18.4.11 Малювання за допомогою інструментів Word

Малювання в Word відбувається за допомогою панелі інструментів Малювання. Можна створювати мальовані об'єкти, не закриваючи документа, в який вони повинні бути вставлені; малювання відбувається прямо в документі. Малювання проводиться в режимі розмітки сторінки. Для виведення панелі інструментів Малювання на екран потрібно виконати команду Вид/Панели інструментів. При створенні малюнка він поміщається в шари над текстом. Word надає можливість переміщати мальовані об'єкти в шар над текстом, в шари тексту або в шари під текстом. Малюнок, не поміщений в кадр, може розташовуватися тільки в шарах над текстом і під текстом. Для впорядковування шарів потрібно виділити об'єкт і натиснути відповідну кнопку па наспівали інструментів Малювання. Мальовані об'єкти можна згрупувати. Згруповані об'єкти перетворюються як би на один об'єкт.

18.4.12 Побудова діаграм

За допомогою додатку Microsoft Graph можна створювати діаграми 14 різних типів. Текстові і числові дані спочатку слід ввести в таблицю. Для побудови діаграми потрібно виконати команду Вставка/Об'єкт і вибрати тип об'єкту Microsoft Graph. До діаграми можна додати такі елементи, як стрілки, заголовки, легенди. Найбільш зручний спосіб побудови діаграм - це використання майстра діаграм. Щоб додати до діаграми додатковий елемент, необхідно виділити діаграму (клацнувши на ній мишею) і виконати команду Вставка/Объект/Graph/Изменить. Для додавання заголовка і мітки даних виконується команда Вставка/Заголовки, а для додавання легенди - команда Вставка/Легенда.

18.5. Редагування і форматування тексту

Суть форматування

Операції форматування включають розбиття тексту на рядки (в рамках абзацу) і сторінки, вибір розташування абзаців, відступів і відбиття між абзацами, обтікання окремих абзаців, а також видів і зображень шрифтів. Ці операції виконуються різними текстовими процесорами з різним ступенем автоматизації. Наприклад, розбиття на рядки і сторінки WinWord виконує автоматично (ця властивість - відмінна риса могутніх текстових процесорів). Лексикон автоматично розбиває тільки на рядки, а розбиття на сторінки виконує лише по спеціальній команді. MultiEdit і те і інше виконує по команді. Таким чином, після введення з клавіатури початкових установок (команд) форматування, визначуваних конкретним видом документа, текстовий процесор автоматично переформатує документ.

Суть форматування полягає в здатності текстового процесора змінювати оформлення документа на сторінці, а саме:

 змінювати межі робочого поля, визначаючи поля зверху, знизу, зліва, справа;

 встановлювати міжрядковий інтервал (розрідженість рядків на сторінці) і міжбуквений інтервал в слові;

 вирівнювати текст - центрувати, притискувати до лівої або правої межі

 рівномірно розподіляти слова в рядку;

 використовувати різні шрифти і т.п.

Форматування тексту

При редагуванні документа змінюється його вміст, а, форматуючи документ, змінюється його зовнішній вигляд. У текстових редакторах розрізняють форматування символів і форматування абзаців.

При форматуванні символів як правило задаються параметри шрифту: гарнітура, розмір, зображення, тип підкреслення і інше.

Гарнітура шрифту - це термін, яким визначається загальна форма символів. Наприклад, гарнітура roman є загальною назвою для цілого сімейства класичних шрифтів, і відрізняється зарубками на кінцях букв і комбінацій товстих і тонких ліній в зображенні символу. Ця гарнітура легко читана, тому розробники шрифтів створили на її базі безліч шрифтів схожого вигляду, наприклад, шрифт Times New Roman що поставляється з Windows.

