- •Розділ і Сфероїдна геодезія
- •Тема 1.1 Системи координат вищої геодезії
- •Виконання роботи
- •Тема 1.2. Визначення довжини дуги меридіана та паралелі
- •Виконання роботи
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема 1.3. Розв’язок малих сфероїдних трикутників
- •Основні теоретичні положення
- •Виконання роботи
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 1.4.7. Розв’язок оберненої геодезичної задачі в просторових системах координат
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Контрольні запитання
- •Розділ іі Диференційні формули
- •Тема 2.1. Диференційні формули першого роду для прямої геодезичної задачі на поверхні еліпсоїда
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 2.2. Диференційні формули першого роду для прямої геодезичної задачі в просторових системах координат
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 2.3. Диференційні формули першого роду для оберненої геодезичної
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 2.4. Диференційні формули другого роду
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема 3.1. Загальні відомості про систему координат Гаусса-Крюгера
- •Тема 3.2. Обчислення плоских прямокутних координат точки на площині в проекції Гаусса-Крюгера та зближенн меридіану за значеннями її геодезичних координат
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.3. Обчислення геодезичних координат точки за значеннями її плоских прямокутних координат на площині в проекції Гаусса-Крюгера
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.4. Редукція відстаней і напрямків з поверхні еліпсоїда на площину в проекції Гаусса-Крюгера
- •Тема 3.4.1. Редукція відстаней з поверхні еліпсоїда на площину в проекції Гаусса-Крюгера
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.4.2. Редукція напрямків з поверхні еліпсоїда на площину в проекції Гаусса-Крюгера
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.5. Перетворення координат в проекції Гаусса-Крюгера із системи координат одної зони в систему координат іншої зони
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.6. Практика застосування проекції Гаусса-Крюгера
Тема 1.2. Визначення довжини дуги меридіана та паралелі
Мета роботи: Ознайомитися і вивчити основні параметри земного еліпсоїда; засвоїти методики обчислення довжини дуги меридіана та паралелі.
Завдання: Обчислити за двома методиками довжину дуги меридіана та паралелі і встановити характер залежності цих довжин від геодезичних координат.
Основні теоретичні положення
У вищій геодезії за фігуру Землі приймають загальний земний еліпсоїд, що утворюється шляхом обертання еліпса довкруги малої осі ( рис. 3).
Основними параметрами, що характеризують всякий еліпсоїд є його півосі: велика піввісь - а і мала піввісь – в. В різних країнах світу для опрацювання геодезичних вимірів використовуються еліпсоїди з різними параметрами. В Україні для цих цілей використовують еліпсоїд Красовського, основні параметри якого наступні:
а = 6378245,00м,
в = 6356863,02м.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис.3 Загальний земний еліпсоїд
З розвитком супутникової геодезії для опрацювання геодезичних вимірів все частіше, в тому числі і в Україні, використовують всесвітню глобальну референцну систему WGS – 84 (World Geodetic System), що базується на геодезичній референцній системі GRS – 80 ( Geodetic Reference System)/ Цей загально земний еліпсоїд характеризується такими основними параметрами:
а = 6378137,00м,
в = 6356752,31м
Окрім цих основних параметрів для характеристики земного еліпсоїда часто використовують інші відносні параметри, що отримали широке застосування в практиці геодезичних робіт. Цими характеристиками є:
полярне стиснення еліпсоїда
;
перший ексцентриситет
;
другий ексцентриситет
.
Для еліпсоїда Красовського ці параметри мають такі числові значення:
α = 1/ 297,3,
= 0.00669342,
Для еліпсоїда WGS – 84 полярне стиснення складає α = 1/ 297,25722.
Меридіани і паралелі є координатними лініями на поверхні еліпсоїда в геодезичній системі координат. Меридіани на поверхні еліпсоїда – це еліпси, що проведені через точку дослідження і вісь еліпсоїда РР'. Паралелі – це кола, що проведені через точку дослідження паралельно до площини екватора.
Відомо, що у всякій точці поверхні еліпсоїда можна провести нормаль до його поверхні. Якщо через цю нормаль і вісь обертання еліпсоїда провести площину, то в перетині з поверхнею еліпсоїда утвориться переріз, який отримав назву нормального перерізу. У всякій точці поверхні еліпсоїда можна отримати нескінчене число таких нормальних перерізів. З цієї кількості вирізняються два, що мають у даній точці екстремальні значення радіусів кривини. Цими перерізами є перерізи меридіана заданої точки і її першого вертикала, що отримали назву головних нормальних перерізів, а їх радіуси кривини – головних радіусів кривини.
Для їх визначення використовуються формули:
для радіуса кривини меридіана
;
(1.10)
для радіуса кривини першого вертикала
.
(1.11)
При визначенні довжин дуг меридіана і паралелі необхідно знати, що меридіани є еліпсами, а паралелі – колами.
