4. Мінімальні вимоги до функціональних властивостей вим'я корів
Показник |
Оцінка, балів |
|||
5 |
4 |
3 |
2 |
|
Індекс вим'я, % |
45—50 |
44—41 51—54 |
40—38 55—58 |
34 -62 37-59 |
Тривалість доїння, хв. |
До 5,0 |
5,0 |
5,1—7,0 |
7,1-11,0 |
Інтенсивність доїння, кг/хв |
1,3 і більше |
1,0—1,29 |
0,8—0,99 |
0,5-0,79 |
Тривалість холостого доїння, с |
Менше ЗО |
31—60 |
61—90 |
91-120 |
Примітка. При триразовому доїнні вимоги до інтенсивності і тривалості знижують на 10 %.
Щоб визначити середню інтенсивність видоювання (швидкість молоковіддачі), необхідно надій за контрольне (уранішнє, обіднє чи вечірнє) доїння поділити на час, який витрачено для доїння.
Одночасність видоювання всіх часток вим'я (холосте доїння) визначають за різницею часу між закінченням виділення молока із частки, що видоїлася першою, і частки, що видоїлася останньою, спостерігаючи за процесом доїння через оглядові конуси доїльних стаканів.
Повноту видоювання визначають за співвідношенням кількості молока, одержаного при ручному додоюванні, і загальним надоєм.
Індекс вим'я (Іп/з) вираховують за співвідношенням кількості молока, одержаного із передніх часток, до загального надою із вим'я.
Кількість молока, одержаного з кожної частки вим'я, як і деякі інші показники, найкраще визначати за допомогою апарата ДАЧ-1М або іншого, подібного до нього.
Функціональні властивості вим'я оцінюють відповідно до мінімальних вимог (табл. 4). Середній бал з точністю до 0,5 одержують шляхом ділення загальної суми балів на коефіцієнт 2. Результати записують в картку оцінки корови.
Завдання 1. У запропонованих вам корів огляньте і промацайте вим'я, візьміть його проміри і результати запишіть у наведену раніше таблицю 1.
Завдання 2. Проведіть контрольне доїння запропонованих вам корів і визначте функціональні показники розвитку вим'я у них. Результати запишіть у таблицю 5.
5. Результати контрольного доїння корів ------------------ породи
Кличка і номер корови |
Час доїння |
Тривалість доїння, с |
Усього, кг, хв.. |
Величина ручного додоювання, г |
Швидкість молоковіддачі за окреме доїння,кг/хв.. |
Одержано молока за добу по окремих частках |
||||||||||
надій, г |
||||||||||||||||
Передні частки |
Задні частки |
ліва передня |
права передня |
ліва задня |
права задня |
|||||||||||
ліва |
права |
ліва |
права |
кг |
% |
кг |
% |
кг |
% |
кг |
% |
|||||
|
Ранок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обід |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вечір |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 3. Проведіть оцінку (в балах) морфологічних і функціональних ознак вим'я запропонованих вам корів, одержані результати запишіть у «Картку оцінки корів на придатність до машинного доїння» (наведена раніше таблиця 1) і дайте їх письмовий аналіз. Сумарну оцінку запишіть у форму 2-мол.
Тема 3.12. Організація і проведення комплексної оцінки великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід
Мета заняття: Вивчити основні положення «Інструкція з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід» (2004) та набути практичних. навиків комплексної оцінки великої рогатої худоби.
Зміст заняття: Бонітування - це всебічна оцінка продуктивних племінних і екстер'єрних якостей тварин за комплексом ознак, відповідно до якої визначають її подальше використання. Корів бонітують за молочною продуктивністю, екстер'єром, конституцією, розвитком і генотипом.
Породність встановлюють, використовуючи документи про походження і з обов'язковим візуальним оглядом тварин, при цьому поділяють на дві групи: чистопородні і помісі.
