1.5. Буквенно-цифровий код для обміну інформацією

Для кодування букв, цифр, розділових знаків і керуючих функцій клавіатури в мікропроцесорних системах використовують стандартні буквенно-цифрові коди. Завдяки цьому можливий міжсистемний обмін інформацією без проміжних перетворень. За допомогою буквено–цифрових кодів мікропроцесорні системи взаємодіють також з дисплеєм, принтером і модемом.

Найбільш розповсюдженим є буквенно–цифровий код ASCII (вимовляється як "АСКІ") – американський стандартний код обміну інформацією (American Standard Code for Information Interchange). Код ASCII ставить у відповідність кожній великій і рядковій букві, кожній цифрі десяткової системи і розділовому знаку – комбінацію із 7-ми бітів. 8-ий біт використовують для контролю помилок, які можуть виникати при обробці інформації. Сім бітів створюють 2⁷  128 двійкових комбінацій. Перші 32 комбінації зарезервовані під спеціальні коди, які використовуються для керування дисплеєм і принтером. Решта 96 кодів мають назву друкованих, тому, що всі вони за винятком першого (“пропуск”) і останнього (“стерти символ”), – відповідають певним символам.

Код ASCII побудований таким чином, що окремі біти у ньому вказують на належність коду до певного класу (наприклад: “великі букви”, “рядкові букви”, “цифри” і т.п.), тоді як інші безпосередньо визначають, яка конкретно це буква або цифра.

Приклад: Великій букві “А” відповідає десяткове число 65₍₁₀₎, двійковим еквівалентом якого є число 01000001₍₂₎, а рядкова буква “а” в коді ASCII має значення a_(ASCII)=97₍₁₀₎=01100001₍₂₎. Таким чином різниця між ними міститься в трьох крайніх розрядах зліва (010 , 011), які вказують до якого класу належить ця буква, тобто чи є вона великою, або рядковою.

Основні коди букв, цифр та розділових знаків ASCII, наведені у таблиці 2. Їх аналіз дає можливість зрозуміти алгоритм побудови ASCII. Слід зазначити, що з незначними змінами цей код використовується в більшості мов.

Таблиця 2

Символ	Код ASCII	Символ	Код ASCII	Символ	Код ASCII	Символ	Код ASCII
A	1000001	f	1100110	Z	1011010	9	0111001
A	1100001	…..	……	z	1111010	пропуск	0100000
B	1000010	…..	……	0	0110000	+	0101011
B	1100010	O	1001111	1	0110001	 	0101101
C	1000011	o	1101111	2	0110010	*	0101010
C	1100011	P	1010000	3	0110011	/	0101111
D	1000100	p	1110000	4	0110100	&	0100110
D	1100100	Q	1010001	5	0110101	.	0101110
E	1000101	q	1110001	6	0110110	’	0100111
E	1100101	…..	……	7	0110111	(	0101000
F	1000110	…..	……	8	0111000	)	0101001