3.2. Форми та способи ведення інформаційної боротьби

Оцінка обстановки, захист і напад. Щоб чіткіше визначитися зі змістом і структурою інформаційної боротьби, розглянемо її «анатомію». Невід’ємними компонентами інформаційної боротьби, як і збройної, є оцінка обстановки, за­хист і напад, які за своєю взаємопов’язаною сукупністю відбивають її триєдину сутність.

Інформаційно-психологічна боротьба й морально-психологічне забезпе­чення являють собою відповідно наступальну (атакуючу) й оборонну (захисну) компоненти інформаційної боротьби в соціальному середовищі. Слід зауважи­ти, що мета і способи психологічного захисту особистості в традиційному ро­зумінні та захисту від інформаційно-психологічного впливу не цілком збіга­ються. Мета психологічного захисту - ослаблення емоційної напруги, яка за­грожує індивіду. Захист особистості від інформаційно-психологічного впливу більшою мірою орієнтований на збереження базових властивостей психіки, ду­ховності, індивідуальності, характеру, ціннісних настанов, моральних критеріїв, властивостей інтелекту тощо. Звідси випливає, що лише глибокий аналіз ін­формаційної ситуації (природно, за умови досить високих рівнів інших харак­теристичних компонентів особистості) дає змогу виявити маніпуляційний хара­ктер інформаційно-психологічного впливу, оцінити вірогідність інформації та виробити найбільш прийнятні для конкретного індивіда способи захисту від небажаних наслідків.

Форми ведення інформаційної боротьби. Основними формами ведення інформаційної боротьби є:

• інформаційний вплив - це організоване застосування сил і засобів інфор­маційної боротьби для розв’язання завдань завоювання (підтримання) інформа­ційної переваги над протилежною стороною;

• інформаційна атака являє собою сукупність активних інформаційних впливів сил і засобів окремих підрозділів на елемент або групу елементів інфо­рмаційних систем сторони, що протистоїть, з метою виконання поодиноких та­ктичних завдань інформаційної боротьби;

• інформаційна битва - це сукупність об’єднаних спільним задумом інфо­рмаційних впливів і атак, які проводяться спеціально виділеними силами й за­собами та спрямовані на виконання одного оперативного завдання інформацій­ної боротьби;

• інформаційна операція - сукупність узгоджених за метою, завданням, мі­сцем і часом інформаційних впливів, атак і битв, які здійснюються за єдиним задумом і планом для виконання завдань інформаційної боротьби на стратегіч­ному чи оперативному напрямку.

Способи ведення боротьби. Для досягнення мети інформаційного впливу, атак, битв і операцій застосовується вся сукупність способів інформаційної бо­ротьби. Під способом інформаційної боротьби розумітимемо порядок і прийоми застосування сил і засобів для захоплення й утримання інформаційної переваги над противником під час підготовки та в ході бойових дій. Спосіб інформацій­ної боротьби охоплює вид і послідовність інформаційного впливу на противни­ка, об’єкти впливу, склад сил і засобів, що виділяються для ведення інформа­ційної боротьби, та їх оперативну побудову (бойовий порядок). Зміст способу відзначається великою різноманітністю, пов’язаною з тим, що одна і та ж інфо­рмація може формулюватися й доводитись до органів управління за допомогою різних сил і засобів.

Можна поділити на три основні категорії способів:

• силові, до яких належать способи, які базуються на застосуванні тради­ційних способів боротьби і зброї до об’єктів інформаційної боротьби різних ви­дів. Застосування силових способів дає змогу досягти інформаційної переваги в обсязі інформації, необхідної для виконання управління військами (силами);

• інтелектуальні способи мають на меті реалізацію рефлексивного управ­ління противником. Їх застосування робить можливим досягнення переваги на основі інформації, яка використовується для управління військами (силами);

• до комбінованих належать способи, що забезпечують досягнення інфор­маційної переваги як в обсязі, так і якості інформації про поточну обстановку.

Групи способів. В інформаційній боротьбі (за аналогією зі збройною) мо­жна виділити дві основні групи способів:

• наступальні: блокування, відволікання, сковування, вимотування, інсце­нізація, дезінформація, умиротворення, залякування, провокування, переобтя­ження, навіювання і тиск;

• оборонні: деблокування і ототожнення.