2. Правова природа та юридична сила актів Конституційного Суду Украϊни

Правова природа актів Конституційного Суду Укра ни неҮ розривно повГязана з місцем органу конституційно юстиці в механізмі держави, особливостями правового регулювання йоҮ го статусу. Вирішення ці проблеми в державах світу різне, що повГязано як з обранням ті чи іншо моделі судового конҮ ституційного контролю, так і з відповідними державноҮправоҮ вими традиціями. Що стосу ться нашо держави, то через відҮ сутність чітких вказівок у чинному законодавстві питання про правову природу актів Конституційного Суду Укра ни одніҮ ю з проблем сучасного конституційного права. В юридичній літературі акти органу конституційно юрисдикці порівнюҮ ються з нормативноҮправовими актами, конституційними суҮ довими прецедентами, х визначають як рішення, що мають преюдиціальний характер.

Без сумніву, акти Конституційного Суду Укра ни правовими актами, адже приймаються вони органом, спеціально на те уповҮ новаженим Конституці ю, з дотриманням установлених форми і процедури, обовГязковими до виконання на територі Укра ни. Що ж до можливості розуміння актів Конституційного Суду

144

Укра ни як актів нормативноҮправових, то слід мати на увазі, що в теорі права під останніми розуміють письмові документи, що встановлюють, змінюють, припиняють чи конкретизують норми права100. Це да підстави говорити про нормативноҮправову приҮ роду рішень Конституційного Суду Укра ни в справах про офіҮ ційне тлумачення Конституці і законів Укра ни, адже таке тлуҮ мачення і способом конкретизаці х норм.

Слід погодитися з В. М. Шаповалом у тому, що рішення і виҮ сновки Конституційного Суду Укра ни не можуть бути норматиҮ вноҮправовими актівами, які здатні акmивно регулювати суспільҮ ні відносини. Конституційно і законодавчо визначена компеҮ тенція Конституційного Суду Укра ни не передбача нормотворҮ чості, крім ті , що повГязана з регламентаці ю частини питань організаці його внутрішньо роботи101. Проте це не заперечу можливості визнання за актами Конституційного Суду Укра ни щодо офіційного тлумачення Конституці і законів Укра ни ноҮ рмативного характеру в тому розумінні, що вони конкретизують чинне законодавство Укра ни і, не регулюючи самостійно сусҮ пільні відносини, вони, тим не менше, задіяні в цьому процесі, адже застосування положень Конституці і законів Укра ни, щоҮ до яких Конституційним Судом Укра ни дано офіційне тлумаҮ чення, можливе лише з урахуванням правових позицій КонстиҮ туційного Суду Укра ни, викладених у відповідних рішеннях. Останні, як відомо, обовГязкові до виконання на всій територі Укра ни.

Однак акти тлумачення Конституційного Суду Укра ни не можуть розглядатися як самосmійні джерела права. Вони інҮ терпретаційними актами, мають допоміжний характер і можуть бути застосовані лише у звГязку із застосуванням відповідно норми102.

Нормативне значення, крім рішень у справах про офіційне тлумачення, мають також висновки Конституційного Суду Укра Ү ни в справах про конституційність чинних міжнародних договоҮ рів Укра ни, а також ухвали Конституційного Суду Укра ни про припинення конституційного провадження і про відмову у відҮ критті конституційного провадження, які містять правові позиці

100 Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. 2 К.: Юрінком Інтер, 2006. 2 С. 342.

101 Шаповал B. М. Становлення конституціоналізму в Укра ні: проблеми теорі // Право Укра ни. 2 1998. 2 No 5. 2 С. 29.

102

Гергелійник B. А. Правові проблеми становлення і функціонування конституційҮ но юстиці Укра ни: Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2 К., 2000. 2 С. 14.

145

Конституційного Суду Укра ни щодо розуміння і тлумачення ним чинного законодавства103.

Крім цього, розглядаючи справи про конституційність законів та інших правових актів, Конституційний Суд Укра ни може визнати х повністю або в окремій частині неконституційними, внаслідок чого, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституці Укра ни, вони втрачають чинҮ ність з дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неконституційність. Згідно з ч. 3 ст. 150 Конституці Укра ни, такі рішення обовГязкові до виконання на територі Укра ни, остаточні і не можуть бути оскаржені. Рішення Конституційного Суду Укра ни про визнання правових актів чи окремих х положень неконституҮ ційним тягне х скасування. Це зближу акти Конституційного Суду Укра ни з нормативноҮправовими актами. Проте така схожість обҮ межу ться лише «негативними» повноваженнями або «негативною» правотворчістю Конституційного Суду Укра ни. Він уповноважений лише визнавати неконституційними певні акти, але аж ніяк не ствоҮ рювати нові чи змінювати чинні норми права. За влучним висловом . вграфово , Конституційний Суд лише «звільня » систему закоҮ нодавства від актів, що суперечать Основному Закону держави104.

