /.
- •Недостатність мітрального клапану.
- •Мітральний стеноз.
- •Недостатність клапану аорти.
- •Стеноз гирла аорти.
- •Додаток. Ступені мітрального стенозу. Терапевтична класифікація:
- •Гіпертонічна хвороба.
- •Гіпертонічний криз -
- •Класифікація та клінічні прояви гіпертонічних кризів.
- •Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі:
- •Атеросклероз. Ішемічна хвороба серця: стенокардія.
- •Класифікація атеросклерозу / за а.Л. М”ясниковим, 1960 /.
- •Клінічні прояви.
- •Додаток. Рекомендації вооз з первинної та вторинної профілактики атеросклерозу:
- •Ішемічна хвороба серця / іхс / -
- •Класифікація іхс / вооз, 1979; вкнц амн срср,1984 /.
- •Невідкладна допомога при приступі стенокардії.
- •Додаток. Інструментальні методи дослідження серця: електрокардіографія.
- •Фонокардіографія.
- •Ехокардіографія.
- •Велоергометрія.
- •Інфаркт міокарда.
- •Клініка типової / ангінозної / форми інфаркту міокарда.
- •Атипові форми інфаркту міокарда.
- •Ускладнення інфаркту міокарда.
- •Невідкладна допомога при інфаркті міокарда –
- •Лікування в стаціонарі.
- •Додаток: засоби для лікування серцево-судинних захворювань.
- •IV. Інгібітори апф та рецепторів ат1.
- •Раціональний фармацевтичний менеджмент.
- •Невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності.
- •Гостра судинна недостатність / непритомність, шок, колапс /.
- •Невідкладна допомога при знепритомленні.
- •Невідкладна допомога під час шоку.
- •Невідкладна допомога при колапсі.
- •Класифікація хронічної недостатності кровообігу. / н.Д.Стражеско, в.Х.Василенко. /
- •Додаток: нормальні величини основних лабораторних показників. Загальний аналіз крові
- •Коагулограма
- •Ферменти сироватки ( плазми ) крові
- •Деякі біохімічні показники сироватки крові
- •Література.
Невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності.
Забезпечити спокій в положенні ортопное.
Інгаляція кисню з піногасниками / кисень, що вдихається, пропускають через спирт, налитий в апарат Боброва / або в/в введення 1мл 96% спирту + 20мл 40% глюкози / дають ефект піногасіння /. При підвищеному піноутворенні – аспірація піни з верхніх дихальних шляхів з наступною інгаляцією кисню з парами піногаснику під підвищеним тиском.
Подальші заходи залежать від рівню АТ.
При підвищеному АТ:
А/ Розвантажити мале коло кровообігу – венозні джгути на чотири кінцівки / нижче джгута повинна зберігатися пульсація артерій, джгути послабляють почергово кожні 20 – 30хв. /; або гірчична ванна для ніг до рівня верхньої третини гомілки; або кровопускання – 400-500мл.
Б/ Потім ввести гіпотензивні засоби: морфін в/в / депонує кров, знеболює, заспокоює /; гангліоблокатори - пентамін, бензогексоній в/в, дуже повільно, під постійним контролем АТ / не знижувати АТ більш ніж на 1/3 /.
В/ Зниження ОЦК та зменшення притоку крові до серця досягається застосуванням швидко діючих діуретиків – в/в лазікс.
При зниженому АТ або сполученні СА / НЛ / з кардіогенним шоком:
Протипоказане застосування гіпотензивних, гангліоблокаторів, морфіна, діуретичних засобів. Вводять адреноміметики – дофамін / допамін / в/в, повільно, крапельно – 0,5% р-н 5мл на 125мл фіз. р-ну або 4% р-н 5мл на 400мл фіз. р-ну / біогенний амін, попередник норадреналіну та адреналіну, підвищує опір периферичних судин без зниження ниркового кровотоку, підсилює серцеві скорочення, збільшує серцевий викид /.
Госпіталізація – у відділення інтенсивної терапії після повного купірування приступу. Хворого слід переносити на ношах в положенні напівсидячи.
Гостра судинна недостатність / непритомність, шок, колапс /.
Гостра судинна недостатність – розвивається при зменшенні об’єму циркулюючої крові ( крововтрата, зневоднення організму ) та ( або ) при падінні судинного тонусу.
ЗНЕПРИТОМЛЕННЯ – короткочасна втрата свідомості внаслідок ішемії головного мозку.
Причини – різноманітні і часто пов’язані із вегетативною дисфункцією, тобто з підвищенням тонусу парасимпатичної нервової системи, яке провокується емоційним збудженням – страхом, болем, незначною травмою. Можлива ортостатична непритомність, пов’язана з недостатністю барорецепторів, які забезпечують адаптацію кровообігу при зміні положення тіла. Зомління може провокуватися фізичним навантаженням, гіпервентиляцією, гіпоглікемією, приступоподібним кашлем.
Патогенез: внаслідок дії етіологічного чинника відбувається падіння судинного, що веде до перерозподілу крові і гіпоксії мозку.
Клініка. Починається гостро, з коротких передвісників: раптова слабкість, позіхання, запаморочення, потемніння в очах, відчуття провалювання, дзвін у вухах, іноді нудота, блювання. Потім хворий втрачає свідомість. Шкіра бліда, волога, кінцівки холодні, риси обличчя загострені. Дихання уповільнене, АТ помірно знижений, брадікардія, пульс слабкого наповнення та напруження.
