Тема: Гельмінтози План сестринського догляду

ПРОБЛЕМА

Диспепсичні розлади.

Причина

Паразитування гельмінтів, механічне ушкодження слизової оболонки та рефле­кторний вплив на органи черевної порожнини.

Очікуваний результат

Нормалізація функцій травної системи.

Дії медсестри

1. Проведення дегельмінтизації.

2. Для лікування аскаридозу застосовувати такі препарати: піперазину і адипінат у дозі 0,1 г на кожен рік життя (не більше ніж 1 г) 2 рази на добу з інтервалами між прийманнями 1,5—2 год. Курс лікування 2 дні. Протягом 3 тиж після курсу лікування застосовувати настій трав: пижма, золототисячник, безсмер­ тник по 1 ст. л. на 1 л окропу, кип'я-тити 1—2 хв. Настоювати протягом 12— 14 год, процідити. Пити 2 ра-зи на добу в таких дозах: дітям до 3 років ЗО мл; А—5 років—50 мл;

6—9 років—100 мл; 10—13 років—150 мл; з 14 років — по 1 склянці. Курс лікування 3 тиж.

Декарис (левамізол) у дозі 3 мг на 1 кг маси тіла, одноразово, через 1—1,5 год після легкої вечері.

Комбантрин (пірантел) у вікових дозах: 6 міс—2 роки—125 мг; 2— 6 років— 250 мг; 6—12 років—500 мг. Вживати під час їди. Курс лікування 1—3 дні.

Вермокс (мебендазол)—по 2,5—5 мг на 1 кг маси тіла через 1 год після їди. Курс лікування 2 дні.

Нафтамон (алкопар) призначають одноразово з 50 мл цукрового сиропу та і ст. л. 0,25 % розчину новокаїну перед сном або за 2 год до сніданку у вікових дозах: до 5 років—2—2,5 г, 6—8 років — Зг, 9— 10 років і старшим — 4—5 г.

Медамін застосовують з розрахунку 10 мг на 1 кг маси тіла на добу за 3 при­ймання протягом 1— 2 днів.

Для лікування трихоцефальозу застосовувати такі медикаментозні засоби: Вермокс у добовій дозі залежно від віку: до 10 років—25—50 мг, піс-ля 10 ро­ків—до 100 мг або 5—7 мг на кожен рік життя. Приймають усередину через 1 год після іди протягом 6 днів.

Дифезил у добовій дозі залежно від віку: до 5 років—2—3 г, 6—10 ро-ків— 3,5—4 г, 11—15 років —4,5 г. Усю добову дозу змішують з цукровим сиропом або варенням (25—50 мл дітям за 3 приймання до іди. Препарат застосовують протягом 5 днів.

3.Ефективність лікування підвищується, якщо провести 8—10 сеансів індукто­термії чи діатермії на ділянку сліпої кишки. 4. Можна застосовувати кисневу терапію. Кисень вводити у пряму ки-шку після очисної клізми у кількості 100—150 мл на кожен рік життя протягом 7 днів. Після останнього введення кисню призначити сольо-ве проносне та очисну клізму. Після даної маніпуляції дитина повин-на 1,5—2 год спокійно полежати на спині, а надалі звичайні ре­жим дня і харчування.

ПРОБЛЕМА

Стійкий свербіж та неприємні відчуття у ділянці відхідника, промежини або статевих органів. Розчухи шкіри.

Причина

Ентеробіоз. Виповзання самиць гострика з відхідника, відкладання яєць у пері-анальних складках.

Очікуваний результат

Запобігти самозараженню дитини. Припинити свербіж та розчухування шкіри.

Дії медсестри

1. Дотримувати санітарно-гігієнічних заходів:

• щоденні підмивання дитини 2 рази на добу з милом;

• часте миття рук особливо під нігтями;

• постійне перебування дитини в трусах, які міняють щодня, прання білизни з кип'ятінням і обов'язкове прасування;

• коротко стригти нігті дитини.

1. Перед нічним сном застосовувати очисні клізми: 0,5 ст. л. натрію гідрокарбо­ нату на 1 склянку води.

2. Змащувати ділянку відхідника і промежини 5 % анестезиновою маззю.

3. Проводити медикаментозне лікування: вермокс, пірантел. Через 2 тиж можна повторити призначення одного з названих препаратів у половинній ДОЗІ.

Можна використовувати піперазину адипінат у вигляді 2-3 пятиденних цик­лів з перервою між ними. Препарат призначають 2 рази на добу у вікових до­зах.

Реалізація плану догляду

Збирання калу для дослідження на гельмінти Місце проведення: стаціонар, домашні умови. Оснащення робочого місця:

1 .Чиста склянка.

2.Дерев'яний одноразовий шпатель.

3.Клейонка.

4. Пелюшки.

5. Горщик. Попередня підготовка:

Горщик помити під проточною водою, облити окропом. Підготувати чисту су­ху склянку.

Основний етап виконання:

Дерев'яним одноразовим шпателем взяти з трьох різних місць 5— ] 0 г калу, отриманого за одну дефекацію.

Склянку закрити папером і наклеїти бірку із зазначенням виду дослідження, номера палати і дати. Відправити аналіз калу в лабораторію протягом ЗО хв.

Взяття матеріалу на ентеробіоз з періанальних складок

Місце проведення: стаціонар, лабораторія дитячої поліклініки. Оснащення робочого місця:

1. Дерев'яна паличка з ватним тампоном на кінці.

2. Гліцерин.

3. Предметне скло. Попередня підготовка:

Матеріал на ентеробіоз брати вранці, після ночі. Матір попередити, що дитину

не потрібно підмивати.

Основний етап виконання:

1.Дитина лежить на спині, підняти догори ноги І зігнути їх у колінних сугло­бах.

2.Лівою рукою розвести сідниці, правою рукою взяти дерев'яну паличку з ват­ним тампоном змоченим у гліцерині, і зробити вологим тампоном забір мате­ріалу з періанальних складок навколо відхідника.

3.Після цього ватним тампоном зробити мазок на предметне скло і відразу ж передати його лаборанту для розглядання мазка під мікроскопом.

4.Якщо матеріал на ентеробіоз беруть у стаціонарі, то дерев'яну паличку з во­логим ватним тампоном після продедури опустити в чистий сухий флакон із-під пеніциліну. На флакон наклеїти бірку із зазначенням виду дослідження, прізвища, імені дитини, відділення, номера палати і дати.

5. Аналіз відразу ж відправити в лабораторію, щоб запобігти висиханню ватно­го тампона.

Оцінка результатів

Контроль за ефективністю лікування ентеробіозу здійснюють шляхом прове­дення триразового забору матеріалу з періанальних складок через 1 міс після лікування. У вогнищі ентеробіозу всі контактні діти підлягають обстеженню. Хворих лікують.

Перевірку ефективності лікування аскаридозу здійснюють шляхом триразо­вого дослідження фекалій дитини з інтервалом 2—3 дні через 2— 3 тиж після лікування. За наявності позитивного аналізу призначають повторний курс ліку­вання.

У вогнищі аскаридозу всі контактні діти підлягають лікуванню декарісом незалежно від результатів обстеження.

Контроль за ефективністю лікування трихоцефальозу у вигляді ово-скопічного дослідження проводять через 3—4 тиж після проведеного лікуван­ня. Повторне лікування проводять не раніше ніж через 2—3 міс.