- •Міністерство аграрної політики україни житомирський національний агроекологічний університет
- •Методичні рекомендації
- •Житомир 2010
- •1. Загальна методика виконання лабораторних занять.
- •2. Правила техніки безпеки при роботі з великою рогатою худобою.
- •3. Тематика занять
- •Тема 3.1. Присвоєння кличок, ідентифікація та реєстрація
- •Оформлення замовлення
- •Книга обліку тварин №_______
- •Книга обліку тварин № _______________ (для юридичних осіб)
- •Зразок заповнення рк при реєстрації господарства юридичної особи
- •Зразок заповнення рк при реєстрації господарства фізичної особи
- •Тема 3.2. Визначення віку великої рогатої худоби.
- •1. Зміни в зубах великої рогатої худоби
- •2. Середні терміни зміни різців великої рогатої худоби
- •3. Визначення віку худоби різними способами
- •Тема 3.3. Виробничий і племінний облік у скотарстві
- •2. Загальні вимоги до заповнення форм племінного обліку
- •1. Виробничий і племінний облік у скотарстві.
- •Тема 3.4 Оцінка відтворної здатності великої рогатої худоби
- •КоСср-1
- •Обчислення кількості днів між двома датами календарного року
- •Тема 3.5. Планування осіменіння (парування) і отелення великої рогатої худоби в умовах господарства.
- •1. План осіменіння, запуску і отелення корів
- •2. План осіменіння, отелень і вибракування худоби
- •Тема 3.6. Звіт про рух поголів'я великої рогатої худоби і розрахунки структури стада у господарстві або на фермі.
- •Тема 3.7. Методи обліку і оцінки молочної продуктивності
- •Тема 3.8. Індивідуальне і групове планування продуктивності корів
- •1. Розподіл надоїв по місяцях лактації
- •2.Середньодобові надої корів по місяцях лактації, кг
- •3. Календар тільності (з розрахунку середньої тривалості тільності 280 днів)
- •4. План надою молока від кожної корови на рік
- •1.Розрахунок плану надою молока по групі корів, закріплених за дояркою (оператором).
- •Тема 3.9. Планування виробництва молока по стаду корів
- •1. Розрахунок виробництва молока по місяцях планового року
- •Тема 3.10. Оцінка екстер'єру і конституції великої рогатої худоби
- •Додаток 2
- •Шкала оцінки типу будови тіла бугаїв
- •Додаток з
- •Шкала оцінки типу будови тіла корів
- •Вади і дефекти екстер'єру
- •Тема 3.11.Оцінка вим'я, властивостей молоко відведення і придатності корів до машинного доїння
- •1. Картка оцінки корів на придатність до машинного доїння
- •4. Мінімальні вимоги до функціональних властивостей вим'я корів
- •1. Результати оцінки корів за комплексом ознак
- •Стандарти порід за живою масою бугаїв і корів, кг
- •Стандарти порід за живою масою племінних бугайців, кг
- •Стандарти порід за живою масою телиць і нетелів, кг
- •Шкала оцінки корів за комплексом ознак
- •Додаток 11
- •Шкала оцінки племінних бугаїв за комплексом ознак
- •Додаток 13
- •Шкала оцінки молодняку за комплексом ознак
- •Тема 3.13. Моделювання потоково-фазової технології вирощування ремонтного молодняку для молочного стада і її економічна оцінка
- •Середньорічне поголів'я визначають за формулою
- •Проектне завдання
- •1. Визначаємо обсяг готової продукції, або потребу господарства перевірених за продуктивністю первістках:
- •2. Визначаємо кількість теличок, яких потрібно поставити на ферму за рік, щоб виконати виробничу програму:
- •3. Визначаємо такт роботи ферми:
- •6. Визначаємо кількість технологічних груп (секцій) у кожному періоді:
- •7. Визначаємо кількість санітарних кліток для ферми:
- •8. Визначаємо загальну кількість кліток (секцій) у кожному цеху:
- •9. Визначаємо кількість головомісць у груповій секції (клітці) кожного послідуючого періоду:
- •10 Визначаємо кількість головомісць у кожному цеху:
- •3.Фронт робіт по цехах ферми:
- •3. Графік руху поголів'я худоби по цехах ферми
- •4. План вирощування ремонтного молодняку
- •5. Виробнича програма роботи ферми
- •Тема 3.14. Моделювання потоково-фазової технології виробництва молока та його економічне оцінювання
- •7. План вирощування ремонтних телиць української чорно-рябої молочної породи (жива новонароджених теличок 37 кг)
- •2.4. Валове виробництво продукції по фермі
- •2.5. Розрахунок потреби в кормах, площах кормових культур, річний баланс кормів.
