- •1. Вступ. Загальні поняття про еом.
- •1.1. Мета та завдання вивчення дисципліни, її спрямування
- •1.2. Загальні поняття про пеом (пк) та її зв’язок з автоматизацією технологічних процесів
- •1.3. Системи числення програмного забезпечення мікропроцесорної техніки
- •4. Двійкова арифметика
- •1.5. Буквенно-цифровий код для обміну інформацією
- •1.6. Логіка цифрових пристроїв
- •2. Структура комп’ютера. Системна плата.
- •2.1. Архітектура комп'ютера
- •2.2. Методи класифікації комп'ютерів.
- •2.3. Системна плата
- •Тема 3. Центральний процесор пк
- •3.1. Процесор
- •3.2. Шини
- •4. Оперативна пам’ять пк.
- •4.1. Внутрішня пам’ять
- •Тема 5. Дискова підсистема пк
- •5.1. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (нжмд)
- •5.2. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (нгмд)
- •5.3. Накопичувачі на оптичних дисках
- •Тема 6. Відеопідсистема
- •6.1. Дисплей як основний пристрій відображення. Типи та основні характеристики моніторів.
- •6.2. Відеоадаптер
- •Тема 7. Звукова підсистема. Корпус та блок живлення
- •7.1. Призначення та функціонування звукової підсистеми.
- •7.2. Корпуси
- •Тема 8. Клавіатура та миша
- •8.1. Клавіатура
- •8.2. Маніпулятор "миша"
- •Тема 9. Периферійні пристрої персонального комп'ютера
- •9.1. Принтери
- •9.2. Сканери
- •9.3. Модеми
- •9.4. Спеціальні пристрої введення даних та командного управління
- •Тема 10. Системні ресурси пк.
- •10.1. Системні ресурси
- •10.2. Канали запитів переривань (irq)
- •10.3. Канали прямого доступу до пам'яті (dma)
- •10.4. Адреси портів введення-виведення
- •Тема 11. Базова система введення-виведення
- •Тема 12. Встановлення та структура ос ms-dos. Командна мова ms-dos.
- •12.1. Структура ос ms-dos
- •12.2. Завантаження ms-dos. Файли autoexec.Bat та config.Sys.
- •12.3. Загальна характеристика ms-dos.
- •12.4. Команди ms-dos для роботи з каталогами.
- •12.5. Команди ms-dos для роботи з файлами.
- •12.6. Додаткові команди та спеціальні параметри та ключі ms-dos.
- •12.7. Виконання та створення командних файлів.
- •12.8. Створення діалогових командних файлів
- •Тема 13. Класифікація програмного забезпечення
- •13.1. Програмний принцип керування роботою комп’ютера. Рівні програмного забезпечення
- •13.2. Класифікація службових програмних засобів
- •13.3. Класифікація прикладного програмного забезпечення
- •Тема 14. Операційні системи
- •14.1. Поняття операційної системи
- •14.2. Класифікація ос
- •14.3. Особливості методів побудови
- •15. Операційна система ms Windows (2000)
- •15.1. Інтерфейс користувача
- •15.1.1. Керування Windows
- •15.1.2. Рабочий стол
- •15.1.3. Вікна Windows
- •15.1.4. Файлова система
- •15.1.5. Діалогові вікна
- •15.1.6. Панель задач
- •15.1.7. Контекстне меню
- •15.1.8. Довідкова система
- •15.1.9. Корзина
- •15.1.10. Дії при "зависанні" комп’ютера
- •15.2. Провідник Windows
- •15.3. Основні операції з об’єктами
- •15.3.1. Запуск програм
- •15.3.2. Пошук файлів
- •15.3.3. Створення ярлика
- •15.3.4. Зміна значка ярлику
- •15.3.5. Форматування дискет
- •15.4. Панель управления
- •15.4.1. Настроювання екрану
- •15.4.2. Настроювання панелі задач
- •15.4.3. Установлення шрифтів
- •16. Адміністрування в ос ms Windows.
