Засенко В.В.Жестова мова й сучасність

ють спільно домашні завдання, там же переглядають телепрограми, працюють з комп’ютером. У цих виховних класах є настільні ігри, кухонні меблі, газова плита, гладильна дошка, холодильник, пральна машина – все, що необхідне для майбутнього самостійного життя. Вихователь в певні години проводить організаційно-роз’яснювально-виховну роботу, а в окремі години спостерігає за учнями крізь велике вікно зі свого кабінету, що знаходиться поруч.

Бельгія – невелика двомовна держава (переважає нідерландська мова, а на півдні – французька). ЖМ теж відрізняється за регіонами. В спецшколі ЖМ активно використовується в навчально-виховному процесі. Спеціалісти: педагоги та вихователі, усі – досконало володіють ЖМ. Без знання ЖМ жоден фахівець не допускається до роботи з дітьми з порушеннями слуху.

Товариство глухих Бельгії організовує курси з вивчення основ ЖМ, ці курси платні. Викладач зазначених курсів ЖМ – глухий бельгієць, який закінчив Галлодетський університет в США. Також товариство глухих знімає на відеоплівку курс з вивчення жестової мови як допоміжний матеріал. Знімають розповіді, казки та транслюють по телебаченню.

УспецшколімістаГентпрацюєвикладачем-вихователемуродженкаСанкт- Петербургу Олена, яка є практично глухою. Вона закінчила заочне відділення Московського педагогічного університету. Довгий час працювала в школі вихователем, поки не пройшла атестацію. На даний момент вона викладає математику, географію. Користується авторитетом як серед колег, так і серед учнів.

Підсумовуючи вищезазначене, можна відзначити відмінні особливості системи навчання за кордоном і у нас:

•умови зростання дитини. На відміну від української системи, нечуюча дитина перебуває в тотожних з домашніми умовах;

•опіка. Наша дитина перебуває під надмірною опікою, що призводить у кінцевому результаті до такого поняття як паразитування, тобто нечуюча особа звикає до допомоги і потребує її весь час;

•самостійність. На жаль, мої колеги, і не лише вони, констатують: випускники наших спеціальних шкіл не підготовлені до самостійного життя;

•можливість побути на самоті. За кордоном це є правом дитини, у наших школах дитина повинна бути в полі зору вихователя/вчителя;

•контроль. Він має місце і в нашій, і в названих країнах, але на відміну від нашого постійного контролю, «їхній» контроль має форму прихованого і ненав’язливого;

•мованечуючихдітей. Безперечно, щооднимізголовнихпостулатівшколи за кордоном є повага до мови нечуючої особи і досконале володіння нею.

ЛІТЕРАТУРА

1. БазоевВ. З. Человекизмиратишины/ [В. З. Базоев, В. А. Паленный]. – М.: ИКЦ «Академкнига», 2002. – 815 с.

2.Йокинен М. Развитие жестового языка у глухого ребенка // Современные аспекты жестового языка: сб. статей. – М., 2006. – С. 85–87.

3.Сандугей В. П. Досвід використання жестової мови в житті нечуючих в Україні та за кордоном // Жестова мова й сучасність: Зб. наук. праць. – Вип.

1. – Київ, 2006. – С. 45.

171

Аннотация

В статье сделан обзор воспитания неслышащих детей в семье глухих, раскрыты особенности воспитания и обучения неслышащих детей в специальной системе образования Италии, Бельгии; определенные отличия от украиской системы специального образования.

Поездки автора в страны дальнего зарубежья с целью изучения системы обучениянеслышащихдетейраскрываютособенности, которыеотличныотнашей системы обучения и воспитания неслышащих детей.

Ключевые слова: глухой ребенок, интеграция, рабочая специализация, жестовый язык, специальная школа двуязычия, переводчик жестового языка.

Summary

This article discusses the percularities of the educational system abroad for teaching the non-hearing children, which differ from traditional system of education and upbringing of the abovementioned category of children in Ukraine.

Well described are the stages of work with a non-hearing child both in Belgium and in Italy, beginning from the moment of diagnostic assessment of hearing deprivation, which essentially differs from conventional forms of work in Ukrainian preschool and school institutions, for work is based on the individual programme, developed for each child separately.