Оцінку тварин за типом проводять шляхом огляду їх екстер'єру та конституції, загального розвитку згідно із вимогами до бажаною породного типу за 100-бальною шкалою з урахуванням недоліків для корів і бугаїв та 10-ти бальною для молодняку.
За найважливішою господарсько-корисною ознакою - молочною продуктивністю корів оцінюють і відбирають на основі показників за 305 днів лактації або ж скорочену лактацію тривалістю не менше 240 днів. У подальшому оцінку проводять за середніми показниками продуктивності корів за перші дві, три, чотири, п'ять лактацій і старше.
Стандарт породи за молочною продуктивністю встановлено за надоєм і кількістю молочного жиру за одну лактацію (І, П, Ш, і старше або в середньому за декілька лактацій (додатки 9 і 10).
Стандарт за живою масою для кожної породи встановлено за показниками корів - першого, другого, третього отелень і старше (додаток 5 ).
Визначення комплексного класу племінних корів здійснюється за 100-бальною шкалою на підставі оцінки: молочної продуктивності, типу будови тіла, живої маси, інтенсивності молоковіддачі і походження.
Рівень молочної продуктивності з урахуванням точності оцінки обчислюють за формулами:
за умови наявності інформації про вміст жиру та білка в молоці
МПжб
=
х 100,
за умови відсутності інформації про вміст білка в молоці
МПж
=
х 100, де:
МПжб - сумарна кількість молочного жиру і молочного білка до стандарту породи, %;
МПж - кількість молочного жиру до стандарту породи, %;
МЖж, МБm кількість молочного жиру і молочного білка і молочного білку відповідно за першу лактацію або середня за m лактацій, кг;
МЖс, МБс - стандарти породи за кількістю молочного жиру і молочного білка відповідно за першу лактацію або середня за m лактацій, кг;
k- коефіцієнт поправки на точність оцінки, який змінюється залежно від числа лактацій (табл. 6).
Оцінка рівня молочної продуктивності здійснюється у балах (додатки 8 і 9).
Для корів-первісток, що отелилися у віці 37 місяців і старше, стандарти порід за молочною продуктивністю підвищують на 10 %.
Інтенсивність молоковіддачі (ІМ, кг/хв.) визначають шляхом ділення кількості отриманого молока вранці на тривалість доїння і виражають у кг/хв.. Оцінку за показником встановлюють під час визначення комплексного класу (табл. 6).
За сумою одержаних балів за комплексом ознак племінним коровам встановлюється клас:
85 балів і вище - еліта-рекорд (ЕР);
75 - 84 бали - еліта (ЕЛ);
65 - 74 бали -1 клас (І к);
55-64 бали - П клас (ІІк).
Тварини, що одержали менше 55 балів, зараховуються до некласних
За результатами бонітування з урахуванням індивідуальних особливостей тварин та потреби в племінному молодняку для ремонту власного стада, тварин розподіляють на такі групи:
селекційне ядро (СЯ);
корови виробничої групи (ВГ);
корови, що підлягають вибракуванню або виранжируванню (Б);
ремонтні телиці (РТ);
племінні бугайці (ПБ) та телиці для реалізації (ТР);
бугайці та телиці для відгодівлі (Б).
У племінних заводах із селекційного ядра виділяють кращих за походженням, типом і продуктивністю корів для замовного підбору:
серед корів-первісток - потенційні матері племінних бугайців (СЯ1);
серед повновікових корів - матері племінних бугайців (СЯ2).
За матеріалами бонітування розробляють плани закріплення бугаїв за маточним поголів'ям та замовних парувань, коригують програму якісного поліпшення стада, методи розведення, формування та розгалуження генеалогічної структури стада, об'єми реалізації та закупівлі племінних, (генетичних) ресурсів у відповідності до програми селекції з певної породи.
Завдання 1. Визначити племінну цінність корів за комплексом ознак і за оцінкою встановити їх призначення: Результати занести до таблиці 1.
Завдання 2. Провести бонітування молодняку.
Завдання 3. Провести бонітування бугаїв-плідників.