- •16.1. Установка Windows xp
- •16.2. Реєстр Windows xp
- •16.3. Основні розділи реєстру Windows xp.
- •16.4. Принципи роботи з реєстром.
- •Тема 17. Операційні системи Linux
- •18. Застосування текстових редакторів
- •18.1. Інформація та інформаційні процеси
- •18.1.2. Інформаційні процеси
- •18.1.3. Види інформації
- •18.2. Типова структура інтерфейсу включає ряд елементів:
- •18.3. Основні прийоми роботи з документами
- •18.3.1 Робота з декількома документами
- •18.3.2. Збереження документа
- •18.4.3 Перенесення слів
- •18.3.3. Створення теки
- •18.3.4. Закриття документа
- •18.4. Редагування документа
- •18.4.1 Режими роботи з документом
- •18.4.2 Видалення тексту
- •18.4.4 Відміна правки
- •18.4.5 Переміщення, копіювання і скріплення тексту або графіки
- •18.4.6 Розбиття на сторінки
- •18.4.7 Пошук і заміна
- •18.4.8 Перевірка орфографії
- •18.4.9 Вставка малюнка:
- •18.4.10 Робота з малюнками
- •18.4.11 Малювання за допомогою інструментів Word
- •18.4.12 Побудова діаграм
- •18.5. Редагування і форматування тексту
- •19. Організація обчислювальних робіт в електронних таблицях
- •19.1. Загальна характеристика електронних таблиць
- •19.2. Структура інтерфейсу програми Microsoft Excel
- •19.3. Основні прийоми роботи з таблицями
- •19.3. Робота з формулами
- •19.4. Операції з елементами таблиці
- •19.5. Формат даних
- •19.6. Робота з вікнами
- •19.7. Робота з базами даних
- •19.8. Створення діаграм
- •Тема 20. Аналіз даних в Excel
- •Тема 21. Бази даних та субд в організації обчислювальних робіт
- •21.1. Бази даних
- •21.2. Структура та проектування бази даних.
- •21.3. Створення таблиць.
- •21.4. Визначення типу даних.
- •21.5. Встановлення основних ключів та властивостей полів. Індексування.
- •22. Таблиці реляційної бази даних
- •22.1. Редагування даних та управління ними
- •22.2. Зв’язування таблиць.
- •22.3. Майстер підстановок.
- •22.4. Експорт, приєднання та імпорт таблиць
- •Тема 23. ЗапитИ даних в ms Access.
- •23.1. Види та типи запиту.
- •23.2. Способи створення запитів.
- •23.3. Простий запит та конструктор.
- •23.4. Обчислення в запиті.
- •23.5. Умова відбору.
- •23.6. Створення запиту дії.
- •Тема 24. Використання форм та звітів субд ms Access. Аналіз та захист бази даних
- •24.1. Характеристика форм.
- •24.2. Створення форм
- •24.3. Складені форми.
- •24.4. Фільтрація даних.
- •24.5. Режим конструктора форм.
- •24.6. Створення звітів.
- •24.7. Редагування звітів.
- •24.8. Аналіз бази даних.
- •24.9. Можливості захисту бази даних.
- •Тема 25. Створення презентацій за допомогою програми ms PowerPoint
- •Тема 26. Прикладні пакети для математичної обробки даних
- •Тема 27. Прикладна програма для розв’язання технічних задач MathCad
- •Лекція № 28 пакет прикладних програм для розв’язання технічних задач matlab
- •Найпростіші обчислення. Робота з матрицями й векторами. Багатомірні матриці. Діалоговий режим роботи
- •Візуалізація даних. Поліноми. Обробка результатів експерименту Двовимірні графіки
- •29. Графічні пакети для візуалізації результатів обчислень
- •29.1. Представлення даних у графічному вигляді
- •29.2. Растрова графіка
- •29.3. Векторна графіка
- •29.4. Математичні основи векторної графіки
- •29.5. Фрактальна графіка
- •29.6. Тривимірна графіка
- •30. Локальні комп’ютерні мережі.
