Тема : Паратрофія. Гіпостатура План сестринського догляду

ПРОБЛЕМА

Дитина не витримує перерви між годуваннями і нічної перерви.

Причина

Постнатальна, аліментарна гіпотрофія І ступеня. Гіпогалактія у матері.

Очікуваний результат

1. Перевести дитину на змішане годування.

2. Контролювати приріст маси тіла щотижня.

3. Забезпечити нормальний фізіологічний розвиток дитини.

Дії медсестри

1. Провести контрольне зважування. Встановити, скільки грудного молока отримує дитина і скільки молока бракує до разової потреби в ньому.

2. Призначити догодовування дитини після споживання грудного молока.

3. Догодовувати дитину адаптованою сумішшю у кількості, що розрахована після контрольного зважування.

4. Забезпечити сім'ю дитячими лотковими ватами і проводити визначення ви­ смоктаного молока (лактація у жінки змінюється протягом доби), щоб прави­ льно призначати догодовування.

5. З'ясувати толерантність дитини до їжі 1—3 дні. їжу, яка відповідає віку при­ значати таким чином: 1-й день — 1/2—1/3 добової потреби, 2-й день — 2/3— 4/5 добової потреби, 3-й день — повна добова потреба.

6. Кількість їжі, якої не вистачає, компенсувати овочевими, фруктовими відва­ рами, рисовим відваром і настоями лікарських трав, 5 % розчином глюкози.

7. Корекцію харчування проводити на відповідну масу тіла. Якщо в раціоні наявний дефіцит того чи того інгредієнта, то треба коригувати їжу додаван­ ням білка (сир, жовток курячого яйця, ацидофільна паста, білковий енпіт),

жиру (жировий енпіт, рослинна олія, вершки), вуглеводів (овочі, фрукти, каші, рафіновані вуглеводи).

8. Для поліпшення процесів травлення перорально давати вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, 1 % розчин соляної кислоти з пепсином по 1 чайній ложці (за 10 хв до їди).

9. Чітко дотримувати режиму дня.

10. Налагодити догляд за дитиною, створити сприятливе емоційне тло.

11. Проводити масаж гімнастику.

12.3 метою стимуляції процесів обміну призначити лікувальні хвойні ванни (10 ванн) і сеанси УФО (7—10 сеансів).

ПРОБЛЕМА

Анорексія. Зниження толерантності до їжі.

Причина

Постнатальна, аліментарна гіпотрофія II ступеня.

Очікуваний результат

Відновити апетит, нормалізувати загальний стан, обмін речовин, кислотно-основний гомеостаз. Запобігти відставанню фізичного і нервово-психічного розвитку,крива набуття маси повинна стати висхідною.

Дії медсестри

1. Госпіталізувати дитину в дитячий стаціонар.

2. Організувати комфортний режим, спокій, уникати подразників (світло, звук).

3. Налагодити сприятливий мікроклімат в окремій палаті або в боксі: темпера­ тура кімнати 26 °С, вологість 60—80%, проводити провітрювання.

4. Створити оптимальне емоційне тло.

5. Враховуючи низьку толерантність до їжі, харчування здійснюють двофазо- вим методом: 1-ша фаза - з'ясування толерантності до їжі, 2 - га — перехід­ не або оптимальне харчування.

6. Провести підрахування добової потреби в білках, жирах, вуглеводах, енер­ гетичній цінності їжі. У дітей з гіпотрофією І ступеня білки і вуглеводи роз­ раховують на приблизно належну масу тіла (фактична маса + 20% фактич­ ної маси), жири — на фактичну масу. Через 10—12 днів у разі поліпшення апетиту і підвищення толерантності до їжі можна розраховувати білки і вуг­ леводи на належну масу, а жири — на приблизно належну .У дітей з гіпо­ трофією III ступеня всі інгредієнти розраховують на фактичну масу тіла. Через 10-12 днів індивідуально збільшують в раціони кількість вуглеводів і білків, враховуючи толерантність до їжі.

7. Перевірку толерантності до їжі проводять у дітей з гіпотрофією II ступеня З тиж, з гіпотрофією III ступеня 4 тиж. Гіпотрофія II ступеня: 1-й тиждень — призначити 1/2 необхідної потреби в їжі, стежити за тим, як дитина перено­ сить їжу; 2-й тиждень — призначити 2/3 добової кількості їжі; 3-й тиждень

— кількість їжі дорівнює добовій потребі. Кількість годувань збільшити на 1—2. Гіпотрофія III ступеня: 1-й тиждень — призначити 1/3 необхідної до­бової кількості їжі; 2-й тиждень — 1/2 належної добової кількості їжі; 3-й тиждень — 2/3 необхідної добової кількості їжі; 4-й тиждень — повний об'­єм їжі. Кількість годувань збільшити на 2—3. Енергетичну цінність збіль­шити на 5— 10%.

8. Призначити годування малими порціями, часто. Дітей з гіпотрофією II сту­ пеня годувати через 3—3,5 год, з гіпотрофією III ступеня — через 2—2,5 год (перші годування в кількості 10—20 мл, рідше ЗО мл).

9. Годувати дитину грудним молоком (нативним або донорським) адаптовани­ ми молочнокислими сумішами.

10. Нестачу об'єму добової потреби в їжі замінити рідиною (овочеві та фруктові відвари, електролітні розчини, парентеральне харчування).

11. За призначенням лікаря провести медикаментозну терапію.

ПРОБЛЕМА

Затримка фізичного і нервово - психічного розвитку, зниження рухової актив­ності, адинамія.

Причина

-30 % і більше.

