- •1. Вступ. Загальні поняття про еом.
- •1.1. Мета та завдання вивчення дисципліни, її спрямування
- •1.2. Загальні поняття про пеом (пк) та її зв’язок з автоматизацією технологічних процесів
- •1.3. Системи числення програмного забезпечення мікропроцесорної техніки
- •4. Двійкова арифметика
- •1.5. Буквенно-цифровий код для обміну інформацією
- •1.6. Логіка цифрових пристроїв
- •2. Структура комп’ютера. Системна плата.
- •2.1. Архітектура комп'ютера
- •2.2. Методи класифікації комп'ютерів.
- •2.3. Системна плата
- •Тема 3. Центральний процесор пк
- •3.1. Процесор
- •3.2. Шини
- •4. Оперативна пам’ять пк.
- •4.1. Внутрішня пам’ять
- •Тема 5. Дискова підсистема пк
- •5.1. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (нжмд)
- •5.2. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (нгмд)
- •5.3. Накопичувачі на оптичних дисках
- •Тема 6. Відеопідсистема
- •6.1. Дисплей як основний пристрій відображення. Типи та основні характеристики моніторів.
- •6.2. Відеоадаптер
- •Тема 7. Звукова підсистема. Корпус та блок живлення
- •7.1. Призначення та функціонування звукової підсистеми.
- •7.2. Корпуси
- •Тема 8. Клавіатура та миша
- •8.1. Клавіатура
- •8.2. Маніпулятор "миша"
- •Тема 9. Периферійні пристрої персонального комп'ютера
- •9.1. Принтери
- •9.2. Сканери
- •9.3. Модеми
- •9.4. Спеціальні пристрої введення даних та командного управління
- •Тема 10. Системні ресурси пк.
- •10.1. Системні ресурси
- •10.2. Канали запитів переривань (irq)
- •10.3. Канали прямого доступу до пам'яті (dma)
- •10.4. Адреси портів введення-виведення
- •Тема 11. Базова система введення-виведення
- •Тема 12. Встановлення та структура ос ms-dos. Командна мова ms-dos.
- •12.1. Структура ос ms-dos
- •12.2. Завантаження ms-dos. Файли autoexec.Bat та config.Sys.
- •12.3. Загальна характеристика ms-dos.
- •12.4. Команди ms-dos для роботи з каталогами.
- •12.5. Команди ms-dos для роботи з файлами.
- •12.6. Додаткові команди та спеціальні параметри та ключі ms-dos.
- •12.7. Виконання та створення командних файлів.
- •12.8. Створення діалогових командних файлів
- •Тема 13. Класифікація програмного забезпечення
- •13.1. Програмний принцип керування роботою комп’ютера. Рівні програмного забезпечення
- •13.2. Класифікація службових програмних засобів
- •13.3. Класифікація прикладного програмного забезпечення
- •Тема 14. Операційні системи
- •14.1. Поняття операційної системи
- •14.2. Класифікація ос
- •14.3. Особливості методів побудови
- •15. Операційна система ms Windows (2000)
- •15.1. Інтерфейс користувача
- •15.1.1. Керування Windows
- •15.1.2. Рабочий стол
- •15.1.3. Вікна Windows
- •15.1.4. Файлова система
- •15.1.5. Діалогові вікна
- •15.1.6. Панель задач
- •15.1.7. Контекстне меню
- •15.1.8. Довідкова система
- •15.1.9. Корзина
- •15.1.10. Дії при "зависанні" комп’ютера
- •15.2. Провідник Windows
- •15.3. Основні операції з об’єктами
- •15.3.1. Запуск програм
- •15.3.2. Пошук файлів
- •15.3.3. Створення ярлика
- •15.3.4. Зміна значка ярлику
- •15.3.5. Форматування дискет
- •15.4. Панель управления
- •15.4.1. Настроювання екрану
- •15.4.2. Настроювання панелі задач
- •15.4.3. Установлення шрифтів
- •16. Адміністрування в ос ms Windows.
- •16.1. Установка Windows xp
- •16.2. Реєстр Windows xp
- •16.3. Основні розділи реєстру Windows xp.
- •16.4. Принципи роботи з реєстром.
