- •1.Принцип побудування загальної класифікації культурних цінностей.
- •2. Особливості використання критерію оцінки "Історія побутування пам'ятки" для різних видів пам'яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки "Вік пам'ятки культури" для різних видів пам'яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки "Тиражованість пам'ятки культури" для різних видів пам'яток.
- •1. Принципи побудування шкали для якісної та вартісної оцінки пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Рівень визнання пам’ятки культури» для різних видів пам’яток.
- •1. Відмінності прогнозування вартості пам’яток культури й рухомого майна. Фактична та прогнозна вартість.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Тиражованість пам’ятки культури» для різних видів пам’яток.
- •1. Обмеження що існують при проектуванні вартісних показників пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Вік пам’ятки».
- •1.Три основних Закони, які регулюють обіг пам’яток культури в Україні.
- •2.Особливості використання критерію оцінки «Рівень визнання автора пам’ятки» для різних видів пам’яток.
- •1.Атрибуція пам’яток культури. Завдання музейного обліку пам’яток.
- •2.Особливості використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до історичних подій» для різних видів пам’яток.
- •1.Ідентифікація пам’яток культури. Критерії ідентифікації.
- •2.Особливості використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до інших пам’яток історії та культури» для різних видів пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до видатних особистостей» для різних видів пам’яток.
- •1. Рівні соціокультурної значимості пам’яток. Принципи оцінки пам’яток.
- •2. Використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до видатних мануфактур і шкіл» для різних видів пам’яток.
- •1.База оцінки пам’ятки. Обгрунтування доцільності використання різних показників бази оцінки.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Масштабність творчої ідеї» для різних видів пам’яток.
- •1. Мета оцінки пам’яток культури (основні різновиди) та вибір підходу до вирішення цього завдання.
- •1. Ринкові фактори й додаткові критерії оцінки пам’яток культури.
- •1. Об’єктивні обмеження в завданнях проектування вартісних показників на пам’ятки культури.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Розмір пам’ятки» для різних видів пам’яток.
- •1. Види супровідних документів, які використовує експерт при оцінці пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Наявність знаків та позначок» для різних видів пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Комплектність пам’ятки» для різних видів пам’яток.
- •1. Загальні підходи до прогнозування вартості визначенні чинним законодавством.
- •Критерії для визначення рівня автентичності пам’ятки культури.
- •2. Критерії для здійснення первинної ідентифікації пам’яток культури
- •1.За видами експертиза поділяється на попередню, первинну, повторну, додаткову, контрольну наукову і науково-технічну.
- •Основні види пам’яток культури. Загальна класифікація.
- •Особливості використання критерію «Причетність пам’ятки до інших пам’яток історії та культури».
- •Об’єктивні обмеження на операції з прогнозування вартості пам’яток культури.
- •Особливості використання критерію «Стан збереження пам’ятки».
- •Особливості використання групи критеріїв, що описують рівень ліквідності пам’яток.
- •Екзаменаційний білет № 34
- •2. Особливості використання критеріїв, що визначають ліквідність пам’яток.
2. Використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до видатних мануфактур і шкіл» для різних видів пам’яток.
Причетність пам’ятки до видатних мануфактур і шкіл – спеціальний критерій, який вказує на можливість або необхідність збільшення цінності пам’ятки на основі знань про факти їх створення видатними об’єднаннями майстрів.
Критерій використовується однаково для пам’яток різних видів і описується трйома рівнями ранжування. Перший ріень відповідає ситуації коли пам’ятка не має причетності до тих чи інших видатних обєднань, мануфактур і шкіл або ця інформація не є суттєвою в рамках поставленого експертного завдання. Пам’ятка могла бути також причетною до відомих обєднань, мануфактур і шкіл місцевого рівня значимості(1). Другий – пам’ятка була причетною до видатних обєднань, мануфактур і шкіл національного рівня значимості (2). Третій – пам’ятка була причетною до видатних обєднань, мануфактур і шкіл світового рівня значимості (4).
Контраверсійні поправки до цього критерію мають три рівня ранжування відповідно до їх значення у контексті поставлених експертних завдань. Перший – інформація про причетність пам´ятки до визнаних мануфактур і шкіл є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію (1). Другий передбачає можливість врахування часткового браку корисної інформації про причетність пам´ятки до визнаних мануфактур і шкіл (0,5). Третій – інформація є потрібною, але невідомою, що суттєво зменшує споживчу цінність пам´ятки (0,25).