Гіпотрофія II—III ступеня, дефіцит маси тіла-20-Очікуваний результат

Знизити втрату маси тіла, досягти стабілізації та збільшення маси. Нормалізу­вати обмін речовин, регуляторні функції нервової і ендокринної систем. Зупинити затримку психомоторного розвитку. Запобігти розпаду ендо­генних білків.

Дії медсестри

1. Госпіталізувати дитину.

2. Створити комфортний режим.

3. Створити належний мікроклімат.

4. Організувати ретельний догляд.

5. Назначити дієту з проведенням корекції харчування і врахуванням толеран­ тності до їжі.

6. На період врахування толерантності до їжі проводити парентеральне харчу­ вання з метою забезпечити організм енергією, білками, запобігти розпаду ендогенних білків і усунути порушення кислотно-основного стану. Викори­ стовують амінокислотні суміші, спеціальні розчини кристалічних амінокис­ лот для дітей раннього віку (амінове-незопед, амінозлазмаллед), білкові гід­ ролізати (амінопептид, гідро-лізат Л-103, амінокровін, фібриносол). Наван­ таження білком протягом 14 доби не більше 0,5 г на 1 кг маси тіла; 24 доби — 1 г на 1 кг маси тіла ,34 доби — 2—4 г на 1 кг маси тіла. В/в вводять одну з сумішей амінокислот з розрахунку 20 мл/1 кг маси в розведенні 10% роз­ чином глюкози 1:1, зі швидкістю 5—8 крапель за 1 хв. Головним субстра-

том енергетичного обміну є глюкоза. Енергетичні запаси треба поповнюва­ ти за рахунок вуглеводів: 10—20 % розчину глюкози, 10 % розчину фрукто­зи, 10 % розчину інвертази. Обов'язково додавати інсулін — 1 Од на 5 г глюкози. Інсулін впливає не тільки на вуглеводний, а й на білковий обмін. Можна застосовувати вуглеводи у розчинах: 10% розчин галактози, 20% розчин сорбітолу, а також жирові емульсії, за рахунок яких значно збільшу­ється енергетична цінність їжі: інтраліпід, ліпофундин-С, ліпофізин, ліпо-зин. Тривалість парентерального харчування — до 10 днів.

7. Гормонотерапія для поліпшення засвоєння вуглеводів, білків, нормалізація обміну речовин, зниження ацидозу. Крім інсуліну, призначаються анаболі- тичні гормони: неробол - по 0,1—0,3 мл на 1 кг маси тіла, ретаболіл — 1 мг на 1 кг маси.

8. Вітамінототерапія.

9. Терапія, яка стимулює і підвищує апетит.

10. Корекція патології центральної нервової системи.

11. Лікувальні ванни.

12. Фізіотерапевтичне лікування (сеанси УФО, аплікації озокериту).

ПРОБЛЕМА

Рідкі випорожнення з патологічними домішками, метеоризм, зригування.

Причина

Постнатальна аліментарна гіпотрофія II—III ступеня, дисбактеріоз II - III сту­пеня.

Очікуваний результат

Нормалізувати процеси гідролізу і всмоктування в травному тракті, мікрофлору кишок, загальний обмін речовин і регуляторні функції нервової і ендокринної систем, повний стан організму.

Дії медсестри

1. Госпіталізувати дитину.

2. Створити комфортний мікроклімат.

3. Організувати ретельний догляд.

4. Дієта з урахуванням толерантності до їжі, корекція харчування.

5. Парентеральне харчування.

6. Гормонотерапія.

7. Ферментотерапія з 1-го дня і протягом тривалого часу. Абомін — по 1/4 таблетки —у віці 1—3 міс, по 1/3 таблетки — у віці 4—6 міс, по 1/2 таблет­ ки — у віці 6—12 міс.

8Приймати разом з їжею 3 рази на добу. Курс — 2—3 тиж. 1 % розчин соля­ної кислоти з пепсином по 1 чайній ложці 3 рази на добу,за 10 хв до їди. Під контролем копрограми проводити курси лікування ферментами протягом 2— 3 тиж: панкреатин, фестал, панзинорм, панкурмен, мезим.

9. Для відновлення кишкового біоценозу і боротьби з дисбактеріозом і провес­ ти курси лікування біопрепаратами: біфідумбактерин, лакто- " бактерии, бі- фікол, бактисубтил, лінекс хілак-форте, ентерол, лактобацилум ацидофілюс (2,5—5 доз 2—3 рази на добу). Курс триває про-тягом усього періоду дисбак­ теріозу + 2 тиж після нормалізації мікро-флори.

Терапія, що стимулює апетит: імуноглобулін — 1,5—2 мл в/м 2—3 рази на добу, метацил — 0,05—0,1 г 2—3 рази на добу, пентоксил — 0,015 г 2—З рази на добу, дібазол — 0, 001 г 2— 3 рази на добу, апілак в свічках по 5 мг 2—3 рази на добу. Курс 10— 15 днів.

10. Вітамінотерапія: аскорбінова кислота — 0,05—01 г, тіамін, рибофлавін по 0,002—0,003 г, піридоксин по 0,0005—0,001 г, калію оротат 10—20 мг/1 кг маси тіла на добу за 2—3 приймання, калію пангамат по 0,015 г, нікотинова кислота — 0,005 г, токоферол — 5—10 мг на добу, декарбоксилаза — 0,025—0,05 г, АТФ-1—2 мл в/м, глутамінова кислота по 0,1 г/1 кг маси тіла за 2—3 приймання,ліпоєва кислота по 0,012 г за 2—3 приймання.

11. Лікувальні ванни (10 ванн).

Реалізація плану догляду