- •30.1. Виникнення комп’ютерних мереж
- •30.2. Мережні сервіси
- •30.3. Класифікація мереж
- •30.4. Середовища та методи передавання даних
- •30.5. Методи передавання даних
- •30.6. Ethernet
- •Тема 31. Адміністрування локальних мереж
- •32. Глобальна комп’ютерна мережа Internet
- •32.1. Поняття про глобальну комп’ютерну мережу Internet.
- •32.2. Загальна структура глобальної мережi
- •32.3. Виктористання Internet I принципи адресацiї
1.5. Буквенно-цифровий код для обміну інформацією
Для кодування букв, цифр, розділових знаків і керуючих функцій клавіатури в мікропроцесорних системах використовують стандартні буквенно-цифрові коди. Завдяки цьому можливий міжсистемний обмін інформацією без проміжних перетворень. За допомогою буквено–цифрових кодів мікропроцесорні системи взаємодіють також з дисплеєм, принтером і модемом.
Найбільш розповсюдженим є буквенно–цифровий код ASCII (вимовляється як "АСКІ") – американський стандартний код обміну інформацією (American Standard Code for Information Interchange). Код ASCII ставить у відповідність кожній великій і рядковій букві, кожній цифрі десяткової системи і розділовому знаку – комбінацію із 7-ми бітів. 8-ий біт використовують для контролю помилок, які можуть виникати при обробці інформації. Сім бітів створюють 27 128 двійкових комбінацій. Перші 32 комбінації зарезервовані під спеціальні коди, які використовуються для керування дисплеєм і принтером. Решта 96 кодів мають назву друкованих, тому, що всі вони за винятком першого (“пропуск”) і останнього (“стерти символ”), – відповідають певним символам.
Код ASCII побудований таким чином, що окремі біти у ньому вказують на належність коду до певного класу (наприклад: “великі букви”, “рядкові букви”, “цифри” і т.п.), тоді як інші безпосередньо визначають, яка конкретно це буква або цифра.
Приклад: Великій букві “А” відповідає десяткове число 65(10), двійковим еквівалентом якого є число 01000001(2), а рядкова буква “а” в коді ASCII має значення a(ASCII)=97(10)=01100001(2). Таким чином різниця між ними міститься в трьох крайніх розрядах зліва (010 , 011), які вказують до якого класу належить ця буква, тобто чи є вона великою, або рядковою.
Основні коди букв, цифр та розділових знаків ASCII, наведені у таблиці 2. Їх аналіз дає можливість зрозуміти алгоритм побудови ASCII. Слід зазначити, що з незначними змінами цей код використовується в більшості мов.
Таблиця 2
Символ |
Код ASCII |
Символ |
Код ASCII |
Символ |
Код ASCII |
Символ |
Код ASCII |
A |
1000001 |
f |
1100110 |
Z |
1011010 |
9 |
0111001 |
A |
1100001 |
….. |
…… |
z |
1111010 |
пропуск |
0100000 |
B |
1000010 |
….. |
…… |
0 |
0110000 |
+ |
0101011 |
B |
1100010 |
O |
1001111 |
1 |
0110001 |
|
0101101 |
C |
1000011 |
o |
1101111 |
2 |
0110010 |
* |
0101010 |
C |
1100011 |
P |
1010000 |
3 |
0110011 |
/ |
0101111 |
D |
1000100 |
p |
1110000 |
4 |
0110100 |
& |
0100110 |
D |
1100100 |
Q |
1010001 |
5 |
0110101 |
. |
0101110 |
E |
1000101 |
q |
1110001 |
6 |
0110110 |
’ |
0100111 |
E |
1100101 |
….. |
…… |
7 |
0110111 |
( |
0101000 |
F |
1000110 |
….. |
…… |
8 |
0111000 |
) |
0101001 |