Для будь-якого фрагмента документа (слова, рядка, абзацу, пропозиції або всього документа) можна задати шрифт. Поняття шрифту включає сукупність наступних параметрів:

тип шрифту (або гарнітура). Це може бути Таймс, Кур'єр і т.д.;

· розмір шрифту. Задається в пунктах. Наприклад: 14 пт, 16 пт і т.д.;

· зображення (звичайний, напівжирний, курсив, напівжирний курсив);

· тип підкреслення (одинарне, подвійне, хвилясте і т.д.);

· колір шрифту;

· ефекти (верхній і нижній індекс, закреслення, тінь і т.д.);

Для завдання іншого шрифту виділите спочатку фрагмент, в якому ви збираєтеся поміняти шрифт. Потім для зміни типу шрифту, розміру і зображення скористайтеся панеллю інструментів.

Якщо потрібно збільшити (зменшити) розмір шрифту, то розкрійте список розмірів і виберіть потрібне значення або введіть його самостійно.

Щоб зрадити тип шрифту, розкрійте список шрифтів і виберіть потрібний.

Зробити виділений фрагмент тексту напівжирним, курсивом або підкресленим (у будь-яких поєднаннях) можна натисненням відповідних кнопок на панелі інструментів. З їх же допомогою відповідні ефекти і знімаються.

У редакторі WinWord тонше форматування шрифту можна виконати, виділивши фрагмент тексту і вибравши команду Формат/Шрифт. Ця команда викликає діалогове вікно, в якому можна зробити всі передбачені варіанти шрифтового оформлення.

За допомогою елементів даного вікна можна зрадити не тільки тип і розмір шрифту, але і всю решту параметрів шрифту. Зробивши необхідні настройки, натисніть клавішу ОК.

У більшості шрифтів окрім звичайних символів, зображених на клавішах клавіатури, входять спеціальні символи і значки. Ці символи застосовуються при створенні документів наукового або технічного характеру, а також при роботі не з англійським, а з деякими іншими мовами. Оскільки символів такого роду на клавіатурі немає, в Word є діалогове вікно для їх вставки.

Поняття абзацу

Форматування часто застосовується по відношенню до абзацу.

Ви відмітили, що як тільки текст, що вводиться, досягне правої межі, текстовий процесор автоматично переведе його на наступний рядок. Іншими словами, якщо слово, що вводиться, дуже довге і не поміщається на рядку, що залишився, текстовий редактор автоматично починає новий рядок. Якщо ви закінчили даний абзац і хочете, щоб курсор перемістився в початок наступного, натисніть клавішу введення <Enter>. Таке натиснення слід розглядати як команду, по якій поточний абзац закривається. У текстовому Процесорі WinWord при завершенні абзацу клавішею <Enter> новий абзац успадковує стиль попереднього.

Абзац - фрагмент тексту, процес введення якого закінчився натисненням на клавішу введення <Enter>.

Абзац є ключовим елементом в структурі документа для багатьох текстових процесорів (хоча є та інші, наприклад, в WinWord - розділи).

Вказані операції включають установку меж абзаців і абзацних відступів, вирівнювання, а також включення перенесення слів.

Установку меж абзаців проводять за допомогою маркерів відступів, що знаходяться на координатній лінійці, або відповідними командами меню.

Вирівнювання (виключення). Розрізняють чотири види горизонтального (вліво, управо, по центру, по ширині) і три види вертикального вирівнювання (вгору, вниз, по висоті).

Перенесення при вимкненому режимі автоматичного перенесення слово, що не помістилося на рядку, повністю переноситься на наступний рядок. Це не додає елегантності тексту; його правий край залишається нерівним. Для поліпшення зовнішнього вигляду тексту використовують режим перенесення. При ручному варіанті перенесення користувач сам визначає місце перенесення, вводячи дефіс, і жорстким переведенням каретки (натисненням на клавішу <Enter>) переходить на наступний рядок. Використання такого режиму перенесення приводить до необхідності видалення дефісів при повторному форматуванні тексту документа.

При включеному режимі автоматичного перенесення реалізується м'який варіант перенесення: текстовий процесор сам ділить слово на склади і переносить його якнайкращим способом. Цей режим не створює ніяких труднощів при повторному форматуванні.

