Методична розробка №58 по підготовці до лабораторного заняття для студентів медичного факультету
Тема. Рота- та корона віруси. Біологічні властивості. Методи лабораторної діагностики захворювань.
Актуальність. Респіраторні коронавірусні інфекції повсякденно реєструють як «банальну застуду». У дорослих інфекції частіше пербігають безсимптомно або стерто. Резервуаром збудника є хвора людина, вірус передається повітряно-краплиним шляхом. Ротавірусна інфекція - це захворювання, що вражає шлунково - кишковий тракт, причиною якого є ротавіруси. Ці віруси містять РНК і при огляді в електронний мікроскоп нагадують колесо.
Мета вивчення теми.
1.1.Загальна. Вивчити основні спільні властивості представників родини Coronaviridae. Засвоїти біологічні властивості віруса. Вивчити мікробіологічну діагностику коронаровірусної та ротавірусної інфекції.
1.2.Конкретна :
1.Ознайомитись із будовою віруса.
2.Принципи мікробіологічної діагностики.
3.Ознайомитись з основними ланками патогенезу рота-, та корнавірусної вірусної інфекції.
4.Епідеміологія.
5.Особливості антигенної будови віруса.
6.Основи патогенезу.
7.Охарактеризувати проблеми специфiчноi профiлактики
2. Базові знання, навички, необхідні для вивчення теми.
Анатомія людини - аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.
3.2. Гістологія - інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин.
3.3. Медична і біологічна фізика - трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі біологічних процесів.
3.4. Медична біологія - пояснювати на молекулярно-біологічному та клітинному рівні закономірності біологічних процесів.
3.5. Медична хімія - трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів розвитку клітин.
3.Основні теоретичні питання, що підлягають вивченню.
1.Таксономія збудника.
2.Епідеміологія вірусної інфекції
3.Антигенна будова.
4.Патогенез.
5.Принципи мікробіологічної діагностики
4. Зміст теми. Родина Coronaviridae включає один рід – Coronavirus, який обєднує віріони округлої або овальної форми діаметром 50-220 нм. Зрілі частинки оточені суперкапсидом, на якому знаходяться глікопротеїнові шипи, що надає їм вигляд корони. Геном утворений несегментованою молекулою +РНК, з яким пов᾽язаний нуклеокапсидний білок. Нуклеокапсид організований по типу спіральної симетрії. Ззовні його покриває матриксний білок. Реплікативні процеси реалізуються в цитоплазмі і проходять достатньо повільно.
Антигена будова. По складу антигенів коронаровіруси поділяють на 4 групи.Антигенна гетерогенність обумовлює високу частоту реінфекцій іншими сероварами.
Патогенез. В основі лежить цитопатична дія збудника в місці проникнення. Хвороба перебігає по типу катара верхніх дихальних шляхів. Через 5-7 днів наступає спонтанне видужання, яке потенціює несприйнятливість тривалу до серовару, який викликав інфекцію.
Принципи мікробіологічної діагностики. Проводять вірусологічне і серологічне дослідження. Матеріалом для дослідження слугує змив із зіву, носа, кров. Для експрес-діагностики використовують РІФ. Вірусспецифічні антитіла в парних сироватках виявляють в РГГА, РН (виявляють як свіжі так і перенесені інфекції), РЗК (дозволяє виявити тільки свіжі випадки).
Профілактика, лікування. Велика кількість антигених варіантів коронаровірусів унеможливлює виготовлення вакцин іпроведення імунопрофілактики. Засоби етіотропної терапії відсутні. У важких випадках може бути використаний специфічний Ig, виготовлений із сироватки дорослих донорів.
Джерелом ротавірусів є людина. Передача відбувається фекально-оральним шляхом під час прямого контакту, вживання в їжу інфікованих рота вірусом страв і води та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (іграшки, підлоги, меблі, одяг тощо). Епідеміологія. Ротавірус дуже легко передається від людини до людини. Велика кількість вірусів міститься у фекаліях інфікованих осіб у період з двох днів до початку діареї до десяти днів після зникнення симптомів захворювання. Тривалість виділення ротавірусу з фекаліями в осіб із ослабленою імунною системою може бути протягом більш ніж 30 днів після інфікування. Ротавірусне захворювання може мати легку форму перебігу – водяниста діарея при цьому триває декілька днів, при тяжкій формі захворювання спостерігається блювання, жар. Інкубаційного періоду триває 1-3 дні. Для ротавірусної інфекції характерний гострий початок — різке підвищення температури (близько третини пацієнтів мають підвищену температуру тіла до 39oС), нудота, іноді біль в животі, часте блювання, сильний пронос, випорожнення — яскраво-жовті, водянисто-пінисті. Крім того, у більшості хворих з’являється нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. Багаторічні спостереження виявили, що найбільші спалахи захворювання виникають під час або після епідемії грипу, за що ротавірусне захворювання отримала в народі неофіційну назву «кишковий грип». Симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, як правило, зникають через 3-7 днів.
Лабораторна діагностика. Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторні дослідження, найбільш доступним з яких є виявлення антигену ротавірусу у зразках калу методом імуноферментного аналізу. Під час захворювання необхідно дотримуватися заходів особистої гігієни, щоб запобігти зараженню. Особи, що наглядають за хворими, повинні часто мити руки, обробляти руки антисептичними засобами. Забруднені поверхні повинні бути вимиті водою з милом. Обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус і попереджує передачу захворювання.
1. Вірусологічний метод. Досліджують фекалії з метою виявлення вірусу або вірусного антигену методом електронної або імуноелектронної мікроскопії, також проводять виділення вірусу з культури клітин із змивів зіву або фекалій.
2. Серологічний метод. Досліджують в РН, РНГА, РЗК, ІФА, латекс-аглютінації парні сироватки з метою виявлення і визначення наростання титру антитіл в динаміці захворювання.
3. Імунохроматографічний аналіз. Використовується для виявлення антигенів вірусу у фекаліях.
CITO TEST ROTA-ADENO - швидкий тест для визначення антигенів рота- та аденовірусної інфекцій (фекалії)
5. Зразок оформлення протоколу заняття:
- Тема заняття.
- Мета заняття.
- Хід роботи ( опис виконання практичної частини).
- Висновки
6. Рекомендована література.
6а. Основна
1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В.П.Широбокова / Видання 2-е. – Вінниця : Нова Книга, 2011. – 499 с. : іл.
2. И.Л.Дикий, И.Ю.Халупяк, Н.Е.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999, с.391-394
3. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, 1982, с.340-344
4. О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоків. Практична мікробіологія, Тернопіль, 2004, с.354-356
6б. Додаткова
1. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиологии, вирусология, иммунология, М., 2002, с.256-552
2 Гайдаш І.С., Флегонтові В.В. Медична вірусологія, Луганськ, 2002, с.150-156
3. Посібник з медичної вірусології. Заг. ред. В.М.Гиріна, К., 1995, с.256-261 .
8. Матеріали для самоконтролю: див. Додаток 1, 2.
Автор: доц. Стукан О.К.