Also the conditions of upbringing children with hearing disabilities, differently aged, directly within surroundings of educational establishments for children with hearing disabilities, were also touched upon.

Key words: deaf child, integration, working specialization, жестовыйlanguage, special school.

172

УДК: 37.018.036.5.04-056.263

Січкар Л. І.,

директор Центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів

СІМЕЙНА ТВОРЧІСТЬ І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Анотація

У статті розглядається питання надання педагогічної та психологічної допомоги батькам дітей з особливостями психофізичного розвитку. На прикладі Полтавського центру ранньої реабілітації дітей з особливостями розвитку, описуються сімейні художньотворчі проекти, які мають свої завдання: творчі, навчальні, психологічні та екологічні.

Подана методика спільного розвитку навчання дітей з батьками, вчителями, психологами в умовах центру. Спостереження за спільною діяльністю учасників

проекту дає можливість спеціалістам отримати цінний матеріал для нових методів роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку, в тому числі, і з порушеннями слуху.

Ключові слова: дитячий садок, діти з особливостями розвитку, сімейні проекти, центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Кожній людині хочеться реалізувати себе в житті, розкрити свої можливості, відчутисебеповноправнимучасникомподій, анепасивнимспостерігачем. Відомо, щотворитиподобається всім, ідоцьогопотрібноставитися зособливоюувагою.

Серйозні соціальні і політичні проблеми, конфлікти в сучасному житті вимагають від спеціалістів (педагогів, психологів) пошуку нових, ефективних методів і підходів до роботи з дітьми. Необхідно починати будувати мости між різними групами людей в нашому суспільстві, створювати ситуації, які б сприяли діалогу і спілкуванню.

Порушилась гармонія дитячо-батьківських зв’язків. Утворилося багато неповних сімей. Втрачені традиції сімейної культури. А це цілий спектр знань і уявлень, цінностейімоделейповедінки, наякихвсетрималось: близькістьзбатьками, взаємопідтримка, довіра, співчуття, дружба, повагадокожноговсім’ї. Зниклопоняттядому як деякого символу, фортеці, яка завжди буде для тебе захистом, місцем, де можна сховатисяіотриматипідтримку, розумінняілюбов. Адлядитиниріднийдім– цевсе на світі. Батьки дітей з особливостями психофізичного розвитку на даний момент потребують допомоги і підтримки у вихованні власних дітей. Чи не парадокс? Але це так. Хто їм допоможе? Одним з найбільш актуальних завдань нашого часу стає взаємодіяізближенняосвітньогозакладу(дитячогосадка, школи) ісім’ї, атакожрозповсюдженнянакопиченоговцьомунапрямкудосвідуітехнологій[5].

173

Особливої уваги та допомоги потребують батьки саме дітей з порушеннями слуху. Існує проблема недооцінки ЖМ у розвитку нечуючого дошкільника у чуючій сім’ї. Сучасні дослідження доводять схожість етапів розвитку ЖМ та СМ перших років життя, важливість доступної комунікації на основі візуального контакту для особистісного і когнітивного розвитку як чуючих, так і нечуючих дітей (Димскіс Л., Зайцева Г., Дробот О., Петшак В.).

Зважаючи на те, що батьки мають однобоку інформацію з приводу ЖМ, тому і обмежуються традиційними методиками навчання нечуючих дітей на основі лише вербальної мови. Завдяки ЖМ дитина має можливість брати активну участь у житті сім’ї (вільно висловлювати свої думки, розуміти стосунки дорослих та інше). Отже, саме такій спільній діяльності батьків і дітей з урахуванням специфіки розвиткуслугуютьсімейні проекти художньо-творчого спрямування.

Сімейні художньо-творчі проекти покликані об’єднати дітей однієї групи, батьків одного дошкільного закладу, згуртувати батьків і педагогів, протягнути між ними невидимі ниточки дружби і співробітництва, створити ситуації, які б підштовхнули їх до діалогу і обговорення один з одним проблем, які існують.

Ці сімейні проекти мають різні теми. Але в процесі їх реалізації одночасно і паралельно розв’язується декілька завдань.