П. О. Недбайло, розглядаючи правову природу актів офіційноҮ го тлумачення (він х вперше почав називати інтерпретаційними актами), вважав х окремим (поряд з нормативними та індивідуаҮ льними актами) різновидом правових актів105. Продовжуючи йоҮ го думку, аналогічно можна визначити і правову природу актів Конституційного Суду Укра ни.

Щодо розуміння актів органу судового конституційного контҮ ролю як судового прецеденту, то традиційно це характерно для кра н англосаксонсько правово сімГ , де прецедент джерелом права, а згаданий контроль здійсню ться судами загально юрисҮ дикці . Укра на, як відомо, належить до романоҮгермансько праҮ вово сімГ , де основним джерелом права нормативноҮправовий акт. Проте деякі вчені вказують саме на такий характер рішень і висновків Конституційного Суду Укра ни, відзначаючи тенденҮ

103 Див. напр.: Ухвала Конституційного Суду Укра ни про припинення конституційҮ ного провадження у справі за конституційними поданнями 57 та 69 народних депутатів Укра ни щодо «визнання неконституційними актів, прийнятих на засіданні частини наҮ родних депутатів Укра ни у приміщенні «Укра нського дому» 21 січня та 1 лютого 2000 року, від 27 червня 2000 року; Ухвала Конституційного Суду Укра ни про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ВоҮ лова Веніаміна Тихоновича щодо офіційного тлумачення положень статті 162 ЦивільноҮ го кодексу Укра нсько РСР, від 11 липня 2002 року.

104

вграфова . Акти Конституційного Суду Укра ни в системі національного закоҮ нодавства // Право Укра ни. 2 2001. 2 No 10. 2 С. 67.

105

Недбайло П. Е. Применение советских норм права. 2 М., 1960. 2 С. 60.

146

цію до нівелювання відмінностей між цими системами права і маючи на увазі, що якщо диний судовий орган конституційного контролю визнав сво м рішенням закон чи окремі його положенҮ ня неконституційними, то в майбутній сво й правотворчості ВерҮ ховна Рада Укра ни, Президент Укра ни, інші державні органи обовГязково повинні керуватися вказаним рішенням Суду106.

Справді, нині існу тенденція до поступового стирання меж між згаданими правовими сімГями, відбува ться х вза мопроникҮ нення. Про це, наприклад, може свідчити положення ст. 17 Закону Укра ни «Про виконання рішень та застосування практики вроҮ пейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., відповідно до якого при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про заҮ хист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права107. Це дозволя погодитися з думкою про те, що конституційноҮсудова інтерпретація ма судовоҮпрецедентну обовГяҮ зковість108. Проте така природа актів Конституційного Суду Укра Ү ни ще не відображена в національному законодавстві.

Варто зазначити, що в зарубіжних кра нах законодавство часҮ то прямо визнача перелік актів органу конституційно юрисдикҮ ці , яким нада ться прецедентне значення. Так, в Австрі такими актами : 1) рішення Конституційного Суду з питань, що стосуҮ ються спорів про компетенцію; 2) рішення в справах про вибори в Національну Раду (при повторному проведенні виборів виборчі комісі повГязані фактами і правовими оцінками, з яких КонстиҮ туційний Суд виходив у сво му рішенні)109.

Ще одні ю властивістю актів Конституційного Суду х преюдиці- альнісmь, яку в процесуальному праві розуміють як неможливість поҮ вторного доказування в інших процесах тих обставин, які встановлені у відповідній процесуальній формі іншим юрисдикційним органом110. Преюдиціальний характер рішень Конституційного Суду Укра ни поҮ ляга в неприпустимості оспорювання в іншому процесі фактів і праҮ вовідносин, встановлених рішенням Конституційного Суду.

Про преюдиціальність рішень Конституційного Суду Укра ни свідчить положення ст. 74 Закону «Про Конституційний Суд Укра Ү ни», яка присвячена врегулюванню правовідносин, що виникли внаҮ

106 Евграфов П. Исполнить неукоснительно // Юридическая практика. 2 2000. 2 No 17. 107 Відомості Верховно Ради Укра ни. 2 2006. 2 No 30. 2 Ст. 260. 108 Рабінович П. Верховенство права в інтерпретаці Страсбурзького Суду та КонституційҮ ного Суду Укра ни // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2006. 2 No 1. 2 С. 37246.

