5. Практичні роботи, які виконуються на занятті.

   1. Здійснити постановку реакції гальмування гемаглютинації (крапельний метод) з метою ідентифікації вірусів японського та кліщового енцефалітів. Відомості внести в протокол.

На предметне скло до досліджуваного матеріалу вносять діагностичні сироватки, а потім завис еритроцитів. Вид вірусу визначають за сироваткою, яка гальмує гемаглютинацію еритроцитів.

2. Провести облік результатів реакції нейтралізації кольорової проби в пробірках, поставлену з метою встановлення титру антитіл до вірусу кліщового енцефаліту в сироватці крові пацієнта. Відомості занести в протокол.

При постановці реакції спочатку змішують 0,25 мл досліджуваного вірусмісткого матеріалу, з різними розведеннями специфічної противірусної імунної сироватки. Після 30-60-хвилинної інкубації при температурі 37 °С у пробірки додають по 0,25 мл клітинної суспензії з індикатором фенолротом і заливають їх шаром вазелінової олії або закривають резиновими корками. Пробірки витримують у термостаті при 37 °С протягом одного тижня, а потім читають результати. «+» результат – зміна кольору середовища на солом'яно-жовтий або оранжевий; «-» результат – середовище залишається червоного кольору.

3. Провести облік реакції зв’язування комплементу, поставленої з метою встановлення титру антитіл в сироватці крові хворого на японський енцефаліт. Результати занести в протокол.

Для постановки РЗК компоненти вносять у певній послідовності. Спочатку в пробірки, у яких міститься розведена сироватка хворого, додають рівні об’єми антигена і комплементу в робочій дозі. Пробірки ретельно струшують і ставлять у термостат при 37 °С на 1 год. За цей час з’єднується антиген з антитілом, і на цьому комплексі фіксується комплемент. Одночасно в термостаті інкубують гемолітичну систему. Через годину в усі пробірки основного досліду додають по 1 мл гемолітичної системи і знову ставлять у термостат. Через 30-45 хв проводять облік реакції при умові повного гемолізу в контролях сироватки, антигена і комплементу. «+» результат – червоний осад на дні пробірки, над осадова рідина прозора; «-» результат – повний гемоліз, осад відсутній, рідина червона і прозора.

4. Провести облік результатів реакції гальмування гемаглютинації, поставлену з метою встановлення титру антитіл до збудників японського та кліщового енцефалітів. Результати занести в протокол.

Для постановки реакції з метою визначення невідомого вірусу або його антигенів у буферному розчині (0,2) роблять двократні розведення імунної сироватки (вихідне розведення 1:10), а потім додають невідомий антиген в об’ємі 0,2 мл - в перший ряд луночок планшетки до розведення сироватки (1:10-1:5120) внесено діагностикум вірусу кліщового енцефаліту, в другий ряд – діагностикум вірусу японського енцефаліту. Систему інкубують залежно від властивостей вірусу при температурі 4 °С, 18 °С, 37 °С 1-18 год. Потім до комплексу додають подвійний об’єм зависі еритроцитів. Пластини інкубують протягом 1-3 год при тій самій температурі до повного осідання еритроцитів і оцінюють результати.

5. Оформити протокол, зробити висновок.