- •1.Принцип побудування загальної класифікації культурних цінностей.
- •2. Особливості використання критерію оцінки "Історія побутування пам'ятки" для різних видів пам'яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки "Вік пам'ятки культури" для різних видів пам'яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки "Тиражованість пам'ятки культури" для різних видів пам'яток.
- •1. Принципи побудування шкали для якісної та вартісної оцінки пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Рівень визнання пам’ятки культури» для різних видів пам’яток.
- •1. Відмінності прогнозування вартості пам’яток культури й рухомого майна. Фактична та прогнозна вартість.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Тиражованість пам’ятки культури» для різних видів пам’яток.
- •1. Обмеження що існують при проектуванні вартісних показників пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Вік пам’ятки».
- •1.Три основних Закони, які регулюють обіг пам’яток культури в Україні.
- •2.Особливості використання критерію оцінки «Рівень визнання автора пам’ятки» для різних видів пам’яток.
- •1.Атрибуція пам’яток культури. Завдання музейного обліку пам’яток.
- •2.Особливості використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до історичних подій» для різних видів пам’яток.
- •1.Ідентифікація пам’яток культури. Критерії ідентифікації.
- •2.Особливості використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до інших пам’яток історії та культури» для різних видів пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до видатних особистостей» для різних видів пам’яток.
- •1. Рівні соціокультурної значимості пам’яток. Принципи оцінки пам’яток.
- •2. Використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до видатних мануфактур і шкіл» для різних видів пам’яток.
- •1.База оцінки пам’ятки. Обгрунтування доцільності використання різних показників бази оцінки.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Масштабність творчої ідеї» для різних видів пам’яток.
- •1. Мета оцінки пам’яток культури (основні різновиди) та вибір підходу до вирішення цього завдання.
- •1. Ринкові фактори й додаткові критерії оцінки пам’яток культури.
- •1. Об’єктивні обмеження в завданнях проектування вартісних показників на пам’ятки культури.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Розмір пам’ятки» для різних видів пам’яток.
- •1. Види супровідних документів, які використовує експерт при оцінці пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Наявність знаків та позначок» для різних видів пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Комплектність пам’ятки» для різних видів пам’яток.
- •1. Загальні підходи до прогнозування вартості визначенні чинним законодавством.
- •Критерії для визначення рівня автентичності пам’ятки культури.
- •2. Критерії для здійснення первинної ідентифікації пам’яток культури
- •1.За видами експертиза поділяється на попередню, первинну, повторну, додаткову, контрольну наукову і науково-технічну.
- •Основні види пам’яток культури. Загальна класифікація.
- •Особливості використання критерію «Причетність пам’ятки до інших пам’яток історії та культури».
- •Об’єктивні обмеження на операції з прогнозування вартості пам’яток культури.
- •Особливості використання критерію «Стан збереження пам’ятки».
- •Особливості використання групи критеріїв, що описують рівень ліквідності пам’яток.
- •Екзаменаційний білет № 34
- •2. Особливості використання критеріїв, що визначають ліквідність пам’яток.
Критерії для визначення рівня автентичності пам’ятки культури.
Наявність документів про історію пам’ятки – критерій, який набуває одного з трьох можливих значень: «Усі необхідні документи про історію пам’ятки наявні», «Існують окремі документи про історію пам’ятки» та «Документи про історію пам’ятки відсутні». Для різних видів пам’яток важливими є різні види документів. Чисельно визначені показники відповідності рівню інформаційної забезпеченності критерія обраховуються аналогічно до прототоколу оцінки пам’яток за дедуктивною теорією. Для археологічних знахідок особливої важливості набувають первинні документи, що складають історики під час проведення розкопок. Для мистецьких творів важливою інформацією про їх історію є документальні свідчення про місця їх зберігання – приватні або державні колекції, власність окремих осіб, наявність маркувальних елементів та інше. Для інших видів пам’яток, наприклад, друкованих видань, історія їх побутування вважається відомою, навіть за відсутності документальних свідчень. В цілому критерій приміняють з урахуванням консультацій та письмових висновків фахівців.
Документальне підтвердження справжньості у результатах аналітичних, стилістичних, мистецтвознавчих та інших досліджень – критерій, який використовується при необхідності підтвердити автентичність лабораторно у результатах спеціальних досліджень. Фактично йдеться про виявлення тих ознак, які опосередковано підтверджують автентичність або еавтентичність предмета. Він має три рівня значення: «Усі основні необхідні аналітичні дослідження проведені, а їх результати задокументовані»; «Окремі аналітичні дослідження проведені, а їх результати задокументовані»; «Результати аналітичних досліджень відсутні». Остаточні розрахунки з урахуванням контраверсійних поправок здійснюють так само, як у протоколі оцінки пам’яток за дедуктивною теорією.Слід пам’ятати, що результати навіть дуже точних та складних досліджень не дають повного підтвердження справжньості пам’яток. Велике значення для ідентифікації ознак автентичності пам’яток відіграє думка фахівців – мистецтвознавців, істориків і реставраторів. Вони, як правило, дуже детально й змістовно вивчають предмети, знають про них те, що є недоступним іншим, а їх висновки часто мають для нас вагу найскладніших аналітичних досліджень.
Рівень змін внесених реставраційними роботами – критерій, який є дуже важливим для визначення загальної цінності пам’яток культури. Він приймає такі значення: - «Реставраційні роботи не проводилися»; «Реставраційні роботи проводилися в незначному обсязі»; «Реставраційні роботи проводилися у значному обсязі». Слід розуміти, що рівень впливу реставраційних робіт на збереження ознак автентичності суттево залежить від видової специфіки пам’яток. Для окремих їх видів, наприклад, археологічних, допускається суттева реставрація. Однак для інших, будь-які відхилення, від оригіналу вважаються недопустимими. Так, при реставрації старих автомобілів, усі деталі повинні бути виготовленими у час їх побутування, а застосування сучасних матеріалів та вузлів вважається неприпустимим.
№ 25
Назвати основні відмінності пам’яток культури від інших матеріальних об’єктів.
1. Основні відмінності пам’яток культури від інших матеріальних об’єктів полягають в тому,що предмети стають культурними цінностями лише за умови їх придатності для задоволення гуманітарних потреб людей у символьному обміні та можливості за їх допомогою упредметнити сповідувані ідеали, а саме: здійснити головні обряди необхідні для формування особистості та відтворення загальної суспільної організованості – обряд причастя-відлучення (далі:»обряд причастя) та обряд обдаровування-віддаровуванн (далі: обдаровування). Відтак, коштовними для нас можуть стати будь-які речі, що приймали участь у названих обрядах або ті, які цілком придатні для цього. Купуючи дуже дорогі картини на міжнародних аукціонах заможні люди набувають власного причастя до найбільш знакових особистостей науки і культури в цілому, епохальних історичних подій та соціальних явищ. Вони утверджують власну гідність на найвищому рівні. Цінність пам’яток культури є таким атрибутом предметів, який не має жодного відношення до їх реальної природи і полягає у їх прихованій гуманітарній сутності та трансцендентності по відношенню до матеріальної природи.