- •Тема 17. Операційні системи Linux
- •18. Застосування текстових редакторів
- •18.1. Інформація та інформаційні процеси
- •18.1.2. Інформаційні процеси
- •18.1.3. Види інформації
- •18.2. Типова структура інтерфейсу включає ряд елементів:
- •18.3. Основні прийоми роботи з документами
- •18.3.1 Робота з декількома документами
- •18.3.2. Збереження документа
- •18.4.3 Перенесення слів
- •18.3.3. Створення теки
- •18.3.4. Закриття документа
- •18.4. Редагування документа
- •18.4.1 Режими роботи з документом
- •18.4.2 Видалення тексту
- •18.4.4 Відміна правки
- •18.4.5 Переміщення, копіювання і скріплення тексту або графіки
- •18.4.6 Розбиття на сторінки
- •18.4.7 Пошук і заміна
- •18.4.8 Перевірка орфографії
- •18.4.9 Вставка малюнка:
- •18.4.10 Робота з малюнками
- •18.4.11 Малювання за допомогою інструментів Word
- •18.4.12 Побудова діаграм
- •18.5. Редагування і форматування тексту
- •19. Організація обчислювальних робіт в електронних таблицях
- •19.1. Загальна характеристика електронних таблиць
- •19.2. Структура інтерфейсу програми Microsoft Excel
- •19.3. Основні прийоми роботи з таблицями
- •19.3. Робота з формулами
- •19.4. Операції з елементами таблиці
- •19.5. Формат даних
- •19.6. Робота з вікнами
- •19.7. Робота з базами даних
- •19.8. Створення діаграм
- •Тема 20. Аналіз даних в Excel
- •Тема 21. Бази даних та субд в організації обчислювальних робіт
- •21.1. Бази даних
- •21.2. Структура та проектування бази даних.
- •21.3. Створення таблиць.
- •21.4. Визначення типу даних.
- •21.5. Встановлення основних ключів та властивостей полів. Індексування.
- •22. Таблиці реляційної бази даних
- •22.1. Редагування даних та управління ними
- •22.2. Зв’язування таблиць.
- •22.3. Майстер підстановок.
- •22.4. Експорт, приєднання та імпорт таблиць
- •Тема 23. ЗапитИ даних в ms Access.
- •23.1. Види та типи запиту.
- •23.2. Способи створення запитів.
- •23.3. Простий запит та конструктор.
- •23.4. Обчислення в запиті.
- •23.5. Умова відбору.
- •23.6. Створення запиту дії.
- •Тема 24. Використання форм та звітів субд ms Access. Аналіз та захист бази даних
- •24.1. Характеристика форм.
- •24.2. Створення форм
- •24.3. Складені форми.
- •24.4. Фільтрація даних.
- •24.5. Режим конструктора форм.
- •24.6. Створення звітів.
- •24.7. Редагування звітів.
- •24.8. Аналіз бази даних.
- •24.9. Можливості захисту бази даних.
- •Тема 25. Створення презентацій за допомогою програми ms PowerPoint
- •Тема 26. Прикладні пакети для математичної обробки даних
- •Тема 27. Прикладна програма для розв’язання технічних задач MathCad
- •Лекція № 28 пакет прикладних програм для розв’язання технічних задач matlab
- •Найпростіші обчислення. Робота з матрицями й векторами. Багатомірні матриці. Діалоговий режим роботи
- •Візуалізація даних. Поліноми. Обробка результатів експерименту Двовимірні графіки
- •29. Графічні пакети для візуалізації результатів обчислень
- •29.1. Представлення даних у графічному вигляді
- •29.2. Растрова графіка
- •29.3. Векторна графіка
- •29.4. Математичні основи векторної графіки
- •29.5. Фрактальна графіка
- •29.6. Тривимірна графіка
- •30. Локальні комп’ютерні мережі.
- •30.1. Виникнення комп’ютерних мереж
- •30.2. Мережні сервіси
- •30.3. Класифікація мереж
- •30.4. Середовища та методи передавання даних
- •30.5. Методи передавання даних
- •30.6. Ethernet
- •Тема 31. Адміністрування локальних мереж
- •32. Глобальна комп’ютерна мережа Internet
- •32.1. Поняття про глобальну комп’ютерну мережу Internet.
- •32.2. Загальна структура глобальної мережi
- •32.3. Виктористання Internet I принципи адресацiї
1.6. Логіка цифрових пристроїв
Цифрові мікроелектронні елементи, вузли і пристрої мікропроцесорних систем призначені для роботи з інформацією, яку задано в числовому вигляді. Процес розробки цифрових пристроїв розпочинають з логічного синтезу, результатом якого є складання логічного рівняння, що відображає певну послідовність операцій пристрою. Цю послідовність формують на основі алгебри логіки (булевої алгебри), що створена в 1848 р. математиком Джорджем Булем. В ній розглядають алгебраїчні залежності, в яких аргументи і функції можуть набувати тільки двох значень “1” і “0”. Практичне використання таких функцій є формальним описом логіки цифрових пристроїв.
Змінна алгебри логіки, яка набуває одне з двох можливих значень і над якою виконують певні дії, є висловлюванням. Висловлювання – це речення, яке може бути істинним або помилковим. За змістом, висловлювання поділяють на прості і складні. В алгебрі логіки над простими висловлюваннями (логічними змінними) виконують дії – логічні операції, які утворюють складні висловлювання. Використовуючи висловлювання та їхні логічні значення, можливо аналізувати роботу будь – яких релейних схем та цифрових пристроїв.