Операції, вироблювані над фрагментами тексту

Ці операції включають виділення фрагмента тексту, його переміщення, копіювання або видалення, які були розглянуті в попередньому розділі глави. Крім того, виділений фрагмент тексту можна надрукувати, провести пошук і заміну символів, застосувати шрифтове виділення і ряд інших операцій.

Розширений набір операцій

Контекстний пошук і заміна

Режим контекстного пошуку і заміни реалізується пошуком в документі деякого текстового елементу і заміною його на іншій, заданий користувачем. Замінюваний і заданий текстові елементи можуть бути різної довжини, включати одне слово, групу слів, частину слова, числа і інші знаки. Існує ряд додаткових умов для виконання операції пошуку і заміни. Вкажемо деякі з них.

 Одноразова і глобальна заміна Режим одноразової заміни припиняє пошук після знаходження першого входження замінюваного елементу. Глобальна заміна замінює всі входження замінюваного елементу.

 Автоматична і ручна заміна. Режим ручної заміни вимагає підтвердження користувача на заміну після знаходження кожного входження замінюваного елементу. Автоматичний режим такого підтвердження не вимагає.

 Чутливість і нечутливість до рядкових і прописних символів. При виборі режиму, чутливого до рядкових і прописних символів, регістр, в якому відображений замінюваний елемент, має значення при його пошуку. Іншими словами, якщо ви, наприклад, задали замінюваний елемент як ibm, текстовий процесів не зверне уваги на те, що зустрілося йому в тексті слово IBM.

 Напрям пошуку. Звичайно команда пошуку і заміни реалізує пошук, починаючи від позиції тексту, займаної в даний час курсором, і до кінця документа. У ряду текстових процесорів напрям пошуку можна зрадити на зворотне. У ряді текстових процесорів (наприклад, WinWord) за допомогою спеціальних символів реалізується мова запитів, що дає можливість здійснювати контекстний пошук по складних критеріях.

Перевірка синтаксису і орфографії

Режим перевірки правопису і синтаксису виконується спеціальними програмами (Speller/Checker), які можуть бути автономними або вбудованими в текстовий процесор. Ці програми значно розрізняються по своїх можливостях. Найбільш могутні з них перевіряють не тільки правопис, але і відміну, відмінювання, пунктуацію і навіть стиль. Вказаний режим використовують для контролю одного слова, сторінки або цілого документа. Вказане слово зіставляється з його написанням в словнику і у разі будь-яких невідповідностей видається на екран для редагування. При цьому користувачу пропонується наступний вибір:

1) провести виправлення;

2) ігнорувати помилку;

3) додати дане слово в допоміжний словник.

Багато текстових редакторів пропонують додаткові послуги (наприклад, варіанти написання слова), що полегшують виправлення помилок. Але пам'ятаєте, що можливості програми залежать від повноти словника. Тому постійно поповнюйте допоміжний словник, вносячи в нього слова, відсутні в початковому словнику.

Окрім перевірки помилок пунктуації і видачі пропозицій по їх усуненню, цей режим забезпечує виявлення деяких помилок стилю, зокрема неправильне використання заголовних і рядкових букв, повторення одного і того ж слова кілька разів підряд, відсутність пропуску між словами, відсутність другої лапки і т.п. Всі вказані помилки виявляються на основі порівняння розробленого тексту з основними правилами, що зберігаються в пам'яті. Відмітимо, що використовуваний в рамках текстового процесора набір таких правил істотно обмежений.

Словник синонімів

Словник синонімів допоможе уникнути повторень і зробить елегантним ваш стиль викладу. Його використання надзвичайно просто. Наведіть курсор на слово, що цікавить вас, і введіть команду проглядання словника синонімів. Текстовий редактор видасть на екран декілька синонімів. Виберіть той, який вам більше подобається, і він автоматично буде перенесений в документ.