109 Овсепян Ж. И. Правовая защита конституций. Судебный конституционный конҮ троль в зарубежных странах. 2 РостовҮнаҮДону, 1992. 2 С. 286.

110

Див. напр.: Сmефан М. . Цивільне процесуальне право Укра ни: Академічний курс: Підручник. 2 К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. 2 С. 288.

147

слідок ді акта, визнаного неконституційним. За нею, КонституційҮ ний Суд Укра ни може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загально юрисдикці позовів у звГязку з правоҮ відносинами, що виникли внаслідок ді неконституційного акта.

Фактично таке рішення Конституційного Суду Укра ни набува ознак зворотно сили, оскільки поширю ться на правовідносини, що виникли до його ухвалення. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституці Укра ни, закони, інші правові акти або х окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неҮ конституційність. У цьому аспекті досить цікавим і малодосліджеҮ ним питання про правову природу ді акту, визнаного неконстиҮ туційним, до ухвалення рішення Конституційним Судом. По суті склада ться ситуація, за якою Конституційний Суд Укра ни вправі самостійно визначати чи поширювати чинність свого рішення на правовідносини, які виникли та (або) продовжують існувати до ухвалення рішення111. Справді, критері надання преюдиціального характеру рішенням Конституційного Суду Укра ни в законодавҮ стві не визначені. Зрештою, Конституційний Суд Укра ни нечасто застосову згадану ст. 74 Закону «Про Конституційний Суд Укра Ү ни». Положення про преюдиціальність міститься в чотирьох ріҮ шеннях Конституційного Суду Укра ни (наприклад, рішенні в справі щодо стажу науково роботи від 19 червня 2001 р.112).

Преюдиціальний характер актів Конституційного Суду Укра Ү ни виплива і з ст. 362 Цивільного процесуального кодексу Укра Ү ни 2004 р., відповідно до яко встановлення Конституційним СуҮ дом Укра ни неконституційності закону, іншого правового акту чи х окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, підставою перегляду судових рішень за нововиявлениҮ ми обставинами, якщо рішення суду ще не виконане113.

111 Білоусов Ю. B., Івановська А. М. Шляхи забезпечення виконання рішень КонстиҮ туційного Суду Укра ни // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. 2 2006. 2 No 2 (18). 2 С. 61.

112 Рішення Конституційного Суду Укра ни у справі за конституційним поданням 93 народних депутатів Укра ни щодо відповідності Конституці Укра ни (конституційності) положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу науково роботи «з дати приҮ судження наукового ступеня або присво ння вченого звання» Постанови Кабінету МініҮ стрів Укра ни «Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науковоҮпедагогічних працівників державних вищих навчальних закладів ІІІҮІѴ рівнів акредитаці , перебування на яких да право на одержання пенсі та грошово допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону Укра ни «Про наукову і науковоҮтехнічну діяльність» від 27 травня 1999 року (справа щодо стажу науково роҮ боти)від 19 червня 2001 року No 9Үрп/2001 // Інфодиск: Законодавство Укра ни.

113

Цивільний процесуальний кодекс Укра ни від 18 березня 2004 р. // Офіційний віҮ сник Укра ни. 2 2004. 2 No 16. 2 С. 1088.

148

Таким чином, акти Конституційного Суду Укра ни мають складҮ ну правову природу. Без сумніву, вони правовими актами, у випадҮ ках, передбачених законодавством, мають нормативний зміст, проте не нормативноҮправовими актами в повному розумінні цього поҮ няття. Водночас акти Конституційного Суду Укра ни можуть набуҮ вати характеру юридичного прецеденту і характеризуватися преҮ юдиціальністю. Саме тому вони окремим, спеціальним різновидом правових актів, а також допоміжним джерелом (формою) права.

Юридичну силу в теорі права розуміють як співвідношення правових актів між собою та обовГязковість х виконання114. Юридична сила рішень Конституційного Суду Укра ни розкриваҮ

ться через х обовГязковість, остаточність і правові наслідки.

На обовГязковість вказу ч. 3 ст. 150 Конституці Укра ни: «Рішення Конституційного Суду Укра ни обовГязковими до виҮ конання на територі Укра ни, остаточними і не можуть бути оскаржені», а також ст. 69 Закону: «Рішення і висновки КонстиҮ туційного Суду Укра ни рівною мірою обовГязковими до викоҮ нання». Тобто обовГязковість властива як рішенням, так і висновҮ кам Конституційного Суду Укра ни.

