- •Херсонський базовий медичний коледж базові лекції з терапії для студентів спеціальності:
- •Частина іі.
- •Рецензія.
- •Захворювання органів кровообігу. Ревматизм.
- •Етіологія – в-гемолітичний стрептокок групи а / тонзиліт, фарингіт, вогнища стрептококової інфекції /.
- •Класифікація ревматизму. / за а.І.Нестєровим /.
- •Діагностичні критерії ревматизму, за даними вооз / 1988 /. Прояви: і Великі. Іі Малі.________________
- •Діагностичне правило:
- •Хвороби ендокарду, міокарду, перикарду. Ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця. Етіологія. Головні причини – це ревматизм / ревматичний ендокардит / і сепсис / септичний ендокардит /.
- •Вади серця.
- •Набуті вади серця – ураження клапанів серця, стулки яких нездатні до повного розкриття / стеноз клапану / , або до замикання / недостатність клапану /, або до того та іншого / комбінована вада /.
- •Недостатність мітрального клапану.
- •Мітральний стеноз.
- •Недостатність клапану аорти.
- •Стеноз гирла аорти.
- •Додаток. Ступені мітрального стенозу. Терапевтична класифікація:
- •Гіпертонічна хвороба.
- •Гіпертонічний криз -
- •Класифікація та клінічні прояви гіпертонічних кризів.
- •Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі:
- •Атеросклероз. Ішемічна хвороба серця: стенокардія.
- •Класифікація атеросклерозу / за а.Л. М”ясниковим, 1960 /.
- •Клінічні прояви.
- •Додаток. Рекомендації вооз з первинної та вторинної профілактики атеросклерозу:
- •Ішемічна хвороба серця / іхс / -
- •Класифікація іхс / вооз, 1979; вкнц амн срср,1984 /.
- •Невідкладна допомога при приступі стенокардії.
- •Додаток. Інструментальні методи дослідження серця: електрокардіографія.
- •Фонокардіографія.
- •Ехокардіографія.
- •Велоергометрія.
- •Інфаркт міокарда.
- •Клініка типової / ангінозної / форми інфаркту міокарда.
- •Атипові форми інфаркту міокарда.
- •Ускладнення інфаркту міокарда.
- •Невідкладна допомога при інфаркті міокарда –
- •Лікування в стаціонарі.
- •Додаток: засоби для лікування серцево-судинних захворювань.
- •IV. Інгібітори апф та рецепторів ат1.
- •Раціональний фармацевтичний менеджмент.
- •Невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності.
- •Гостра судинна недостатність / непритомність, шок, колапс /.
- •Невідкладна допомога при знепритомленні.
- •Невідкладна допомога під час шоку.
- •Невідкладна допомога при колапсі.
- •Класифікація хронічної недостатності кровообігу. / н.Д.Стражеско, в.Х.Василенко. /
- •Додаток: нормальні величини основних лабораторних показників. Загальний аналіз крові
- •Коагулограма
- •Ферменти сироватки ( плазми ) крові
- •Деякі біохімічні показники сироватки крові
- •Література.
Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі:
Забезпечити фізичний та психоемоційний спокій, укласти в ліжко з підвищеним положенням голови.
Відтяжна терапія: гаряча гірчична ванна для ніг, гірчичники літерою Т на шийний відділ хребта, кровопускання – 300-400 мл, п’явки на соскоподібні відростки, банки вздовж хребта.
Сублінгвальні гіпотензивні засоби: 1 таб. під язик – ніфедіпін, корінфар, клофелін, капотен.
Гіпотензивні препарати для парентерального введення: дібазол / 2-4 мл 1% р-ну в/м або в/в з глюкозою /, папаверін / 2-3 мл 2% р-ну п/ш або в/в з глюкозою /, клофелін / 0,5-1мл 0,01% р-ну в/м або в/в /. Для поліпшення мозкового та ниркового кровообігу і з метою дегідратації – еуфілін / 10 мл 2,4% р-ну в/в з глюкозою або фіз. р-ном /, магнію сульфат / 10 мл 25% р-ну в/м /. При значному збудженні хворого – використовують: рауседіл / в/м або в/в у дозі 0,5-1 мг /, нейролептики – аміназін / 0,5-1 мл 2,5% р-ну в/м або в/в, повільно, з глюкозою або фіз. р-ном /, дроперідол / 2,5-5 мг в/в з глюкозою /, седативні - седуксен / 2 мл в/м /. При різкому підвищенні АТ – можна ввести гангліоблокатори: пентамін, бензогексоній, арфонад / в/в на фіз. р-ні, дуже-дуже повільно, під одночасним контролем АТ. Після введення хворий не повинен вставати з ліжка протягом години, тому що можливий колапс /.
