- •1. Вступ. Загальні поняття про еом.
- •1.1. Мета та завдання вивчення дисципліни, її спрямування
- •1.2. Загальні поняття про пеом (пк) та її зв’язок з автоматизацією технологічних процесів
- •1.3. Системи числення програмного забезпечення мікропроцесорної техніки
- •4. Двійкова арифметика
- •1.5. Буквенно-цифровий код для обміну інформацією
- •1.6. Логіка цифрових пристроїв
- •2. Структура комп’ютера. Системна плата.
- •2.1. Архітектура комп'ютера
- •2.2. Методи класифікації комп'ютерів.
- •2.3. Системна плата
- •Тема 3. Центральний процесор пк
- •3.1. Процесор
- •3.2. Шини
- •4. Оперативна пам’ять пк.
- •4.1. Внутрішня пам’ять
- •Тема 5. Дискова підсистема пк
- •5.1. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (нжмд)
- •5.2. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (нгмд)
- •5.3. Накопичувачі на оптичних дисках
- •Тема 6. Відеопідсистема
- •6.1. Дисплей як основний пристрій відображення. Типи та основні характеристики моніторів.
- •6.2. Відеоадаптер
- •Тема 7. Звукова підсистема. Корпус та блок живлення
- •7.1. Призначення та функціонування звукової підсистеми.
- •7.2. Корпуси
- •Тема 8. Клавіатура та миша
- •8.1. Клавіатура
- •8.2. Маніпулятор "миша"
- •Тема 9. Периферійні пристрої персонального комп'ютера
- •9.1. Принтери
- •9.2. Сканери
- •9.3. Модеми
- •9.4. Спеціальні пристрої введення даних та командного управління
- •Тема 10. Системні ресурси пк.
- •10.1. Системні ресурси
- •10.2. Канали запитів переривань (irq)
- •10.3. Канали прямого доступу до пам'яті (dma)
- •10.4. Адреси портів введення-виведення
- •Тема 11. Базова система введення-виведення
- •Тема 12. Встановлення та структура ос ms-dos. Командна мова ms-dos.
- •12.1. Структура ос ms-dos
- •12.2. Завантаження ms-dos. Файли autoexec.Bat та config.Sys.
- •12.3. Загальна характеристика ms-dos.
- •12.4. Команди ms-dos для роботи з каталогами.
- •12.5. Команди ms-dos для роботи з файлами.
- •12.6. Додаткові команди та спеціальні параметри та ключі ms-dos.
- •12.7. Виконання та створення командних файлів.
- •12.8. Створення діалогових командних файлів
- •Тема 13. Класифікація програмного забезпечення
- •13.1. Програмний принцип керування роботою комп’ютера. Рівні програмного забезпечення
- •13.2. Класифікація службових програмних засобів
- •13.3. Класифікація прикладного програмного забезпечення
- •Тема 14. Операційні системи
- •14.1. Поняття операційної системи
- •14.2. Класифікація ос
- •14.3. Особливості методів побудови
- •15. Операційна система ms Windows (2000)
- •15.1. Інтерфейс користувача
- •15.1.1. Керування Windows
- •15.1.2. Рабочий стол
- •15.1.3. Вікна Windows
- •15.1.4. Файлова система
- •15.1.5. Діалогові вікна
- •15.1.6. Панель задач
- •15.1.7. Контекстне меню
- •15.1.8. Довідкова система
- •15.1.9. Корзина
- •15.1.10. Дії при "зависанні" комп’ютера
- •15.2. Провідник Windows
- •15.3. Основні операції з об’єктами
- •15.3.1. Запуск програм
- •15.3.2. Пошук файлів
- •15.3.3. Створення ярлика
- •15.3.4. Зміна значка ярлику
- •15.3.5. Форматування дискет
- •15.4. Панель управления
- •15.4.1. Настроювання екрану
- •15.4.2. Настроювання панелі задач
- •15.4.3. Установлення шрифтів
- •16. Адміністрування в ос ms Windows.
- •16.1. Установка Windows xp
- •16.2. Реєстр Windows xp
- •16.3. Основні розділи реєстру Windows xp.
- •16.4. Принципи роботи з реєстром.