Зображувальна діяльність може запропонувати такі технології і програми, які хоч частково зможуть розв’язати проблеми, які виникають. Роль зображувальної діяльності зростає в сучасному світі, так як це форма вільного самовираження і самопізнання особистості, це додаткова мова, якою можна говорити, розповідати про себе, про свої ідеї, проблеми і мрії.

Мистецтво є дієвим фактором гармонізації особистості як для дорослого, так і для дитини. Тут завжди можна побачити результат своєї праці. Людина може створювати власний світ, який її захистить від незгод. Саме мистецтво може слугувати місточком, що об’єднає дітей, батьків, педагогів [4].

Творче завдання. Діти і батьки разом працюють над створенням художнього твору.

Освітнє завдання. Учасники проекту знайомляться з новими техніками і художніми прийомами зображувального мистецтва і засвоюють їх. Вони не лише малюють, але і обговорюють тему завдання, а також демонструють свої роботи іншим дітям і дорослим.

Психологічне завдання. Впродовж виконання проекту з дітьми і дорослими можуть працювати асистенти-психологи. Вони допомагають кожному підключитися до творчої діяльності, а також проводять індивідуальне опитування (інтерв’ю) за попередньо підготовленими запитаннями.

Екологічне завдання підростаючого покоління. Теми деяких проектів напряму пов’язані з захистом природи, людини, всього живого на Землі.

Завданнявихованнядітейвдусіпізнаннякультурисвіту. Роботанадпро-

ектами допомагає залучити до діалогу родини різних культур і національностей, ознайомити учасників проекту з традиціями і обрядами інших народів.

Соціально-художні проекти можуть проходити як в окремо взятій групі, так і розгортатися на великому просторі, в усіх групах дитсадка, в парку, в музеї, на святах. Заняття можуть носити одноразовий характер або ж вибудовуватися в серію проектів, у яких беруть участь одні і ті ж сім’ї.

174

Основна мета таких проектів – зміцнення сім’ї, залучення дітей і дорослих до творчого процесу, який можливий лише під час спілкування і співпраці його учасників.

Результатом роботи є створення художнього твору – великого панно, виготовленого силами однієї або декількох сімей. Або ж це може бути макет – плід суто особистих дій однієї людини.

Після завершення проекту створеними роботами можна прикрасити інтер’єр свого будинку або стіни освітнього закладу.

Дуже важливо, щоб учасником подібної акції міг стати будь-хто – дитина або дорослий, незалежно від їхньої художньої підготовки.

У процесі реалізації сімейного проекту між дітьми і батьками відбувається одночасно і взаємодія, і творче змагання. Атмосфера гри і фантазії дозволяє звільнитися від зайвого самоконтролю і показати себе з несподіваного боку. Краще пізнаючи своїх рідних, діти і батьки стають ближчими один одному.

Сімейні проекти, з одного боку, спрямовані на розкриття індивідуальності кожного, з іншого – дають можливість зрозуміти і відчути, що ти – частина соціуму, що поряд з тобою живуть люди, у яких є своє розуміння дійсності, свої погляди, свої традиції. І ми повинні приймати і поважати їх. Зібравшись разом, об’єднавши спільні зусилля, ми можемо створювати красу і розповсюджувати її у навколишнє середовище.

Педагоги і психологи, які супроводжуватимуть проекти, повинні вселити впевненість в будь-яку людину, дитину або дорослого, допомогти їй зрозуміти суть завдання, побороти технічні труднощі з художніми матеріалами, підняти самооцінку, побороти страх і нерішучість з приводу переконання: «Я не вмію малювати». Адже, головне в проекті – не якість художньої роботи, а особистий погляд, власна думка, ідея учасника з приводу конкретної теми.

У процесі художньо-творчої діяльності нерідко виникає ситуація, коли відчувається потреба в психотерапевтичній підтримці, розв’язанні конфлікту між дітьми і батьками. І тут на допомогу має прийти психолог. У разі необхідності він може направити сім’ю до потрібного спеціаліста.