- •10. Розрахунок потреби в кормах
- •11. Розрахунок потреби ферми у площах кормових культур
- •12. Річний баланс кормів
- •2.6 Розрахунок потреби у воді, підстилці, виходе гною та вибір споруд для зберігання кормів
- •14. Потреба ферми у підстилці
- •16. Споруди для зберігання кормів
- •13. Потреба ферми у воді
- •15. Вихід гною по виробничих групах
- •2.7. Потреба ферми у засобах механізації
- •18. Потреба худоби у приміщеннях
- •19. Потреба в кадрах
- •2.9 Розрахунок економічної ефективності
1. Загальна методика виконання лабораторних занять.
Методичні вказівки і завдання з дисципліни "Технологія виробництва молока" розроблені відповідно робочої програми складеної на підставі програми з дисципліни «Технологія виробництва молока» затвердженої Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України 12 жовтня 2007 р.
В процесі виконання лабораторних завдань, студенти на основі теоретичних знань, повинні вивчити і отримати відповідь на найбільш важливі питання щодо майбутньої роботи за фахом, придбати навики і вміння самостійного пошуку і прийняття оптимальних рішень конкретних практичних завдань.
Заняття проводяться в спеціалізованій аудиторії кафедри, навчальній фермі, частина занять - у вигляді виїзних.
Тематика занять розроблена з врахуванням міжпредметних зв'язків курсу з іншими дисциплінами.
Кожне заняття включає в себе такі елементи: підготовка студента до його виконання і її оцінку викладачем; видачу і виконання завдань; підбиття підсумків і оголошення теми наступного заняття.
Залежно від результатів перевірки стану підготовки студентів до заняття викладач допускає їх до виконання завдань теми.
Студенти, недопущені до занять, використовують заняття для вивчення його змісту і методики, а індивідуальне завдання виконують на кафедрі в позаурочний час під керівництвом і контролем чергового викладача, як пропущені заняття.
Кожний студент отримує інструктаж з техніки безпеки під час роботи з великою рогатою худобою.
2. Правила техніки безпеки при роботі з великою рогатою худобою.
Комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів в тваринництві сприяє підвищенню продуктивності праці. Однак із збільшенням кількості машин і обладнання підвищується ймовірність травмування працюючих.
Аналіз причин виробничого травматизму у тваринництві показує, що часто нещасні випадки трапляються внаслідок ударів різними предметами при виконанні ремонтних робіт (18,3), через технічну несправність обладнання при викачуванні із гноєзбірників гноївки, роздаванні кормів (9%) через відсутність огороджень (6,8%).
Травми, нанесені бугаями-плідниками, виникають:
через відсутність запобіжних засобів (палиця-водило, ошийник - ланцюг та ін.) - 30,7%;
незадовільний контроль з боку керівників за дотриманням вимог, правил та інструкцій з техніки безпеки - 29,4%;
перебування бугаїв-плідників у стаді - 25,2%;
появлення працівників на робочому місці у нетверезому стані - 6,5%;
грубе поводження з тваринами, та інші - 8,2%.
Найчастіше нещасні випадки трапляються під час випасання бугаїв-плідників (31,9%), при загоні їх у стійла - 18,9%, під час руху по кормових проходах у тваринницьких приміщеннях - 1,6%.
Із загальної чисельності потерпілих внаслідок неправильного поводження з тваринами травмування становить - 93,2%.
На такі професії, як скотар, припадає 47,8% всіх травм, які наносять бугаї-плідники, технік по штучному осіменінню - 8,7%, пастух - 20,3%.
Із загальної чисельності потерпілих, внаслідок неправильного поводження з тваринами, травмування становить 93,2%;
Перш ніж приступити до роботи в умовах ферми, працюючий повинен ознайомитись з приміщенням в якому утримуються тварини.
Тварин слід прив’язувати міцною ланцюговою прив’яззю, достатньо вільною, щоб не обмежувати їх рухів. Краще застосовувати автоматичну або напівавтоматичну прив’язь.
Поводження з тваринами має бути спокійним та впевненим, але не грубим; не слід допускати різких і сильних окриків. Категорично забороняється бити і дратувати тварину особливо бугаїв, бо вони злопам’ятні і мстять за задані їм побої.
Заходячи у станок чи наближаючись до тварини, необхідно попередити її рівним владним голосом і по можливості дати якісь ласощі – шматочок хліба, цукру, тощо.
Не підходьте до тварини ззаду крадькома і не робіть раптових ударів по її тілу, різних окриків і больових подразнень – тварина може нанести травму.
Не бігайте по проходах корівника, голосно не розмовляйте, не смійтеся – це збуджує тварину і перешкоджає вашій роботі.