Розглянемо основні логічні функції, їх рівняння, умовні позначення в мікросхемотехніці та релейні еквівалентні схеми, що наведені в таблиці 3:
Таблиця 3
Логічні функції |
Умовні позначення |
Релейний еквівалент |
Кон’юнкція “І”: y = x1x2 |
|
|
Диз’юнкція “АБО”: y = x1 + x2 |
|
|
Інверсія “НІ”:
y = |
|
|
Заперечення
диз’юнкції (Пірса) “АБО-НІ”: y= |
|
|
Заперечення
кон’юнкції (Шеффера) “І-НІ”: y= |
|
|
Рівнозначність
(тотожність):
|
|
|
Імплікація: y= |
|
|
Виключаюче
“АБО”: y= |
|
|
Заборона: y= |
|
|
Основними логічними операціями є кон’юнкція, диз’юнкція та інверсія.
Кон’юнкцію,
або логічну операцію “І” отримуємо
при об’єднанні двох простих висловлювань
x1,
x2
сполучником І. Запис операції кон’юнкція
має вигляд
.
Операцію "І" називають також
логічним множенням. Якщо записати всі
можливі комбінації значень, яких
набувають логічні аргументи x1
i x2,
і значення логічної функції y
для кожної з комбінацій та звести їх у
таблицю, то отримаємо таблицю істинності
для логічної операції “І” (табл. 4):
Таблиця 4
Аргументи |
Функція |
|
x1 |
x2 |
y |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Таблиця істинності 4 є аналогічною таблиці множення двох чисел – “0” і “1”, звідки і назва – логічне множення.
Диз’юнкція,
або логічна операція "АБО", полягає
в об’єднанні двох простих висловлювань
х1
і х2
сполучником
АБО. Запис операції диз’юнкція має
вигляд
.
Операцію "АБО" називають також
логічним додаванням. Її таблиця істинності
має такий вигляд (табл. 5).
Таблиця 5
Аргументи |
Функція |
|
x1 |
x2 |
y |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Інверсія,
або логічна операція "НІ", є
запереченням певного висловлювання x.
Якщо висловлювання
є істинним
,
то його заперечення записують як
(тобто висловлювання
буде помилковим). У таблиці істинності
ця операція матиме такий вигляд (табл. 6):
Таблиця 6.
Аргумент |
Функція |
х |
у |
0 |
1 |
1 |
0 |
Логічні функції І, АБО, НІ є основними в алгебрі логіки тому, що за їх допомогою можливо визначити всі інші логічні функції. Елементи, що реалізують ці функції, називають одноступінчастими. Але базовими елементами мікросхемотехніки є двоступінчасті елементи І–НІ та АБО–НІ.
Функція І-НІ (Шеффера) реалізує логічну операцію заперечення кон’юнкції і її таблиця має такий вигляд (табл. 7):
Таблиця 7
x1 |
x2 |
y |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Функція АБО-НІ (Пірса) реалізує заперечення диз’юнкції і її таблиця істинності має вигляд (табл. 8) :
Таблиця 8
x1 |
x2 |
Y |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
Логічна операція рівнозначність означає, що вихідний сигнал існує в тому випадку, якщо на обох входах елемента одночасно є або відсутні логічні одиниці.
Логічна операція імплікація означає, що логічна одиниця на виході логічного елемента існує тільки тоді, коли відсутній сигнал на вході x1 або є на вході x2.
Логічна операція виключаюче АБО має таку таблицю істинності (табл. 9):
Таблиця 9
x1 |
x2 |
Y |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Таким чином логічна 1 з’являється на виході елемента тоді, коли вхідні сигнали є різними, тобто один з них має значення логічного 0, а інший – логічної 1.
Логічна операція заборони забезпечує появу логічної 1 на виході тільки при наявності 1 на вході x2 та 0 на вході заборони x1 (таблиця 3).
Основні закони алгебри логіки наведені у таблиці 10. Для доведення будь-якого з цих законів треба розглянути всі можливі комбінації значень логічних змінних і виконати над ними відповідні операції.
Таблиця 10
№ п/п |
Закони алгебри логіки |
|
1 |
Комутативні (переміщувальні) |
x1 + x2 = x2 + x1; x1x2 = x2x1; |
2 |
Асоціативні (сполучні) |
x1 + x2+x3 = (x1 + x2)+x3; x1x2x3 = (x1x2)x3; |
3 |
Дистрибутивні (розподільні) |
x1(x2 + x3) = x1 x2+x1 x3; x1 + x2 x3 = (x1 + x2) (x1 + x3); |
4 |
Тавтології (виключення повторення) |
x + x+ х = x; x x х = x; |
5 |
Інверсії (де Моргана) |
|
6 |
Склеювання |
|
7 |
Поглинання |
x1 + x1 х2 = x1; x1 ( x1+х2) = x1; |
Із законів випливають такі властивості заперечення і констант:
– доповнення:
;
– подвійне
заперечення:
;
– додавання з одиницею: х + 1 = 1;
– додавання з нулем: х + 0 = х;
– множення
на одиницю:
;
– множення
на нуль:
;
Логічну функцію можна задати трьома способами: словесним, табличним і аналітичним. Таблиця істинності – це табличний спосіб задання логічної функції. В ній записують усі можливі комбінації значень логічних аргументів і значення функції для кожної з комбінацій.