Акти Конституційного Суду Укра ни, в яких він да сво роҮ зуміння положень Конституці і законів Укра ни, умовно можна вважати х складовою частиною. Застосування відповідних норм на практиці здійсню ться з урахуванням позиці органу констиҮ туційно юстиці з відповідного питання.

Цікавим вирішення питання про те, як співвідносяться акти Конституційного Суду з таким різновидом нормативноҮправових актів, як закони. Відповідь на нього може бути неоднозначною, насамперед тому, що рішення і висновки Конституційного Суду Укра ни виконують переважно охоронну, а не регулятивну функҮ цію. Очевидно, що більшу юридичну силу рішення КонституційҮ ного Суду Укра ни ма стосовно закону, який визна ться ним неҮ конституційним. В російській правовій літературі висловлю ться думка, що рішення Конституційного Суду за х юридичною силою тотожні конституційним законам, будучи х нетрадиційним різноҮ видом115. Проте стосовно укра нських правових реалій ця думка не може бути підтримана насамперед через невизначеність у вітчизҮ няному законодавстві поняття конституційних законів. У деяких зарубіжних кра нах правова природа актів конституційних судів

114 Юридична енциклопедія: В 6 т. Т. 6 / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редҮ кол.) та ін. 2 К.: Укр. енцикл., 2004. 2 С. 476.

115

Овсепян Ж. И. Правовая защита конституций. Судебник конституционный конҮ троль в зарубежных странах. 2 РостовҮнаҮДону.: ЛитераҮД, 1992. 2 С. 284.

149

визначена точніше. Так, відповідно до ст. 94 (2) Основного Закону ФРН, рішення Конституційного Суду мають силу закону.

Слід також зазначити, що акти Конституційного Суду Укра ни не вписуються в звичну класифікацію нормативноҮправових актів на закони і підзаконні акти. Такі акти «стоять» вище від законів, оскільки останні можуть бути скасовані Конституційним Судом. З урахуванням сказаного можна запропонувати таку і рархію правових актів у національній системі права Укра ни: КонституҮ ція, акти Конституційного Суду, закони, підзаконні акти.

Щодо остаточності рішення чи висновку Конституційного Суду Укра ни, то вона поляга в тому, що вони не підлягають оскарженню (про це, відповідно до статей 65 і 66 Закону, зазнаҮ ча ться в кожному рішенні і висновку Конституційного Суду Укра ни) і не можуть бути змінені чи скасовані.

Юридична сила рішення про визнання акту неконституційним не може бути подолана повторним прийняттям того самого акту. Правда, законодавець ма можливість обійти це, прийнявши поҮ вторно скасований акт у дещо зміненому вигляді. В цьому разі Конституційний Суд Укра ни за зверненням відповідних субГ Ү ктів може висловитися з приводу ситуаці , що склалася, і визнати неконституційним акт, у якому фактично були відтворені полоҮ ження, раніше визнані неконституційними. Така ситуація мала місце з приводу неповного врахування Верховною Радою Укра Ү ни в прийнятій Постанові «Про чинність Закону «Про Рахункову палату» правових позицій Конституційного Суду Укра ни, виҮ кладених в рішенні щодо визнання неконституційними окремих положень Закону Укра ни «Про Рахункову палату Верховно РаҮ ди Укра ни»116. За конституційним поданням Президента Укра ни названа Постанова Верховно Ради Укра ни була визнана неконсҮ титуційною117.

Остаточність рішення чи висновку Конституційного Суду Укра ни не виключа можливості відкриття ним нового проваҮ дження в справі при виявленні нових обставин по справі, які не

116 Рішення Конституційного Суду Укра ни у справі за конституційним поданням Президента Укра ни щодо відповідності Конституці Укра ни (конституційності) Закону Укра ни «Про Рахункову палату Верховно Ради Укра ни» (справа про Рахункову палаҮ ту)від 23 грудня 1997 року No 7Үзп.

117 Рішення Конституційного Суду Укра ни у справі за конституційним поданням Президента Укра ни щодо відповідності Конституці Укра ни (конституційності) ПостаҮ нови Верховно Ради Укра ни «Про чинність Закону Укра ни «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень частини друго статті 150 Конституці Укра ни, а таҮ кож частини друго статті 70 Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни» стосоҮ вно порядку виконання рішень Конституційного Суду Укра ни (справа про порядок виҮ конання рішень Конституційного Суду Укра ни) від 14 грудня 2000 року No 15Үрп/2000.

150

були предметом його розгляду, але які існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі (ст. 68 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни»).

