3.3. Психологічна і кібернетична війна як складові інформаційної війни

В якості своїх цілей інформаційна війна має два класи об’єктів: з одного боку, це комп’ютерна техніка, інформаційні системи (в тому числі відповідні лінії передачі інформації, центри її опрацювання), а також використовувані ін­формаційні технології; з іншого боку - індивідуальна і масова свідомість. Тобто своєрідна технічна і гуманітарна складові. Перша отримала назву кібернетична війна, друга - психологічна війна.

Різниця між ними не лише в об’єктах і цілях досягнення, в їхній основі ле­жать різні методи, які застосовуються ними. В першому випадку ми маємо спрямованість на руйнування, насамперед, комунікаційних потоків, в другому -це просто неможливо, оскільки знищивши свідомість, ми знищуємо людину. Другий варіант передбачає використання комунікативних потоків, але у влас­них цілях.

3.4. Інформаційна зброя і технології її використання

Особливості інформаційної зброї. Інформаційна зброя принципово відрі­зняється від усіх інших засобів ведення війни тим, що з її використанням можна вести неоголошені і найчастіше невідомі світу війни. Особливої небезпеки ін­формаційній зброї надає багатоваріантність форм і способів її застосування, по­тайливість і радикальність впливу, висока економічність використання. Цілком цивільні інтелектуальні програмні системи у XX! ст. можуть стати набагато ефективнішим засобом захисту інтересів держави і гарантування її безпеки, ніж будь-які відомі і ще невідомі види озброєння.

Види інформаційної зброї. Особливої досконалості набули технології ін­формаційно-психологічного впливу на індивідуальну, групову й масову свідо­мість, для реалізації яких використовуються:

• засоби масової інформації та спеціальні засоби інформаційно-пропагандистської спрямованості;

• глобальні комп’ютерні мережі й програмні засоби розповсюдження в них пропагандистських інформаційних матеріалів;

• засоби, що нелегально модифікують інформаційне середовище, на під­ставі чого людина приймає рішення;

• засоби створення віртуальної реальності;

• чутки;

• засоби підпорогового психосемантичного впливу;

• засоби генерування акустичних та електромагнітних полів.

Засоби масової інформації є найбільш ефективними для здійснення інфор­маційно-психологічного впливу на великі групи людей, через що їх слід вважа­ти складовою частиною стратегічних сил інформаційної війни. Використання різних технологій прихованого впливу, зокрема за допомогою звуку та відеозо-бражень, на свідомість і підсвідомість людини дає змогу говорити за наслідка­ми їхнього застосування про відповідність подібних засобів засобам зброї ма­сового враження.

На особливу увагу заслуговують засоби, які нелегально модифікують ін­формаційне середовище. Особливо небезпечні наслідки їх застосування у сфері управлінської діяльності. Незважаючи на переваги сучасних комп’ютеризова­них систем підтримки прийняття рішень, ці системи мають цілком очевидний недолік: людина приймає рішення на основі тієї інформації, яку надає їй систе­ма і вірогідність якої в більшості випадків вона неспроможна оперативно пере­вірити. Тому внесення навмисних змін в інформаційні масиви та повідомлення призводить до прийняття неправильних рішень. При цьому зміст бази даних і знань модифікується з одночасним застосуванням прийомів рефлексивного управління, спрямованих на формування, зміцнення чи руйнування довіри до правильності функціонування інформаційної системи. За досягнутим ре­зультатом ці засоби еквівалентні найсильнішим технологіям інформаційно-психологічного впливу.

Потужність мережевих технологій збільшується в кілька разів завдяки впровадженню нових технологій мультимедіа і віртуальної реальності. Вірту­альну реальність як імітацію дійсності можна вважати психологічним інстру­ментом впливу на свідомість і підсвідомість людини. Вона затягує людину в нові форми існування й певною мірою формує особистість. Можуть виникати й нові форми опосередкованого соціального контролю, які ґрунтуються на замас­кованому маніпулюванні свідомістю, м’якому придушенні психіки та зміні структури особистості.

Особливу загрозу сьогодні становить психосемантична інформаційна зброя. Застосовуючи її, впливають на свідомість людини, яка, наприклад, пра­цює за комп’ютером і взаємодіє через відкриті телекомунікаційні системи з ін­шими комунікантами комп’ютерної мережі. Психосемантичні установки, що пе­редаються (приймаються) через вербальну частину інформаційних повідом­лень, можуть стати причиною появи в комунікантів як інформаційних перена-вантажень, так і важких психологічних травм і розладів.

Останнім часом у літературі звертають увагу на існування (і це підтвер­джується експериментально) так званих пси-феноменів або пси-явищ і їхнє ви­користання для розроблення психотронної зброї. Психотронна зброя - це за­стосовування у воєнних і антисоціальних цілях можливостей і знань психотро-ніки, їхніх засобів, методів, пристроїв, конструкцій і генераторів. Прийоми і ме­тоди вивчення процесів мислення, свідомості й психіки та управління їхніми механізмами злилися в одну надзвичайно складну комплексну проблему (пси-проблему), яка й визначає зміст психотроніки, - ідентифікації та управління свідомістю і психікою людини.

Прикладом форми комплексного застосування сучасних технологій інфор­маційного впливу є так звані консцієнтальні операції, які можна проводити на міждержавному рівні. Це узгоджена за цілями, завданнями та часом система інформаційно-пропагандистських і психологічних заходів, здійснюваних із за­стосуванням засобів масової інформації, культури, мистецтва та інших (психо­тропних і психотронних) засобів, як правило, протягом тривалого часу згідно з ретельно розробленим сценарієм. Основна роль у цій операції відводиться пси­хологічним методам впливу на підсвідомість особи через мережу Internet, шоу-бізнес, театр, кіно, засоби масової інформації тощо.