- •Тема 17. Операційні системи Linux
- •18. Застосування текстових редакторів
- •18.1. Інформація та інформаційні процеси
- •18.1.2. Інформаційні процеси
- •18.1.3. Види інформації
- •18.2. Типова структура інтерфейсу включає ряд елементів:
- •18.3. Основні прийоми роботи з документами
- •18.3.1 Робота з декількома документами
- •18.3.2. Збереження документа
- •18.4.3 Перенесення слів
- •18.3.3. Створення теки
- •18.3.4. Закриття документа
- •18.4. Редагування документа
- •18.4.1 Режими роботи з документом
- •18.4.2 Видалення тексту
- •18.4.4 Відміна правки
- •18.4.5 Переміщення, копіювання і скріплення тексту або графіки
- •18.4.6 Розбиття на сторінки
- •18.4.7 Пошук і заміна
- •18.4.8 Перевірка орфографії
- •18.4.9 Вставка малюнка:
- •18.4.10 Робота з малюнками
- •18.4.11 Малювання за допомогою інструментів Word
- •18.4.12 Побудова діаграм
- •18.5. Редагування і форматування тексту
- •19. Організація обчислювальних робіт в електронних таблицях
- •19.1. Загальна характеристика електронних таблиць
- •19.2. Структура інтерфейсу програми Microsoft Excel
- •19.3. Основні прийоми роботи з таблицями
- •19.3. Робота з формулами
- •19.4. Операції з елементами таблиці
- •19.5. Формат даних
- •19.6. Робота з вікнами
- •19.7. Робота з базами даних
- •19.8. Створення діаграм
- •Тема 20. Аналіз даних в Excel
- •Тема 21. Бази даних та субд в організації обчислювальних робіт
- •21.1. Бази даних
- •21.2. Структура та проектування бази даних.
- •21.3. Створення таблиць.
- •21.4. Визначення типу даних.
- •21.5. Встановлення основних ключів та властивостей полів. Індексування.
- •22. Таблиці реляційної бази даних
- •22.1. Редагування даних та управління ними
- •22.2. Зв’язування таблиць.
- •22.3. Майстер підстановок.
- •22.4. Експорт, приєднання та імпорт таблиць
- •Тема 23. ЗапитИ даних в ms Access.
- •23.1. Види та типи запиту.
- •23.2. Способи створення запитів.
- •23.3. Простий запит та конструктор.
- •23.4. Обчислення в запиті.
- •23.5. Умова відбору.
- •23.6. Створення запиту дії.
- •Тема 24. Використання форм та звітів субд ms Access. Аналіз та захист бази даних
- •24.1. Характеристика форм.
- •24.2. Створення форм
- •24.3. Складені форми.
- •24.4. Фільтрація даних.
- •24.5. Режим конструктора форм.
- •24.6. Створення звітів.
- •24.7. Редагування звітів.
- •24.8. Аналіз бази даних.
- •24.9. Можливості захисту бази даних.
- •Тема 25. Створення презентацій за допомогою програми ms PowerPoint
- •Тема 26. Прикладні пакети для математичної обробки даних
- •Тема 27. Прикладна програма для розв’язання технічних задач MathCad
- •Лекція № 28 пакет прикладних програм для розв’язання технічних задач matlab
- •Найпростіші обчислення. Робота з матрицями й векторами. Багатомірні матриці. Діалоговий режим роботи
- •Візуалізація даних. Поліноми. Обробка результатів експерименту Двовимірні графіки
- •29. Графічні пакети для візуалізації результатів обчислень
- •29.1. Представлення даних у графічному вигляді
- •29.2. Растрова графіка
- •29.3. Векторна графіка
- •29.4. Математичні основи векторної графіки
- •29.5. Фрактальна графіка
- •29.6. Тривимірна графіка
- •30. Локальні комп’ютерні мережі.
- •30.1. Виникнення комп’ютерних мереж
- •30.2. Мережні сервіси
- •30.3. Класифікація мереж
- •30.4. Середовища та методи передавання даних
- •30.5. Методи передавання даних
- •30.6. Ethernet
- •Тема 31. Адміністрування локальних мереж
- •32. Глобальна комп’ютерна мережа Internet
- •32.1. Поняття про глобальну комп’ютерну мережу Internet.
- •32.2. Загальна структура глобальної мережi
- •32.3. Виктористання Internet I принципи адресацiї
Тема 10. Системні ресурси пк.
10.1. Системні ресурси
Системними ресурсами називаються комунікаційні канали, адреси й сигнали, що використовуються вузлами комп'ютера для обміну даними за допомогою шин. Зазвичай під терміном «системні ресурси» мають на увазі:
адреси пам'яті;
канали запитів переривань (IRQ);
канали прямого доступу до пам'яті (DMA);
адреси портів вводу-виводу.
