5. Концепція «психологія народів»

Концепція психології народів - один із напрямів у соціальній психології. Виник у Німеччині всередині XIX ст. Згідно з цією концепцією, головною рушійною силою історії є народ, "дух цілого", що виражає себе в мистецтві, релігії, вихованні, мові, міфах, легендах, звичаях тощо. Представники цієї концепції виходять із того, що індивідуальна психіка, свідомість особистості є продуктом цілого, ланкою в соціально-психологічному зв'язку Психологію народів вони вважали окремою наукою. До представників цієї концепції належав зокрема у Німеччині В. Вундт (1832-1920), в Україні - О. О. Потебня (1835-1891).

6. Комунікативна структура групи

Структура малої групи - це сукупність зв'язків, що складаються в ній між індивідами.

Комунікативна структура малої групи - це сукупність зв'язків між її членами, якi характеризуються процесами прийому і передачі інформації, що циркулює в групі. Основними характеристиками комунікативної структури групи є: положення, яке займають члени групи в системі комунікацій (доступ до отримання та передачі інформації), частота і стійкість комунікативних зв'язків у групі, тип комунікативних зв'язків між членами групи (централізовані або децентралізовані «комунікативні мережі» (див. рис. 4). В експериментах А Бейвеліса і Г.Лівітта (Д Картрайт і А.Зандер, 1968) було показано, що централізовані комунікативні мережі типу «хрест» (всі комунікації здійснюються через одного випробуваного, що займає центральну позицію), сприяють швидшому вирішенню завдань, а децентралізовані комунікативні мережі типу «коло» сприяють більш високої задоволеності членів групи. Дослідження К.Фашо і С. Московічі (1958) виявили, що для вирішення простих завдань, що мають одне вірне рішення, більш кращі централізовані мережі, а для вирішення складних завдань, що вимагають творчих зусиль, - децентралізовані. Найуспішнішими виявилися групи, комунікативні структури яких відповідали характеру вирішуваних завдань.

7. Концепція «психологія мас»

Маса - це досить організоване, свідоме утворення з нечіткими кордонами, яке відрізняється різнорідністю і тому не дуже стійко.

Маса являє собою сукупність великої кількості людей, складових аморфне утворення, що не мають зазвичай безпосередніх контактів, але об'єднаних спільними стійкими інтересами.

Маса є суб'єктом різних політичних та соціо-культурних рухів, аудиторією багатьох засобів масової комунікації, споживачем творів масової культури. Маси утворюються на всіх рівнях суспільної ієрархії і відрізняються значною різноманітністю (маси великі і малі, стійкі і ситуативні, контактні і дисперсійні).

Ознаки маси:

1) входження індивідів у дану спільність носить неупорядкований, випадковий характер;

2) має ситуативний характер, тобто не існує поза будь-якої конкретної діяльності;

3) відкритість, розмитість меж;

4) статистичний характер спільності - спільність збігається з безліччю дискретних «одиниць» і не являє собою якогось самостійного, цілісного утворення, відмінного від складових її елементів;

5) існує поза груп і утворень, в ній руйнуються кордони між усіма існуючими соціальними, демографічними, політичними, регіональними, освітніми й іншими групами;

6) володіє невизначеним кількісним і якісним складом;

7) змінюється в залежності від конкретної ситуації.

Відмінні риси маси:

1) складається з анонімних індивідів;

2) члени маси практично не взаємодіють між собою;

3) нездатна діяти узгоджено і єдине були, як натовп;

4) члени групи можуть мати різне суспільне становище;

5) включає людей з різними класовими позиціями, професійному та культурному рівню, матеріальним станом;

6) члени маси зазвичай фізично відокремлені один від одного;

7) позбавлена ​​рис суспільства або громади;

8) не має соціальної організації, структури статусних ролей.

Психологічні характеристики маси:

1) імпульсивність і мінливість - масою керують несвідомі наказові імпульси, які можуть бути як позитивними (героїзм, благородство), так і негативними (боягузтво, жорстокість), здатні перемогти навіть інстинкт самозбереження;

2) ненавмисність - у маси немає продуманих намірів, всі її наміри і почуття народжуються в залежності від ситуації і існують обмежений час. Маса не виносить ніякої відстрочки між своїм бажанням і його здійсненням;

3) навіюваність, легковірність, не критичність - маса позбавлена ​​розуму, вона не знає ні сумнівів, ні коливань і негайно переходить до самих крайніх дій;

4) дратівливість - збуджується від незначних подразників схильна до всього крайнього;

5) низька інтегрованість, слабка згуртованість більшою їй частини;

6) багата уява, яке вимагає ілюзій, міфів.