При затяжному гіпертонічному кризі, що не купірується в домашніх умовах – термінова госпіталізація в палату інтенсивної терапії і введення периферійних вазодилятаторів: натрію нітропрусід або наніпрус / 50 мг на 500 мл 5% р-ну глюкози в/в крапельно /.
Лікування ГХ: Режим. Тривалий сон, при необхідності – використовують седативні і снодійні засоби. Корисні ЛФК, дозоване ходіння. Слід уникати різких і значних фізичних та емоційних навантажень.
Дієта. Стіл №10. Помірне обмеження солі. Протипоказаний прийом алкоголю. При застосуванні сечогінних – калійова дієта.
Медикаментозне лікування. Мета специфічної гіпотензивної терапії – знизити АТ до нормального або близького до нього рівню і підтримувати тривало такий тиск за допомогою мінімальних доз і мінімальної кількості лікарських засобів з найменшими побічними явищами. Тільки наполеглива безперервна терапія ГХ приносить успіх, уповільнює прогресування процесу, формування регіональних судинних і органічних порушень. В результаті удається суттєво подовжити життя хворим, інтервали між загостреннями і кризами.
Гіпотензивні засоби впливають на різні ланки патогенезу артеріальної гіпертензії. Вони представлені чотирма основними групами:
І. Засоби, що зменшують стимулюючий вплив адренергічної інервації на серцево-судинну систему / антиадренергічні, нейротропні засоби /: а/ транквілізатори і седативні засоби – корвалол, валокордін; сібазон / валіум, діазепам, реланіум, седуксен /, феназепам, мезапам / рудотель /, оксілідін, мебікар, тріоксазін, транксен; б/ засоби, що послабляють переважно центральні ланки симпатичних впливів на судини і серце / стимулятори постсинаптичних а2-адренорецепторів гальмівних структур мозку / - клофелін / гемітон, катапресан, катапресан ТТС – трансдермальна терапевтична система, яку фіксують на вільній від волосся ділянці шкіри – плече, грудна клітка; термін дії – один тиждень /, метілдофа / альдомет, допегіт; в/ симпатолітичні засоби – резерпін / рауседіл /, раунатін / раувазан /, октадін / ісмелін, ізобарін /; г/ а-адреноблокатори – празозіна гідрохлорід / адвертузен, мініпрес, польпресін, празін /; д/ в-адреноблокатори – неселективної дії: анаприлін / індерал, обзідан, пропранолола гідрохлорід /, окспренолол / тразікор /, соталол, пиндолол / віскен /; селективної дії: талінолол / корданум / - дія середньої тривалості / до 6 годин /, атенолол, ацебутол – тривалої дії / до 24 годин /.
ІІ. Засоби, що чинять прямий спазмолітичний вплив на гладкі м’язи судин / периферійні вазодилятатори, гіпотензивні засоби міотропної дії /:
а/ артеріолярні вазодилятатори: апресін / гідралазіну гідрохлорид /, тодралазін, міноксіділ / мінона /, діазоксид / гіперстат /; б/ антагоністи кальцію
/ блокатори кальційових каналів /: верапаміл / ізоптін, фіноптін, фалікард /, фенігідін / ніфедіпін, адалат, корінфар, кордіпін /, ісрадіпін / ломір /, амлодіпін / норваск /, ділтіазем / карділ, дільрен, еудерма /.
ІІІ. Інгібітори ангіотензін-перетворюючого ферменту / блокатори АПФ /: каптопріл / апо-капто, ангіопріл, капотен /, еналапріл / ренітек, енап /, раміпріл / трітаце /; а також – блокатори ангіотензіну ІІ: козаар.
IV. Засоби, що зменшують об’єм циркулюючої крові / сечогінні засоби, салуретики /: фуросемід, діхлотіазід / гіпотіазід, езідрекс /, клопамід / брінальдікс /, оксодолін / хлорталідон, гігротон /, триамтерен, діакарб.
V. Комбіновані препарати: “Адельфан-езідрекс”, “Трирезид”, “Кристєпін”, “Брінердін”, “Тенорік”, “Бета-тіазід”, “Ко-ренітек”, “Енап Х”, “Капозайд”.
Профілактика: Первинна – обмеження довготривалих впливів несприятливих зовнішніх факторів. Вторинна – попередження прогресування та ускладнень ГХ завдяки систематичному і раціональному лікуванню.
