Невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності.

1. Забезпечити спокій в положенні ортопное.

2. Інгаляція кисню з піногасниками / кисень, що вдихається, пропускають через спирт, налитий в апарат Боброва / або в/в введення 1мл 96% спирту + 20мл 40% глюкози / дають ефект піногасіння /. При підвищеному піноутворенні – аспірація піни з верхніх дихальних шляхів з наступною інгаляцією кисню з парами піногаснику під підвищеним тиском.

3. Подальші заходи залежать від рівню АТ.

При підвищеному АТ:

А/ Розвантажити мале коло кровообігу – венозні джгути на чотири кінцівки / нижче джгута повинна зберігатися пульсація артерій, джгути послабляють почергово кожні 20 – 30хв. /; або гірчична ванна для ніг до рівня верхньої третини гомілки; або кровопускання – 400-500мл.

Б/ Потім ввести гіпотензивні засоби: морфін в/в / депонує кров, знеболює, заспокоює /; гангліоблокатори - пентамін, бензогексоній в/в, дуже повільно, під постійним контролем АТ / не знижувати АТ більш ніж на 1/3 /.

В/ Зниження ОЦК та зменшення притоку крові до серця досягається застосуванням швидко діючих діуретиків – в/в лазікс.

При зниженому АТ або сполученні СА / НЛ / з кардіогенним шоком:

Протипоказане застосування гіпотензивних, гангліоблокаторів, морфіна, діуретичних засобів. Вводять адреноміметики – дофамін / допамін / в/в, повільно, крапельно – 0,5% р-н 5мл на 125мл фіз. р-ну або 4% р-н 5мл на 400мл фіз. р-ну / біогенний амін, попередник норадреналіну та адреналіну, підвищує опір периферичних судин без зниження ниркового кровотоку, підсилює серцеві скорочення, збільшує серцевий викид /.

Госпіталізація – у відділення інтенсивної терапії після повного купірування приступу. Хворого слід переносити на ношах в положенні напівсидячи.

Гостра судинна недостатність / непритомність, шок, колапс /.

Гостра судинна недостатність – розвивається при зменшенні об’єму циркулюючої крові ( крововтрата, зневоднення організму ) та ( або ) при падінні судинного тонусу.

ЗНЕПРИТОМЛЕННЯ – короткочасна втрата свідомості внаслідок ішемії головного мозку.

Причини – різноманітні і часто пов’язані із вегетативною дисфункцією, тобто з підвищенням тонусу парасимпатичної нервової системи, яке провокується емоційним збудженням – страхом, болем, незначною травмою. Можлива ортостатична непритомність, пов’язана з недостатністю барорецепторів, які забезпечують адаптацію кровообігу при зміні положення тіла. Зомління може провокуватися фізичним навантаженням, гіпервентиляцією, гіпоглікемією, приступоподібним кашлем.

Патогенез: внаслідок дії етіологічного чинника відбувається падіння судинного, що веде до перерозподілу крові і гіпоксії мозку.

Клініка. Починається гостро, з коротких передвісників: раптова слабкість, позіхання, запаморочення, потемніння в очах, відчуття провалювання, дзвін у вухах, іноді нудота, блювання. Потім хворий втрачає свідомість. Шкіра бліда, волога, кінцівки холодні, риси обличчя загострені. Дихання уповільнене, АТ помірно знижений, брадікардія, пульс слабкого наповнення та напруження.