- •Розділ і Сфероїдна геодезія
- •Тема 1.1 Системи координат вищої геодезії
- •Виконання роботи
- •Тема 1.2. Визначення довжини дуги меридіана та паралелі
- •Виконання роботи
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема 1.3. Розв’язок малих сфероїдних трикутників
- •Основні теоретичні положення
- •Виконання роботи
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 1.4.7. Розв’язок оберненої геодезичної задачі в просторових системах координат
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Контрольні запитання
- •Розділ іі Диференційні формули
- •Тема 2.1. Диференційні формули першого роду для прямої геодезичної задачі на поверхні еліпсоїда
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 2.2. Диференційні формули першого роду для прямої геодезичної задачі в просторових системах координат
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 2.3. Диференційні формули першого роду для оберненої геодезичної
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 2.4. Диференційні формули другого роду
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема 3.1. Загальні відомості про систему координат Гаусса-Крюгера
- •Тема 3.2. Обчислення плоских прямокутних координат точки на площині в проекції Гаусса-Крюгера та зближенн меридіану за значеннями її геодезичних координат
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.3. Обчислення геодезичних координат точки за значеннями її плоских прямокутних координат на площині в проекції Гаусса-Крюгера
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.4. Редукція відстаней і напрямків з поверхні еліпсоїда на площину в проекції Гаусса-Крюгера
- •Тема 3.4.1. Редукція відстаней з поверхні еліпсоїда на площину в проекції Гаусса-Крюгера
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.4.2. Редукція напрямків з поверхні еліпсоїда на площину в проекції Гаусса-Крюгера
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.5. Перетворення координат в проекції Гаусса-Крюгера із системи координат одної зони в систему координат іншої зони
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Алгоритм розв’язку завдання
- •Тема 3.6. Практика застосування проекції Гаусса-Крюгера
Виконання роботи
Вихідні дані:
Задано геодезичні координати точки Q₁ на поверхні еліпсоїда Красовського: B1 = 56° 11' 22.738"; L1 = 49° 55' 07.449".
Різниця геодезичних широт і довгот, що розраховується за формулою ΔB(ΔL) = n' + (10n)". (1.12)
У формулі (1.12) n- коефіцієнт, що задається викладачем .
Завдання: Визначити довжину дуги меридіана та паралелі, які проходять через задану точку еліпсоїда і відповідають заданим різницям широт і довгот.
Алгоритм розв’язку завдання
Розв’язок поставленого завдання виконують послідовно – спочатку обчислюють довжину дуги меридіана, а потім довжину дуги паралелі.
Обчислення довжини дуги меридіана виконують в такій послідовності.
Розраховують геодезичні широти кінцевої точки дуги B2 і середньої точки дуги В0, користуючись формулами:
B2 = B1 + ΔB,
Вm = 0.5(B1 + B2).
Обчислюють за формулою (1.10) радіус кривини меридіана Мm в середній точці дуги, використовуючи її широту Вm.
Довжину дуги меридіана обчислюють за формулою:
(1.13)
В (1.13) e2 – квадрат першого ексцентриситету еліпсоїда, а ρ – число секунд в радіані (ρ" = 206264,8).
Обчислення за формулою (1.13) виконують з точністю до 0,001м.
Для контролю правильності обчислення дуги меридіану розраховують цю ж дугу за таким алгоритмом:
Обчислюють радіуси кривини меридіана в трьох точках дуги: початковій - М1, середній - Мm, кінцевій- М2, використовуючи формулу:
=
−0.1319
(1.14)
При обчисленнях за формулою (1.14) використовують широти відповідних точок. Визначають довжину дуги меридіана за формулою
(1,15)
Обчислення за формулою (1.15) виконують з точністю до 0,001м.
Розрахуємо довжину дуги меридіана на основі вихідних даних за двома методиками обчислень. Маємо:
Визначення довжини дуги меридіана |
||
|
|
|
В₁ |
0,806161463 |
|
ΔB |
0,00319977 |
|
Вm |
0,807761348 |
|
В₂ |
0,809361233 |
|
а |
6378245 |
|
e² |
0,0066934 |
|
Мm |
6368925,496 |
|
М₁ |
6368822,898 |
|
М₂ |
6369028,02 |
|
Sм |
20379,099 |
|
Sм |
20379,099 |
|
2. Визначають радіус кривини першого вертикала за формулою (1.11)
.
і розраховують довжину дуги паралелі.
.
(1.16)
Для контролю правильності обчислення дуги паралелі розраховують цю ж дугу за таким алгоритмом:
Обчислюють допоміжну величину р , застосовуючи формулу:
(1.17)
Визначають довжину дуги паралелі за контрольною формулою
(1.18)
Обчислення за формулою (1.19) виконують з точністю до 0,001м.
Розрахуємо довжину дуги паралелі на основі вихідних даних за двома методиками обчислень. Маємо:
Визначення довжини дуги паралелі
В₁ |
0,806161463 |
ΔL |
660 |
а |
6378245 |
e² |
0,0066934 |
N |
6389390,269 |
p |
21,44430722 |
Sп |
14153,243 |
Sп |
14153,243 |
