Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУРС ЛЕКЦЙ КТ НОВА.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

6. “Спіраль мовчання” або когнітивний дисонанс:

Ефект впливу на масову свідомість, що полягає у тому, що чим частіше звучить точка зору в засобах масової комунікації, тим більше здається вона правильною й важливою. Практично виходить як у Льюиса Керролла в «Полюванні на снарка»: «Я вже тричі це говорив, а те, що я говорю три рази — правда».

Відкриття ефекту спирали мовчання пов'язане з німецькою дослідницею суспільної думки Е. Ноель-Нойман. На її думку, людина, що відчуває себе в і воліє мовчати й не демонструвати свою точку зору. Тому можливі маніпуляції суспільною думкою, якщо надавати слово представникам тільки однієї точки зору, нехай навіть вони перебувають у меншостях (звідки і йде назву ефекту: «спіраль мовчання»). Близька по ідеї до спіралі мовчання робота на підняття электобіліті — готовності виборців голосувати за переможця.

Відповідно до теорії “спиралі мовчання” Э. Ноель-Нойман, стримана вербальна реакція пояснюється небажанням виявитися в ізоляції в тих респондентів, хто почуває, що більшість спільностей, у яку вони входять, не розділяє їхньої думки.

Можна висунути кілька пояснень того, чому “спіраль мовчання” стала захоплювати тих, хто раніше перебував поза полем її дії.

( Ноель-Нойман вважає, що суб'єкти суспільної думки здатні відносно вірно вловлювати зміни в “кліматі суспільної думки”.)

 

Лекція 3

КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОПАГАНДИ

  1. Пропагандистські комунікації: поняття, структура, функції.

  2. Моделі сучасної пропаганди.

  3. Пропагандистський аналіз.

  4. Технології і методи пропаганди.

  5. Пропагандистські кампанії. Промивання мозку.

Література

  1. Кольев А. Политическая мифология. – М., 2003.

  2. Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт). Мн., 1999. С. 281.

  3. Почепцов Г. Г. Информационно-политические технологии. М.: Центр, 2003. С. 336.

  4. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. С. 124.

  5. Почепцов Г.Г. Психологические войны. – М., 2000. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. М : Алгоритм, 2000. С. 257.

  6. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 2001. —  656 с. С.43.

  7. Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М., К., 2000.

  8. Сушков И.Р. Психология взаимоотношений. М. : Академический проект, ИП РАН, Екатеринбург: Деловая книга, 1999.

  9. Жуков К. С., Карнышев А. Д. Азбука избирательной кампании. М.: ИМА-пресс, 2001. С. 236.

  10. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб.: Питер, 2001. С.125-126.

  11. Цуладзе А. Большая манипулятивная игра. М.: Алгоритм, 2000. —  336 с. С. 100-101.

.

  1. Пропагандистські комунікації: поняття, структура, функції.

Пропага́нда (лат.propaganda—те, що підлягає поширенню) — поширення інформації: фактів, аргументів, чуток і інших відомостей, у тому числі свідомо помилкових, для надання впливу на суспільну думку або іншу цільову аудиторію.

Термін «пропаганда» походить від латинського слова propagare, що означає посадку саджанців у саду. В 1633 році папа Урбан VIII створив відповідну конгрегацію пропаганди, яка керувала іноземними місіями католицької церкви. Тобто в цьому розумінні пропаганда — це робота з розширення своєї, сказати б, ідеологічної території.

Пропаганда  — це діяльність, спрямована на популяризацію і поширення ідей у суспільній свідомості. Пропагувати — означає усно, через радіо, телебачення, друковані засоби масової інформації чи за допомогою інших засобів поширювати їхні ідеї, теоретичні знання, погляди, переконання тощо. Пропаганда зводиться до більш менш систематичних спроб маніпуляції думками й переконаннями людей за допомогою різних символів: слів, гасел, монументів, музики й т.д. Від інших способів поширення знань і ідей пропаганда відрізняється націленістю на маніпуляцію свідомістю й поведінкою людей. Пропаганда завжди має метуабо набір цілей. Для досягнення цих цілей пропаганда відбирає факти й представляє їх таким чином, щоб вплив на свідомість був найбільшим. Для досягнення своїх цілей пропаганда може відкидати деякі важливі факти або спотворювати їх, а також намагатися відволікти увагу аудиторії від інших джерел інформації. Навмисне перекручування й фільтрація інформації відрізняє пропаганду від освіти.

Пропаганда - це мистецтво схиляти інших до поведінки, яку б до цього вони собі не дозволили, за допомогою різних інструментів агітації.