- •6). Правовая природа международных организаций
- •7. Классификация международных организаций
- •8) Ознаки правомірності регіональних організацій!
- •Глава VIII: региональные соглашения Статья 52
- •Статья 53
- •Статья 54
- •9) Історичні аспекти створення Нато.
- •Вашингтонский договор
- •10. Історико-правові аспекти становлення і розвитку Європейської системи_ міжнародної безпеки.
- •1950-Е гг.: учреждение Европейских сообществ
- •11 Паризький договір про створення Європейського об'єднання вугілля і сталі 1951 р.
- •12 Створення системи Європейського політичного співробітництва.
- •13. Єдиний європейський акт 1986 р.
- •14 Договір, що перетворив Європейське співтовариство в Європейський союз.
- •15 Договір, що закріпив другу опорну структуру єє - військову.
- •16. Компетенція єс у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки.
- •28) Комитет оборонного планирования. Группа ядерного планирования.
- •29) Военный комитет. Международный военный штаб.
- •Политическое измерение
- •Практическое измерение
- •В направлении настоящего партнерства
- •36. Программа «Партнерсво заради миру». Мета та завдання программи.
- •37.Потенціал прм у підтримці кризових ситуацій. Співробітництво в підтримці миру.
- •38. Угода про партнерство і свіпробітництво України і ес.
- •39.Стратегія інтеграцій України в ес(смотри предидущий вопрос!38)
- •40) Программа інтеграції в ес
- •41) Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
- •42. Взаємини нато і Ради безпеки оон
- •Развитие сотрудничества между нато и оон на местах
- •Установление мира в бывшей Югославии
- •Афганистан
- •Поддержка миссий Африканского союза
- •[Ред.]Аналіз подій
- •[Ред.]Результати соціологічних опитувань
- •44) Роль України в програмі Партнерсво заради миру.
- •50 Вопрос
- •51 Вопрос
- •52 Вопрос
- •53 Вопрос
- •54 Вопрос
- •55 Вопрос
39.Стратегія інтеграцій України в ес(смотри предидущий вопрос!38)
Стратегія інтеграції Щодо укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС
Для України дуже важливо, щоб нова угода не перетворилася на ще одну - посилену УПС. Це повинен бути амбіційний документ, який забезпечить перехід від принципів співробітництва та партнерства до принципів політичної асоціації та економічної інтеграції. Важливим принципом Угоди має стати її додана вартість до всіх напрямів двостороннього співробітництва: - у політичній галузі ця додана вартість полягає у визнанні перспективи членства України в ЄС та підтвердженні відкритості ЄС для України; - у торговельно-економічній галузі – створення поглибленої та всебічної Зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС як важливого етапу на шляху інтеграції України до Внутрішнього ринку ЄС та запровадження т. зв. трьох свобод – свободи руху товарів, капіталів та послуг; - ключовим елементом такої ЗВТ, поряд з лібералізацією митних тарифів, повинна стати регуляторна співпраця. Це означає поступове наближення законодавства України до законодавства та практики ЄС по пріоритетних для сторін сферах (промислова та сільськогосподарська продукція, спрощення процедур торгівлі, послуги та заснування компанії, державні закупівлі тощо). Виходячи з цього ми прагнемо поглиблювати відносини не лише по гармонізованих, але також й по не гармонізованих в ЄС сферах. Це з одного боку створить фундамент для просування в Україні європейських стандартів, норм, правил. З іншого дозволить зняти переважну більшість регуляторних перешкод, які стримують поставки українських товарів, послуг, капіталів до ринку ЄС. - у секторальній галузі – поступова інтеграція України до відповідних ринків та програм ЄС; - у сфері юстиції та внутрішніх справ (ЮВС) – просування до лібералізації режиму пересування людей шляхом поступового запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС при адекватному дотриманні вимог безпеки та контролю над міграційними потоками. На нашу думку, найкращим інструментом досягнення цієї мети є укладення асоціативної угоди з визнанням перспективи членства України в ЄС. Враховуючи досягнутий рівень і характер двосторонніх відносин та їх перспективи, а також аналогічну за змістом договірну практику ЄС (існування угод про асоціацію ЄС з країнами Середземномор’я та Латинської Америки), нова Угода об’єктивно приречена мати асоціативний характер. Україна розглядає майбутню посилену угоду поза рамками ЄПС в її сучасному вигляді. Підтримка українською стороною засад ЄПС може бути можливою лише за умов визнання євроінтеграційної перспективи України як європейської держави відповідно до положень Договору про ЄС, та конкретної доданої вартості ЄПС у порівнянні з досягнутим рівнем співробітництва України та ЄС. Адже, відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, будь-яка європейська держава, яка поважає фундаментальні цінності та принципи ЄС, має право звернутися з заявкою на членство в ЄС
Стратегiя iнтеграцiї України до Європейського Союзу
Затверджено Указом Президента України вiд 11 червня 1998 року N 615/98 про затвердження Стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу (iз змiнами, внесеними Указом Президента України вiд 12 квiтня 2000 року N 587/2000 про внесення змiн до деяких указiв Президента України та Указом Президента України вiд 11 сiчня 2001 року N 8/2001 про внесення змiн до Указу Президента України вiд 11 червня 1998 року N 615). Ця Стратегiя визначає основнi напрями спiвробiтництва України з Європейським Союзом (ЄС) - органiзацiєю, яка в процесi свого розвитку досягла високого рiвня полiтичної iнтеграцiї, унiфiкацiї права, економiчного спiвробiтництва, соцiального забезпечення та культурного розвитку. Нацiональнi iнтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. В результатi очiкуваного найближчими роками розширення ЄС - вступу до ЄС Польщi та Угорщини - Україна межуватиме з ЄС, що створить принципово нову геополiтичну ситуацiю. У зв'язку з цим є необхiдним чiтке та всебiчне визначення зовнiшньополiтичної стратегiї щодо iнтеграцiї України до європейського полiтичного (в тому числi у сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), iнформацiйного, економiчного та правового простору. Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС грунтується на: - Конституцiї України, що встановлює спрямування зовнiшньополiтичної дiяльностi України на забезпечення її нацiональних iнтересiв i безпеки шляхом пiдтримання мирного i взаємовигiдного спiвробiтництва з членами мiжнародного спiвтовариства за загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права; - схвалених Верховною Радою України Основних напрямах зовнiшньої полiтики України та Концепцiї (основах державної полiтики) нацiональної безпеки України; - Угодi про партнерство та спiвробiтництво мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами та їх державами - членами вiд 1994 року (УПС) та iнших договорах, укладених мiж Україною та ЄС, в яких визначаються механiзми взаємодiї мiж ними. Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС враховує положення Стратегiї ЄС щодо України вiд 4 жовтня 1994 року, Спiльної позицiї ЄС щодо України вiд 28 листопада 1994 року, Спiльної стратегiї ЄС щодо України вiд 11 грудня 1999 року, а також вiдповiдних рiшень Ради ЄС, декларацiй та iнших документiв ЄС, якi стосуються України. Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС визначає основнi прiоритети дiяльностi органiв виконавчої влади до 2007 року, протягом якого мають бути створенi умови, необхiднi для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзi. Стратегiя iнтеграцiї України до Європейського Союзу має забезпечити входження держави до європейського полiтичного (в тому числi у сферiзовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), iнформацiйного, економiчного i правового простору. Отримання на цiй основi статусу асоцiйованого члена ЄС є головним зовнiшньополiтичним прiоритетом України у середньостроковому вимiрi i повинно спiввiдноситися в часi з набуттям повноправного членства в ЄС державами-кандидатами, якi мають спiльний кордон з Україною.