Правові наслідки актів Конституційного Суду Укра ни визнаҮ чаються характером (категорі ю) справ, у яких вони прийняті, і конкретним різновидом цих актів.

Виходячи з чинного законодавства Укра ни, можна виділити такі правові наслідки рішень Конституційного Суду Укра ни про конституційність:

закони, інші правові акти або окремі хні положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неконституційҮ ність (ч. 2 ст. 152 Конституці Укра ни). Це означа , що правові акти або окремі х положення, що визнані неконституційними, не застосовуються і не реалізуються будьҮяким іншим способом з моменту початку ді рішення Конституційного Суду Укра ни;

визнання Конституційним Судом Укра ни правового акту чи окремих його положень неконституційними підставою для скасування в установленому порядку положень інших нормативҮ них актів, заснованих на акті (його положеннях), що визнаний неконституційним;

рішення судів та інших органів, які рунтуються на неконсҮ титуційному акті, не підлягають виконанню і повинні бути переҮ глянуті в обовГязковому порядку;

якщо визнання нормативного акту неконституційним ствоҮ рило прогалину в правовому регулюванні, то в цьому випадку заҮ стосову ться Конституція Укра ни118.

Проблемою правового регулювання вирішення питання про те, чи повинен орган, акт (положення акту) якого визнано неконсҮ титуційним, скасовувати відповідний акт (положення акту) чи в даному випадку достатньо рішення Конституційного Суду. ОчеҮ видно, що з точки зору законодавчо техніки скасування визнаних неконституційними акта чи його положення органом, що його виҮ дав, було б бажаним оптимальним виходом із ситуаці . Проте це не може повГязуватися з чинністю (точніше 2 нечинністю) відповідҮ ного акта, адже інакше виникатиме небезпека ігнорування рішення органу конституційно юрисдикці або неточного його застосуванҮ ня. Тому треба визнати, що рішення про неконституційність того чи іншого акта (положення акта) самодостатнім, тобто акти або окремі х положення, що визнані неконституційними, втрачають

118

Тесленко М. Судебный конституционный контроль в Украине. 2 К., 2001. 2 С. 268.

151

чинність із дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішенҮ ня про х неконституційність. Дублювання рішення Суду органом, акт якого скасований, бажаним, але це ніяк не познача ться на юридичній силі (чинності) правових актів, визнаних неконституҮ ційними 2 вони втрачають силу з дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неконституційність.

Сво особливості мають акти офіційного тлумачення правових норм. Ухвалюючи х, Конституційний Суд одночасно перевіря конҮ ституційність відповідних законів. Такі акти тісно повГязані з КонҮ ституці ю чи тими законами, які були предметом офіційного тлумаҮ чення. У певному сенсі вони х складовою частиною. Як і закони, рішення Конституційного Суду з питань офіційного тлумачення обовГязкові до виконання всіма субГ ктами національного права.

На відміну від рішень про конституційність, рішення КонституҮ ційного Суду про офіційне тлумачення Конституці і законів Укра Ү ни не тягнуть втрати юридично сили будьҮякими актами чи хнім окремими положеннями. Але воно може стати підставою для судоҮ вого оскарження в судах загально юрисдикці конкретних рішень, дій, якщо при х винесенні дані органи чи посадові особи керувалиҮ ся неправильною інтерпретаці ю сво х повноважень, які суперечать офіційному тлумаченню, яке дав Конституційний Суд Укра ни.

З вищесказаного можна зробити висновок про те, що рішення й висновки Конституційного Суду Укра ни відрізняються за сво ю правовою природою і юридичною силою. Джерелом права, частиҮ ною національного законодавства Укра ни рішення КонституҮ ційного Суду Укра ни з питань конституційності актів та офіційҮ ного тлумачення Конституці і законів Укра ни, а також висновки про конституційність чинних міжнародних договорів Укра ни.

Що ж до інших висновків Конституційного Суду, а саме: про конституційність міжнародних договорів, які вносяться до ВерҮ ховно Ради Укра ни для надання згоди на х обовГязковість, про додержання конституційно процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента Укра ни з поста в порядку імпіҮ чменту, про відповідність законопроекту про внесення змін до Конституці Укра ни вимогам ст. 157 і 158 Конституці Укра ни, про порушення Верховною Радою Автономно Республіки Крим Конституці або законів Укра ни, то вони лише обовГязковою підставою для прийняття Верховною Радою Укра ни відповідних рішень, проте самостійного правового значення не мають.

Нормативне значення мають також ухвали Конституційного Суду Укра ни про припинення конституційного провадження і про відмову у відкритті конституційного провадження.

152