Білет №12
1. Видова специфіка пам’яток культури. Загальна класифікація пам’яток.
Видова специфіка пам’яток культури накладає особливий відбиток на уявлення про автентичність. Так, щоб довести автентичність мистецького твору (картини або скульптури), потрібно мати повну інформацію про час і місце його створення, ідею, навні знаки та позначки, події пов’язані з створенням пам’ятки, а також (і це основне) повну історію її побутування. Наявність окремих «білих плям» у історії такої пам’ятки, свідчить про можливість її підміни копією. Ніякі аналітичні види досліджень не дозволять достименно довести факт підробки. У той же час, такі пам’ятки, як славетні історичні алмази і діаманти, наприклад, «Шах» або «Регент» з відомих причин неможливо підробити, тому повна історія їх побутування не матиме для нас великого значення при визначенні їх автентичності, хоча вона є лише частково відомою.
Пам’ятки культури, які вже піддалися значній реставрації часто викликають дискусію щодо їх автентичності. Відомі непоодинокі випадки, коли відновлювальні роботи додають надлишкову та недостовірну інформацію до пам’ятки і спотворюють її сутність як носія упредметнених ідеалів. Наприклад, при реставрації фресок в старих соборах буває необхідно відновити повністю знищене зображення руки того чи іншого біблейного персонажу, однак, який жест руки був відтворений у зображенні залишається невідомим. У цих випадках існує реальна загроза знищення усієї композиції твору й, відповідно, уявлень про його автентичність.
Загальна класифікація пам’яток культури за гуманістичною теорією.
Рівень споживання за групами якості |
Мотивації до придбання коштовностей |
Річні доходи у тис. грн. |
Прогнозний рівень споживання у тис. грн. |
Група якості спожитих коштовностей |
Пам’ятки низького рівня задоволення гуманітарних потреб особистості |
Відсутні |
10 |
0 |
2- 8
|
Дуже слабкі |
20 |
1 |
||
Слабкі |
40 |
2 |
||
Пам’ятки середнього рівня задоволення гуманітарних потреб особистості |
Скоріше середні, ніж слабкі |
50 |
5 |
16 |
Середні |
100 |
10 |
64
|
|
Підвищені |
250 |
25 |
256
|
|
Пам’ятки високого рівня задоволення гуманітарних потреб особистості |
Скоріше високі, ніж середні |
500 |
50 |
1024 |
Високі |
1000 |
100 |
4096
|
|
Дуже високі |
2500 і більше |
250 і більше |
16384 і більше
|
2. Особливості використання критерію оцінки «Соціокультурна функція пам’ятки» для різних видів пам’яток.
Соціокультурна функція пам´ятки – спеціальний критерій, який вказує на особливоті способу функціонування пам’яткив суспільстві або загальну мету її створення. Зокрема критерій дозволяє максимально збільшити індекс соціокультурного значення тих пам’яток, які є символічними ідеалами необхідними для загального виховання особистості в лоні суспільства; помірковано відзначити пам’ятки, які у яких символічно опредмечуються ідеали митців або відомих особистостей, що впливають на розвиток усього суспільства і, нарешті виділити пойменовані пам’ятки з загалу ужиткових речей та пам’яток природи. Звичайно, у окремих експертних завданнях, цей критерій може ігноруватися.
Критерій має три рівня для ранжування. Перший рівень відповідає за ситуацію, коли пам’ятка виконує ужиткову або декоративну функцію і не несе у собі змісту обрядів, у яких вона використовується, а лише атрибутивно супроводжує їх (1). Другий – пам’ятка є творчим посланням автора, містить авторську ідею (упредметнений або переданий виразними засобами ідеал) і сюжет, спрямований на виховання спостерігача або здійснення впливу на суспільство (2). Третій – пам’ятка, яка виражає загальні виховні ідеї устрою й культурні ідеали суспільства, має світоглядне значення для націй та формування етичних традицій і релігійних переконань, виконує функцію виховання особистості у рамках загальнокультурних ідеалів (4).
Контраверсійні поправки до цього критерію мають три рівня для ранжування відповідно до їх значення у контексті експертних завдань. Перший – інформація про соціокультурну функцію пам´ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі (1). Другий – передбачає врахування ситуації часткового браку корисної інформації про соціокультурну функцію пам´ятки (0,5). Третій – інформація є потрібною, але невідома, що передбачає відповідне зменшення споживчої цінності пам´ятки (0,25).
№ 13