Установка загальних параметрів сторінки

Розрізняють логічну і фізичну сторінки. Фізична сторінка (у деяких текстових редакторах замість цього терміну використовується термін "розмір паперу") звичайно має деякий стандартний розмір, наприклад 210х297 мм, а логічна сторінка утворюється на полі фізичної за вирахуванням встановлених користувачем меж. Кількість даних на логічній сторінці визначається, з одного боку, щільністю друку (кількістю знаків на рядку), а з іншою - розрідженістю рядків (інтервалом між рядками). Якщо ви збираєтеся працювати з подвійними листами конвертами або наклейками, вам слід встановити нові розміри фізичної сторінки.

Аналогічно тому, як здійснюється жорстке і м'яке переведення каретки на новий рядок, текстовий процесор здійснює м'який і жорсткий перехід на нову сторінку. М'які перехід здійснюється автоматично після заповнення останнього рядка на сторінці. Проте користувач може почати нову сторінку, не чекаючи її остаточного заповнення, подавши команду жорсткого переходу.

Існує також команда заборони розриву сторінок, яка використовується, коли ви хочете, щоб певна частина документа (наприклад, таблиця) знаходилася на одній сторінці. В цьому випадку ви повинні поставити команду заборони розриву сторінок перед таблицею, що цікавить вас, щоб запобігти її розриву.

При розриві абзацу багато текстових процесорів забезпечують контроль за так званими висячими рядками. Висячим рядком називається перший рядок або заголовок нового абзацу, що опинився на останньому рядку сторінки (Widow), або остання лади абзацу, що опинилася на початку сторінки (Orphan). Розміщення абзацу при його розриві може регулюватися по-різному. Наприклад, не менше двох рядків в кінці сторінки і не менше трьох рядків на початку.

Для введення нумерації сторінок в створюваному вами документі текстовий процесор запропонує спеціальне меню, в якому ви зможете вказати всі умови нумерації, що цікавлять вас: місцерозташування на листі номера сторінки, відмова від нумерації першої сторінки, використання колонтитулів і ін. Номери сторінок проставляються в колонтитулі.

Колонтитули є одними або декілька рядків, що поміщаються на початку або кінці кожної сторінки документа. Вони звичайно містять номери сторінок, назву глав і параграфів, назву і адресу фірми і т.п. Колонтитули можуть розрізнятися для парних і непарних сторінок, а також для першої сторінки і подальших. Використання колонтитулів дозволяє краще орієнтуватися в документі, а також використовувати додаткові можливості реклами.

Використання макросів

Макросом називають файл, в якому зберігається програма послідовності дій, задана користувачем. Макрос має унікальне ім'я.

За допомогою макросів можна автоматизувати багато типових технологічних етапів при роботі з документами, наприклад, макрос, що виконує послідовність команд по створенню стилю для кожного абзацу документа. Після виклику макросу записана в ньому послідовність дій або команд буде в точності відтворена

Макрос створюють двома способами:

 автоматично в спеціальному режимі текстового процесора шляхом запису послідовності дій користувача;

 програмуванням послідовності команд, що підлягають виконанню.

Макрос може зберігатися в самому файлі документа (наприклад, WinWord). Він може також зберігатися в спеціальному стильовому файлі як елемент загального оточення документа.

Вставка таблиць

У різних текстових редакторах є різні можливості створення таблиць (в основному малювання).

WinWord має вбудовані засоби створення і зміни таблиць. Таблиця дозволяє вводити текст рядами і колонками. Організація цифр в колонки полегшує їх сприйняття. У елементах таблиці може розміщуватися текст, графіка, посилання на дані інших документів.

Можна створити порожню таблицю і потім заповнити її даними або перетворити наявний текст в таблицю.

При редагуванні таблиць можна виконувати такі дії як: переміщення по таблиці, виділення всієї таблиці і окремих її елементів, вставку і видалення рядків, стовпців і осередків, форматування тексту в осередках, зміну розмірів таблиці, об'єднання осередків і розбиття таблиці.