У наведеному списку системні ресурси розміщені в порядку зменшення ймовірності виникнення через них конфліктних ситуацій у комп'ютері. Найпоширеніші проблеми пов’язані із ресурсами пам’яті, іноді розібратись і усунути причини їхнього виникнення досить складно. Так, виникає значно більше конфліктів, пов’язаних ресурсами IRQ, чим з ресурсами DMA, оскільки переривання запитуються частіше.
Практично у всіх платах використовуються канали IRQ. Канали DMA застосовуються рідше, тому звичайно їх цілком достатньо. Порти введення-виведення використовуються у всіх підключених до шини пристроях, але 64 Кбайт пам'яті, що відводиться під порти, зазвичай вистачає не вистачає для усунення конфліктних ситуацій. Загальним для усіх видів ресурсів є те, що будь-яка встановлена в комп'ютері плата (або пристрій) повинна використовувати унікальний системний ресурс, інакше окремі компоненти комп'ютера не зможуть розділити ресурси між собою й відбудеться конфлікт. Усі ці ресурси необхідні для різних компонентів комп'ютера. Плати адаптерів використовують ресурси для взаємодії з усією системою й для виконання своїх специфічних функцій. Кожній платі адаптера потрібний свій набір ресурсів. Так, послідовним портам для роботи необхідні канали IRQ і унікальні адреси портів введення-виведення, для аудіопристроїв потрібно ще хоча б один канал DMA. Більшістю мережевих плат використовують блок пам'яті ємністю 16 Кбайт, канал IRQ і адреса порту вводу-виводу.
10.2. Канали запитів переривань (irq)
По мірі установки додаткових плат у комп'ютері росте ймовірність конфліктів, пов'язаних з використанням ресурсів. Конфлікт виникає при установці двох або більше плат, кожній з яких потрібна лінія IRQ або адреса порту вводу-виводу. Для запобігання конфліктів на більшості плат встановлюються перемички або перемикачі, за допомогою яких можна змінити адресу порту вводу-виводу, номер IRQ і т.д. А в сучасних операційних системах типу Windows, що задовольняють специфікації Plug and Play, установка правильних параметрів здійснюється на етапі інсталяції устаткування. Знайти вихід із конфліктних ситуацій можна майже завжди, для цього потрібно лише знать певні правила. Переривання, канали запитів переривання (IRQ), або апаратні переривання, використовуються різними пристроями для повідомлення системній платі (процесору) про необхідність обробки певного запиту.
Канали переривань являють собою провідники на системній платі й відповідні контакти у роз’ємах. Після одержання IRQ комп'ютер приступає до виконання спеціальної процедури його обробки, першим кроком якої є збереження в стеці вмісту регістрів процесора. Потім відбувається звертання до таблиці векторів переривань, у якій перебуває список адрес пам'яті, що відповідають певним номерам (каналам) переривань. Залежно від номера отриманого переривання, запускається програма, що ставиться до даного каналу. Покажчики в таблиці векторів визначають адреси пам'яті, по яких записані програми-драйвери для обслуговування плати, що послала запит. Наприклад, для мережевої плати вектор переривання містить адресу мережевих драйверів, призначених для роботи з нею; для контролера жорсткого диска вектор вказує на програмний код BIOS, що обслуговує контролер. Після виконання необхідних дій по обслуговуванню пристрою, процедура обробки переривання відновлює вміст регістрів процесора (витягаючи його зі стека) і повертає керування комп'ютером тій програмі, що виконувалася до виникнення переривання. Завдяки перериванням комп'ютер може вчасно реагувати на зовнішні події. Наприклад, щоразу, коли з послідовного порту в систему надходить новий байт, створюється IRQ. Апаратні переривання мають ієрархію пріоритетів: чим менше номер переривання, тим вищий пріоритет. Переривання з більше високим пріоритетом мають перевагу й можуть “переривати переривання”. У результаті в комп'ютері може виникнути декілька “вкладених” переривань. При генерації більшої кількості переривань стек може переповнитись й комп'ютер зависне.
Кожному номеру апаратного переривання відповідає свій провідник. Системна плата не може визначити, у якому роз’ємі перебуває плата, що послала переривання, тому можливо виникнення невизначеної ситуації у тому випадку, якщо кілька плат використовують один канал. Щоб цього не відбувалося, система настроюється так, що кожний пристрій (адаптер) використовує свою лінію (канал) переривання. Застосування однієї лінії одразу декількома різними пристроями в більшості випадків неприпустимо. Спільне використання переривання допускається тільки PCI-Пристроями. Ця можливість підтримується системної BIOS і операційною системою.
