2. Використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до видатних мануфактур і шкіл» для різних видів пам’яток.

Причетність пам’ятки до видатних ма­ну­фактур і шкіл – спеціаль­ний критерій, який вказує на можливість або необхідність збільшення цінності пам’ятки на основі знань про факти їх створення видатними об’єднаннями майстрів.

Кри­те­рій використовується однаково для пам’яток різних видів і описується трйома рівнями ранжування. Перший ріень відповідає ситуації коли пам’ятка не має при­чет­ності до тих чи інших видатних обєд­нань, мануфактур і шкіл або ця інформація не є суттєвою в рамках поставленого експертного завдання. Пам’ятка могла бути також причет­ною до відомих обєднань, ману­фак­тур і шкіл місцевого рівня значимості(1). Другий – пам’ятка була причетною до видат­них обєднань, мануфактур і шкіл національ­ного рівня значимості (2). Третій – пам’ятка була причетною до видатних обєднань, мануфак­тур і шкіл світового рівня значимості (4).

Контраверсійні поправки до цього крите­рію мають три рівня ранжування відповідно до їх значення у контексті поставлених експертних завдань. Перший – інформація про причетність пам´ятки до визнаних мануфактур і шкіл є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає викорис­тання цього критерію (1). Другий передбачає можливість врахування часткового браку корисної інформації про причетність пам´ятки до виз­наних мануфактур і шкіл (0,5). Третій – інфор­ма­ція є потрібною, але невідомою, що суттєво зменшує споживчу цінність пам´ятки (0,25).

Білет №12

1. Видова специфіка пам’яток культури. Загальна класифікація пам’яток.

Видова специфіка пам’яток культури накладає особливий відбиток на уявлення про автентичність. Так, щоб довести автентичність мистецького твору (картини або скульптури), потрібно мати повну інформацію про час і місце його створення, ідею, навні знаки та позначки, події пов’язані з створенням пам’ятки, а також (і це основне) повну історію її побутування. Наявність окремих «білих плям» у історії такої пам’ятки, свідчить про можливість її підміни копією. Ніякі аналітичні види досліджень не дозволять достименно довести факт підробки. У той же час, такі пам’ятки, як славетні історичні алмази і діаманти, наприклад, «Шах» або «Регент» з відомих причин неможливо підробити, тому повна історія їх побутування не матиме для нас великого значення при визначенні їх автентичності, хоча вона є лише частково відомою.

Пам’ятки культури, які вже піддалися значній реставрації часто викликають дискусію щодо їх автентичності. Відомі непоодинокі випадки, коли відновлювальні роботи додають надлишкову та недостовірну інформацію до пам’ятки і спотворюють її сутність як носія упредметнених ідеалів. Наприклад, при реставрації фресок в старих соборах буває необхідно відновити повністю знищене зображення руки того чи іншого біблейного персонажу, однак, який жест руки був відтворений у зображенні залишається невідомим. У цих випадках існує реальна загроза знищення усієї композиції твору й, відповідно, уявлень про його автентичність.

Загальна класифікація пам’яток культури за гуманістичною теорією.

Рівень споживання за групами якості	Мотивації до придбання коштовностей	Річні доходи у тис. грн.	Прогнозний рівень споживання у тис. грн.	Група якості спожитих коштовностей
Пам’ятки низького рівня задоволення гуманітарних потреб особистості	Відсутні	10	0	2- 8
	Дуже слабкі	20	1
	Слабкі	40	2
Пам’ятки середнього рівня задоволення гуманітарних потреб особистості	Скоріше середні, ніж слабкі	50	5	16
	Середні	100	10	64
	Підвищені	250	25	256
Пам’ятки високого рівня задоволення гуманітарних потреб особистості	Скоріше високі, ніж середні	500	50	1024
	Високі	1000	100	4096
	Дуже високі	2500 і більше	250 і більше	16384 і більше

2. Особливості використання критерію оцінки «Соціокультурна функція пам’ятки» для різних видів пам’яток.

Соціокультурна функція па­м´ят­­ки – спеціальний критерій, який вказує на особливоті способу функціонування пам’яткив суспільстві або загальну мету її створення. Зокрема критерій дозволяє максимально збільшити індекс соціокультурного значення тих пам’яток, які є символічними ідеалами необхідними для загального виховання особистості в лоні суспільства; помірковано відзначити пам’ятки, які у яких символічно опредмечуються ідеали митців або відомих особистостей, що впливають на розвиток усього суспільства і, нарешті виділити пойменовані пам’ятки з загалу ужиткових речей та пам’яток природи. Звичайно, у окремих експертних завданнях, цей критерій може ігноруватися.

Критерій має три рівня для ранжування. Перший рівень відповідає за ситуацію, коли пам’ятка виконує ужиткову або декоративну функцію і не несе у собі змісту обрядів, у яких вона викорис­товується, а лише атрибутивно супроводжує їх (1). Другий – пам’ятка є творчим посланням авто­ра, містить авторську ідею (упредметнений або переданий виразними засобами ідеал) і сюжет, спрямований на виховання спостері­гача або здійснення впливу на суспільство (2). Третій – пам’ятка, яка виражає загальні виховні ідеї устрою й культурні ідеали суспільства, має світоглядне значення для націй та формування етичних традицій і релігійних переконань, виконує функцію виховання особистості у рамках загально­культурних ідеалів (4).

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три рівня для ранжування відповід­но до їх значення у контексті експертних завдань. Перший – інформація про соціокультурну функцію пам´ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі (1). Другий – передбачає враху­­­вання ситуації часткового браку корисної інфор­мації про соціокультурну функцію пам´ятки (0,5). Третій – інформація є потрібною, але невідома, що передбачає відповідне зменшення спожив­чої цінності пам´ятки (0,25).

№ 13