23. Бар’єри спілкування

Далеко не завжди процес комунікації є ефективним, адже між тим, хто доносить інформацію і тим, хто її сприймає можуть виникати комунікативні бар’єри - психологічні перепони, які людина установлює, аби захиститися від небажаної, втомлюючої або небезпечної інформації. Виділяються такі типи бар’єрів, залежно від причин їх виникнення:

Бар'єр взаєморозуміння. Може виникати через огріхи в процесі передачі інформації. Наприклад, коли комунікатор говорить невиразно, надто швидко, нечітко або вживає велику кількість звуків-паразитів.

Семантичний бар'єр. Виникає, коли одне і те ж слово різні люди розуміють по-різному, вкладають в них свій власний сенс. Таке викривлення може бути наслідком особливостей особистісного сприйняття людини, її професійної діяльності.

Стилістичний бар’єр. Він виникає при невідповідності стилю мови того, хто говорить, і ситуації спілкування або стилю мови, стану того, хто в цей час слухає.

Логічний бар'єр. Виникає, коли логіка міркування того хто говорить або занадто складна для розуміння слухаючого, або здається йому неправильною, суперечить властивій йому манері доказів.

Соціально-культурний бар'єр. Його причиною стають соціальні, політичні, релігійні і професійні розбіжності в поглядах, звичках, традиціях, що призводять до різного пояснення і сприйняття тих або інших понять, явищ, розумінь.

Бар'єр авторитету. Іноді перешкодою може стати саме несприйняття того, хто говорить через його неавторитетність в очах слухача. Або ж навпаки, під час спілкування з людиною, яка є для співрозмовника дуже авторитетною, він може губитися, бути неуважним, не знати, що відповісти.

Бар'єр відносин. Йдеться про виникнення почуття ворожості, недовіри до того хто говорить, а потім — і до інформації, яку він передає

Фасцинація (англ. fascination — зачарування) — спеціально організований вербальний вплив при передаванні інформації, спрямований на підвищення якості сприймання інформації шляхом впливу на емоційний стан і поведінку реципієнта.

Такий вербальний вплив супроводжує інформацію задля зменшення її втрат під час сприймання реципієнтом, підвищення довіри до неї. Фасцинація є додатковим фоном, підсилювачем інформації, що частково сприяє подоланню фільтра недовіри. Прикладом її можна вважати музичний супровід повідомлення.

За психологічною природою комунікативний бар’єр слугує механізмом захисту від небажаної інформації. Психологічна перешкода, яку реципієнт встановлює на шляху небажаної, небезпечної інформації, може мати різну прозорість. Непрозорим бар’єром є уникання — намагання не спілкуватися з будь-ким, цуратися когось. Утекти від небажаної інформації та її впливу можливо як фізично (уникання виключає контакт з носієм такої інформації), так і психологічно (забування інформації або “заглиблення в себе” під час слухання).

Вивчення перешкод на шляху спілкування та способів їх уникнення сприяє досягненню мети спілкування, поліпшенню психологічного клімату і взаємодії в колективі.

Взаєморозуміння – це таке розшифрування партнерами повідомлень і дій одне одного, яке відповідає їх значенню з погляду їхніх авторів. Взаєморозуміння залежить від бажання співрозмовника зрозуміти інформацію, що передається, повноти інформації, логіки викладу, вміння стимулювати іншого до думки. Якщо цього немає, то на шляху до взаєморозуміння виникають бар’єри. Бар’єри на шляху до взаєморозуміння бувають комунікативні та психологічні. Комунікативні бар'єри: 1) інформаційно-дефіцитний, 2) бар'єр віддзеркалення (заміщення, або викривлення інформації), 3) бар'єр мовленнєвого нерозуміння (фонетичного, граматичного, тощо), 4) бар'єр семантичного нерозуміння (жаргон, сленг, суржик), 5) стилістичний бар'єр (стиль розповіді не відповідає комунікативній ситуації), 6) логічний бар'єр (надто складна логіка, або така, що здається реципієнтові невірною=жіноча, чоловіча логіка, дитяча логіка, тощо). Психологічні бар'єри: 1) бар'єр першого враження; 2) бар'єр упередженості і безпричинної негативної установки; 3) бар'єр негативної установки, введеної в досвід людини іншою людиною; 4) страх безпосереднього контакту з людиною; 5) бар'єр «очікування нерозуміння»; 6) «віковий» бар'єр. Факт існування психологічних бар'єрів в процесі спілкування не є абсолютно незборимою перешкодою на шляху до досягнення взаєморозуміння взаємодіючих індивідів. Також в СП виділяють естетичний, інтелектуальний, моральнмий, емоційний та соціальний бар’єри. Подолання психологічних бар'єрів є істотною умовою підвищення рівня ефективності спілкування і лежить на шляху розгортання і реалізації величезного потенціалу можливостей, які надають людині її мовлення, її міміка і пантоміміка. 1. Одним з надійних шляхів мобілізації внутрішніх ресурсів особи є створення оптимального соціально-психологічного клімату спілкування в групах і колективах. 2. Оскільки мовний стереотип є продуктом і носієм шаблонного мислення, остільки і боротьба з такими бар'єрами лежить на шляхах заохочення творчого нешаблонного мислення і мовлення. У повсякденній практиці вербального спілкування це виявляється у почутті гумору, в здатності по-новому з неочікуваного боку підійти до тієї або іншої життєвої ситуації, або предмету обговорення. Тут же і одне з істотних джерел оздоровлення соціально-психологічного клімату спілкування. 3. Поряд з відчуттям гумору ефективним засобом подолання психологічного бар'єру несприйнятливості або недостатньої сприйнятливості суб'єкта до мовного звернення є смислова інтонація останнього. Багатство і різноманітність інтонації мови здатні здолати найвищі бар'єри несприйнятливості до мовної дії в процесі спілкування. 4. Культура психічної саморегуляції особистості є також передумовою подолання бар'єрів спілкування. 5. Ще вищі вимоги пред'являє до людини необхідність подолання психологічних бар'єрів в ситуації міжособистісного або функціонального спілкування. Цим цілям служать активні методи навчання. Концепція і практика соціально-психологічного тренінгу, що отримала широкий розвиток як у нас в країні так і за кордоном, націлена на вдосконалення психологічної культури корекції і самокоррекції як особистості, так і групи, А це дозволяє успішно долати ті психологічні бар'єри як особи, так і спільності, які заважають їх ефективній діяльності, Цим цілям відповідають такі, наприклад види СП тренінгу, як тренінг комунікативної компетенції, індивідуального стилю, самореалізації особи, ділового і партнерського спілкування, когнітивний, постдіагностичний тренінг — корекція, тренінг конкурентоспроможності і ін. Двояка роль соц.–психологічного бар'єру: 1) як захисту особистості, з одного боку, 2) і якоїсь перешкоди, перешкоди на шляху її діяльності, з іншого. Питання: чи потрібно усувати бар'єр як перешкоду на шляху до ефективної діяльності? Але тоді чи не опиниться людина психологічно беззахисною перед лицем тих чинників, які й породили цей бар'єр? Усування зайвих бар’єрів передбачає високий рівень СП культури. Це стосується не лише випадків заміщення психологічних бар'єрів іншими, тоншими засобами контролю тієї або іншої ситуації. Сама стратегія націленості на подолання зайвих психол.бар'єрів можлива лише на основі високої СП культури.