Під час роботи з тваринами студенти повинні мати спеціальний і санітарний одяг та дотримуватись таких правил:
поводитись з тваринами при виконанні всіх операцій необхідно спокійно, впевнено і не грубо. Не можна допускати різких вигуків, підходити до тварини ззаду, зненацька і робити при цьому різкі удари по тілу, викликати у неї больові подразнення - тварина може нанести вам травму;
виводити тварин необхідно тільки в спеціальному недоуздку на короткому поводі;
категорично забороняється намотування поводу на руку;
виводити тварин із стійла чи приміщення, а також заводити назад за собою необхідно при повністю відкритих і зафіксованих у такому положенні дверях, не пропускаючи тварину вперед і тримаючи повід у руці;
бугаїв-плідників виводять, незалежно від їхнього норову, використовуючи недоуздок і спеціальну палицю-водило завдовжки близько 2 м. Її закріплюють за носове кільце, що не дає можливості бугаєві раптово нападати на того, хто виводить, чи інших людей;
поводитися з бугаями-плідниками необхідно спокійно й впевнено, але не грубо. Не можна допускати різких і сильних окриків, а також бити й дратувати їх. Бугаї дуже збуджуються, якщо той, хто виводить, одягнений не в звичайний спецодяг або від нього йде непритаманний запах;
вивчати статі, описувати екстер'єр, вимірювати, промацувати вим'я і сім'яники краще з правого боку, але можна й з лівого, тільки потрібно, щоб вас добре бачила тварина.
Приміщення для утримання бугаїв, вигульні майданчики огороджують міцною залізобетонною огорожею висотою не менше 2 м.
У місцях перебування бугаїв, необхідно обладнати острівки безпеки, розміщені на висоті не менше 1,5 м і виготовлені з вертикальних стальних труб діаметром 75-100 мм. Нижні кінці труб повинні бути заглиблені в бетон не менше як на 0,5 м. Відстань між трубами 0,4 м. Не допускається зварювати труби поперечними перегородками. Биків тримають у відведених для них приміщеннях на прив'язі в стійлах або денниках без глухих перегородок між тваринами.
Прив'язувати биків необхідно ланцюгом, виготовленим із дроту-катанки діаметром 8 мм. Ланцюг прив'язують до ошийника за допомогою карабіну з автоматичним замком. Ошийник виготовляють із металічного ланцюга, під який підкладений пас або повсть.
При прив'язному утриманні прив'язь повинна бути міцною та зручною для обслуговування тварин.
Під час випускання та впускання тварин у приміщення, у загони, клітки, двері мають бути повністю відкриті.
Доставляють тварин до місць зважування та проведення ветеринарних заходів по переходах.
Ветеринарну обробку необхідно проводити: на поголів'ї на дорощуванні - в загінках, де передбачені фіксуючі пристрої; на відгодівлі - в станках.
Фіксують тварин за роги або носо-губне дзеркало. При фіксації за роги стають біля шиї тварини з лівого або правого боку і двома руками беруть за роги так, щоб не виступали їх вільні кінці. Ліктем руки, що знаходиться ближче до шиї, натискують на неї, а тілом - на ділянку плеча й лопатки тварини. За носо-губне дзеркало худобу можна фіксувати при допомозі спеціальних щипців або пальцями рук.
Пам'ятайте, що велика рогата худоба б'є задніми кінцівками як назад, так і особливо часто - вбік. Крім того, деякі тварини можуть битися рогами, особливо це характерно для бугаїв-плідників, напад яких досить часто буває несподіваним, стрімким і може мати небажані наслідки.
Для перевезення великої рогатої худоби застосовують спеціальні автомобільні і транспортні засоби, обладнані відповідно до ветеринарних вимог.
Розміщення і кріплення розділювальних перегородок для тварин, яких перевозять в спецмашинах, повинно забезпечувати вивантаження їх з машин за 1-2 хв., а конструкція прив'язі бути такою, щоб працівник міг відв'язати тварин, перебуваючи ззовні фургона.
У випадку виникнення пожежі персонал повинен припинити навантаження та вивантаження тварин. Використовуючи багри, відкрити бокові та задні двері фургону, забрати розділювальні перегородки, відв'язати тварин і примусити їх вийти з фургону, після чого приступити до гасіння пожежі.
Транспортний засіб перед навантажуванням необхідно очистити від сторонніх предметів (цвяхи, дріт), а дно кузова посипати піском, тирсою, подрібненою соломою. Для збереження спокою тварин, запобігання травмуванню та порушенню стійкості транспортного засобу при перевезенні забороняється різко гальмувати та збільшувати швидкість. На території навантажувального майданчика необхідно рухатись із швидкістю не більше 5 км/год. Транспортний засіб повинен бути обладнаний: влітку тентами для захисту від сонячних та теплових ударів, взимку кузов утеплюють тентами і щитками, металічні днища кузовів застелюють дерев'яними щитами.
Перед навантажуванням тварин із злим норовом застосовують транквілізатори.
При утриманні на прив'язі, телят та нетелей відв'язують і направляють на навантажувальний майданчик групами, а бугаїв-плідників, корів та бичків на відгодівлі - індивідуально.
Молодняк розміщують безприв’язно, групами по 5-6 голів, розділених секційними перегородками, бугаїв-плідників та корів нa прив'язі, головами вперед в напрямку руху транспорту.
Під час занять студенту категорично забороняються самовільні дії відносно тварин.
Вивчивши наведені правила і одержавши інструктаж з техніки безпеки на робочому місці, кожний студент повинен про це розписатися в спеціальному журналі.