Педагоги проводять бесіди з учасниками проекту, уважно вислуховують їх, фіксуютьвідповідіванкетах. Батькам, якправило, подобаєтьсяінтерес, якийдо них виявляють. Спеціалісти ж отримують цінний матеріал, що дає поштовх до пошуку нових методів роботи з кожною сім’єю, з кожною дитиною.

Творча імпровізація в дещо незвичних умовах робить участь в проекті надзвичайно цікавою і захоплюючою для дітей і дорослих. Кожен може проявити себе, відчути інтерес до себе з боку інших людей.

Завершена робота пропонується увазі публіки. Малюнок кожного займає гідне місце в загальній композиції, і багато з них викликають в учасників проекту здивування і навіть захоплення.

Спільна діяльність єднають авторів малюнків і народжують бажання ще разспробувати своїсили. Іцезакономірно, ботак реалізується головнелюдське прагнення – бути почутим і зрозумілим.

Сімейні творчі проекти розширюють кругозір дітей і дорослих, наповнюють їх творчою енергією, сприяють позитивним змінам у сім’ї, допомагають побудувати взаємодію і співпрацю сім’ї і дитячого садка.

175

Так, на базі дошкільного навчально-виховного закладу (ясла-садок) комбінованого типу №59 «Малятко» було створено Полтавський центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Основними напрямками Центру є:

•створення умов для забезпечення своєчасного повноцінного і різнобічного психічного та фізичного розвитку дитини (пізнавальних, емоційно-вольових процесів, психічних якостей різних видів діяльності);

•підвищення статусу сімейного виховання, встановлення партнерського співробітництва та співтворчості педагогічного колективу із сім’єю для цілісного і різнобічного розвитку дитини-дошкільника;

•наближення життя дітей з особливостями психофізичного розвитку до життя звичайних дітей у дитячому садку, враховуючи їхні особливі потреби, при цьому залучаючи кваліфікаційний досвід персоналу.

Провідними завданнями Центру є виховання і навчання дитини, що спрямоване на розвиток її особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини та формування зацікавленості батьків у самовдосконаленні та пошуку гармонійних стосунків з дитиною.

Пропонуємо, як зразок, 7 творчих проектів, які подані в порядку їх реалізації в Центрі.

1. «Світ у твоєму вікні»

Перед учасниками ставиться завдання: створити свій світ в малюнку, де будуть відображені найважливіші для них життєві цінності: мама, квітка, садок, тварини, майбутнє...

Світ однієї людини (дитини і дорослого) в кінці роботи вбудовується у великий світ багатоповерхового будинку, де живуть різні люди – дорослі і діти. В процесі спілкування вони відкривають один одному свій світ.

Фото № 1. Результат співпраці батьків з дитиною

176

2. «Діти – квіти життя»

Сімейний творчий проект має на меті залучити дітей і батьків до створення декоративногопанно. Черезсимволічніобразинакартинівонибудутьрозповідати про себе, про свої проблеми і мрії. В творче завдання дитини входить придумати і намалювативеликуквітку. Творчезавданнябатьків – підготуватиживописнийфон навеликійкартині(небоітраву). Потімнацьомуфонідіти«посадять» своїквіти.

Фото № 2а. Діти – квіти життя

Фото № 2б. Декоративне панно

177

3. «Я – дорослий, ти – дитина»

У цьому сімейному проекті діти й батьки поміняються ролями: діти виступають в ролі дорослих, дорослі – в ролі дітей. Вони виготовлять з картону (або одноразових паперових тарілок) персонажі (дорослих і маленьких), які познайомляться один з одним, будуть розповідати про себе, про своє життя.

4. «Кімната для душі»

Кожному учаснику проекту (і дорослому, і дитині) потрібно буде створити макет своєї кімнати, де предмети і деталі інтер’єру викликають відчуття присутності їхнього господаря – автора макету.

5. «Птах сімейного щастя»

Силами однієї сім’ї створюється художній образ, який символізує (для кожного учасника проекту) ідеал сімейного щастя. Птах виготовляється з одноразових картонних тарілок.

Фото № 3а. Птах сімейного щастя

Фото № 3б.