Масою управляє еліта. Вона легко підкоряється вождю, спраглому влади, який не переконує масу, а підпорядковує силою, авторитетом. Вождь не потребує ніякої логічної оцінці своїх аргументів. Його завдання полягає лише в постійному перебільшенні і повторенні одного і того ж. Для збереження влади над групою вождю необхідний протистоїть реальний чи уявний об'єкт, противник, на якого він спрямовує агресивне потяг членів маси. Вірним союзником вождя є страх.

Відповідно до психоаналітичної теорії З. Фрейда, в основі зв'язків, які об'єднують масу, лежить ідентифікація дитини з батьком. Маса проектує на вождя несвідомий образ прабатька, який перетворюється в масовій свідомості в Бога.

Громадська думка - це публічно виражене, схвалене суспільством і поширене судження, яке несе в собі оцінку і ставлення до якої-небудь події, що становить інтерес для суспільства.

Функції громадської думки:

1) нормативна - вироблення певних суспільних норм поведінки;

2) аксіологічна - вироблення певних цінностей;

3) регуляторна - регулювання певної поведінки;

4) оціночна - виражає і відображає оцінки подій і фактів.

Форми прояву суспільної думки:

1) оцінка;

2) скарги;

3) поради;

4) побажання;

5) схвалення;

6) невдоволення;

7) засудження;

8) несхвалення;

9) незгода;

10) протест.

Форми прояву можуть бути обгрунтовані і необгрунтовані.

Структура громадської думки:

1) знання, які можуть бути істинними або помилковими;

2) почуття;

3) уявлення - це образи предметів і явищ виникають у мозку на основі нашого попереднього досвіду без впливу цих предметів і явищ в даний момент на органи чуття.

Етапи формування громадської думки:

1) етап створення та привернення уваги громадськості до нової, суспільно значущої проблеми, факту, явища, новому підходу до оцінки тих чи інших вже мали місце явищ дійсності;

2) етап становлення - характеризується підвищенням рівня компетентності громадської думки, за рахунок дії засобів масової інформації, пропагандистських джерел (листівок, плакатів, рекламних щитів і т. д.);

3) етап поширеності - подальше розширення кордонів громадської думки, його тиражування та трансляція.

Наслідки деформації суспільної думки:

1) формування неправильних стереотипів і оцінки поведінки;

2) створення злочинної субкультури;

3) встановлення негативних традицій;

4) спотворення моральних цінностей.

Інтереси соціальних груп - це соціально-психологічні явище, які роблять значний вплив на розвиток різних соціальних інститутів суспільства.

Кожен соціальний інститут представляє інтереси конкретної соціальної групи і служить їх реалізації. Інтереси одного соціального інституту можуть йти в розріз інтересам іншого, викликаючи розвиток конфліктів у суспільстві.

Мода - соціально психологічне явище уподобання, який чиниться масовим, груповим свідомістю в певний період часу небудь форм життєдіяльності.

Поняття моди відноситься як до зачіски, манері одягатися, поведінці, так і до місця покупки (в дорогих магазинах, в супермаркетах або на базарі), способу життя, облаштування будинку, квартири, виду автомобіля, політичним поглядам, ідеології і навіть релігії.

Функції моди:

1) функція виділення - бажання виділитися на тлі інших новій зовнішньою формою (одягом, зачіскою, поведінкою, мовою і т. д.), піднімаючи цим свій статус, прославляючи себе, відокремлюючи від інших;

2) функція наслідування - прагнення хоча б зовні бути схожим на людей з референтної групи;

3) економічна функція - мода сприяє просуванню товарів на ринку в умовах його пересичення;

4) функція маніпуляції масовою свідомістю в потрібному напрямку (відволікання або, навпаки привернення уваги і т. д.);

5) функція диференціації - мода показує приналежність до певної групи, прошарку суспільства та ін

Традиції - це статичне соціально-психологічне явище, що являє собою соціально-культурна спадщина, спосіб зберігання, передачі та відтворення досвіду. Традиції спрямовані на зміцнення стабільності суспільства.

Види традицій:

1) національні;

2) культурні;

3) трудові;

4) виховні та ін

До соціально-психологічним явищам також відносяться чутки, молодіжна субкультура і т. д.