6. «Назустріч один одному»

Проект допоможе дітям і батькам вибудувати їх взаємостосунки не лише на площині аркуша, але і в реальному часі і просторі. Це велике панно з веселками, написаними дітьми і батьками. Потім учасники доповнюють зображення фігурками великих і маленьких метеликів, що уособлюють собою дорослих і дітей.

178

Фото № 4. Назустріч один одному

7. «Земля, на якій ми всі живемо»

Усімучасникамслідсконцентруватиувагунаосновнихцінностяхдлялюдини, котраживенаЗемлі: цеїїдім, сім’я, місто, саманашапланета. Кожензможепозначитишляхдодосягнення своєїмріїідії, якіприведутьдобажаного результату.

Працюючи над проектом, діти і батьки спільними зусиллями створять велике панно, на якому буде зображена наша планета. Це монтаж з окремих фрагментів (маленьких картин), намальованих дитиною і дорослим [3,4].

До участі в будь-якому з проектів запрошуються від 4 до 10 сімей, з дітьми у віці 4 – 7 років, спеціалісти: психологи, педагоги дитячого садка. Тривалість проекту 2 – 2,5 години. Кожен проект закінчується спільним чаюванням, що відбувається на фоні зробленої картини. Невидимі ниточки спільної справи і успіху пов’язують різних людей – дітей і дорослих, педагогів і батьків.

Дивлячись на їхні радісні, просвітлені обличчя, віриш у те, що ці люди ніколи не будуть плюндрувати природу нашої планети, а захищатимуть її і зберігатимуть для майбутніх поколінь.

Таким чином, участь у сімейних проектах допомагає батькам позбавитись тих перешкод, які заважають знайти спільну мову між дорослими та дитиною. В свою чергу дитина, співпрацюючи з батьками, має нагоду відчути себе повноцінним членом своєї родини. Створення таких проектів надає можливість об’єднати батьків і дітей та відчути підтримку фахівців.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ветрова В. В. Уроки психологического здоровья. – М.: 2000. – 192 с.

2.Практическая психология для воспитателя: [авт. Лавреньева Г. П., Титарен-

ко Т. М.] – Запорожье, 1992. – С. 7 – 8.

3.Розвиваємо природні сили дитини: [посібник для педагогів, соціальних працівників, вихователів та батьків / авт. тексту Константинопольська В. та ін.] – Полтава, 2003. – 67 с.

179

4.Шульга Л. В. Розвиток творчих здібностей дітей середнього дошкільного віку. – Запоріжжя, 2001. – С. 10 – 11.

5.Юдина Е. Г. Психолого-педагогическая диагностика в системе дошкольного образования: проблемы и перспективы // Психологическая наука и об-

разование. – 2000. – №4. – С. 95 – 103.

Аннотация

В статье рассматриваются вопросы оказания педагогической и психологической помощи родителям детей с особенностями психофизического развития. На примере Полтавского центра ранней реабилитации детей-инвалидов описываются семейные художественно-творческие проекты, которые ставят перед собой задачи: творческие, обучающие, психологические, экологические. Изложен процесс проведения проектов и пранализированы полученные результаты. Указывается количество участников, их возраст и длительность проекта.

Описана методика совместного развивающего обучения детей с родителями, педагогами, психологами в условиях Центра. Наблюдение за совместной деятельностью участников проекта дает возможность специалистам получить ценный материал для поиска новых методов работы с детьми с особенностями психофизического развития, в том числе, и с нарушениями слуха.

Ключевые слова: детский сад, дети с психофизическими особенностями, семейные проекты, центр ранней социальной реабилитации детей-инвалидов.

Summary

The article expounds the issue of practive in giving pedagogical and psychological assistance to parents of children with abnormalties in psychophysical development. Using the example of Poltava’s Centre of Early Rehabilitation of Disabled Children, it gives the picture of family artistic-creative projects with their constructive tasks: creative, educational, psychological and ecological.

Methodology of joint development of children in the process of education together with their parents, teachers, psycologists in surroundings and under conditions of the Centre. Observation of joint activity of the project’s participants gives opportunity to the specialists of obtaining valuable material for development of new methods of work with the children with abnormalties in psycho-physical development, including those with hearing impairments.

Key words: kindergarten, children with disabilities, familial projects, centre of early social rehabilitation of disabled children.

180